Постанова

від 27.02.2014 по справі 801/11513/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2014 року (12:39) Справа №801/11513/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представників позивача:

Вовк В.І., довіреність № 99 від 27.12.2013 року,

Криштоп Т.І., довіреність №21-ю/31 від 19.02.2014 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кримський содовий завод»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Кримський содовий завод» до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Кримський содовий завод» (ЄДРПОУ 0544546) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій: з ТОВ «Енерготех» (ЄДРПОУ 31184318) за період липень 2011 року, з ТОВ «ТД «Техенергоснаб» (ЄДРПОУ 34407294) за період січень 2011 року - липень 2011 року, з ТОВ «МК-Ресурс» (ЄДРПОУ 36151402) за період березень 2011 року - квітень 2011 року, з ТОВ «Будбізнеспром-Т» (ЄДРПОУ 38114582) за період січень 2013 року - липень 2013 року та з питань обґрунтованості включення вказаних операцій до складу витрат при здійсненні розрахунку оподаткованого прибутку у відповідних податкових періодах (акт №593/15.2/05444546 від 22.11.2013 року):

№0001741502 від 05.12.2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 171179,00 грн. (за звітні періоди, за які подано декларації: 12.2012 року на суму 21123,00 грн. та 12.2011 року на суму 150056,00 грн.),

№0001751502 від 05.12.2013 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1145,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,00 грн.,

№0001781502 від 05.12.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний період, за який подано декларацію - 03.2013 року на суму 31327,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15663,50 грн.,

№0001761502 від 05.12.2013 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 132066,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 24919,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю посилання відповідача в акті перевірки на положення статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, оскільки зазначені норми можуть використовуватися лише при визначенні правочинів недійсними в судовому порядку. Крім того, позивач вказав на те, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання контрагентами своїх зобов'язань. Щодо посилань податкового органу на встановлені обставини нікчемності правочинів між позивачем та його контрагентами, то вказані висновки є виключно суб'єктивною думкою державних податкових ревізорів-інспекторів, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка передбачена чинним законодавством. Натомість, реальне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується необхідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Присутні у судовому засіданні 27.02.2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача обґрунтована тим, що в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення ним вимог податкового законодавства, що виявилось у формуванні витрат та податкового кредиту по господарським операціям, реальність проведення яких не підтверджено.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим 03.08.1998 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кримський содовий завод», ідентифікаційний номер юридичної особи 05444546), відомості про що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Ці дані підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями виписки з ЄДРПОУ серії ААБ№408627 від 24.05.2012 року та довідки з ЄДРПОУ серії АБ№552462 від 31.10.2012 року (т. 1 а.с.44-45).

Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на податковому обліку з 03.08.1998 року за №62522.

Позивачем 19.08.2011 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість №100347699 (т.1 а.с.46).

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Кримський содовий завод» є суб'єктом господарювання, платником податків, у зв'язку з чим зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку із здійснення господарської діяльності, у тому числі стосовно нарахування та сплати податків до бюджету.

Посадовими особами Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції у період з 11.11.2013 року по 15.11.2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Кримський содовий завод» (ЄДРПОУ 0544546) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій: з ТОВ «Енерготех» (ЄДРПОУ 31184318) за період липень 2011 року, з ТОВ «ТД «Техенергоснаб» (ЄДРПОУ 34407294) за період січень 2011 року - липень 2011 року, з ТОВ «МК-Ресурс» (ЄДРПОУ 36151402) за період березень 2011 року - квітень 2011 року, з ТОВ «Будбізнеспром-Т» (ЄДРПОУ 38114582) за період січень 2013 року - липень 2013 року та з питань обґрунтованості включення вказаних операцій до складу витрат при здійсненні розрахунку оподаткованого прибутку у відповідних податкових періодах.

Перевіркою дотримання вимог податкового законодавства встановлено порушення ПАТ «Кримський содовий завод»:

- п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 1145,00 грн. за 1 квартал 2011 року,

- п.п.139.1.1, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності в сумі 171779,00 грн., у тому числі 150056,00 грн. за 2-4 квартали 2011 року та 21123,00 грн. за 2012 рік,

- ч.1, ч.5 ст. 203, ст.215, ст.228, ст.665, ст.656, ст.662 Цивільного кодексу України в частині здійсненні правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків,

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року у сумі 163393,00 грн., у тому числі за березень 2011 року - 4874,00 грн., за квітень 2011 року - 77357,00 грн., за серпень 2011 року - 49835,00 грн., за березень 2013 року - 31327,00 грн.

Висновки перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані наступним.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року ПАТ «Кримський содовий завод» мав взаємовідносини за наступними підприємствами-постачальниками:

ТОВ «Енерготех» (ЄДРПОУ 31184318),

ТОВ «ТД «Техенергоснаб» (ЄДРПОУ 34407294),

ТОВ «МК-Ресурс» (ЄДРПОУ 36151402),

ТОВ «Будбізнеспром-Т» (ЄДРПОУ 38114582).

У періоді, що перевірявся, ПАТ «Кримський содовий завод» відображені витрати по придбанню електрообладнання, електроматеріалів, електроприладів у ТОВ «ТД «Техенергоснаб» на загальну суму 183189,15 грн., у тому числі ПДВ - 30531,54 грн.

Згідно з даними податкового органу ТОВ «ТД «Техенергоснаб» має стан 30 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).

Красноперекопською ОДПІ було отримано акт від 25.04.2013 року №609/22-12/34407294 щодо проведення документальної перевірки ТОВ «ТД «Техенергоснаб».

Згідно з даними перевірки ТОВ «ТД «Техенергоснаб» порушено п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, у тому числі по правочинам з ВАТ «Кримський содовий завод».

У періоді, що перевірявся, ПАТ «Кримський содовий завод» відображені витрати по придбанню металопрокату у ТОВ «МК-Ресурс» на загальну суму 405091,01 грн., у тому числі ПДВ - 67515,17 грн.

Згідно з даними податкового органу ТОВ «МК-Ресурс» має стан 36 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Красноперекопською ОДПІ було отримано акт від 17.05.2013 року №105/222/36161402 щодо проведення документальної перевірки ТОВ «МК-Ресурс».

Згідно з даними перевірки ТОВ «МК-Ресурс» порушено п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні у підприємств-постачальників товарі (робі, послуг) за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року, та наступному продажу товарів (послуг) до контрагентів-покупців, що вказує на «нікчемність» проведення господарських операцій між суб'єктами господарювання та здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року.

У періоді, що перевірявся, ПАТ «Кримський содовий завод» відображені витрати по придбанню металопрокату у ТОВ «Енерготех» на загальну суму 299012,00 грн., у тому числі ПДВ - 49835,33 грн.

Згідно з даними податкового органу ТОВ «Енерготех» має стан 0 - основний платник.

Красноперекопською ОДПІ було отримано акт від 24.01.2013 року №79/226/31184318 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Енерготех» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2011 року.

За результатами звірки ТОВ «Енерготех» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання.

У періоді, що перевірявся, ПАТ «Кримський содовий завод» відображені витрати по придбанню металопрокату у ТОВ «Будбізнеспром-Т» на загальну суму 187960,00 грн., у тому числі ПДВ - 31326,67 грн.

Згідно з даними податкового органу ТОВ «Будбізнеспром-Т» має стан 9 - направлено повідомлення за ф.№18-ОПП.

Красноперекопською ОДПІ було отримано акт від 26.09.2013 року №373/223/38114582 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будбізнеспром-Т» з питань фінансово-господарських відносин за період січень-липень 2013 року.

За результатами звірки ТОВ «Будбізнеспром-Т» документально не підтверджено проведені господарські операції з платниками податків у січні-липні 2013 року; не встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з платниками податків у січні-липні 2013 року; не підтверджено реальність проведених господарських операцій у січні-липні 2013 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку.

На підставі встановлених під час перевірки обставин податковим органом зроблено висновок про те, що ПАТ «Кримський содовий завод» були порушені порушено п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів з вказаними вище контрагентами, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушують публічний порядок, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Разом з тим, наслідки в податковому обліку платника податків створюють тільки реально здійснені господарські операції, тобто такі, які пов'язані із рухом активів, зміною обставин або власного капіталу платника та відповідають змісту, відображеному в складених платником податків договорах.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

У зв'язку з цим, всі операції ПАТ «Кримський содовий завод» з контрагентами ТОВ «Енерготех», ТОВ «ТД «Техенергоснаб», ТОВ «МК-Ресурс» та ТОВ «Будбізнеспром-Т», що не спричиняють реального настання правових наслідків, не підлягають відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Висновки перевірки ПАТ «Кримський содовий завод» зафіксовані в акті №593/15.2/05444546 від 22.11.2013 року (т.1 а.с.49-113).

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем було подано на нього заперечення (т.1 а.с.114-117).

Відповідь на заперечення податковим органом оформлено листом №3778/10/227 від 05.12.2013 року (т.1 а.с.119-122). У відповіді на заперечення вказано, що висновки акту перевірки є обґрунтованими та відповідають вимогам діючого законодавства.

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 05.12.2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.124-127):

№0001741502, в якому визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 171179,00 грн. (21123,00 грн. за 2012 рік по декларації №9086988665 від 08.02.2013 року та 150056,00 грн. за 2011 рік по декларації №9069345674 від 07.10.2012 року),

№0001751502, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 1146,00 грн., у тому числі 1145,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,

№0001781502, в якому визначено суму завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 31327,00 грн. за березень 2013 року по декларації №9022799538 від 22.04.2013 року, а також визначено суму штрафних санкцій у розмірі 15663,50 грн.,

№0001761502, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 156985,50 грн., у тому числі 132066,00 грн. за основним платежем та 24919,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняті відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення вимог податкового законодавства за період з січня 2011 року по березень 2013 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року та який визначає, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Проте, в п. 1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ Податкового кодексу України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПК України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що обов'язковими ознаками витрат платника податку, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, є:

по-перше, призначення придбаних товарів (робіт, послуг) для використання їх у власній господарській діяльності такого платника податків;

по-друге, підтвердження понесених витрат первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами було встановлено також нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону № 168 є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків було визначено п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, згідно з п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктами 7.7.2-7.7.3 Закону №168 передбачалось, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Починаючи з 01.01.2011 року порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з п.п.14.1.18 п.14.1 ст. 14 ПК України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (п.200.17 ст. 200 ПК України).

Проаналізувавши наведені вище норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Зі змісту ст. 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірено наявність у позивача необхідних первинних документів для формування податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Енерготех», ТОВ «ТД «Техенергоснаб», ТОВ «МК-Ресурс» та ТОВ «Будбізнеспром-Т».

Також, судом перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2011 року між ВАТ «Кримський содовий завод» (покупець) та ТОВ «Енерготех» (постачальник) був укладений договір №4600003817 (т.2 а.с.3-6). Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується виготовити та передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити ланцюг ковшовий конвеєру.

На виконання умов цього договору ТОВ «Енерготех» на адресу позивача було поставлено товар (ділянка ланцюга ковшового конвеєру (2м) у кількості 45 штук) на загальну суму 1154250,00 грн., з них ПДВ - 192375,00 грн. Ці дані підтверджуються наявною в матеріалах справи накладною №2 від 17.01.2012 року, а також товарно-транспортною накладною від 17.01.2012 року (т.2 а.с.10-11).

Якість отриманого товару підтверджено актом-сертифікатом №3/1 від 16.01.2012 року (т.2 а.с.14).

Оплату за отриманий товар в сумі 200000,00 грн. позивачем проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Енерготех» в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується випискою банку (т.2 а.с.12).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Енерготех» на адресу позивача виписано податкову накладну №147 від 15.07.2011 року на суму 200000,00 грн., у тому числі ПДВ - 33333,33 грн. (т.2 а.с.8).

Отриманий товар оприбутковано позивачем згідно із прибутковим ордером (т.2 а.с.9) та віднесено на баланс підприємства згідно із оборотно-сальдовою відомістю (т.2 а.с.18).

Списання товару здійснено згідно із лімітно-забірною карткою №4900032233 (т.2 а.с.16).

Форму лімітно-забірною картки затверджено Наказом Міністерства статистики від 21.06.1996 року № 193.

У відповідності до цього Наказу лімітно-забірні картки використовуються для оформлення відпуску матеріалів, що систематично витрачаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби та є виправдувальним документом для списання матеріальних цінностей зі складу.

По лімітно-забірній картці ведеться також облік матеріалів, що не були використані у виробництві (повернення). При цьому інших додаткових документів не складається.

Оформлені лімітно-забірні картки разом з первинними документами подаються до матеріального звіту та здаються комірником і виробником робіт в бухгалтерію.

Таким чином, лімітно-забірною карткою підтверджується використання позивачем отриманих від контрагента товарів у власній господарській діяльності.

Крім того, між 19.10.2010 року між ВАТ «Кримський содовий завод» (покупець) та ТОВ «Енерготех» (постачальник) був укладений договір №4600002936 (т.2 а.с.22-25). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується виготовити та передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити колеса робочі насосу Д500/63 сталь 12х18Н9ТЛ.

На виконання умов цього договору постачальником на адресу позивача був поставлений товар на загальну суму 189720,00 грн., з них ПДВ - 31620,00 грн. Ці дані підтверджуються наявними в матеріалах справи накладними №112 від 19.07.2011 року, №182 від 26.10.2011 року (т.2 а.с.38,45) та товарно-транспортними накладними від 18.07.2011 року і від 27.10.2011 року (т.2 а.с.39,46).

Якість отриманого товару підтверджено сертифікатом на матеріали та актом №169/3 від 18.07.2011 року (т.2 а.с.48-49).

Оплату за отриманий товар позивачем проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Енерготех» в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується виписками банку (т.2 а.с.41,47).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Енерготех» на адресу позивача виписано податкові накладні (т.2 а.с.36, 43): №148 від 18.07.2011 року на суму 73668,00 грн., у тому числі ПДВ - 12278,00 грн.; №146 від 15.07.2011 року на суму 25344,00 грн., з них ПДВ - 4224,00 грн.

Отриманий товар оприбутковано позивачем згідно із прибутковими ордерами №5000019516 від 21.07.2011 року, № 5000029561 від 31.10.2011 року (т.2 а.с.37,44) та віднесено на баланс підприємства згідно із оборотно-сальдовою відомістю (т.2 а.с.50-51).

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджується отримання позивачем товару від ТОВ «Енерготех», його оплата та використання у власній господарській діяльності.

Матеріали справи свідчать про те, що 28.01.2010 року між ВАТ «Кримський содовий завод» (покупець) та ТОВ «Торгівельний дім Техенергоснаб» (постачальник) був укладений договір №4600001888 (т.2 а.с.52-55). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити електротехнічну продукцію.

На виконання умов цього договору ТОВ «Торгівельний дім Техенергоснаб» на адресу позивача був поставлений товар (автоматичні вимикачі, електронагрівачі, лампи світодіодні, пускачі, щити, реле та ін.) на суму 104736,49 грн., з них ПДВ - 17456,08 грн. Ці дані підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними (т.2 а.с.96, 100, 103, 108, 112, 116, 119, 122, 125), а також товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.97,104,113).

Якість отриманого товару підтверджено сертифікатами відповідності, сертифікатами якості, декларацією про відповідність вимогам Технічного регламенту, доповідними записками про вхідний контроль продукції та актом №198/1 від 21.10.2011 року (т.2 а.с.225-227, 235-262).

Оплату за отриманий товар позивачем проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Торгівельний дім Техенергоснаб» в АТ «Сведбанк», що підтверджується виписками банку (т.2 а.с.126-158).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Торгівельний дім Техенергоснаб» на адресу позивача виписано податкові накладні (т.2 а.с.93-94,98,101,105-106, 114,117,120,123):

№ 347 від 16.08.2010 року на суму 48828,71 грн., з них ПДВ - 8138,12 грн.,

№ 33 від 23.02.2011 року на суму 44794,08 грн., з них ПДВ - 7465,68 грн.,

№500 від 26.10.2010 року на суму 5817,84 грн., з них ПДВ - 969,64 грн.,

№449 від 06.10.2010 року на суму 5242,86 грн., з них ПДВ - 873,81 грн.,

№606 від 29.11.2010 року на суму 28101,77 грн., з них ПДВ - 4683,63 грн.,

№ 2 від 02.02.2011 року на суму 23760,00 грн., з них ПДВ - 3960,00 грн.,

№ 30 від 23.02.2011 року на суму 304,92 грн., з них ПДВ - 50,82 грн.,

№29 від 23.02.2011 року на суму 564,48 грн., з них ПДВ - 94,08 грн.,

№38 від 23.02.2011 року на суму 650,50 грн., з них ПДВ - 108,42 грн.,

№ 31 від 23.02.2011 року на суму 341,88 грн., з них ПДВ - 56,98 грн.

Отриманий товар оприбутковано позивачем згідно із прибутковими ордерами (т.2 а.с.95,99,102,107,111,115,118,121,124) та віднесено на баланс підприємства згідно із оборотно-сальдовими відомостями (т.2 а.с.159,163, 165, 183-184,186,188,190,194,196,201-203).

Списання товару здійснено згідно із лімітними та лімітно-забірними картками (т.2 а.с.161,164, 166-182,185,187,189,191-193,195,197-200,204-224). Також, актом №б/н від 28.09.2011 року підтверджується використання позивачем отриманих від контрагента товарів при реконструкції (техпереобладнанні) об'єктів (т.2 а.с.162).

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що 19.01.2011 року між ВАТ «Кримський содовий завод» (покупець) та ТОВ «Торгівельний дім Техенергоснаб» (постачальник) був укладений договір №4600003355(т.3 а.с.1-4). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити електротехнічну продукцію.

На виконання умов цього договору ТОВ «Торгівельний дім Техенергоснаб» на адресу позивача був поставлений товар (пускачі, реле, контактор). Ці дані підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними №02026 від 02.02.2011 року та №230216 від 23.02.2011 року (т.3 а.с.16-21).

Оплату за отриманий товар позивачем проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Торгівельний дім Техенергоснаб» в АТ «Сведбанк», що підтверджується виписками банку (т.3 а.с.22-23).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Торгівельний дім Техенергоснаб» на адресу позивача виписано податкові накладні (т.3 а.с.14,17-19):

№3 від 02.02.2011 року на суму 2347,91 грн., з них ПДВ - 391,32 грн.,

№34 від 23.02.2011 року на суму 2553,81 грн., з них ПДВ - 425,64 грн.,

№6 від 11.03.2011 року на суму 2079,00 грн., з них ПДВ - 346,50 грн.,

№11 від 07.02.2011 року на суму 5484,14 грн., з них ПДВ - 914,03 грн.

Отриманий товар оприбутковано позивачем згідно із прибутковими ордерами (т.3 15,20) та віднесено на баланс підприємства згідно із оборотно-сальдовою відомістю (т.3 а.с.24,28).

Списання товару здійснено згідно із лімітно-забірними картками (т.3 а.с.25-27).

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджується отримання позивачем товару від ТОВ «Торгівельний дім Техенергоснаб», його оплата та використання у власній господарській діяльності.

Матеріали справи свідчать про те, що 29.10.2010 року між ВАТ «Кримський содовий завод» (покупець) та ТОВ «МК-Ресурси» (постачальник) був укладений договір №4600002958 (т.3 а.с.29-31). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити металопрокат згідно специфікації.

На виконання умов цього договору ТОВ «МК-Ресурси» на адресу позивача був поставлений товар (труби ф.720х9, труби ф.325х8, труби ф.89х6) на суму 405091,01 грн., з них ПДВ - 67515,17 грн. Ці дані підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними (т.3 а.с.43,47), а також товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.44,48).

Якість отриманого товару підтверджено сертифікатами якості (т.3 а.с.98-100).

Оплату за отриманий товар позивачем проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «МК-Ресурси» в ВАТ «БГ Банк», що підтверджується виписками банку (т.3 а.с.49-51).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «МК-Ресурси» на адресу позивача виписано податкові накладні (т.3 а.с.40-41,45):

№ 29 від 28.03.2011 року на суму 181766,44 грн., з них ПДВ - 30294,41 грн.,

№17 від 28.02.2013 року на суму 23799,58 грн., з них ПДВ - 3966,60 грн.,

№27 від 15.03.2011 року на суму 199525,00 грн., з них ПДВ - 33254,17 грн.

Отриманий товар оприбутковано позивачем згідно із прибутковими ордерами (т.3 а.с.42,46) та віднесено на баланс підприємства згідно із оборотно-сальдовими відомостями (т.3 а.с.95-95а).

Списання товару здійснено згідно із лімітними та лімітно-забірними картками (т.3 а.с.53-94).

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджується отримання позивачем товару від ТОВ «МК-Ресурси», його оплата та використання у власній господарській діяльності.

Матеріали справи свідчать про те, що 11.02.2013 року між ВАТ «Кримський содовий завод» (покупець) та ТОВ «Будбізнеспром-Т» (постачальник) був укладений договір №4600006471 (т.3 а.с.101-102). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити металопрокат згідно специфікації.

На виконання умов цього договору ТОВ «Будбізнеспром-Т» на адресу позивача був поставлений товар (труби 273х11) на суму 187960,00 грн., з них ПДВ - 31326,67 грн. Ці дані підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковою накладною, а також товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.114-115).

Якість отриманого товару підтверджено сертифікатом якості, сертифікатом відповідності, доповідною запискою та декларацією про відповідність (т.3 а.с.134-137).

Оплату за отриманий товар позивачем проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Будбізнеспром-Т» в ПАТ «КБ Акстома», що підтверджується виписками банку (т.3 а.с.124-126).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Будбізнеспром-Т» на адресу позивача виписано податкові накладні (т.3 а.с.109,111): № 1 від 18.02.2011 року на суму 92500,00 грн., з них ПДВ - 15416,67 грн., а також №2 від 26.02.2013 року на суму 95460,00 грн., з них ПДВ - 15910,00 грн.

Отриманий товар оприбутковано позивачем згідно із прибутковим ордером (т.3 а.с.113) та віднесено на баланс підприємства згідно із оборотно-сальдовою відомістю (т.3 а.с.129).

Списання товару здійснено згідно із лімітними та лімітно-забірними картками (т.3 а.с.127-128).

Крім того, наявними в матеріалах справи актами № 40 та №62 (т.3 а.с.161,168) підтверджується списання товару, який отримувався позивачем від ТОВ «Будбізнеспром-Т», для здійснення поточного ремонту основних засобів у березні-квітні 2013 року. Виконання будівельних робіт підтверджується відповідними актами (т.3 а.с.162-167).

Відтак, наявними в матеріалах справи документами підтверджується отримання позивачем товару від ТОВ «Будбізнеспром-Т», його оплата та використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, встановленими під час розгляд справи обставинами спростовуються висновки перевірки відносно відсутності реального здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами ТОВ «Енерготех», ТОВ «ТД «Техенергоснаб», ТОВ «МК-Ресурс» та ТОВ «Будбізнеспром-Т».

Висновки суду зроблені за наслідками вивчення первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності ПАТ «Кримський содовий завод».

Досліджені первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мають всі необхідні реквізити та належним чином фіксують факт здійснення господарських операцій.

Податкові накладні також мають всі необхідні реквізити, визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та статтею 201 Податкового кодексу України.

Відтак, виписані контрагентами податкові накладні є підставою для формування податкового кредиту позивачем.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на те, що в ході проведених зустрічних звірок контрагента позивача встановлений факт недодержання останніми в момент укладення правочинів вимог статей 203,215, 216, 228, 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України, внаслідок чого отримані від контрагента первинні документи не можуть бути використані для цілей оподаткування, то суд зазначає наступне.

Статтею 4 Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Проте, під час розгляду справи відповідачем таких доказів суду надано не було.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит та визначено суму витрат на підставі первинних документів, отриманих від ТОВ «Енерготех», ТОВ «ТД «Техенергоснаб», ТОВ «МК-Ресурс» та ТОВ «Будбізнеспром-Т».

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо заниження податку на прибуток у сумі 1145,00 грн., завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності в сумі 171779,00 грн. та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 163393,00 грн. по взаємовідносинам з названими вище контрагентами.

З огляду на це, відсутні підстави для:

- зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 171179,00 грн. (21123,00 грн. за 2012 рік по декларації №9086988665 від 08.02.2013 року та 150056,00 грн. за 2011 рік по декларації №9069345674 від 07.10.2012 року),

- донарахування податку на прибуток у розмірі 1145,00 грн.,

- зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 31327,00 грн. за березень 2013 року по декларації №9022799538 від 22.04.2013 року,

- донарахування податку на додану вартість у розмірі 132066,00 грн.

Відносно донарахування позивачу суми штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, із змісту наведених норм слідує, що підставою для накладення штрафу на платника податку є самостійне визначення (донарахування) контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Проте, враховуючи, що під час розгляду справи встановлено відсутність підстав для визначення податковим органом суми податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні й підстави для застосування до нього штрафних санкцій.

За таких умов, податкові повідомлення-рішення від 05.12.2013 року №0001741502, №0001751502, №0001781502 та №0001761502 є такими, що прийняті податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно із платіжним дорученням №59209 від 13.12.2013 року (т.1 а.с.2) позивачем сплачений судовий збір у розмірі 458,80 грн.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 458,80 грн. з Державного бюджету України.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.02.2014 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 07.03.2014 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 05.12.2013 року №0001741502, №0001751502, №0001781502 та №0001761502.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Кримський содовий завод» судові витрати із сплати судового збору у розмірі 458,80 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.