Постанова

від 04.03.2014 по справі 812/1264/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1264/14

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Запорожцевої І.В.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області

до колективного підприємства промислово-комерційна компанія «Лідер»

про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 4523,78 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до колективного підприємства промислово-комерційна компанія «Лідер», в якому позивач з урахуванням заяви від 04 березня 2014 року № 2041/9/10, просить стягнути кошти за податковим боргом у загальному розмірі 4523,78 грн., з яких заборгованість у сумі 3146,00 грн. - з податку на додану вартість, 1377,78 грн. - з орендної плати за землю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Колективне підприємство промислово-комерційна компанія «Лідер» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку як платник податків у Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Сума не сплаченого податкового зобов'язання колективного підприємства промислово-комерційна компанія «Лідер» за період з 30 серпня 2013 року по 12 лютого 2014 року становить 4523,78 грн., у тому числі 4523,78 грн. за основним платежем та включає: суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3146,00 грн.; суму податкового боргу з плати за землю у розмірі 1377,78 грн. Позивач просить стягнути кошти відповідача за податковим боргом в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 30, 32). Заявою від 04 березня 2014 року № 2041/9/10, яка надійшла до відділу діловодства та обліку звернень громадян суду 04 березня 2014 року за вхідним реєстраційним номером 7425, позивач підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу без участі його представника (арк. справи 34).

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 31, 33). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке.

Колективне підприємство промислово-комерційна компанія «Лідер» (ідентифікаційний код 25360426) як платник податків знаходиться на обліку у Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 15 квітня 2013 року № 181 (арк. справи 24).

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) колективне підприємство промислово-комерційна компанія «Лідер» зареєстроване платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку 253604212025, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08 квітня 2011 року № 100331426 (арк. справи 24).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України колективне підприємство промислово-комерційна компанія «Лідер» подало до контролюючого органу:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 13 вересня 2013 року № 9057154435, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 611,00 грн. (арк. справи 18-19);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 16 жовтня 2013 року № 9065082851, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 609,00 грн. (арк. справи 16-17);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року від 12 листопада 2013 року № 9072358702, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 709,00 грн. (арк. справи 14-15);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року від 16 грудня 2013 року № 9080916855, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 687,00 грн. (арк. справи 11-13);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року від 17 січня 2014 року № 9087611295, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 530,00 грн. (арк. справи 8-10).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України колективне підприємство промислово-комерційна компанія «Лідер» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначені у податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 3146,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 37-38, 39).

У відповідності із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Частиною 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно із частиною 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (частина 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (частина 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Частиною 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України колективне підприємство промислово-комерційна компанія «Лідер» подало до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік від 25 січня 2013 року № 9002213042, згідно якої нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності у розмірі 3306,70 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди серпень-жовтень 2013 року включно по 275,56 грн. щомісячно та листопад-грудень 2013 року по 275,55 грн. щомісячно (арк. справи 6-7).

В порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України колективне підприємство промислово-комерційна компанія «Лідер» протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, самостійно суму податкового зобов'язання з плати за землю, зазначену у поданій звітній податковій декларації, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг за податкові (звітні) періоди серпень-грудень 2013 року включно з орендної плати за землі державної або комунальної власності в сумі 1377,78 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 40-47, 48).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України 26 грудня 2011 року контролюючим органом колективному підприємству промислово-комерційна компанія «Лідер» було вручено податкову вимогу від 21 грудня 2011 року № 133, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 22а).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки податкова вимога від 21 грудня 2011 року № 133 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що колективне підприємство промислово-комерційна компанія «Лідер» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг у загальному розмірі 4523,78 грн. не сплатило, вимоги позивача про стягнення коштів в розмірі 4523,78 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 04 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 06 березня 2014 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до колективного підприємства промислово-комерційна компанія «Лідер» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у загальному розмірі 4523,78 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти колективного підприємства промислово-комерційна компанія «Лідер» (ідентифікаційний код 25360426, місцезнаходження: 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Петровського, буд. 75-А) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків:

- в сумі 3146,00 грн. (три тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок) за податковим боргом з податку на додану вартість в доход Державного бюджету України на р/р 31114029700010 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код одержувача 37983403, код бюджетної класифікацій платежу 14010100.

- в сумі 1377,78 грн. (одна тисяча триста сімдесят сім гривень сімдесят вісім копійок) за податковим боргом з орендної плати за землю в доход місцевого бюджету м. Антрацита на р/р 33211812700010 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код одержувача 37983403, код бюджетної класифікації платежу 13050200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 06 березня 2014 року.

Суддя Т.І. Чернявська