Рішення

від 03.03.2014 по справі 904/429/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.14 Справа № 904/429/14

За позовом Державне підприємство "Сумський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", м. Суми

до Приватне підприємство "НІТРОХІМ ІНЖИНІРІНГ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 133 169, 10 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Дяковська Л.М. - представник за дов. № 7/01-31 від 02.01.14

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Сумський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Нітрохім Інжинірінг" про стягнення 128 028, 66 грн. основної заборгованості, інфляційних втрат у розмірі 1 152, 26 грн. та трьох відсотків річних у сумі 3 988, 18 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1333 від 12.07.2012 в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 10.02.14.

Ухвалою від 10.02.2014 розгляд справи відкладено на 03.03.2014.

03.03.2014 від позивача надійшли письмові пояснення по справі № 904/429/14 від 28.02.2014 № 104/01-31.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки поштовий конверт (арк. с. 57) з ухвалою суду, яка направлялись на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернулись з поштовими відмітками: «за закінченням терміну зберігання» та «за зазначеною адресою не розшукано».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.07.2012 між Державним підприємством «Сумський експертно-технічний Держгірпромнагляду України» (далі - позивач. виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нітрохім Інжинірінг» (далі - відповідач, замовник) був укладений договір № 1333 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати згідно окремих заявок: проведення експертного обстеження та технічних оглядів обладнання підвищеної небезпеки на РС-30, у відповідності до Технічного завдання (додаток 1 до договору).

Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт визначається (розраховується) виходячи з протоколу узгодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 1м до договору), у відповідності до Технічного завдання (додаток 2 до договору) та до кошторисної документації (додаток 3 до договору) і становить 128 028, 66 грн.

Розрахунки за договором здійснюються поетапно в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок виконавця відповідних грошових сум у такому порядку:

- авансовий платіж в розмірі до 50 % від вартості робіт по договору перераховується виконавцю протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами договору та отримання відповідного рахунку від виконавця;

- сплата залишкової вартості робіт здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт згідно п. 3.4 та отримання відповідного розрахунку від виконавця (п. 2.4 договору).

Замовник протягом тижня приймає документацію та виконані виконавцем роботи у рамках договору та підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт. Зобов'язання виконавця згідно даного договору вважаються повністю виконаними після підписання Акту (п. 3.4 договору).

Позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 128 028, 66 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 28.11.2012, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками сторін (арк. с. 28)

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг згідно наданого акту приймання-передачі виконаних робіт та не надано доказів їх оплати на суму 128 028, 66 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 128 028, 66 грн.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за період з 14.11.2012 по 28.11.2013 у розмірі 3 988, 18 грн. та інфляційні втрати за період 14.11.2012 по 28.11.2013 у сумі 1 152, 56 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

При цьому, індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування і інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце протягом повного календарного місяця, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення: місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Як вбачається з розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, останнім при визначенні інфляційних втрат за період з 14.11.2012 по 28.11.2013 не були враховані місяці, в яких мала місце дефляція, що суперечить вищезазначеним позиціям Вищого господарського суду України та Верховного Суду України.

Сукупний індекс інфляції за період з 01.10.2011 року до 01.01.2013 становить 100, 59646734 %.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у розмірі 763, 65 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних, задовольняє дану вимогу частково у сумі 3997, 32 грн. Оскільки при здійсненні розрахунку відповідачем не враховано, що 2012 рік мав 366 днів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Нітрохім Інжинірінг" (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, буд. 12, корпус 3 офіс 222, код ЄДРПОУ 36839206) на користь Державного підприємства "Сумський експортно-технічний центр Держгірпромнагляду України" (40009, м. Суми, вул. Косівщинська, буд. 18, код ЄДРПОУ 30175035) основний борг у розмірі 128 028, 66 грн. (сто двадцять вісім тисяч двадцять вісім грн. 66 к.), три відсотки річних у сумі 3997, 32 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто сім грн. 32 к.), інфляцій втрат у розмірі 763, 65 грн. (сімсот шістдесят три грн. 65 к.) 1 826, 23 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять шість грн. 23 к.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.03.2014

Суддя В.І. Ярошенко