Рішення

від 25.02.2014 по справі 908/4036/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/120/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2014 р. Справа № 908/4036/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" (63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Пролетарська, буд. 28, скорочено ПАТ "Нововодолазький молокозавод");

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Вільнянський маслозавод" (69015, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 6, кв. 10, скорочено ТОВ "ТБ Вільнянський маслозавод");

про стягнення суми.

Сутність спору:

Публічним акціонерним товариством "Нововодолазький молокозавод" заявлено позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Вільнянський маслозавод" про стягнення заборгованості за договором поставки № 81/13 від 01.03.2013 р. в розмірі 73313,49 грн., з яких 72276,38 грн. - основний борг, 842,64 грн. - пеня, 194,47 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно номер провадження 34/120/13, справу призначено до розгляду на 08.01.2014 р.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 22.01.2014 р.

22.01.2014 р. в судовому засіданні, в порядку ст. 22 ГПК України, судом була прийнята до розгляду уточнена позивачем заява, яка фактично є заявою про зменшення позовних вимог та розглядались позовні вимоги про стягнення з відповідача 46514,30 грн. - основного боргу, 761,15 грн. - пені, 178,68 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 22.01.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 05.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.02.2014 р., на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, продовжено строк вирішення даного спору по 25.02.2014 р., розгляд справи відкладено на 19.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду від 19.02.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 25.02.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору поставки № 81/13 від 01.03.2013 р. відповідачем отримано, але не оплачено вартість товару на загальну суму 46514,30 грн. В період з 01.10.2013 р. по 28.11.2013 р. позивачем по договору відповідачу було поставлено товар на суму 94268,52 грн. Станом на 01.10.2013 р. відповідач мав заборгованість перед позивачем в розмірі 38808 грн. Відповідач частково оплатив заборгованість за отриманий товар, у зв'язку з чим залишок неоплаченої відповідачем вартості товару складає 46514,30 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 46454,13 грн. заборгованості, 761,15 грн. пені, 178,68 грн. 3 % річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 610-612, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 13 ГПК України.

Представник позивача в попередніх судових засіданнях підтримувала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити.

ТОВ "ТБ Вільнянський маслозавод", відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалось, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином (поштове повідомлення від 26.12.2013 р.), про причини неявки суд не повідомило. Ухвали суду були направлені на адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69015, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 6, кв. 10, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

РРозгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 р. ПАТ "Нововодолазький завод" (постачальник) та ТОВ "ТБ Вільнянський маслозавод" укладено договір поставки № 81/13 (далі - договір поставки).

Відповідно до п.1.1. договору поставки, постачальник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується передати у власність покупцю в кількості, визначеній відповідно до п. 1.2. цього договору товар, а покупець в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, зобов'язується прийняти та оплатити його.

Найменування, одиниці виміру, загальна кількість, спосіб доставки товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються накладними та заявками-замовленнями. Замовлення на товар може бути зроблено як в усній так і в письмовій формі, відповідно до заявки-замовлення (п.п. 1.2., 1.6. договору поставки).

Згідно п. п. 3.1. договору поставки, поставка товару здійснюється в строк та на умовах вказаних в заявці-замовленні. Заявка-замовлення на поставку товару повинна бути зроблена покупцем не пізніше 15 години дня, що передує дню поставки даного товару. Приймання товару по кількості та якості проводиться згідно накладних та показників якості, вказаних в нормативно-технічній документації на даний вид товару і відповідно до вимог Інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості", затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р., та Інструкції П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості", затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р.

Відповідно п. 4.1. договору поставки, оплата товару здійснюється покупцем у гривнях, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника або внесенням коштів в касу постачальника на протязі чотирнадцяти календарних днів з моменту фактичної поставки товару.

Пунктом 4.2. договору поставки передбачено, що ціни на товар визначаються в накладних, що є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість товару визначається, як сумарна вартість загальної кількості товару відпущена по накладних згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 9.1 договору поставки, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Факсові копії договору мають юридичну силу, до обміну сторонами оригіналами договору. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього договору та триває до 31-го грудня 2013 р. Договір пролонгується, якщо сторони письмово не відмовились від даного договору за 30 днів до його закінчення.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивачем в період: з 07.10.2013 р. по 28.11.2013 р. було поставлено відповідачу товар на суму 94268,52 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 10/07-139 від 07.10.2013 р. на суму 5199,50 грн., № 10/09-65 від 09.10.2013 р. на суму 6155,64 грн., № 10/14-105 від 14.10.2013 р. на суму 8851,60 грн., № 10/16-96 від 16.10.2013 р. на суму 3764,90 грн.; № 10/23-95 від 23.10.2013 р. на суму 6159,42 грн.; № 10/28-77 від 28.10.2013 р. на суму 7901,90 грн., № 10/30-71 від 30.10.2013 р. на суму 12613,45 грн., № 11/04-142 від 04.11.2013 р. на суму 7447 грн.; № 11/06-88 від 06.11.2013 р. на суму 7660,87 грн., № 11/11-144 від 11.11.2013 р. на суму 6732,74 грн., № 11/13-47 від 13.11.2013 р. на суму 12572,05 грн., № 11/28-71 від 28.11.2013 р. на суму 8447,48 грн.

У вказаних накладних міститься посилання на договір № 01/01/12-8 від 01.01.2011р.

В акті встановлення розбіжностей від 02.12.2013 р., який було підписано представниками позивача в особі: головного бухгалтера, бухгалтеру відділу збуту, начальника відділу збуту, зазначено, що з 01.03.2013 р. розпочав свою дію укладений між позивачем та відповідачем договір поставки № 81/13 від 01.03.2013 р., але оформлення видаткових накладних та проведення розрахунків по бухгалтерському обліку продовжувалось за договором поставки № 01/01/12-8 від 01.01.2012 р., у зв'язку з некоректною роботою АБС 1С8.2.

Листом вих. № 54юр від 04.12.2013 р. ПАТ "Нововодолазький молокозавод" повідомляє відповідача, що в розрахункових документах ТОВ "ТБ Вільнянський маслозавод" посилається на договір № 285 від 01.01.2011 р., який на час як відвантаження продукції, так і на час проведення відповідачем розрахунку за неї, втратив чинність. З 01.03.2013 р. між сторонами укладено договір № 81/13, строк дії якого до 31.12.2013 р. У зв'язку з наведеним, в подальшому, позивач просить відповідача, для забезпечення належного контролю, зазначати номер та дату діючого договору № 81/13 від 01.03.2013 р.

В матеріалах справи міститься договір поставки № 01/01/12-8 від 01.01.2012 р., відповідно до п. 1.1. якого постачальник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується передати у власність покупцю в кількості визначеній відповідно до п. 1.2. цього договору товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується прийняти та оплатити його.

Пунктом 9.2 договору поставки № 01/01/12-8 від 01.01.2012 р. передбачено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього договору, та триває до 31 грудня 2012 р. Продовження строку дії даного договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору.

Жодною зі сторін не було надано доказів продовження дії договору поставки № 01/01/12-8 від 01.01.2012 р.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що дія договору поставки № 01/01/12-8 від 01.01.2012 р. сплинула 31.12.2012 р.

На підставі вищевикладеного та дослідивши подані матеріали справи, суд прийшов до висновку, що поставка відповідачу товару по вищевказаним накладним за період: з 07.10.2013 р. по 28.11.2013 р. та розрахунки ТОВ "ТБ Вільнянський маслозавод" з ПАТ "Нововодолазький молокозавод" за поставлений товар за період: з 01.10.2013 р. по 17.12.2013 р. здійснювались на підставі договору поставки № 81/13 від 01.03.2013 р.

Таким чином, в період: з 07.10.2013 р. по 28.11.2013 р. відповідачу було поставлено товар за договором поставки № 81/13 від 01.03.2013 р. на суму 94268,52 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 10/07-139 від 07.10.2013 р. на суму 5199,50 грн., № 10/09-65 від 09.10.2013 р. на суму 6155,64 грн., № 10/14-105 від 14.10.2013 р. на суму 8851,60 грн., № 10/16-96 від 16.10.2013 р. на суму 3764,90 грн.; № 10/23-95 від 23.10.2013 р. на суму 6159,42 грн.; № 10/28-77 від 28.10.2013 р. на суму 7901,90 грн., № 10/30-71 від 30.10.2013 р. на суму 12613,45 грн., № 11/04-142 від 04.11.2013 р. на суму 7447 грн.; № 11/06-88 від 06.11.2013 р. на суму 7660,87 грн., № 11/11-144 від 11.11.2013 р. на суму 6732,74 грн., № 11/13-47 від 13.11.2013 р. на суму 12572,05 грн., № 11/28-71 від 28.11.2013 р. на суму 8447,48 грн.

Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки станом на 31.10.2013 р., сторони погодили, що у відповідача станом на 01.10.2013 р. існувало сальдо в розмірі 38808 грн. (а.с. 20).

Відповідач в період: з 01.10.2013 р. по 17.12.2013 р. частково оплатив суму боргу в розмірі 85800,14 грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, за відповідачем залишилась несплачена сума боргу у розмірі 47276,38 грн., однак позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 46514,30 грн. Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, судом розглядаються заявлені позовні вимоги в розмірі 46514,30 грн.

Весь поставлений товар був прийнятий відповідачем без зауважень щодо якості та кількості, про що свідчить підпис представника відповідача на видаткових накладних.

Строк оплати встановлено п. 4.1. договору поставки - на протязі чотирнадцяти календарних днів з моменту фактичної поставки товару.

Відповідно до п. 2.2 договору поставки, покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах передбачених цим договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів повної оплати отриманого товару за договором поставки № 81/13 від 01.03.2013 р., вимога позивача про стягнення 46514,30 грн. основного боргу законна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені за період: з 19.11.2013 р. по 20.01.2014 р. у розмірі 761,15 грн.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимогу щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.4. договору поставки, яким передбачено, що в разі порушення покупцем строків оплати товару, передбачених п. 4.1. договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за весь час прострочення виконання зобов'язання, включаючи день оплати.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що правильною сумою пені за заявлений період: є 728,35 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. В решті позовних вимог про стягнення пені, слід відмовити.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 178,68 грн. 3 % річних за період: з 19.11.2013 р. по 20.01.2014 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено заявлений розмір 3% річних та встановлено, що правильною сумою 3 % річних за заявлений період: є 168,10 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. В решті позовних вимог про стягнення 3 % річних, слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Вільнянський маслозавод" (69015, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 6, кв. 10, ідентифікаційний код юридичної особи: 34676796) на користь Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" (63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Пролетарська, буд. 28, ідентифікаційний код юридичної особи: 00447480) 46514 (сорок шість тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 30 коп. основного боргу, 728 (сімсот двадцять вісім) грн. 35 коп. пені, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 10 коп. 3 % річних, 1825 (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) грн. 33 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.02.2014 р.

Суддя А.О. Науменко