Рішення

від 03.03.2014 по справі 910/1204/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1204/14 03.03.14 За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Партнер Оптімал"

про стягнення 94 288,76 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Ковтун Т. О. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Партнер Оптімал" заборгованості за Договором № 113-П-08 від 19.12.2008 в розмірі 94 288,76 грн., в тому числі 87614,25 грн. основного боргу, 3941,76 грн. пені, 2732,75 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 порушено провадження по справі № 910/1204/14, розгляд справи призначено на 03.03.2014.

В судовому засіданні 03.03.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленням сторони господарському суду поштовою адресою. У разі не надання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності за такою адресою, вважається ухвала про порушення провадження у справі вручена їх належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 03.02.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 30.01.2014, у зв'язку з чим у відповідача було достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання 03.03.2014 представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.03.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.12.2008 між КП "Київський метрополітен" (далі - виконавець) та ТОВ "Бізнес-Партнер Оптімал" (далі - замовник) укладено договір № 113-П-08 (далі - договір).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 113-П-08 від 19.12.2008 є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що замовник доручає, а виконавець забезпечує технічний нагляд споруд (тунелі на ділянках ПК 154+08-ПК156+08 перегону станцій «Печерська»-«дружби Народів» та ПК 97+00-ПК99+00 перегону «Золоті ворота»-«Лук'янівська») де розташовані рекламні дисплеї «Сабмедіа-Київ», а також технічний нагляд під час зміни реклами працівниками замовника.

Відповідно до п. 2.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2011 до договору № 113-П-08 від 19.12.2008р. згідно з п. 5 Додатку до «Положення з обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та поточної експлуатації штучних споруд метрополітену», узгоджене рішенням НТР № 19 від 11.04.2001 Міністерства праці та соціальної політики, Держохоронпраці, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Замовник сплачує «Виконавцю», за фактично надану послугу (технагляду) суму, на підставі табелю обліку робочого часу по калькуляції вартості місячного платежу за технічне обслуговування рекламного дисплею (2шт.) раз на місяць - 644,29 грн., з урахуванням ПДВ 20% - 107,38 грн., відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1), який складає невід'ємну частину даної додаткової угоди, згідно виставленим рахункам на вказаний виконавцем поточний рахунок у термін не пізніше п'ятого числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 2.2 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2011 до договору № 113-П-08 від 19.12.2008р. згідно Правил технічної експлуатації метрополітенів (ЦМетро 4232) п. 10.3 раз в квартал, кожною дистанцією тунельних споруд (ТСЧ-1; ТСЧ-2, ТСЧ-3), проводиться періодичний огляд підвісного устаткування (рекламного дисплею - 2 шт.) на підставі графіків проведення огляду тунельних споруд і відповідно замовник сплачує виконавцю за фактично надану послугу, на підставі табеля робочого часу, раз в квартал - 13 309,96 грн., з урахуванням ПДВ 20% - 2218,33 грн., відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1), який складає невід'ємну частину даної додаткової угоди, згідно з виставленими рахунками на вказаний виконавцем поточний рахунок у термін не пізніше п'ятого числа місяця наступного за розрахунковим.

Термін дії договору - з моменту його підписання сторонами до 31.12.2009, але у всякому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору (п. 3.1 договору).

Якщо жодна із сторін не повідомить іншу про припинення дії договору за 30 календарних днів до його закінчення, то чинність договору продовжується на кожний наступний календарний рік (п. 3.2 договору).

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов'язань за договором позивач відповідно до актів приймання виконаних робіт: № 48 від 31.03.2012р., № 115 від 30.06.2012, № 246 від 30.09.2012, № 128 від 31.03.2013, № 389 від 10.01.2013, № 253 від 30.06.2013, № 507 від 31.12.2013, № 402 від 30.09.2013 надав відповідачу обумовлені договором послуги на суму 92 319,20 грн.

В ході розгляду спору судом встановлено, що зобов'язання встановлені в договорі, відповідач виконав частково, грошові кошти в сумі 87614,25 грн. на рахунок позивача не перерахував. Листом № 03/13 від 27.02.2013 відповідач у відповіді на претензію позивача повідомив, що заборгованість буде погашена та просив розстрочити заборгованість на шість місяців.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням приписів статті 530 ЦК України та п.п. 1.1, 1.2 додаткової угоди № 1 до договору на момент розгляду справи судом строк виконання відповідного грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг настав.

Однак, відповідач свого обов'язку щодо сплати наданих послуг в повному обсязі не виконав.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг за ТОВ "Бізнес-Партнер Оптімал" перед КП "Київський метрополітен" утворилась заборгованість в розмірі 87 614,25 грн. Також заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 87 614,25 грн. підтверджується двосторонньо підписаним актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2011-20.01.2014.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг згідно з договором.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 87 614,25 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Також, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3941,76 грн. пені нарахованої за період з 16.01.2013 по 24.01.2014 по кожному простроченому платежу окремо.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми договору за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив нарахування пені по деяким простроченим платежам у період більший ніж за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що є порушенням вимог встановлених в ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 2 520,96 грн. за розрахунком суду.

Позивач також заявив до стягнення з відповідача 2732,75 грн. 3% річних нарахованих у період з 18.06.2012 по 24.01.2014 по кожному простроченому платежу окремо.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив не правильний розрахунок 3% річних.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню в сумі 2708,41 грн. відповідно до розрахунку суду.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Партнер Оптімал" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 32932380, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03055, м. Київ, пр.-т Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 35525494) 87 614,25 грн. (вісімдесят сім тисяч шістсот чотирнадцять гривень 25 коп.) основного боргу 2 520,96 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять гривень 96 коп.) пені, 2708,41 грн. (дві тисячі сімсот вісім гривень 41 коп.) 3% річних та 1856,87 грн. (одну тисячу вісімсот п'ятдесят шість гривень 87 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.03.2014

Суддя О.А. Грєхова