Рішення

від 03.03.2014 по справі 913/346/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 березня 2014 року Справа № 913/346/14

Провадження №3/913/346/14

За позовом Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості, м. Макіївка Донецької області,

до відповідача Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», м. Олександрівськ, м. Луганськ,

про стягнення 101 277 грн. 13 коп.

суддя Секірський А.В.,

секретар судового засідання Чех Т.М.,

у засіданні брали участь:

від позивача - Багненко А.В., довіреність № 9808 від 24.12.13;

від відповідача - представник не прибув ,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Державний Макіївській науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості (далі - позивач) звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (далі - відповідач) боргу у загальній сумі 101 277,13 грн, в тому числі: основної заборгованості - 99 919,32 грн, пені - 1103,22 грн, 3% річних - 254,59 грн за договором №233Д/13-1792034373 від 26.06.2013 на закупівлю науково-технічних послуг за державні кошти.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору на закупівлю науково-технічних послуг за державні кошти № 233Д/13-1792034373 від 26.06.2013 позивач надав відповідачу у 2013 році ДК016:2010-80 «Послуги систем безпеки» (дослідження і консультування з питань виробничої чи особистої безпеки по л.ш. «Слов'яносербська») (далі - послуги), але відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не здійснив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 99919,32 грн. Крім того, за порушення строків оплати послуг позивачем нараховано та заявлено до стягнення: пеню у сумі 1103,22 грн та 3% річних у сумі 254,59 грн.

Представник відповідача у судове засідання 03.03.2014 не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач відзивом від 17.02.2014 №05-377 позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних не визнає, посилаючись на приписи ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, якою встановлено відповідальність у разі прострочення виконання не грошового зобов'язання. Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що є одержувачем бюджетних коштів, що не дає змоги підприємству впливати на своєчасне їх виділення.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

26.06.2013 між сторонами у справі був укладений договір на закупівлю науково-технічних послуг за державні кошти № 233Д/13-1792034373 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику у 2013 році ДК016:2010-80 «Послуги систем безпеки» (дослідження і консультування з питань виробничої чи особистої безпеки по л.ш. «Слов'яносербська»), а замовник прийняти і оплатити такі послуги (а.с. 9-12).

Згідно з п. 3.1 договору сума послуг складає 99919,32 грн з ПДВ згідно з протоколом узгодження договірної ціни (а.с. 13).

Відповідно до п. 4.1 договору оплата здійснюється після надання науково-технічних послуг, пред'явлення і підписання сторонами акта приймання-передачі науково-технічних послуг. Пунктом 4.4 договору передбачено, що розрахунки здійснюються у безготівковому порядку шляхом перерахування необхідної суми грошових коштів у національній валюті України - гривні на поточний рахунок позивача протягом 10 банківських днів з дня надходження бюджетних коштів на ці цілі, але не пізніше строку дії договору.

На виконання умов договору позивач надав послуги, а відповідач їх отримав, що підтверджується актом про виконання науково-технічних послуг №1 від 25.11.2013 (а.с. 15), підписаний від виконавця - заступником директора з наукової роботи, а від замовника - заступником генерального директора з питань охорони праці, техніки безпеки та екології та скріплений печатками.

У зв'язку з не оплатою відповідачем отриманих послуг у сумі 99919,32 грн позивачем була направлена претензія від 24.12.2013 за №01/04/9825 (а.с. 16).

У відповіді на претензію від 21.01.2014 №05-130 відповідач повідомив позивача, що заборгованість за договором визнає, проте перерахувати її не має можливості у зв'язку з відсутністю витягу із плану асигнувань Державного бюджету на 2014 року та плану використання бюджетних коштів на 2014 рік (а.с. 17).

Таким чином, заборгованість відповідача за договором на момент звернення з позовом складає 99919,32 грн.

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення грошового зобов'язання, передбаченого п. 4.4 договору, замовник нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення.

За невиконання умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 1103,22 грн., яка підтверджена відповідним розрахунком позивача (а.с.18).

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 254,59 грн, що підтверджено відповідними розрахунками позивача, доданим до позовної заяви (а.с.18).

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору надав науково-технічні послуги, а відповідач не здійснив оплату наданих послуг, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості, пені та 3% річних.

Виконання зобов'язання за договором позивач підтверджує відповідним актом про виконання науково-технічних послуг.

Втім, відповідач в порушення умов договору оплату за надані науково-технічні послуги не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 99919,32 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані науково-технічні послуги у розмірі 99919,32 грн підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.

Суд не приймає заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне.

На підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність відповідача щодо не оплати отриманих послуг і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 №11/446).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення грошового зобов'язання, передбаченого п. 4.4 договору, замовник нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення строків оплати наданих послуг відповідачу нарахована пеня в розмірі 1103,22 грн.

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно та є обґрунтовано заявленою.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за договором в сумі 254,59 грн, що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», 91484, м. Олександрівськ, м. Луганськ, вул. Нова, 150, код 32449971, на користь Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості, м. Макіївка Донецької області, вул. Лихачова, 60, код 00174088, заборгованість за договором на закупівлю науково-технічних послуг за державні кошти №233Д/13-1792034373 від 26.06.2013 в розмірі 99 919 грн 32 коп (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 32 копійки), пеню в розмірі 1103 грн 22 коп (одна тисяча сто три гривні 22 копійки), 3% річних в розмірі 254 грн 59 коп (двісті п'ятдесят чотири гривні 59 копійок) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2025 грн 54 коп (дві тисячі двадцять п'ять гривень 54 копійки), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2014.

Суддя А.В. Секірський