Постанова

від 06.03.2014 по справі 812/601/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/601/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Лагутіна А. А.;

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.;

за участю:

представника позивача: Захарової Т.І. (довіреність № 01-05/120-04 від 28.01.2014),

представника відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальність «Науково-впроваджувальна комерційна фірма «Бріг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 6096,55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2014 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач або ЛОВФСЗІ) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальність «Науково-впроваджувальна комерційна фірма «Бріг» (далі - Відповідач або ТОВ НВКФ «Бріг»), у якому зазначив, що відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 № 875-ХІІ, п. 8 Постанови КМУ від 03.05.95 № 314 "Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. При цьому, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

У порушення зазначеної норми Закону відповідач не працевлаштував необхідну кількість інвалідів у 2012 році. У відділенні Фонду підприємство не зареєстровано, звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми 10-ПІ до відділення Фонду не надавало.

Сума розрахованої адміністративно-господарської санкції за нестворене робоче місце для інваліда за 2012 рік склала 5766,50 грн. Вказану санкцію відповідач повинен був самостійно сплатити до 15 квітня 2013 року, наступного за звітним, однак не зробив цього.

Розмір пені за самостійно несплачену суму заборгованості склав 330,05 грн., що підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Позивач просив суд стягнути з відповідача несплачену адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у 2012 році у розмірі 5766,50 грн. та пеню за прострочення терміну сплати санкції у розмірі 330,50 грн., а всього - 6096,55 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Судов вживалися заходи щодо належного повідомлення представника відповідача про дату, час та місце судового засідання. Однак, поштові відправлення були повернуті на адресу суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (аркуші справи 119,125,126).

Відповідно п. 11 ст. 35 КАС України У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така

повістка вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Акту територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області у порушення вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ТОВ НВКФ «Бріг» у 2012 році не виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, у відділенні Фонду підприємство не зареєстровано, звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми 10-ПІ до відділення Фонду не надавало (аркуші справи 5-7).

Відповідач має середньооблікову кількість штатних працівників у кількості 10 осіб, норматив створення місць для інвалідів - 1, фактично у 2012 році не було працевлаштовано жодного інваліда. Середньорічна заробітна плата штатного працівника склала 11533,00 грн., що підтверджується актом року про проведення перевірки щодо додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 12-21-065/0062, звітами щодо сум нарахованого ЕД на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розрахунком суми позову (аркуші справи 5-7, 30-115, 122).

Сума пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій станом на 27.01.2014 року склала 303,05 грн. згідно розрахунку суми позову наданого відповідачем (аркуш справи 122).

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (далі - Закон № 875) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Обов'язок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Прядок), затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007 року № 70.

Згідно листа Лутугинського районного центру зайнятості № 18/4-3237 від 23.12.2013 року відповідачем щомісячну інформацію про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві, а також «Звіти про наявність вільного робочого місця (вакантної посади) та потребу в працівниках» за формою 3-ПН для інвалідів протягом 2012 року не надавались (аркуш справи 11).

Відповідно до ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно ст.20 Закону № 875 підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Згідно зі ст.12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

За змістом норм чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, створення підприємством місць та умов праці для інвалідів з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без здійснення підприємством усіх існуючих заходів для працевлаштування інвалідів, визначених у Законі № 875.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст. 218 ГК України). Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріали справи свідчать про не виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством певні заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідачем не було оскаржено акт № 12-21-065/0062 про проведення перевірки щодо додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та самостійно несплачені адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у 2012 році у розмірі 5766,50 грн. та пеню за прострочення терміну сплати санкції у розмірі 303,05 грн., а всього - 6096,55 грн., суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з товариства з обмеженою відповідальність «Науково-впроваджувальна комерційна фірма «Бріг» адміністративно-господарські санкцій та пеню у розмірі 6096,55 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. ст. 17, 18, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальність «Науково-впроваджувальна комерційна фірма «Бріг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 6096,55 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальність «Науково-впроваджувальна комерційна фірма «Бріг» (код ЄДРПОУ 21786022, вул. Шевченка, 2, смт. Білоріченський, Лутугинський район, Луганська область, 92016) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач Державний бюджет Лутугинського району Луганської області р/р 31218230700170 в ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 38030309, код платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції у розмірі 5766,50 грн. (п'ять тисяч сімсот шістдесят шість гривень п'ятдесят коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 303,05 грн. (триста три гривні п'ять коп.), а всього 6096,55 грн. (шість тисяч дев'яносто шість гривень п'ятдесят п'ять коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 07 березня 2014 року.

Суддя А.А. Лагутін