Рішення

від 06.03.2014 по справі 922/5112/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" березня 2014 р. Справа № 922/5112/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гефест-2000" (м.Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапро" (м.Житомир)

про стягнення 1227,17 грн.

01 лютого 2014р. до господарського суду Житомирської області надійшла справа №922/5112/13 із господарського суду Харківської області, порушена 17 грудня 2013р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Гефест-2000" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапро" (с. Циркуни, Харківської обл.) про стягнення 1227, 17 грн., з яких 1200 грн. - основна заборгованість, 18,59 - пеня, 8,58 - 3% річних від несплаченої суми.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов Договору-заявки послуг з перевезення вантажу № б/н від 22.08.13 р. щодо оплати послуг перевезення вантажу, а також на ст.ст. 205, 207, 509, 510, 513, 525, 526, 625, 626 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 6, 7, 20, 49, 173-175, 181, 193, 199, 216, 217, 220 ГК України як правову підставу позову.

Ухвалою від 04.02.14р. господарський суд Харківської області на підставі Витягу з ЄДР від 10.01.14р. за №17913708 встановив, що відповідач ТОВ "Аквапро" знаходиться за адресою: м. Житомир, Богунський р-н, вул. Хлібна, буд. 25, тому у відповідності до ст. 15, 17 ГПК України, справу №922/5112/13 було направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Житомирської області.

Згідно Спеціального витягу з ЄДР від 12.02.14 р. № 18149255, отриманого господарським судом Житомирської області місцезнаходження відповідача у справі підтвердилося.

З врахуванням вище викладеного, господарський суд ухвалою від 12.02.14 р. прийняв до свого провадження справу №922/5112/13 та вжив заходів щодо підготовки її до розгляду згідно резолютивної частини ухвали суду.

Ухвалою від 25.02.14 року господарський суд відклав розгляд справи та вжив заходів щодо підготовки її до розгляду.

Позивач у засідання суду 25.02.14 р. не з'явився, але надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про те, що йому було відомо про час і місце розгляду справи.

У засідання суду 06.03.14 р. представник позивача не з'явився.

Відповідач в засідання суду 25.02.14 р. та 06.03.14 р. не з'явився.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Окрім того, за змістом ст. 81-1 ГПК України, у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, ухвалу про прийняття справи до провадження та про відкладення розглдяу справи господарський суд вислав на адресу відповідача рекомендованою з повідомленням кореспонденцією на адресу: м. Житомир, вул. Хлібна, 25, яка повернулася до господарського суду з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 81-82).

У п.3.9.2 зазначеної Постанови № 18 додатково наголошується, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вище викладеного, 06.03.14 р. господарський суд перейшов до розгляду спору по суті (а. с. 86).

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, справу розглянуто за відсутності представників сторін за наявними у ній доказами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Договору-заявки № б/н від 22.08.13 р. ( надалі за текстом - Договір) ТОВ "Гефест-2000" (надалі за текстом - перевізник) взяв на себе зобов'язання на замовлення ТОВ "Аквапро" (надалі за текстом - замовник) перевезти належний останньому вантаж по маршруту Київ - с. Циркуни Харківської області, а замовник, відповідно до п. 3 Додаткових умов Договору зобов'язався здійснити оплату замовлення після розвантаження вантажу.

Вартість поставки, передбачена Договором, становить 1200,00 грн. з ПДВ.

Оплата послуг - безготівкова форма.

Строк оплати - після відвантаження по факсимільним копіям.

Відповідальність сторін за порушення договору - рядок 16 Договору (п. п. 1-3)

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання послуг з перевезення вантажу відповідача до місця поставки підтверджується наступними доказами:

- актом №ОУ-0000012 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 23.08.13 р. (а.с.18);

- товарно-транспортною накладною №101011 від 22.08.2013 року.

Відповідач , як це встановлено судом, послуги отримав , однак зобов'язання по їх оплаті на суму 1200,00 не виконав.

Позивач 17.09.2013 р. за №22 звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості в добровільному порядку (а. с. 19 - 21).

У зв'язку із тим, що в добровільному порядку відповідач не задовольнив вимоги позивача по сплаті коштів за послуги перевезення вантажу, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення боргу в сумі 1200,00 грн. та додатково про стягнення 3% річних в сумі 8,58 грн. та пені в сумі 18,59 грн.

Дослідивши матеріали справи, повно, об'єктивно та всебічно оцінивши в сукупності всі обставини справи в їх сукупності у відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку частково задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовий аналіз норм Договору від 22.08.13р. дає підстави віднести його до договорів про перевезенню вантажів.

Згідно зі статтею 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюються за договором перевезення.

Стаття 909 Цивільного кодексу України містить визначення договору перевезення як договору, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 306 Господарського кодексу України перевезення вантажів у цьому Кодексу визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводом.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Положеннями ч.5 ст. 306 ГК України, які кореспондуються зі статтею 908 ЦК України передбачено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як домовились сторони у договорі - оплата за надані послуги здійснюється після відвантаження по факсимільним копіям у безготівковій формі.

Відповідач станом на 23.08.13року достовірно знав, що у нього виник обов'язок з оплати наданих послуг в сумі 1200, 00 грн.

У ч.1 ст. 253 ЦК України зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч.1 статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Однак згідно ч.1 статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Сторони погодили безготівкову форму оплати послуг.

У зв'язку з цим, господарський суд враховує, що при безготівкових розрахунках обов'язок перераховувати грошові кошти за боржника покладено на банк, що несе перед ним відповідне зобов'язання, тому місцем виконання грошового зобов'язання є банк боржника, а момент його виконання є дата списання відповідної суми з кореспондуючого рахунку банку, що обслуговує боржника (ст. 198, 341 ГК і ст. 528, 623, 1088 ЦК України, Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", оскільки інше в договорі не визначено.

Операційний день банку - це діяльність банку протягом робочого дня, що пов'язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі прийманням від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійсненням їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у регістрах бухгалтерського обліку банку. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно у внутрішньому положенні (абз. 12 п. 1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою НБУ від 18.06.2003 № 254).

Отже, зобов'язання з оплати наданих послуг перевезення відповідач зобов'язаний був виконати 26.08.2013року ( строк виконання визначено в один день).

Оскільки відповідач зобов'язання не виконав, що підтверджується також фактом пред'явлення позивачем йому претензії 17 вересня 2013року, позовна вимога про стягнення 1200,00 грн. основного боргу є обгрунтованою та підлягає стягненню в судовому порядку.

Стосовно позовної вимоги про стягнення 3% річних з простроченої суми.

З огляду на те, що ст. 625 ЦК України вміщена в розділ 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань.

Положення ч.2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовується за наявності порушення будь-якого грошового зобов'язання ( п.6.2 Постанови № 14).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові ( п.4.1 Постанови ВГСУ № 14 від 17.12.13року " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" ( далі - Постанова № 14 ).

З урахуванням строку виконання грошового зобов'язання 26.08.13року, першим днем прострочки є 27.08.13року, тому за період з 27.08.13року по 18.11.13року сума 3% річних становить 8,28 грн. У стягненні 0,30 грн. суд відмовляє.

Безпідставними є вимоги про стягнення в пені в сумі 18, 59 грн., оскільки підставою для застосування забезпечення виконання зобов'язання є правочин, вчинений у письмовій формі ( ст. 547 ЦК України), в тому числі, укладений у спрощений спосіб ( п.1.6 Постанови № 14).

Договір-заявка № б/н від 22.08.13 р. не містить умови про нарахування пені відповідачеві пені за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати наданих послуг перевезення.

Іншого правочину щодо права позивача нараховувати пеню за прострочення оплати наданих послуг перевезення сторони у письмовій формі не погоджували.

У задоволені позовної вимоги про стягнення пені в сумі 18, 59 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквапро" (10029, м. Житомир, Богунський р-н, вул. Хлібна, 25, код ЄДРПОУ 36626910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гефест-2000" (61125, м.Харків, вул. Греківська, 19, код ЄДРПОУ 34014131, поточний рахунок №260020105572 в ЗАТ "ПроКредітБанк" м. Київ, МФО 320984, поштова адреса: 61045, м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 15, кв. 2) заборгованість у розмірі:

- 1200 грн. основного боргу;

- 8,28 грн. 3% річних;

- 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ.

3. У стягненні 0,30 грн. 3 % річних та 18,59 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.03.2014 року.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 - сторонам ( рек. з повід.)