Рішення

від 18.02.2014 по справі 919/107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року справа № 919/107/14 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Головко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергострой плюс",

ідентифікаційний код 38399282

(99011, м. Севастополь, вул. Ак. Крилова, буд. 5, офіс 2)

до Приватного підприємства „Союз Лад",

ідентифікаційний код 31331469

(99040, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 106, кв. 109)

про стягнення 66 064,19 грн,

Представники сторін:

позивача -Півненко Н.В. - представник, довіреність б/н від 20.01.2014;

відповідача - не прибув.

Обставини справи:

23.01.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергострой плюс" (далі - ТОВ „Енергострой плюс", позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (суд) з позовом до Приватного підприємства „Союз Лад" (далі - ПП „Союз Лад", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 62 005,78 грн; 3% річних у сумі 1 809,21 грн та пені у сумі 2 249,20 грн, що разом становить 66 064,19 грн /арк. с. 3-5/.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором підряду № 26 від 08.01.2013 щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою суду від 27.01.2014 порушено провадження у справі № 919/107/14 та у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору; розгляд справи призначено на 18.02.2014.

У судовому засіданні 18.02.2014 представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, наданими йому статтями 22, 59 Господарського процесуального кодексу України: письмовий відзив на позов та документи в обґрунтування заперечень проти позову та інші витребувані судом документи не надав, у судове засідання 18.02.2014 явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення /арк. с. 41-44/, за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /арк. с. 38-40/.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка відповідача обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, а також з огляду на те, що подальше відкладення розгляду справи порушує принцип вирішення спору протягом розумного строку і відповідне право позивача, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами - в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2013 між ТОВ „Енергострой плюс" (Підрядник) та ПП „Союз Лад" (Замовник) був укладений договір підряду № 26 (далі - Договір) /арк. с. 18/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати частину робіт у межах проведеної експертизи щодо капітального ремонту електропроводки КУ „Театр для дітей та молоді".

Сторони погодили, що конкретний обсяг, характер та вартість робот, передбачених пунктом 1.1 Договору, визначаються кошторисом, який погоджено сторонами, та є невід'ємною частиною цього Договору і підставою для проведення взаємних розрахунків (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору договірна вартість робіт становить 62 005,78 грн.

Оплата здійснюється на підставі двосторонніх актів виконаних робіт (Форма КБ-2в, КБ-3). Акт виконаних робіт готується Підрядником та надається щомісячно в строк не пізніше 25 числа (пункт 3.3 Договору).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що Замовник здійснює оплату при повному виконанні передбаченого обсягу робіт, по мірі надходження коштів з бюджету міста. У разі припинення бюджетного фінансування виконання передбачених цим Договором робіт, Замовник сплачує Підряднику лише фактично виконані роботи.

Відповідно до пункту 2.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

На виконання умов Договору позивач виконав роботи на суму 62 005,78 грн, що підтверджується наступними документами:

- Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2013 року від 25.01.2013 на суму 62 005,78 грн (Форма КБ-2в) /арк. с. 28-33/;

- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013 року від 25.01.2013 на суму 62,00578 тис. грн (Форма КБ-3) /арк. с. 34/.

Таким чином, позивач виконав роботи за Договором на суму 62 005,78 грн, що відповідає підписаній сторонами Договірній ціні /арк. с. 27/, а відповідач - прийняв ці роботи без жодних зауважень, про що свідчать підписи керівника ПП „Союз Лад" на вказаних документах, засвідчені печаткою Підприємства.

Натомість вартість виконаних робіт оплачена відповідачем не була. Тобто у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за Договором у сумі 62 005,78 грн , що стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом. Разом із основним боргом позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 1 809,21 грн, а також пеню в сумі 2 249,20 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними, а тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом установлено, що 08.01.2013 між сторонами укладено Договір № 26, який за своєю правовою природою та ознаками є договором підряду. Саме цей Договір є підставою виникнення у відповідача зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України унормовано, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.

Укладеним між сторонами Договором не передбачено авансування підрядних робіт, отже Замовник (відповідач) був зобов'язаний оплатити виконані Підрядником (позивачем) роботи по факту їх виконання та здачі результатів робіт Замовнику.

Як убачається з матеріалів справи, Акт приймання виконаних будівельних робіт за Договором, який підтверджує факт виконання будівельних робіт на об'єкті „Театр для дітей та молоді", підписаний обома сторонами, в тому числі й Замовником - ПП „Союз Лад" - 25.01.2013 /арк. с. 28-33/. Зазначений документ свідчить про повне виконання Підрядником передбаченого Договором обсягу робіт та прийняття їх Замовником.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Натомість, не зважаючи на повне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, відповідач виконані ТОВ „Енергострой плюс" роботи на суму 62 005,78 грн не оплатив, тобто є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за спірним Договором. Доказів зворотного в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано.

За викладених обставин, а також враховуючи те, що оплата Замовником виконаних підрядних робіт є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 62 005,78 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 1 809,21 грн за період з 02.02.2013 по 22.01.2014, виходячи з наступного розрахунку:

62 005,78 * 3 / 100 / 365 * 355 = 1 809,21 грн, де:

62 005,78 грн - сума боргу;

3% - проценти річні;

365 днів - кількість календарних днів у році;

355 днів - кількість днів у періоді з 02.02.2013 по 22.01.2014.

Суд вважає дану вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних /арк. с. 8/ суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних від простроченої суми (62 005,78 грн) в розмірі 1 809,21 грн є обґрунтованими і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 2 249,20 грн за прострочку виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт суд зазначає наступне.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Визначення понять „штраф" та „пеня" надано у Цивільному кодексі України.

Так, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем /арк. с. 8/, суд встановив, що в основному він є вірним, але має недолік в частині визначення кількості днів прострочення. Так, у періоді прострочення з 10.06.2013 по 01.08.2013 - 53 дні, а не 52 як зазначено позивачем. Утім, оскільки наведені недоліки - на користь відповідача і позивач не вимагає більшого, суд вважає можливим прийняти до уваги розрахунок позивача:

62 005,78 * 7,5 / 100 / 365 * 128 = 1 630,84 грн, де:

62 005,78 грн - сума боргу;

7,5% - облікова ставка НБУ, яка діяла з 23.03.2012 до 10.06.2013;

365 днів - кількість календарних днів у 2013 році;

128 днів - кількість днів у періоді з 02.02.2013 по 09.06.2013;

62 005,78 * 7,0 / 100 / 365 * 52 = 618,36 грн, де:

62 005,78 грн - сума боргу;

7,0% - облікова ставка НБУ, яка діяла з 10.06.2013 до 13.08.2013;

365 днів - кількість календарних днів у 2013 році;

52 днів - кількість днів у періоді з 10.06.2013 по 31.07.2013;

За таких обставин суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 2 249,20 грн (1630,84 + 618,36) у повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 66 064,19 грн, в тому числі: 62 005,78 грн - основний борг; 1 809,21 грн - 3% річних; 2 249,20 грн - пеня.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та підлягають стягненню з нього на користь позивача в сумі 1 872,00 грн.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Союз Лад" (ідентифікаційний код 31331469; 99040, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 106, кв. 109; п/р 26002317727051 в СФ КБ „Приватбанк", м. Севастополь, МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергострой плюс" (ідентифікаційний код 38399282; 99011, м. Севастополь, вул. Ак. Крилова, буд. 5, офіс 2; п/р 26001013010775 в АТ „Сбербанк Росії", м. Севастополь, МФО 320627, або на інші рахунки) 66 064,19 грн (шістдесят шість тисяч шістдесят чотири грн 19 коп.), з яких: 62 005,78 грн - основний борг; 1 809,21 грн - 3% річних; 2 249,20 грн - пеня, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 872,00 грн (одна тисяча вісімсот сімдесят дві грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.02.2014.

Суддя (підпис) В.О. Головко

919/107/14/4040/14