Ухвала

від 18.02.2014 по справі 801/10299/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/10299/13-а

18.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/10299/13-а за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 25.11.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" (вул. Севастопольська, 243,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95024)

до Міністерства доходів і зборів України (пл. Львівська, 8,м.Київ,04655)

Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій, задоволено частково: визнано протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" (ідентифікаційний код 34058632) за вересень 2013 року, поданої 18.10.2013 року, визнано податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" (ідентифікаційний код 34058632) за вересень 2013 року такою, що подана в день її фактичного отримання органом державної податкової служби - 18.10.2013 року, зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" (ідентифікаційний код 34058632) основні показники декларацій з податку на додану вартість за вересень 2013 року, поданої 18.10.2013 року, в задоволенні решти частини позову відмовлено, зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі надати до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звіт про виконання судового рішення щодо відображення за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" (ідентифікаційний код 34058632) основні показники декларацій з податку на додану вартість за вересень 2013 року, поданої 18.10.2013 року.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представники Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим та Міністерства доходів і зборів України звернулись з апеляційними скаргами з вимогами скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2013.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 18.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2013 позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у м. Сімферополі податкову декларацію із ПДВ, із розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5), за вересень 2013 року.

Квитанцією №1 від 18.10.2013 Міністерство доходів і зборів України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за вересень 2013 року у зв'язку з тим, що позивач не був платником ПДВ у вересні 2013 року (а.с. 14).

Згідно із п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Колегія суддів зазначає, що надана позивачем декларація із ПДВ за вересень 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм законодавства.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 01.06.2011 №1882/29-0, позивач перебуває на обліку у ДПІ у м. Сімферополь з 21.02.2006 (а.с.49).

Пунктом 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

З матеріалів справи вбачається, що договір №040120121 від 10.01.2012 про визнання електронних документів позивачем підписано із ДПІ в м. Сімферополі (а.с.19-20).

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державної податкової адміністрації України від 06.04.2009 року №168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011.

Згідно із п. 7.4 ст. 7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011 "Про подання електронної податкової звітності" (далі - Наказ №233), перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п. 7.5 ст. 7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

18.10.2013 Міністерством доходів і зборів України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації за вересень 2013 року.

Повноваження податкового органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 183.12 ст. 183 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Згідно з п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Таким чином, до обов'язків Міністерства доходів і зборів України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ м. Сімферополя безпосередньо прийом декларацій.

Отже, до повноважень Міндоходів і зборів України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Судом встановлено, що квитанцію №1 з позначкою про неприйняття податкової декларації з ПДВ позивача за вересень 2013 року було направлено саме Міністерством доходів і зборів України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України №233 не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень Міністерством доходів і зборів України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

У зв'язку із зазначеним, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Міндоходів і зборів України по неприйняттю як податкового звіту декларації з ПДВ позивача за вересень 2013 року правомірно задоволені судом першої інстанції.

Підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з матеріалів справи, неприйняття відповідачами наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим як платник податку на додану вартість.

Однак, наявними в матеріалах справи документами спростовуються доводи відповідачів.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.02.2010 у справі №2а-12145/09/9/0170 (а.с.32-34) визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ "Спецпромрезерв", оформлене актом №208/15-2 від 08.10.2009. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 (а.с.27-31) постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.02.2010 у справі №2а-12145/09/9/0170 залишена без змін, у зв'язку з чим вона набрала чинності. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2012 касаційна скарга ДПІ в м. Сімферополі АР Крим відхилено, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 у справі №2а-12145/09/9/0170 залишені без змін (а.с.22-24).

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

За загальними правилами акт індивідуальної дії, яким є рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Спецпромрезерв", оформлене актом №208/15-2 від 08.10.2009 року, визнається протиправним та скасовується судом з моменту його прийняття суб'єктом владних повноважень.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м.Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ "Спецпромрезерв", оформлене актом №208/15-2 від 08.10.2009, набрало законної сили 13.07.2010, тобто позивач є зареєстрованим платником ПДВ, оскільки відсутнє рішення щодо анулювання його реєстрації.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника податків штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом оскарження в рамках адміністративного судочинства.

При цьому, відповідачем, у разі оскарження до суду відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації є орган державної податкової служби, що надіслав відповідне повідомлення.

Відповідно до п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України прийняти як податковий звіт декларацію з податку на додану вартість позивача за вересень 2013 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, вимогу про зобов'язання ДПІ у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за вересень 2013 року суд першої інстанції правомірно розцінив як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року №276, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за №843/11123, яка діє на час вирішення спору по суті, встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п.3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п.4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з ПДВ за вересень 2013 року.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції №276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту права позивача, у даному випадку, є визнання протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України в прийнятті як податкового звіту декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2013 року, визнання податкової декларації з податку на додану вартість позивача за вересень 2013 року такою, що подана в день її фактичного отримання органом державної податкової служби - 18.10.2013 та зобов'язання ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим відобразити показники декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року в картці особового рахунку податку позивача на додану вартість датою її фактичного отримання органом державної податкової служби - 18.10.2013 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.13 у справі № 801/10299/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.13 у справі № 801/10299/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко