Постанова

від 23.12.2008 по справі 1/558/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/558/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2008 р. 10:40Справа №  1/558/08

м. Миколаїв

За позовом: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва.                     /54030, м. Миколаїв,  вул. Потьомкінська, 24/До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Кадіс”.                            /54001, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 1/Б/про: прийняття рішення щодо надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Плахотна О.М., довіреність від 27.10.2008р.

Від відповідача: Кодрян О.М., арбітражний керуючий.

          Позивач звернувся з адміністративним позовом і просить прийняти рішення про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача за період з 01.04.2008р. по теперішній час, яку буде проведено після набрання законної сили постановою суду головним держподатревізором-інспектором відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Ковригіною Н.В. протягом 10-ти робочих днів, обґрунтовуючи свої вимоги частиною 6 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, а саме органи державної податкової служби мають право приступати до позапланової перевірки якщо проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Арбітражний керуючий відповідача заперечує проти позову з тих підстав, що на підприємстві введено процедуру розпорядження майном, в даній судовій процедурі банкрутства дій, щодо реорганізації (ліквідації) підприємства на які посилається позивач не передбачено, тому і підстави для задоволення вимог позивача відсутні (а.с.11-12).

Розглянувши надані докази, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні - суд

в с т а н о в и в:

відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, знаходиться на податковому обліку у позивача  і  у відповідності  зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” зобов'язаний  своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки і збори, а також зобов'язаний допускати посадових осіб державних податкових органів для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що податкові органи мають право  здійснювати  документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих  податкових  декларацій,  звітів  та   інших   документів, пов'язаних   з   нарахуванням   і   сплатою   податків  та  зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі,  а також планові та    позапланові  виїзні   перевірки   своєчасності, достовірності,  повноти нарахування і сплати  податків  та  зборів (обов'язкових   платежів),   додержання   валютного  законодавства юридичними  особами.

Припис статті 11-1 визначає, що позапланова перевірка  проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

    1) за наслідками перевірок інших платників податків  виявлено факти,  які  свідчать  про  порушення  платником  податків законів України про оподаткування,  валютного законодавства,  якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу  державної  податкової  служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

    2) платником   податків   не   подано  в  установлений  строк податкову декларацію або розрахунки,  якщо їх подання  передбачено законом;

    3) виявлено недостовірність даних,  що містяться у податковій декларації,  поданій платником податків,  якщо платник податків не надасть   пояснення   та   їх   документальні   підтвердження   на обов'язковий письмовий запит органу  державної  податкової  служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

    4) платник  податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення  законодавства  посадовими  особами   органу   державної податкової  служби  під  час  проведення  планової чи позапланової виїзної  перевірки,  в  якій  вимагає   повного   або   часткового скасування результатів відповідної перевірки;

    5) у   разі   виникнення   потреби  у  перевірці  відомостей, отриманих від  особи,  яка  мала  правові  відносини  з  платником податків,  якщо  платник  податків  не  надасть  пояснення  та  їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної  податкової  служби  протягом  десяти робочих днів з дня отримання запиту;

    6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

    7) стосовно  платника  податків  (посадової  особи   платника податків)  у порядку,  встановленому законом,  податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу,  у зв'язку з чим є потреба у проведенні  позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

    8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної  податкової   служби   здійснив   перевірку   документів обов'язкової   звітності  платника  податків  або  висновків  акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх  невідповідність вимогам законів,  що призвело до ненадходження до  бюджетів  сум  податків  та  зборів  (обов'язкових  платежів). Позапланова  виїзна  перевірка  в  цьому випадку може ініціюватися

вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому  разі, коли  стосовно  посадових  або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

9)  платником  подано  декларацію  з  від'ємним  значенням  з податку  на  додану  вартість,  яке  становить  більше  100   тис. гривень.  

Підставу для звернення з адміністративним позовом у порядку п.6.ч.6 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивач зазначає, що  згідно відомостей Держкомпідприємництва до Єдиного державного реєстру внесено запис про порушення провадження по справі про банкрутство юридичної особи відповідача.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:

          Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

          Позивачем не доказано доказів, які обґрунтовують його вимоги, а саме доказів проведення реорганізації (ліквідації) підприємства відповідача на час звернення з адміністративним позовом.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.10.2008 року по справі № 5/498/08 відкрито провадження про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Кадис” (код ЄДРПОУ 23619802) та введено процедуру розпорядження майном. Процедура розпорядження майном, відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є системою заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження, та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища. Вищезазначений закон не передбачає в даній судовій процедурі банкрутства дій, щодо реорганізації (ліквідації) підприємства на які посилається позивач.           

          Отже, правові підстави надання позивачу відповідно до п.6 абз.6 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” дозволу на проведення позапланової перевірки відповідача відсутні.

За таких обставин в задоволенні адміністративного позову, необхідно відмовити.

Керуючись  ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.I.Васильєва