Рішення

від 06.03.2014 по справі 902/110/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 березня 2014 р. Справа № 902/110/14

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "КМП БЛІЦ" (вул. Тарногродського, 20, м. Вінниця, 21022)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯМІ ЛІМІТЕД" (вул. Миру, 147, смт. Турбів, Липовецький р-н., Вінницька обл.)

про стягнення 6 839,49 грн.

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.

Представники :

позивача: Літневська Ю.С. - за дорученням

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю "КМП БЛІЦ" звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯМІ ЛІМІТЕД" 6 839,49 грн., з яких 6 539,57 грн. боргу за поставлений товар та 299,92 грн. - три відсотки річних.

Ухвалою від 31.01.2014 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 18.02.2014 р.

Ухвалою суду від 18.02.2014р. розгляд справи відкладено на 06.03.2014р., у зв"язку з неявкою представника відповідача та ненаданням останнім доказів по справі.

В судове засідання 06.03.2014р. з»явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 22.02.2014р. за № 2251301452837.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У період з грудня 2011 року по червень 2012 року позивач виставив відповідачу рахунки на оплату товару: № БЛ-0000835 від 05.12.2011р. на 13 573,73 грн., № БЛ-0000782 від 07.12.2011р. на 28 258,27 грн., № БЛ-0000105 від 13.02.2012р. на 26 203,78 грн., № БЛ-0000763 від 20.06.2012р. на 20 000,00 грн. У той же період, на підставі видаткових накладних № БЛ-0002026 від 13.12.2011р., № БЛ-0002027 від 13.12.2011р., № БЛ-0000119 від 14.02.2012р., № БЛ-0000919 від 18.07.2012р. позивач відвантажив, а відповідач через представників, що діяли згідно виданих їм довіреностей, прийняв товар на загальну суму 88 371,57 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу 81 832,00 грн., що стверджується банківськими виписками по рахунку. Відповідно до банківських виписок, відповідачем призначення платежу визначалось на власний розсуд. Позивач зараховував оплату в порядку черговості.

З метою досудового урегулювання спору, 03.12.2013р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 148 від 03.12.2013р. з проханням сплатити суму заборгованості в розмірі 6 539,57 грн. протягом 10 днів з дня отримання даної претензії.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив.

Відтак, станом на день подачі позову та розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 539,57 грн.

Наведене стверджується наявними матеріалами справи та відсутністю будь-яких заперечень відповідача на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 193 Господарського Кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Ккожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 4-3, 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів оплати товару в сумі 6 539,57 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної заборгованості підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 299,92 грн. - три відсотки річних за період з 19.07.2012р. по 27.01.2014р.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно зі ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок .

Так, остання накладна згідно якої відповідач отримав товар на суму 20335,79 грн. датується 18.07.2012 року. Виходячи з вище наведених положень законодавства, відповідач зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто 19.07.2012 року, у зв"язку з чим право вимоги щодо річних виникає з 20.07.2012 р., а не з 19.07.2012 р., як зазначено у розрахунку позивача.

Дослідивши розрахунок заявлених до стягнення 299,92 грн. трьох відсотків річних, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 299,15 грн.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯМІ ЛІМІТЕД" (вул. Миру, 147, смт. Турбів, Липовецький р-н., Вінницька обл., ідент. код 23103566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМП БЛІЦ" (вул. Тарногродського, 20, м. Вінниця, 21022, ідент. код 13324388) 6 539,57 грн. (шість тисяч п"ятсот тридцять дев"ять грн. 57 коп.) боргу, 299,15 грн. (двісті дев"яносто дев"ять грн. 15 коп.) та 1 826,79 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять шість грн. 79 коп.) витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у позові в частині стягнення 0,77 грн. річних.

Повне рішення складено 11 березня 2014 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Миру, 147, смт. Турбів, Липовецький р-н., Вінницька обл.)