Постанова

від 06.02.2014 по справі 801/5937/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2014 року 10:31 Справа №801/5937/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Нокс"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

від позивача - Травкіна Н.О., паспорт НОМЕР_1;свідка - ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2;

від відповідача - не з'явився, надіславши клопотання про розгляд справи без участі представника;

Обставини справи: Приватне підприємство "Нокс" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222202 від 07.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Нокс» по податку на додану вартість у розмірі 30480,00 грн., у тому числі за основним платежем 27316,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3164,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення ПП «Нокс» норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. помилкові, оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправне та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що при проведенні господарських операцій зі своїми постачальниками ПП «Нокс» оформило усі первинні документи, які відобразив в своєму податковому обліку. Також позивач наголошує, що висновки акту перевірки щодо нікчемності угод ПП «Нокс» з ТОВ «Євросонік» та ТОВ «Росаріо» є помилковими.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову в повному обсязі з підстав наведених у запереченнях на нього, та зазначили, що позивачем не надано усі необхідні документи, отже операції з придбання товару не підтверджені товарно-транспортними накладними, які повинні підтверджувати отримання товару з перевезення автомобільним транспортом, що є порушенням ведення бухгалтерського обліку та звітності. Відповідач наголошує на тому, що ТОВ «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055) та ТОВ «Євросонік» (код ЄДРПОУ 37240875) здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам (а.с.37-45).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16 липня 2013 року задоволено клопотання позивача та призначено судову експертизу по справі (а.с.123).

Представник відповідача заперечував проти висновку експерта №210/13 від 25.11.2013 року та зазначили, що при проведенні експертизи по цієї справі, експерт, зокрема, мав в обов'язковому порядку дослідити документи про перевезення, зберігання товарів тощо, в межах дослідження по другому питанню. Також відповідач у своїх запереченнях зазначив, що на думку Джанкойської ОДПІ, якщо відповідні первинні документи мають юридичну дефектність внаслідок відсутності реально вчиненої господарської операції, то за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України це не дозволяє платнику податків формувати дані податкового обліку, незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції (а.с.147-150).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Нокс» зареєстроване Красногвардійською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим 18.07.2002, Свідоцтво державної реєстрації № 11271070016000095 (а.с.18).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААБ № 842280 від 13.09.2011 року ПП «Нокс» має ідентифікаційний код - 32042654 (а.с.17).

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 1053 від 18.11.2003 (а.с.19).

ПП «Нокс» зареєстровано, як платник податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію № 00643224 від 25.11.2003, індивідуальний податковий № 320426501178 (а.с.20).

Статутом Приватного підприємства «Нокс» (у новій редакції) визначені цілі та предмет діяльності підприємства, зазначено, що підприємство створене в цілях сприяння прискоренню науково-технічного прогресу, розвитку в країні ринкових відносин, формування ринку товарів, послуг та інше (а.с.21-23).

Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства «Нокс» (код за ЄДРПОУ 32042654) з питань взаємовідносин з ТОВ «Євросонік» (код за ЄДРПОУ 37240875) за грудень 2010р., ТОВ «Росаріо» (код за ЄДРПОУ 37323055) за січень 2011 року.

Перевіркою встановлено, що до перевірки не були надані акти виконаних робіт на отримання послуг з ремону покрівлі на складі сировини та товарно-транспортні накладні на отримання товару та інші документи (звіти, подорожні листи, довіреності, тощо), які б свідчили про отримання послуг та придбання товарів. Також відповідачем в акті вказано, що керівником контрагента позивача, а саме ТОВ «Росаріо» ОСОБА_3 відповідно до протоколу допита свідка від 29.12.11 року надані наступні пояснення, про те, що він не був директором або засновником підприємств України і про підприємство ТОВ "Росаріо" йому нічого не відомо.

В акті також зазначено, що в ході перевірки отримана інформація, що відповідно до Висновку спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварському району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області від 14.04.2011р. №96 підписи від імені гр. ОСОБА_3, в наданих на дослідження документах виконані не гр. ОСОБА_3, а іншою особою (стр.8 акту).

Перевіряючими зазначено, що ТОВ "Росаріо" та ТОВ «Євросонік» здійснювали діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам. Встановлено, що постачальниками ПП «Нокс» у період з 01.12.2010р. по 31.01.2011 року були ТОВ "Росаріо" та ТОВ «Євросонік», які мають ознаки фіктивності.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 20.02.2013 року №491/22-00/32042654 відповідно до висновків якого встановлено порушення (а.с.9-16):

п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 27316 грн., у тому числі: за грудень 2010 у сумі 12650 грн., за січень 2011 року у сумі 14666 грн.

За висновками акту перевірки Джанкойська ОДПІ АРК ДПС винесла податкове повідомлення-рішення №0000222202 від 07.05.2013 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30 480,00 грн., у тому числі 27 316,00 грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 3 164,00 грн. (а.с.7).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до норм п.14.1.181 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів ( послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари ( послуги) відрізняються більш ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари ( послуги), та складається із сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом статті 193 та статтею 194 протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що достатніми підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання платником податку товарів та послуг, використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності, сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, наявність належним чином оформленої накладної.

Відповідно до п.14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що позивач здійснює господарську за КВЕД - 2010: 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 73.11 Рекламні агентства (а.с.18).

Судом встановлено, що між ПП «Нокс» та ТОВ «Євросонік» укладено договір підряду №0511-1 від 05 листопада 2010 року, відповідно якого Замовник (ПП «Нокс») доручає, а виконавець (ТОВ «Євросонік») приймає на себе обов'язки по виконанню робіт з ремонту м'якої покрівлі складу сировини (а.с.90).

Згідно з п.4.1 договір підряду №0511-1 від 05 листопада 2010 року замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця 75 902,40 грн. з урахуванням ПДВ згідно акту виконаних робіт.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Євросонік» складений акт приймання виконаних підрядних робіт №120806 за грудень 2010 року на суму 75 902,40 грн., у тому числі ПДВ 12 650,40 грн. (а.с.184-187).

Зазначені операції відображені у бухгалтерському обліку наступними проводками (а.с.182-183):

Дт. 151 «Капітальне будівництво» Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками у сумі 63 252,00 грн.

Дт. 644 «Податковий Кредит» Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками у сумі 12 650,40 грн.

Вказаний вище акт приймання виконаних підрядних робіт не відповідає вимогам п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XІV з наступних підстав.

ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС відносно діяльності TOB «Євросонік» отримано інформацію від інших ДПІ:

- від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС отримано акт документальної невиїзної перевірки TOB «Євросонік» від 08.12.2011 року №1587/23-6/37240875 з питань дотримання вимог податкового законодавства.

«Згідно матеріалів Постанови начальника СВПМ Бориспільської ОДПІ майора податкової міліції Троценко В.О. від 21.09.2011 року про призначення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства TOB «Євросонік» код за ЄДРПОУ 37240875 за весь період діяльності, в ході дослідчої перевірки, яка проводиться по кримінальній справі №05-8685, порушеної за фактом скоєння невстановленим слідством особами фіктивного підприємництва, а саме - створення TOB «Росаріо» код за ЄДРПОУ 37323055 з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, встановлено, що директор та засновник TOB «Євросонік» ОСОБА_10, є громадянкою Російської Федерації, зареєстрована: АДРЕСА_1, ніколи на територію України не заїжджала та ніякого відношення до створення та фінансово-господарської діяльності TOB «Євросонік» не має».

Таким чином судом встановлено, що акт приймання виконаних підрядних робіт не містить особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що є обов'язковими реквізитами відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З тих самих підстав судом не приймається до уваги податкові накладні та інші первинні документи позивача, отримані від TOB «Євросонік».

«В ході складання акту не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Також, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність працюючих на TOB «Євросонік» згідно баз ДПІ у Печерському районі міста Києва - відсутня.

Фактично згідно податкової звітності у TOB «Євросонік» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність TOB «Євросонік» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правової дієздатності TOB «Євросонік».

Вищезазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товарів від підприємства TOB «Євросонік».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Росаріо» у сумі 87 996,00 грн., у тому числі вартість без ПДВ 73 330,00 грн. та ПДВ 14 666,00 грн. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ПП «Нокс» та ТОВ «Росаріо» було укладено договір купівлі-продажу №10/01 від 10 січня 2011 року, відповідно до якого Продавець (ТОВ «Росаріо») зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (ПП «Нокс») товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його (а.с.78-79).

На підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки та платіжні доручення.

Проте суд не приймає вказані документи як належні докази виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №826/11757/13-а від 05 листопада 2013 року, яка набрала законної сили, встановлено наступне.

«Від Бориспільської ОДПІ отримані акти про результати проведення документальної невиїзної перевірки «Росаріо» від 11.07.2011 року №490/23-1/37323055, від 30.09.2011 року №650/23-2/37323055, яких зазначено:

«Згідно з даними останнього розрахунку комунального податку трудові ресурси у TOB звітності та інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у TOB «Росаріо» власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Слідчий СВ ПМ Бориспільської ОДПІ капітан податкової міліції Кольцов О.П. встановив, що в провадженні слідчого відділення податкової міліції Бориспільської ОДПІ в Київській області перебуває кримінальна справа №05-8685 порушена за фактом скоєння невстановленим слідством особами фіктивного підприємництва, тобто створення TOB «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину , передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

В ході дослідчої перевірки встановлено, що 12.11.2010 року в м. Бориспіль Київської області невстановлені особи, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на створення суб'єкти підприємницької діяльності (юридичної особи), використовуючи реквізити громадянина ОСОБА_4, не маючи наміру на здійснення статутної діяльності, пов'язаної із виробництвом товарів, виконанням робіт або надання послуг, всупереч вимогам ст.1,3,6,8 Закону України від 07.02.1991 року №698-ХІІ «Про підприємництво в Україні», з метою прикриття незаконної діяльності створили TOB «Росаріо», яким здійснювалась діяльність по незаконному формуванню податкового кредиту іншим суб'єктам господарської діяльності, внаслідок чого державі заподіяна матеріальна шкода у великих розмірах.

Виходячи з вищенаведеного, TOB «Росаріо» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб».

Директор - ОСОБА_4, значиться зареєстрованою за адресою: Російська Федерація, Пензенська область, с.Вачелай.

Перевірено адресу реєстрації, складено довідку про незнаходження. В подальшому встановлено, що від імені даної особи укладено договір про визнання електронних документів від 08.02.2011 року з Бориспільською ОДПІ, що дає можливість подавати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді.

Зібрано матеріали для проведення почеркознавчого дослідження підписів виконаних від імені гр.ОСОБА_4, та направлено до СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області.

Відповідно до Висновку спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області майора міліції Лавріненко Л.М. від 14.04.2011 року №96 підписи від імені гр. ОСОБА_4, в представлених на дослідження документах виконані не гр. ОСОБА_4, а іншою особою.

Таким чином, невідомими особами були створені умови (підроблений підпис), при яких гр. ОСОБА_4, можливо буде нести відповідальність за дії яких не скоював, що являється порушенням його прав як громадянина України.

Отже, ВПМ Бориспільської ОДПІ було встановлено, що невстановлені особи використовуючи його ім'я для прикриття незаконної діяльності створили підприємство, до реєстрації та діяльності якого він не мав відношення. Таким чином, створення даного підприємства було направлене на здійснення протиправної діяльності направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів. Чим саме займалося підприємство, в кого знаходиться печатка та бухгалтерська документація гр. ОСОБА_4, невідомо.

Таким чином, невідомими особами були створені умови, при яких він можливо буде нести відповідальність за дії яких не скоював, що являється порушенням його прав як громадянина України».

«Встановлено неможливість фактичного здійснення TOB «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055) господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних, фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Враховуючи вищенаведене - усі операції купівлі-продажу за TOB «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055) не спричиняють реального настання правових наслідків.

«Враховуючи те, що у TOB «Росаріо» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби то операції TOB «Росаріо» не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами і доповненнями: господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Вищезазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товарів від підприємства ТОВ «Росаріо».

Відповідно до п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом четвертим пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, визначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до п. 2.4. первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, для підтвердження включення витрат за отримані товари до складу валових витрат необхідні належним чином оформлені документи.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до абз.2 п. 2.1 Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відтак, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та формування позивачем спірних сум податкового кредиту), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити такі обставини:

-результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала);

-відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо);

-відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що документальне оформлення правовідносин з боку ТОВ «Євросонік» та ТОВ «Росаріо» здійснювали не уповноважені на те особи, а документи, оформлені від імені вказаних контрагентів не являються юридично значимими і не підтверджують надання послуг, виконання робіт зазначеними підприємствами для ПП «Нокс».

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги висновки судової експертизи та приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Нокс» щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222202 від 07.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Нокс» по податку на додану вартість у розмірі 30480,00 грн., у тому числі за основним платежем 27316,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3164,00 грн. в повному обсязі.

Згідно з ст.161 КАС України під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання розподілу судових витрат.

Враховуючи, що позовні вимоги не задоволено, судом не стягується з Державного бюджету України судовий збір.

Також судом встановлено, що відповідач - Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим Державної податкової служби реорганізована та ліквідована шляхом приєднання до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим, тому суд допускає заміну відповідача - Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію в АР Крим Державної податкової служби на правонаступника - Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 11.02.2014 року.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.