Постанова
від 03.03.2014 по справі 801/5088/13-а
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2014 року (12:29) Справа №801/5088/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Габовій Н.Г., за участю

представника позивача -не з'явився,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монблан - 1" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Монблан - 1" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0003092201 від 29 квітня 2013 року та №0003112201 від 29 квітня 2013 року.

Адміністративний позов мотивований тим, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Монблан - 1" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.04.2013 року № 2295/22-8/24497531, за висновками якого встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Монблан - 1":

- пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року у результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 60239,00 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року в сумі 60239,00 грн. ;

- пп. 14.1.27 п. 14.1, пп. 14.1.108 п. 14.1 т. 14, пп. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, у результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 288217,00 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року у сумі 63540,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 9860,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 39222,00 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 175595,00 грн.;

- пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 261426,00 грн., у т.ч. за січень 2011 року у сумі 19588,00 грн.0 за лютий 2011 року у сумі 5774,00 грн., за березень 2011 року у сумі 22839,00 грн., за травень 2011 року у сумі 1542,00 грн., за червень 2011 року у сумі 1770,00 грн., за серпень 2011 року у сумі 8574,00 грн., за жовтень 2011 року у сумі 2329,00 грн., за листопад 2011 року у сумі 17462,00 грн., за грудень 2011 року у сумі 14315,00 грн., за вересень 2012 року у сумі 167233,00 грн.;

- пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу україни від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходу фізичній особі, за період, що перевірявся на суму 825,00 грн.

На підставі акту перевірки 29.04.2013 року були винесені податкові повідомлення -рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0003092201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 392355,75 грн., у тому числі 348456,00 грн. за основним платежем та 43899,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0003112201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 366383,50 грн., у тому числі 261426,00 грн. за основним платежем та 104957,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На думку позивача, підставою для зазначених донарахувань стало невизнання податковим органом права ТОВ «Монблан-1» на формування валових витрат та податкового кредиту за операціями з придбання товарів та послуг в рамках господарських правовідносин з ТОВ «Біотрейд НДК», ТОВ «Омега плюс 8», ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н».

Як зазначає позивач, ТОВ «Біотрейд НДК» здійснювало ТОВ «Монблан-1» поставку товарів побутової хімії у 2011 році на загальну суму 470965,00 грн., ПДВ 94193,00 грн, усього на суму 565158,00 грн.

ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» здійснило послуги ТОВ «Монблан - 1» на загальну суму 1095869,00 грн. До перевірки були надані договори про надання послуг з вказаними компаніями, акти виконаних послуг, але не представлені інші підтверджуючі документи, щодо результатів наданих послуг у вигляді звітів з моніторингу цін та відомостей про їх динаміку, звіту з інформації про споживчий попит, тощо.

Позивач не погоджується з висновками ДПІ вказаними у акті перевірки, у зв'язку з тим, що вони побудовані на припущенні та необґрунтовані на підставі наступного.

Так, позивач вважає, що з норм чинного законодавства випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції, а доводи відповідача щодо «штучності» формування витрат та податкового кредиту між ТОВ "Монблан - 1" та його контрагентом ТОВ «Біотрейд НДК» є безпідставними.

Як стверджує позивач поставка товарів від ТОВ «Біотрейд НДК» проводилась на підставі договорів поставки №20/2 від02.08.2010 року, №77 від 01.02.2011 року, №17 від 01.08.2011 року. На підтвердження отримання товару ТОВ "Монблан - 1" від ТОВ «Біотрейд НДК» для перевірки були надані видаткові накладні, були сплачені грошові кошти згідно вимог договору, що підтверджує акт звірки та банківськи виписки за період з 21.01.2011 року по 12.03.2012 року. Крім того, позивачем були отримані податкові накладні, оформлені згідно вимог діючого законодавства України, що підтверджує факт придбання товару, тобто виникнення першої події, яке дає законне, на думку позивача, право на отримання податкового кредиту і віднесення на витрати.

Позивач наполягає, що ним виконано усі інші дії, які передбачено ст. 46-51 Податкового кодексу України, а саме, надані податкові декларації з ПДВ та податку на прибуток підприємств.

Доводи відповідача щодо «штучності» формування витрат та податкового кредиту між ТОВ "Монблан - 1" та його контрагентом ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» також є безпідставними на думку позивача. ТОВ «Монблан 1» у вересні 2012 року був укладений договір про наданя маркетингових послуг з ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» №10/1 від 03.09.2012 року, після виконання умов якого сторонами було складено звіти та акти виконаних послуг, які були підписані сторонами та скріплені оригінальними печатками, крім того були оформлені податкові накладні та у повному обсязі проведена оплата послуг та використання їх у господарськй діяльності позивача.

На думку позивача, посилання податкового органу щодо «штучності» формування витрат між позивачем та ТОВ «Омега Плюс 8» взагалі не мають під собою обґрунтування у зв'язку з тим, що був укладений договір про надання послуг з питаь інформатизації торгівельної діяльності, після виконання якого були надані для підписання акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 259701,00 грн. Однак фактично послуги надані не були, що підтверджує акт звірки взаємних розрахунків за вказаний період та декларація з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року у сумі 59731,23 грн., згідно якої дані витрати не були включені.

Таким чином позивач вважає, що при проведені перевірки інспектором ДПІ помилково були внесені дані послуги до акту перевірки та здійснено донарахування податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 59731,23грн., а тому просить прийняти заяву до розгляду та визнати протиправними і скасувати податкові повідомленняя-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі за №0003092201 від 29.04.2013 року, №0003112201 від 29.01.2013 року, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 23.05.2013 року представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у запереченнях на позов.

Зокрема у запереченнях вказано, що у ході проведення аналізу не встановлено факт передачі товару(послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків у результаті того, що відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспору, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності та інших документів, використаних при проведенні перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідач стверджує, що надані до перевірки договір та акти здавання - прийняття робіт (надання послуг), виконання інформаційно-консультаційних послуг, маркетингових послуг не містять даних щодо обсягів та змісту надання послуг, інформацію по фактично понесеним витратам та їх вимірник (у натуральному і вартісному виразі), та не відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України 996-XIV, а саме складені з порушенням норм п. 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року а №168/704.

Відсутність у первинних документах за результатами виконання договорів про надання послуг (виконання робіт) інформації про конкретні послуги, надані замовнику, позбавляє можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використанням їх підприємством у власній господарської діяльності. Отже, відповідач вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2013 року призначено по справі судово - економічну експертизу та зупинено провадження по справі.

18.02.2014 року на адресу суду надійшов висновок судово-економічної експертизи по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2014 року поновлено провадження по справі з 03.03.2014 року та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання 03.03.2014 року представники сторін не з'явились, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Отже, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м. Сімферополі є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям таких повідомлень -рішень, чи дотримані порядок, строки та підстави проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що ТОВ "Монблан - 1" є юридичною особою, яка 04.11.1996 року зареєстрована Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №146175, статутом ТОВ "Монблан - 1", який затверджено протоколом загальних зборів учасників №15 від 01.10.2012 року та зареєстровано 01.10.2012 року за №18821050012001274, довідкою Головного управління статистики в АР Крим з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №683614 від 09.10.2012 року (т. 1, а.с. 225-231, 235-236).

Суд зазначає, що ТОВ "Монблан-1" взято на облік платника податків 05.11.1996 року за №5199, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 21.12.2009 року №267/29-0 (т.1 а.с. 233).

Судом встановлено, що ТОВ "Монблан-1" є платником податку на додану вартість з 06 жовтня 1997 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100260677 серії НБ №389890 (т. 1 а.с. 234).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ "Монблан-1" є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що ТОВ "Монблан-1" надало до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь наступні декларації з податку на прибуток.

Так, за 2010 рік позивачем задекларовано:

- валовий дохід від усіх видів діяльності у розмірі 47462179,00 грн. (рядок 01);

- валові витрати у розмірі 47150125,00 грн. (рядок 04);

- сума податку до сплат 16659,00 грн.(рядок 17) (т.2 а.с. 22-26).

За 2 квартал 2011 року позивачем задекларовано:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 12498022,00 грн. (рядок 01);

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 12395361,00 грн. (рядок 04);

- інші витрати 1047834,00 грн. (рядок 06);

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності 102661,00 грн. (рядок 07);

- податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду 23612,00 грн.(рядок 16) (т.1 а.с. 82-94).

За 1 квартал 2011 року позивачем задекларовано:

- валовий дохід від усіх видів діяльності у розмірі 5125838,00 грн. (рядок 01);

- валові витрати у розмірі 5063355,00 грн. (рядок 04);

- сума податку до сплат 9730,00 грн.(рядок 17) (т.2 а.с. 42-45).

За 2-4 квартали 2011 року позивачем задекларовано:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 34423380,00 грн. (рядок 01);

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 34052980,00 грн. (рядок 04);

- інші витрати 3117620,00 грн. (рядок 06);

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності 370400,00 грн. (рядок 07);

- податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду 26330,00 грн.(рядок 16) (т.2 а.с. 48-68).

Відповідно до уточнюючий декларації за 2-4 квартали 2011 року здекларовано:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 34423380,00 грн. (рядок 01);

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 34421241,00 грн. (рядок 04);

- інші витрати 3485881,00 грн. (рядок 06);

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності 2139,00 грн. (рядок 07);

- податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду -58370,00 грн.(рядок 16) (т.2 а.с. 71-81).

За 2-4 квартали 2012 року позивачем задекларовано:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 41522914,00 грн. (рядок 01);

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 40665235,00 грн. (рядок 04);

- інші витрати 5440177,00 грн. (рядок 06);

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності 857679,00 грн. (рядок 07);

- податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду 28788,00 грн.(рядок 16) (т.2 а.с. 82-92).

Відповідно до уточнюючий декларації за 2-4 квартали 2012 року здекларовано:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 41522914,00 грн. (рядок 01);

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 41522378,00 грн. (рядок 04);

- інші витрати 5440177,00 грн. (рядок 06);

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності 536,00 грн. (рядок 07);

- податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду -151212,00 грн.(рядок 16) (т.2 а.с. 93-107).

Судом встановлено, що на підставі направлень №681/22-1, № 682/22-1, №684/17-2 від 19.03.2013 року, №821/22-1 від 22.03.2013 року та наказу №991 від 27.02.2013 року виданого Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі державними податковими ревізорами-інспекторами була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Монблан-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірку проведено з відома та в присутності директора ТОВ «Монблан-1» Фомичова Сергія Констянтиновича.

Перевірка проводилась з 19.03.2013 року по 03.04.2013 року, наказом №1418 від 02.04.2013 року начальника ДПІ у м. Сімферополі термін проведення документальної планової перевірки продовжено на 5 робочих днів з 04.04.2013 року.

Відповідно даних акту перевірки основним напрямком підприємницької діяльності у перевіряємому періоді ТОВ «Монблан-1» є оптова торгівля товарами побутової хімії.

Судом встановлено, що у ході перевірки ДПІ дійшла висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Монблан - 1":

Згідно з п.п.54.3.2 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки № 2295/22-8/24497531від 17.04.2013 року ДПІ в м. Сімферополі було прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення №0003092201 від 29.04.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 392355,75 грн., у тому числі 348456,00 грн. за основним платежем та 43899,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- податкове повідомлення-рішення №0003112201 від 29.04.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 366383,50 грн., у тому числі 261426,00 грн. за основним платежем та 104957,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Сімферополі № 0003092201, № 0003112201 від 29.04.2013 року звернувся до суду.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, та перевіряючи правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 3.4 акту перевірки, ДПІ встановлено, що за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року ТОВ «Монблан-1» задекларовано валові витрати у сумі 31221168,00 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року встановлено їх завищення в сумі 240955,0 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року в сумі 240955,0 грн. За період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року ТОВ «Монблан-1» задекларовано витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування у сумі 75943619,00 грн.

Перевіркою повноти визначення витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року встановлено їх завищення в сумі 1325828,00 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року в сумі 276261,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 42870,0 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 170530,00 грн., 3 квартал 2012 року в сумі 836167,00 грн.

Перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 у загальній сумі 28780490,00 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання косметичних засобів, побутової хімії, засобів для догляду за шкірою.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 28780490,00 грн. на підставі таких документів: головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 631, 311, 92, 93, 281, договорів, актів приймання (здавання) виконаних робіт (послуг), прибуткових накладних, податкових накладних, первинних банківських документів, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» в сумі 240955,00 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року в сумі 240955,00 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Біотрейд НДК». Перевіркою встановлено, що ТОВ «Монблан-1» у періоді, що перевірявся мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Біотрейд НДК».

Згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» встановлено, що ТОВ «Біотрейд НДК» взято на податковий облік до Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС.

Згідно наданих до перевірки документів ТОВ «Біотрейд НДК» надавало на адресу ТОВ «Монблан-1» товари побутової хімії.

Бориспільською ОДПІ складено акт №103/22-2/33153119 від 06.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Біотрейд НДК» за травень-червень 2011 року.

Відповідно до вказаного акту перевірки Бориспільської ОДПІ оскільки на ТОВ «Біотрейд НДК» складські приміщення,виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності відсутні, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під взначення ст. 22, ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам покупцям за період травень-червень 2011 року.

Таким чином, Бориспільською ОДПІ зроблено висновок, про те, що задекларований податковий кредит ТОВ «Біотрейд НДК» сформований на підставі податкових накладних та податкових декларацій від підприємств-постачальників за період травень-червень 2011року сформований неправомірно та перевіркою не підтверджуються.

Крім того, як зазначено у акті перевірки, ТОВ «Біотрейд НДК» здійснювало ТОВ «Монблан-1» поставку товарів побутової хімії у 2011 році на загальну суму 470965,00 грн., ПДВ 94193,00 грн.усього на суму 565158,00 грн.

У ході проведення аналізу не встановлено факт передачі товарів (послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків у результаті того, що відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших документів, використаних при проведенні перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Виходячи з наведеного, у п. 3.2 акту перевірки ДПІ робить висновок, що постачальник - контрагент ТОВ «Біотрейд НДК» є суб'єктом господарювання, діяльність якого спрямована на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди іншим особам. Фактично, вищевказане підприємство-контрагент ТОВ «Монблан-1» у періоді, що перевірявся, фінансово-господарську діяльність не здійснював.

Відображеню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така операція, яка фактично відбулась іі створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту (зобов'язання0 та валових витрат (валових доходів). Тому, як стверджує ДПІ, господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах. Таким чином, у порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону україни №283/97-ВР від 22.05.1997року підприємством завищено валові витрати в сумі 240955,00 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року в сумі 240955,00 грн.

Крім того, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року у сумі 67017561,00 грн. на підставі таких документів: головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 631,311,92,93,281, договорів, актів приймання (здавання) виконаних робіт (послуг), прибуткових накладних, податкових накладних, первинних банківських документів, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 Декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів» в сумі 229960,00 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року в сумі 16560,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 42870,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 170530,00 грн. прямих матеріальних витрат у результаті порушення пп. 138.8.1 п. 138 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу україни по взаємовідносинам з ТОВ «Біотрейд НДК».

Також, проведеною перевіркою відображеного показника рядку 06.3В3/06.2 Декларацій «Витрати на збут» за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року у загальній сумі 4997011,00 грн. здійсненої на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам 10, 13, 631, 20, 93, 661, 651, 311, актів виконаних робіт, податкових накладних, первинних банківських документів, тощо, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.3В3/06.2 «Витрати на збут» в сумі 1095869,00 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року в сумі 259701,00 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 836168,00 грн.

Проведеною перевіркою встановлено фінансово-господарські відносини ТОВ «Монблан-1» з ТОВ «Омега Плюс 8» та ТОВ «Альфа - Торгсервіс Н».

Як зазначено у п. 3.2 акту перевірки, надані до перевірки первинні документі щодо фінансово-господарських відносин ТОВ «Монблан-1» з ТОВ «Омега Плюс 8» та ТОВ «Альфа - Торгсервіс Н» на виконання інформаційно-консультаційних послуг, маркетингових послуг не містять даних, щодо обсягів та змісту надання послуг, інформацію по фактично понесеним витратам та їх вимірник(у натуральному і вартісному виразі), та не відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 ЗУ №996-XIV. А саме - складені з порушенням норм п. 2.4 «Положеня про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстровано в міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704. Відсутність у первинних документах за результатами виконання договорів про надання послуг (виконання робіт) інформації про конкретні послуги, надані замовнику, позбавляє можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання їх підприємством у власній господарської діяльності.

Таким чином, на думку ДПІ ТОВ «Монблан-1» завищено витрати на збут по рядку 06.3В3/06.2 податкової декларації з податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року на суму 1095869,00 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року в сумі 259701,00 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 836168,00 грн., що призвело до порушення вимог пп. 14.1.27 п. 14.1, пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 3.4 акту перевірки встановлено заниження ТОВ «Монблан-1» податку на прибуток за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 60239,00грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року в сумі 60239,00 грн. в результаті порушень зазначених у п. 3.2 розділу 3 акту перевірки.

Також, встановлено заниження податку на прибуток ТОВ «Монблан-1» за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року в сумі 288217,00 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року в сумі 63540,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 9860,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 39222,00 грн., а 3 квартал 2012 року в сумі 175595,00 грн. у результаті порушень зазначених у п. 3.2 розділу 3 акту перевірки.

Відповідно до п. 3.2.2 акту перевірки за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року ТОВ «Монблан-1» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 20940518,00 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення у сумі 261426,00 грн, у т.ч. за січень 2011 року у сумі 19588,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 5774,00 грн., за березень 2011 року у сумі 22839,00 грн., за травень 2011 року у сумі 1542,00 грн., за червень 2011 року у сумі 1770,00 грн., за серпень 2011 року у сумі 8574,00 грн., за жовтень 2011 року у сумі 2329,00 грн., за листопад 2011 року у сумі 17462,00 грн., за грудень 2011 року у сумі 14315,00 грн., за вересень 2012 року у сумі 167233,00 грн. у результаті фінансово-господарської діяльності ТОВ «Монблан-1» з контрагентами ТОВ «Біотрейд НДК» та ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н», які мають ознаки нікчемних.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Проте, в п.1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ ПК України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі -Закон №334),(в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Таким чином, при визначенні суми податку на прибуток та інших показників декларації за І квартал 2011 року та за весь попередній період позивач мав керуватися нормами саме цього нормативно-правового акту, а за всі наступні періоди - нормами розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.3 Закону №334 об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 ст.5 Закону №334. Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п.6.1. ст.6 Закону №334 якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Поняття господарської діяльності наведено у п.1.32 ст.1 Закону №334, в силу якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України.

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Перевіряючи дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України, судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотрейд НДК» є юридичною особою, яке 23.11.2004 року зареєстроване Печерською районною в місті Києві Державною адміністрацією, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №070393 серії ААВ та довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві АА №398011 від 20.12.2011 року (т.2 а.с. 7-10).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотрейд НДК» взято на облік як платник податків 09.12.2004 року за №36722, про що свідчить довідка №6658 від 10.01.2012 року (т. 2 а.с. 11).

Суд зауважує, що станом на день розгляду справи підприємство перебуває на обліку, та є платником податків.

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Плюс 8» є юридичною особою, яке 20.08.2003 року зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №632840, а також довідкою Головного управління статистики в АР Крим від 25.12.2012 року серії АА №815262 (т.2 а.с. 12-15).

Також, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Торгсервіс Н» є юридичною особою, яке 27.08.2010 року зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №449030 серії ААБ та довідкою Головного управління статистики в АР Крим від 17.10.2012 року серії АА №683700 (т.2 а.с. 12-15).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Торгсервіс Н» 14.09.2010 року зареєстровано платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва №100301197 серії НБ №390294 від 14.09.2010 року(т.2 а.с. 18).

Суд зауважує, що станом на день розгляду справи підприємство перебуває на обліку, та є платником податків.

Таким чином, ТОВ «Біотрейд НДК», ТОВ «Омега Плюс 8» та ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н», виступаючі у якості продавців товарів та послуг, мають право виписувати податкові накладні, на підставі яких покупець ТОВ «Монблан-1» може здійснювати господарські операції та формувати податковий кредит, але за умовою, що операції, по яким придбаються товари, здійснюються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З метою з'ясування питань правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, фактичного виконання зобов'язань, отримання товарів та послуг та їх використання позивачем в господарській діяльності, судом по справі призначено судово-економічну експертизу, результати якої оформлені висновком №204/13 від 14.02.2014 року, що досліджувався в судовому засіданні у сукупності з усіма доказами по справі.

Судом встановлено, що згідно довідки з ЄДРПОУ № 683614 від 09.10.2012 (т. 1, арк. 235) ТОВ «Монблан-1» здійснює такі види діяльності (за КВЕД-2010):

46.45 - оптова торгівля парфумними та косметичними товарами;

41.10 - організація будівництва будівель;

46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами;

47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

73.12 - посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації;

96.09 - надання інших індивідуальних послуг.

Судом встановлено, що між ТОВ «Монблан-1» (Покупець) та ТОВ «Біотрейд НДК» (Постачальник) був укладений Договір поставки № 77 від 01.02.2011 (т. 1, арк. 126), предметом якого є поставка засобів захисту від комах, що випускаються під торговою маркою «МOSQUITALL», засобів догляду за взуттям та шкіряними виробами, що випускаються під торговими марками «Твист», «Salamander», «Salamander Professional», дитячої косметики ТМ «Babyline», текстильної продукції під торговою маркою «Хлопковий рай».

Згідно п. 1.1 договору доставку товарів забезпечує постачальник. Згідно п. 6.1 договору, він діє до 31.01.2012, або до дати його дострокового розірвання, а в частині грошових розрахунків - до повного їх завершення.

Крім того, між ТОВ «Монблан-1» (замовник) та ТОВ «Біотрейд НДК» (постачальник) був укладений договір № 17 від 01.08.2011 на постачання продукції за замовленням (т. 1, арк. 118), предметом якого є поставка продукції торгових марок «Твист», «Salamander», «Salamander Professional», «Babyline», «Хлопковий рай», «МOSQUITALL». Згідно п. 3.4 цього Договору місцем поставки (передачі) продукції є склад замовника за адресою м. Сімферополь, вул. Широка, 4б.

Судом встановлено, що на виконання зазначених договорів постачальником ТОВ «Біотрейд НДК» в 2011 р. були поставлені на адресу ТОВ «Монблан-1» засоби догляду за взуттям ТМ «Salamander» та «Salamander Professional» на загальну суму 565123,29 грн., в т.ч. вартість без ПДВ 470936,07 грн., сума ПДВ 94187,22 грн. Поставка підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (видаткові, товарно-транспортні та податкові накладні ТОВ «Біотрейд НДК») (т. 2, арк. 110-253). Вказані документи досліджені експертом та наведені в додатку 1 до висновку №204/13 від 14.02.2014 року.

Також, як встановлено експертом у дослідженні та згідно наявним в матеріалах справи товарно-транспортним накладним, поставлені товари доставлялися за юридичною адресою вантажоодержувача ТОВ «Монблан-1» - м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2. Згідно наданому позивачем документу аналітичного бухгалтерського обліку (картка субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"), придбання товарів у ТОВ «Біотрейд НДК» відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Монблан-1» проводками Дт 281 "Товари на складі" - Кт 631 на суму 470936,07 грн. (вартість товарів без ПДВ), та Дт 644 "Податковий кредит" - Кт 631 на суму 94187,22 грн. (суми ПДВ).

Оплата придбаних товарів здійснювалася безготівковим перерахуванням, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок та наданою позивачем карткою субрахунку 631 по контр-агенту ТОВ «Біотрейд НДК». Згідно дослідженим документам, за період з 21.01.2011 по 12.03.2012 в оплату отриманих товарів постачальнику ТОВ «Біотрейд НДК» були перераховані грошові кошти в загальній сумі 565123,29 грн., в т.ч. ПДВ 94187,22 грн. (т. 1, а.с. 237-252 та додаток 2 до висновку №204/13 від 14.02.2014 року).

Дослідженням наданих позивачем документів аналітичного бухгалтерського обліку ТОВ «Монблан-1» (картки рахунку 281 за номенклатурою товарів) встановлено, що придбані у ТОВ «Біотрейд НДК» товари були продані ТОВ "Альфа-Торгсервіс Юг" в період з січня по грудень 2011 р. на загальну суму 525744,34 грн. без ПДВ (платіжні документи наведено у додатку 3 до висновку експерта №204/13 від 14.02.2014 року).

Таким чином, бухгалтерськими документами ТОВ «Монблан-1» підтверджується використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ТОВ «Біотрейд НДК», шляхом їх подальшого продажу.

Судом встановлено, що між ТОВ «Монблан-1» (замовник) та ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» (виконавець) був укладений Договір № 10/1 від 03.09.2012 про надання маркетингових послуг (т. 1, а.с. 105 - 107), предметом якого є надання послуг по проведенню комплексу заходів щодо просування товарів замовника на території усіх областей України, а саме:

- надання щомісячного моніторингу цін та відомостей про їх динаміку, а також додаткове надання інформації про нові продукти конкурентів та акції, що здійснюються конкурентами стосовно таких продуктів;

- послуги з вивчення та дослідження напрямків потенційного розвитку збуту товарів замовника в регіонах, яка включає кількість ринків, магазинів, аптек, інших роздрібних торгових точок;

- послуги з внесення товарів Замовника до інформаційних баз продажу;

- проведення дослідження та аналізу споживчого попиту на товари замовника.

Пунктом 3.1 договору передбачено обов'язок виконавця своєчасно передавати замовнику результати наданих послуг у вигляді Звіту з моніто-рингу цін та відомостей про їх динаміку та Звіту з інформації про споживчий попит. Крім того, виконавець був зобов'язаний протягом 5 календарних днів після закінчення кожного місяця надання послуг оформляти акти про надані послуги, та разом з результатами наданих послуг надавати їх Замовникові.

На виконання умов вказаного договору, виконавцем ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» в вересні 2012 року були надані замовнику ТОВ «Монблан-1» маркетингові послуги, що підтверджується подекадними двосторонніми актами про виконання маркетингових послуг з додатками, а саме акт №227 від 30.09.2012 року на суму 227091,32 грн., у т.ч. ПДВ 37848,55 грн., (додаток до акту звіт №1); акт №221 від 30.09.2012 року на суму350000,00 грн., у т.ч. ПДВ 58333,33 грн. (додаток до акту звіт №2); акт №222 від 30.09.2012 року на суму 426310,00 грн., у т.ч. ПДВ 71051,67 грн. (додаток до акту звіт №3); разом за вересень 2012 року 1003401,32 грн., у т.ч. ПДВ 167233,55 грн. (т. 1, а.с. 108 - 113).

Також, надання маркетингових послуг підтверджується наданими для експертизи позивачем податковими накладними Виконавця на загальну суму 1003401,32 грн., в т.ч. ПДВ 167233,55 грн.

Результати дослідження наданих первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» наведені в додатку 1 до висновку експерта №204/13 від 14.02.2014 року.

Таким чином, дослідженими документами підтверджується придбання ТОВ «Монблан-1» у ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» маркетингових послуг на загальну суму 1003401,32 грн., в т.ч. вартість без ПДВ 836167,77 грн., сума ПДВ 167233,55 грн.

Згідно наданому позивачем документу аналітичного бухгалтерського обліку (картка субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"), придбання маркетингових послуг у ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Монблан-1» проводкою Дт 93 "Витрати на збут" - Кт 631 на суму 836167,77 грн. (вартість послуг без ПДВ) та Дт 644 "Податковий кредит" - Кт 631 на суму 167233,55 грн. (суми ПДВ).

Судом встановлено, що оплата придбаних послуг здійснювалася безготівковим перерахуванням, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних документів по контрагенту ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н». Згідно дослідженим документам, в період вересень - жовтень 2012 р. в оплату придбаних послуг Виконавцю ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» були перераховані грошові кошти в загальній сумі 1003401,32 грн., в т.ч. ПДВ 167233,55 грн. (платіжні документи наведено у додатку 2 до висновку експерта №204/13 від 14.02.2014 року).

Маркетингові послуги були замовлені та придбані у ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» з метою виконання договірних зобов'язань ТОВ «Монблан-1» за Договором про надання послуг № 39479-25 від 01.03.2012 (надано позивачем), укладеним між ТОВ «Монблан-1» (Виконавець) та ТОВ «Реккітт Бенкізер Хаусхолд Енд Хелс Кер Україна» (Замовник). Предметом цього Договору є надання Замовнику інформаційних, рекламних та маркетингових послуг щодо реалізації на ринку України товарів торгових марок Калгон, Ваніш, Фініш, Віт, Клерасил, Сілліт Бенг, Сілліт, Харпік, Тірет, Єйр Вік, права на використання та/або продаж яких належать ТОВ «Реккітт Бенкізер Хаусхолд Енд Хелс Кер Україна».

Згідно п. 1.3 цього Договору, Виконавець надає за завданням Замовника всі або деякі з таких послуг:

- надання інформації про наявний стан та перспективні напрямки розвитку збутової діяльності Замовника, надання рекомендацій щодо зміни асортименту товарів Замовника, тари та упаковки;

- вивчення та формування споживчого попиту на товар Замовника;

- надання рекомендацій щодо доцільності та ефективності проведення рекламних кампаній;

- визначення цільового сегменту кожного виду товарів Замовника (потенційних покупців за соціальними ознаками);

- надання інформації про хід реалізації товарів Замовника в погоджених з Замовником місцях продажу;

- визначення попиту на нову продукцію під торговими марками Замовника та проведення аналізу пріоритетних напрямів збуту;

- проведення різноманітних рекламних заходів з стимулювання продажу товарів Замовника в місцях надання послуг шляхом надання консультацій споживачам про якісні характеристики товарів, наявну лінійку та інформування потенційних покупців про рекламні акції, що проводяться Замовником.

Наданим позивачем платіжним документам (банківські виписки) та документу аналітичного бухгалтерського обліку (картка рахунку 3772 "Розрахунки з іншими дебіторами"), в бухгалтерському обліку ТОВ «Монблан-1» відображені наступні господарські операції з контрагентом ТОВ «Реккітт Бен-кізер Хаусхолд Енд Хелс Кер Україна» за період з 25.10.2012 по 15.02.2013: по акту №56 від 25.10.2012 року на суму 314143,06 грн. сплачено згідно банківській виписки від 13.11.2012 року на суму 314143,06 грн.; по акту №64 від 24.12.2012 року на суму 314293,68 грн. сплачено згідно банківській виписки від 15.01.2013 року на суму 314293,68 грн.; по акту №4 від 28.01.2013 року на суму 428957,92 грн. сплачено згідно банківській виписки від 15.02.2013 року на суму 428957,92 грн.; разом надано послуг на суму 1057394,66 грн., сплачено також на суму 1057394,66 грн.

Таким чином, придбані у ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» 30.09.2012 маркетингові послуги були використані у власній господарській діяльності ТОВ «Монблан-1» шляхом їх подальшого продажу замовнику цих послуг ТОВ «Реккітт Бенкізер Хаусхолд Енд Хелс Кер Україна».

Судом встановлено, що між ТОВ «Монблан-1» (Замовник) та ТОВ «Омега Плюс 8» (Виконавець) був укладений Договір послуг з питань інформатизації торгівельної діяльності від 01.01.2011 (матеріали справи, т. 1, арк. 95), предметом якого є виконання послуг щодо розроблення схем управління інформацією у відповідності з додатковими угодами до цього Договору, що становлять його невід'ємну частину.

Згідно п. 3.2 договору, по завершенню виконання послуг виконавець протягом 5 робочих днів надає замовникові акт здачі-приймання послуг. Згідно п. 3.3 договору, замовник, у разі істотного порушення виконавцем умов договору щодо обсягів чи способу виконання послуг, має право відмовитися від прийняття послуг та сплати їх вартості, склавши про це акт із зазначенням умов договору, які були порушені.

В матеріалах справи наявні три односторонніх акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), які свідчать про надання виконавцем ТОВ «Омега Плюс 8» інформаційно-консультаційних послуг Замовнику ТОВ «Монблан-1» по договору б/н від 01.01.2011:

- акт б/н від 30.04.2011 - вартість послуг 86161 грн. (без ПДВ),

- акт б/н від 31.05.2011 - вартість послуг 86700 грн. (без ПДВ),

- акт б/н від 30.06.2011 - вартість послуг 86161 грн. (без ПДВ).

Зазначені акти підписані тільки директором ТОВ «Омега Плюс 8» (т. 1, арк. 98, 100, 102).

При цьому, в матеріалах справи також є три акта про відмову у прийнятті послуг. Згідно цим актам, комісія у складі директора, комерційного директора та бухгалтера ТОВ «Монблан-1» відмовляється від прийняття послуг, вказаних у відповідних актах ТОВ «Омега Плюс 8» на підставі того, що в порушення умов Договору б/н від 01.01.2011 сторонами не були підписані додаткові угоди до нього, які б містили завдання з виконання послуг, їх перелік та обсяг (т. 1, арк. 99, 101, 103).

Також, в матеріалах справи (т.1, арк. 104) є акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Монблан-1» та ТОВ «Омега Плюс 8» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, в якому зазначено, що обороти за дебетом та за кредитом дорівнюють 0, тобто будь-які господарські операції (продаж товарів, виконання робіт, надання послуг, оплата) між сторонами не проводилися, і взаємна заборгованість відсутня. Зазначений акт звірки підписаний директорами обох підприємств, підписи скріплені печатками підприємств.

Таким чином, наявні в матеріалах справи копії бухгалтерських документів позивача свідчать про те, що господарські операції між ТОВ «Монблан-1» та ТОВ «Омега Плюс 8» в 2011 році не відбувалися.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

«Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженим Наказом МФ України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів: «Первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції і її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа».

Відповідно до наведених законодавчих норм, документальним підтверд-женням здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) є належно оформлені первинні документи - видаткові накладні постачаль-ників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг) та податкові накладні (якщо постачальник зареєстрований як платник ПДВ).

Так, досліджені судом видаткові та податкові накладні постачальника ТОВ «Біотрейд НДК», акти про виконання маркетингових послуг та податкові накладні ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» містять усі необхідні реквізити, відповідають законодавчим вимогам до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, і є належним підтвердженням фактичного придбання ТОВ «Монблан-1» товарів та послуг на загальну суму 1568524,61 грн., в т.ч. вартість без ПДВ 1307103,84 грн., сума ПДВ 261420,77 грн.

Фактичне виконання зобов'язань між ТОВ «Монблан-1» та ТОВ «Біотрейд НДК» підтверджується видатковими та податковими накладними ТОВ «Біотрейд НДК», банківськими виписками ТОВ «Монблан-1». Фактичне виконання зобов'язань між ТОВ «Монблан-1» та ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» підтверджується актами про виконання маркетингових послуг (з додатками) та податковими накладними ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н», банківськими виписками ТОВ «Монблан-1». Фактичне виконання зобов'язань між ТОВ «Монблан-1» та ТОВ «Омега Плюс 8» документально не підтверджується.

Оплата за угодами між ТОВ «Монблан-1» та ТОВ «Біотрейд НДК» здійснена в загальній сумі 565123,29 грн., в т.ч. ПДВ 94187,22 грн. що підтверджується банківськими виписками ТОВ «Монблан-1».

Оплата за угодою між ТОВ «Монблан-1» та ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» здійснена в загальній сумі 1003401,32 грн., в т.ч. ПДВ 167233,55 грн., що підтверджується платіжними документами ТОВ «Монблан-1».

Оплата за угодою між ТОВ «Монблан-1» та ТОВ «Омега Плюс 8» не здійснювалася.

Товари, придбані у ТОВ «Біотрейд НДК» (засоби догляду за взуттям), були використані у власній господарській діяльності ТОВ «Монблан-1» шляхом їх подальшого продажу. Це підтверджується видатковими накладними ТОВ «Монблан-1» на продаж.

Маркетингові послуги, придбані у ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н», були використані у власній господарській діяльності ТОВ «Монблан-1» шляхом їх подальшого продажу замовнику цих послуг ТОВ «Реккітт Бенкізер Хаусхолд Енд Хелс Кер Україна». Це підтверджується банківськими виписками та даними аналітичного бухгалтерського обліку ТОВ «Монблан-1» по б/рах. 3772.

Згідно наданим письмовим поясненням позивача, в своїй господарській діяльності підприємство використовує такі виробничі потужності: складські приміщення по вул. Широка, 4б, орендовані офісні приміщення по вул. Пушкіна, 35/2, власні автомобілі ГАЗ-3302 (держ.номер АК 1296 АІ), ГАЗ-3302 (держ.номер АК 3116 ВВ), МАЗ-630305-221 (держ.номер АК 4975 ВС), FAW CA 1011 Cargo (держ.номер АК 0680 ВВ), Hyundai Accent (держ.номер АА 2459 ІТ), Hyundai Accent (держ.номер АА 6898 КО).

Досліджені видаткові та податкові накладні ТОВ «Біотрейд НДК», а також акти про виконання маркетингових послуг та податкові накладні ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» містять усі необхідні реквізити, відповідають законодавчим вимогам до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, і є належним підтвердженням права ТОВ «Монблан-1» на валові витрати та витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також права на податковий кредит з ПДВ за період з 1 кварталу 2011 року по 3 квартал 2012 року в загальній сумі:

- по взаємовідносинам з ТОВ «Біотрейд НДК» 470936,00 грн.;

- по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» 836168,00 грн.

Разом, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток складає 1307104,00 грн., податкового кредиту з ПДВ - 261421,00 грн.

Також, в матеріалах справи є копія податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Монблан-1» за 2-й квартал 2011 р. з додатками та відомість податкового обліку витрат на збут, адміністративних витрат та інших витрат підприємства за цей період. В рядку 06.3 цієї податкової декларації та в додатку ВЗ до неї витрати на збут підприємства задекларовані в загальній сумі 471404,00 грн. (т. 1, арк. 82 - 94).

У відомості податкового обліку витрат наведена розшифровка цієї суми:

- оплата праці - 130901,63 грн., внески на соціальні заходи - 48943,65 грн., передпродажна підготовка товарів - 32595,73 грн., дослідження ринку - 7462,50 грн., оренда, комунальні витрати - 30748,00 грн., виробничі товари, МШП - 185285,49 грн., витрати на відрядження, оренду, інші - 2792,00 грн., амортизація - 32675,96 грн., разом - 471404,96 грн.

Наведена розшифровка свідчить, що вартість інформаційно-консультаційних послуг ТОВ «Омега Плюс 8» в сумі 259701 грн. до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, в 2-му кварталі 2011 р. не відносилася. Тому виключення актом перевірки ДПІ цієї суми зі складу витрат 2-го кварталу 2011 р. суперечить фактичним даним податкового обліку ТОВ «Монблан-1».

Таким чином, ТОВ «Монблан-1» мало право на податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Біотрейд НДК» за 2011 р. в сумі 94187,00 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» у вересні 2012 року в сумі 167234,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що податковий кредит за угодами з контрагентами ТОВ «Біотрейд НДК» та ТОВ «Альфа-Торгсервіс Н» визначений позивачем вірно, а висновок акту перевірки від 17.04.2013 № 2295/22-8/24497531 про заниження податку на прибуток на загальну суму 348456,00 грн. не підтверджується первинними документами позивача.

Також, висновок акту перевірки від 17.04.2013 № 2295/22-8/24497531 про заниження ПДВ на загальну суму 261426,0 грн. не підтверджується первинними документами позивача.

Таким чином, оскільки висновки акту перевірки від 17.04.2013 № 2295/22-8/24497531 про заниження податку на прибуток на загальну суму 348456,00 грн. та про заниження ПДВ на загальну суму 261426,00 грн. не підтверджується первинними документами позивача, то фінансові санкції, обчислені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 29.04.2013 № 0003092201 та № 0003112201 також не підлягають застосуванню.

Позиція ДПІ щодо нікчемності господарських операцій у зв'язку позивача з ТОВ «Біотрейд НДК» виходячи з наступного.

ТОВ «Біотрейд НДК» на момент вчинення господарських операцій з ТОВ «Монблан-1» було зареєстрованим платником ПДВ згідно даних офіційного веб-сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua) та було включено до ЄДРПОУ згідно даних веб-сайту http://irc.gov.ua, що також підтверджено наявними у матеріалах справи статутними документами контрагента.

Згідно з п.184.1. ст.184 ПКУ реєстрація платників ПДВ діє до дати її анулювання.

Згідно з п.2 ст.33 Закону №755 юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, на момент здійснення господарських операцій з придбання товарів юридична особа (ТОВ «Біотрейд НДК») не була припинена та знаходилась у статусі платника ПДВ без будь-яких обмежень, а тому мало право на здійснення господарських операцій.

Відповідно до Ухвали ВАС України від 30.10.2012 р. по справі №К-28070/10: "Витрати для цілі визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків".

Таким чином, враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку, що документами бухгалтерського обліку ТОВ «Монблан-1» у повному обсязі спростовуються висновки за актом перевірки ДПІ щодо завищення податкових витрат на 470936,00 грн. та податкового кредиту в сумі 94187,00 гривень по операціях з придбання товарів у ТОВ «Біотрейд НДК».

З матеріалів справи вбачається, що за результатами маркетингових досліджень попиту, аналізу маркетингових активностей на ринку споживчих товарів позивач має змогу планувати можливі обсяги замовлень покупця, планувати власні залишки товарів та, відповідно, забезпечувати своєчасну поставку товарів.

Таким чином, маркетингові дослідження попиту, аналізу маркетингових активностей на ринку споживчих товарів, аналізу споживчого попиту на товари замовника дозволяють ТОВ «Монблан - 1»:

- уникати фінансових санкцій за непоставку, недопоставку та несвоєчасну поставку товару відповідно;

- своєчасно забезпечувати торгівельну мережу покупця власними товарами.

Обидва вказані результати безпосередньо впливають на прибуток ТОВ «Монблан-1» від здійснення господарської діяльності: з одного боку не допускаючи зайвих витрат (санкцій), а з іншого сприяючи отриманню найбільш можливого доходу від реалізації товарів.

Отже, витрати на маркетингові дослідження, що понесені позивачем в 3-му кварталі 2012 року за договором №10/1 в сумі 836168,00 грн., спрямовані на отримання ТОВ «Монблан-1» доходу від реалізації товарів, а відтак здійснені для провадження господарської діяльності позивача відповідно до п.п.14.1.27 та п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПКУ.

Суд зауважує, що витрати на проведення маркетингових досліджень в сумі 836168,00 грн. були обґрунтовано включені до складу податкових витрат ТОВ «Монблан-1» за третій квартал 2012 року за ряд. 06.3 "Витрати на збут" податкових декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ «Монблан-1» виходячи з наступного.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами .

Відповідно до п.138.1. ст.138 ПКУ до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відносяться витрати операційної діяльності платника.

Витрати операційної діяльності включають витрати на збут, що визначаються за п.п.138.10.3. п.138.10. ст.138 ПКУ (встановлено абз. другим п.138.1. ст.138 ПКУ).

Витрати на збут включають витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів - абз."г" п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПКУ.

Здійснення ТОВ «Монблан-1» витрат на маркетинг у сумі 401212,33 грн. підтверджено первинними документами дослідженими в судовому засіданні- актами здачі-прийняття виконаних робіт відповідно до п.138.2 ст. 138 ПКУ , а також висновками судово-економічної експертизи.

Витрати на маркетинг у сумі 401212,33 грн. визнані ТОВ «Монблан-1» у періоді їх здійснення відповідно до п.138.5. ст.138 ПКУ: у вересні-жовтні 2012 року.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги висновки судово-економічної експертизи №204/13 від 14.02.2014 року, а також той факт, що суд визнав правомірним формування позивачем податкового кредиту на суму 261426,00 гривень від операцій з контрагентами ТОВ «Біотрейд НДК» та ТОВ «Альфа-Торгсервіс-Н», та формування валових витрат та витрат, що враховані при визначенні об'єкту оподаткування в розмірі 348456,00 гривень. Тобто, висновки податкового органу щодо завищення податку на прибуток в сумі - 348456,00 грн. та податку на додану вартість в сумі - 261426,00 грн. спростовуються матеріалами справи та висновками експертного дослідження.

Суд зазначає, що застосування санкцій у податкових повідомленнях-рішеннях від 29.04.2013 року №0003092201 та №0003112201 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав.

Отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі від 29.04.2013 року №0003112201 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 366383,50 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 261426,00 гривень, та 104957,50 гривень фінансових санкцій.

Також, податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополь від 29.04.2013 року №0003092201 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 392355,75 гривень, у тому числі за основним платежем 348456,00 гривень, та штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 43899,75 гривень.

Частинами 1, 3 статті 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Витрати пов'язані з проведення судових експертиз віднесено до виду судових витрат, в силу п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України.

Частиною 5 статті 92 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено граничний розмір компенсації витрат пов'язаних із проведенням судової експертизи, який не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Міністерства юстиції України.

Згідно із наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 73,60 гривень і витрачено на її проведення 241,315 годин дослідження, що складає з урахуванням витрат на матеріальне-технічне забезпечення експертизи 17760,80 гривень.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2012 року № 172/5 "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за № 153/20466.

Отже, судові витрати за проведення судово-економічної експертизи в розмірі 17760,80 гривень підлягають стягненню на користь позивача.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно платіжного доручення № 325 від 07.05.2013 року позивач сплатив судовий збір в сумі 2294,00 гривень.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню із Державного бюджету України.

Отже відповідно до ст. 92 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судово-економічної експертизи, які були понесені позивачем у сумі 17760,80 грн., а також витрати, пов'язані зі сплатою позивачем судового збору в розмірі 2294,00 гривень, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Під час судового засідання, яке відбулось 03.03.2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 07.03.2014 року.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь від 29.04.2013 року №0003112201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 366383,50 гривень, у тому числі 261426,00 грн. за основним платежем та 104957,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь від 29.04.2013 року №0003092201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 392355,75 гривень, у тому числі 348456,00 грн. за основним платежем та 43899,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монблан-1» (ЄДРПОУ 24497531) судовий збір в розмірі 2294,00 гривень.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монблан-1» (ЄДРПОУ 24497531) судові витрати на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 17760,80 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.


Суд	Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення	03.03.2014
Оприлюднено	11.03.2014
Номер документу	37530922
Судочинство	Адміністративне