Постанова

від 27.02.2014 по справі 802/325/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 лютого 2014 р. Справа № 802/325/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича , розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за позовом Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до ТОВ "Теплий дім - ЛТД" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (надалі - позивач) до ТОВ "Теплий дім - ЛТД" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 14.01.2014р. відповідач має заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю в сумі 4 865 грн. 47 коп. Оскільки, дану заборгованість відповідач добровільно не сплатив, тому позивач звернувся до суду з позовом.

Судом встановлено, що дана категорія справ підлягає розгляду в порядку скороченого провадження, на підставі ст. 183-2 КАС України. Ухвалою суду від 06.02.2014р. відкрито скорочене провадження та встановлено відповідачу 10-денний строк з дня одержання ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідач у строк, передбачений ч. 3 ст. 183-2 КАС України, заперечень суду не направив, ухвалу суду не отримав, адже на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі не вручення повістки адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, судом вжито всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.

Розглянувши подані документи і матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

З наданих до суду доказів слідує, що ТОВ "Теплий дім - ЛТД" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 17.11.1998р. та перебуває на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ з 27.11.1998р.

На виконання встановленого обов'язку, відповідачем до податкового органу подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №468 від 30.01.2013р., №469 від 30.01.2013р., №468 від 30.01.2013р.

Як свідчать матеріали справи за відповідачем рахується заборгованість з податкового зобов'язання щодо плати за землю в сумі 4 865 грн. 47 коп.

Надані до суду докази свідчать про те, що податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкового боргу, адже винесено податкову вимогу форми "Ю" №89-19 від 15.07.2013р., якою визначено грошове зобов'язання в сумі 1 256 грн. 83 коп. Дану вимогу відповідач не отримав, оскільки на адресу Вінницької ОДПІ повернувся конверт з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить з того, згідно з п.п.14.1.147 п.14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Положення п.36.1 ст. 36 ПК України передбачають, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або в уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності до п.57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою що передбачає п.287.1 ст. 287 ПК України.

За приписами п.287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З аналізу правових норм слідує, що сума коштів, яка зазначена відповідачем у поданій податковій декларації є узгодженою, відтак підлягає сплаті до Державного бюджету України.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу визнаються судом такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов'язань суду не надав.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вимоги ч.4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю "Теплий дім - ЛТД" (код ЄДРПОУ 30164704, індекс 21000, м. Вінниця, вул. Київська, буд. 146) податковий борг в сумі 4 865 (чотири тисячі вісімсот шістдесят п'ять) гривень 47 (сорок сім) копійок на користь місцевого бюджету.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя /підпис/ Вільчинський Олександр Ванадійович

З оригіналом згідно: Суддя: Секретар: