Рішення

від 12.05.2009 по справі 475-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

475-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2009Справа №2-7/475-2009

За позовом Джанкойської міської ради (96100, м. Джанкой, вул. К. Маркса, 15, ідентифікаційний код 04055699)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіммар-Юг» (95022, м. Сімферополь, вул. Полярна, б. 27, ідентифікаційний код 33187064)

Про  розірвання договору та стягнення 43 049,38 грн.

Суддя ГС АР Крим  І.І.Дворний

представники:

Від позивача –  Торбунов В. С., предст., дов. №10 від 05.02.2009 р.

Від відповідача  -  не з'явився

Суть спору: Джанкойська міська рада звернулась до Господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіммар-Юг» 43 049,38 грн. Крім того, позивач просить розірвати укладений між сторонами 16.10.2007 р. договір оренди земельної ділянки площею 1,2411 га, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Джанкой, вул. Промислова, 1-б.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушуються умови договору оренди земельної ділянки та не вносяться своєчасно орендні платежі, через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіммар-Юг» перед Джанкойською міською радою за період з 01.05.2007 р. по 01.0.12009 р. складає 40 520,90 грн. та до часу звернення до суду в добровільному порядку не погашена. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути в примусовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіммар-Юг» заборгованість у сумі 40 520,90 грн., 1 451,64 грн. пені, 3% річних у розмірі 305,20 грн., 771,64 грн. інфляційних втрат, а також позивач просить розірвати укладений між сторонами договір оренди.

Заявою №02.3-31/124 від 05.02.2009 р. позивач збільшив розмір вимог та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 52 098,30 грн. Суми пені, річних та інфляційних втрат залишені позивачем незмінними.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

16.10.2007 р. між Джанкойською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіммар-Юг» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, пунктом 1 якого передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення майданчику по збиранню та переробці брухту чорних та кольорових металів, яка розташована за адресою: м. Джанкой, вул. Промислова, 1-б.

Згідно з пунктом 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2411 га з земель, не переданих у власність або постійне користування, які переводяться в «Землі промисловості» в межах м. Джанкой. Кадастровий номер 0110600000:00:079:0010.

Відповідно до пункту 8 Договір укладений строком на 10 років, до 20.07.2017 р., за умови освоєння земельної ділянки до 05.10.2009 р.

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 69 464,40 грн. на рік або 5 788,70 грн. на місяць.

Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно в грошовій формі протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Земельна ділянка була передана в оренду відповідачу за відповідним актом приймання-передачі від 16.10.2007 р., підписаним обома сторонами та скріпленим їхніми печатями.

Звертаючись до суду з цим позовом, Джанкойська міська рада посилається на те, що відповідачем порушуються умови договору та не сплачується орендна плата, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 40 520,90 грн. (52 098,30 грн. з урахуванням збільшеної ціни позов).

 Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів погашення заборгованості з орендної плати у сумі 52 098,30 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договору оренди від 16.10.2007 р., у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіммар-Юг» 52 098,30 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 15 Договору оренди сторони передбачили, що у випадку невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, до Орендаря застосовуються штрафні санкції при затримці платежу до 30 календарних днів – 10% від погашеної суми, від 31 до 90 днів – 20% та більше 90 днів – 50%, а також пеня на суму податкового боргу з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ..

Судом встановлено, що сума заявленої до відшкодування пені у розмірі 1451,64 грн. обчислена позивачем правомірно, через що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіммар-Юг» 3% річних у розмірі 305,20 грн. та 771,64 грн. інфляційних втрат.

Так, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суми інфляційних втрат та 3% річних також розраховані позивачем правомірно, через що підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Слід мати на увазі, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору, причому вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Суд вважає, що допущені відповідачем порушення умов договору оренди земельної ділянки від 16.10.2007 р. та законодавства є істотними, оскільки в повній мірі позбавили позивача того, на що він розраховував при укладанні договору – на отримання орендних платежів за користування земельною ділянкою.

Верховним Судом України з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) зазначено, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (Постанова названого суду від 17.06.2008 N 8/32пд). Аналогічна позиція викладена в пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» від 13.08.2008 р. N 01-8/482.

Таким чином, вимоги Джанкойської міської ради в частині розірвання спірного договору також є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіммар-Юг» (95022, м. Сімферополь, вул. Полярна, б. 27, ідентифікаційний код 33187064) на користь Джанкойської міської ради (96100, м. Джанкой, вул. К. Маркса, 15, ідентифікаційний код 04055699, р/р 33213812600014, місцевий бюджет м. Джанкоя, 13050200) заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 16.10.2007 р. за період з 01.05.2007 р. по 01.02.2009 р. у сумі 52 098,30 грн., пеню у сумі 1 451,64 грн., 3% річних у розмірі 305,20 грн. та 771,64 грн. інфляційних втрат.

3.          Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,2411 га, розташованої за адресою: АР Крим, м. Джанкой, вул. Промислова, 1-б, який був укладений 16.10.2007 р. між Джанкойською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіммар-Юг» (зареєстрований ДО КРФ ДП «КРЦДЗК» 06.11.2007 р. за №040700600061.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіммар-Юг» (95022, м. Сімферополь, вул. Полярна, б. 27, ідентифікаційний код 33187064) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач – держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим  м. Сімферополь,  МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) держмито  в сумі 546,27 грн.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіммар-Юг» (95022, м. Сімферополь, вул. Полярна, б. 27, ідентифікаційний код 33187064) в доход Державного бюджету України (р/р 31218259700002, код платежу 22050000, в банку одержувача: Управління держказначейства в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ОКПО 34740405) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.