Рішення

від 10.02.2014 по справі 910/22362/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22362/13 10.02.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Сатера»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп»

Про стягнення 87786,95 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Мирошниченко В.Є. (за дов.)

від відповідача Данілова Т.О. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Сатера» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» про стягнення за договором № 02ОП11 від 01.04.2011 р. 87786,95 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 20.11.2013 р. порушено провадження у справі №910/22362/13.

Ухвалою суду від 20.01.2014 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі. За твердженням відповідача, товар поставлено не в рамках договору № 02ОП11 від 01.04.2011 р., оскільки строк його дії закінчився 31.12.2012 р.. Таким чином, строк оплати поставленого позивачем товару не настав, оскільки позивачем не виставлено відповідну вимогу в порядку ст. 530 ЦК України. Крім того, відповідачем зазначено, що він звернувся з заявою від 20.01.2014 р. до позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 12204,40 грн., у зв'язку з чим зобов'язання на суму 12204,40 грн. є припиненим.

Позивач заперечив наявність у нього боргу перед відповідачем на суму 12204,40 грн..

Ухвалою суду від 03.02.2014 р. розгляд справи відкладено до 10.02.2014 р. та зобов'язано відповідача надати докази існування заборгованості у позивача у розмірі 12204,40 грн..

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.04.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Сатера» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» (покупцем) укладено договір поставки № 02ОП11 (з протоколом узгодження розбіжностей від 01.04.2011 р.) (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник постачає та передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленням покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору покупець здійснює оплату за товар ТМ «ESSE», ТМ «Сатера» кожні 30 календарних днів за реалізований товар. По запиту постачальника, покупець надає залишки продукції, але не частіше одного разу поточного місяця. Покупець здійснює оплату за товар ТМ «Nemiroff» в протягом 35 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно з п. 9.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2011 р. Строк дії цього договору автоматично продовжується у випадку, якщо не менше, ніж за 30 днів до закінчення його строку дії, будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію.

У матеріалах справи відсутні докази припинення договірних відносин в добровільному чи судовому порядку.

Відтак суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність між ним та позивачем договірних відносин.

В період з 26.04.2013 р. по 28.06.2013 р. позивачем постачався, а відповідачем отримувався товар (докази - в матеріалах справи).

Відповідач товар частково повернув, частково оплатив.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За твердженням позивача, станом на день подачі позову (15.11.2014 р.) заборгованість відповідача становила суму 87786,95 грн..

Однак, як вбачається з наданих суду документів, за сімома видатковими накладними від 13.11.2013 р. відповідачем повернуто позивачеві товару на загальну суму 2308,08 грн..

Відтак вимоги про стягнення 2308,08 грн. заявлені позивачем необґрунтовано.

Належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 85478,87 грн..

При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача про припинення зобов'язання на суму 12204,40 грн. зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Статтею 601 ЦК України, встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

У той же час, відповідачем не доведено, що станом на 20.01.2014 р. у позивача існувало зобов'язання перед відповідачем з оплати 12204,40 грн. за послуги, строк виконання якого настав, відтак підстави вважати, що зобов'язань на суму 12204,40 грн. є припиненими, відсутні.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 85478,87 грн. боргу. В частині стягнення 2308,08 грн. боргу судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 12 літ. «А», код 36592399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Сатера» ( 99046, м. Севастополь, проспект Перемоги, 45 літ. «А», код 35150476) 85478,87 грн. боргу, 1709,59 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 07.03.2014 р.

Суддя С. А. Ковтун