Рішення

від 04.03.2014 по справі 918/1904/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2014 р. Справа № 918/1904/13

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до Дочірнього підприємства "Ю енд АЙ "Інтернешнл" Корпорація "U & I international Corp."

про стягнення заборгованості в сумі 7 853 грн. 06 коп.

За участі представників:

від позивача: Мельник О.П., довіреність №47 від 13.05.2013 року

від відповідача: Кітовський В.Л. довіреність № 17/01-1 від 17 січня 2014 року.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

У судовому засіданні 17 січня 2014 року оголошувалась перерва до 04 лютого 2014 року, 04 лютого 2014 року до 11 лютого 2014 року, 11 лютого 2014 року до 17 лютого 2014 року, 17 лютого 2014 року до 25 лютого 2014 року та 25 лютого 2014 року до 04 березня 2014 року, про що сторони повідомлялись під розписку у відповідних протоколах судового засідання.

Обставини справи: У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (далі ПАТ "Рівнеобленерго") звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Ю енд АЙ "Інтернешнл" Корпорація "U & I international Corp." (далі Підприємство) про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 15 лютого 2012 року № 1-2/270041722.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 24 грудня 2013 року.

04.02.2014 року позивачем через відділ канцелярії суду подані додаткові пояснення, в яких ПАТ "Рівнеобленерго", зокрема зазначає, що у розрахунку суми позову допущено описку, а саме у розрахунку заборгованості за реактивні перетоки зазначено лис.2012 замість вірного - липень 2012 р.

04.02.2014 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог, так як з 25 червня 2012 року Підприємство не мало доступу до усіх документів та майна у приміщенні готелю-бару за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Біла Криниця, вул. Рівненська, 112, та не володіє вказаним майном, а відтак не користується електроенергією та іншими комунальними послугами. Крім того, зазначає, що звіт за липень 2012 року не міг бути підписаним директором Підприємства Гордієнко Л.В., оскільки директором з 26 квітня 2012 року є Карпюк Л.О., та вказаний звіт подавався останньою. Враховуючи наведені обставини, відповідач вважає що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

11.02.2014 року відповідачем у судовому засіданні подані додаткові письмові пояснення.

17.02.2014 року позивачем через відділ канцелярії суду подані додаткові письмові пояснення.

Ухвалою суду від 17.02.2014 року продовжено строк розгляду справи №918/1904/13 на 15 днів.

Представник позивача в судовому засіданні 04 березня 2014 року позов підтримав в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві та письмових поясненнях та просив його задоволити. Відповідач визнав позов частково, а саме в частині стягнення заборгованості нарахованої до 27.06.2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно п.1.1. статті 1 статуту Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "АЕС Рівнеенерго" від 29 квітня 2013 року та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради 30 квітня 2013 року, Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго", яке було правонаступником ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеобленерго" (а.с. 31-32).

15 лютого 2012 року між ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" (Постачальник) та Дочірнім підприємством "Ю енд АЙ "Інтернешнл" Корпорація "U & I international Corp." (Споживач) укладено договір № 1-2/270041722 про постачання електричної енергії та додатки до нього (далі Договір, а.с. 9-22).

Згідно з розділом 1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 10.4. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2012 року. Договір вважається продовженим щорічно на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що одна із сторін заявила про припинення договору, останній вважається продовженим на 2013 рік.

Договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплений відбитками печаток цих сторін.

За умовами п.2.2. Договору Постачальник зобов`язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Відповідно до пункту 2.3. Договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 до договору "Про зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 2 додатку № 4 до Договору визначено, що покази засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 11 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) Постачальником. Після зняття показів засобів обліку споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони, та надає Постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. У разі неможливості отримання Постачальником даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно Постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих Постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.

Згідно з п. 3. додатку № 4 до Договору розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника з рахунка Споживача.

У відповідності до пунту 4 додатку № 4 до Договору споживач протягом розрахункового періоду здійснює 1 плановий платіж на поточний рахунок із спеціальним режимом використання: щомісячно до 20-го числа здійснює оплату 60% вартості очікуваного обсягу постачання електричної енергії, яка передбачена додатком №1 до договору на постачання електричної енергії на поточний розрахунковий період. Споживач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у поточному періоді рівня тарифу на обсяг електричної енергії, заявленої на наступний розрахунковий період із врахуванням відсотка планового платежу. Планові платежі вносяться споживачем самостійно, без надання постачальником електричної енергії окремого рахунку, у терміни, передбачені п.4.

Згідно з пунктами 8, 10 додатку №8 до Договору споживач зобов'язаний письмовим повідомленням забезпечувати передачу показань розрахункових електролічильників реактивної електроенергії за розрахунковий період згідно з договором. При відсутності приладів обліку та у випадках відсутності даних про споживання реактивної електроенергії , в терміни встановлені договором, ЕО визначає споживання реактивної електроенергії розрахунковим шляхом.

Відповідно до пункту 17 додатку №8 до Договору плата за перетікання реактивної електроенергії проводиться споживачем на підставі документів для платежів протягом 5 днів від дня їх отримання. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок Постачальника електричної енергії.

За умовами пунктів 8.1, 8.2 Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника електричної енергії в терміни, визначені додатком № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків". Розрахунок величини плати за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та Споживача здійснюється у порядку, визначеному додатком №8 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".

Згідно з пунктом 8.5 Договору тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для Споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для Споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально-відокремлену головну організацію.

На виконання умов Договору Постачальник за липень 2012 року здійснив постачання електричної енергії Споживачу, та нарахував кошти за реактивні перетоки, що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунком за використану електроенергію та рахунком з додатком (а.с.23-24, 28).

Відповідач взятий на себе за договором обов'язок щодо своєчасної оплати рахунків не виконав, заборгованість за спожиту електричну енергію та реактивні перетоки за липень 2012 року не оплатив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 6.18 Правил користування електричною енергією у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, з наступними змінами і доповненнями, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що наявність у відповідача заборгованості за договором від 15.02.2012 року № 1-2/270041722 за спожиту електроенергію в сумі 5 794,68 грн. та за реактивні перетоки в сумі 1 234,79 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги ПАТ "Рівнеобленерго" про стягнення з відповідача заборгованості у вказаних сумах.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, відповідно до умов Договору та чинного законодавства, позивачем нараховано пеню в сумі 530 грн. 09 коп. за період з 24.07.2012 року по 23.01.2013 року на суму боргу 7 029,47 грн. (з яких 5 794,68 грн. за активну електроенергію та 1 234,79 грн. за реактивні перетоки) та 3% річних на вказану суму боргу в розмірі 293 грн. 50 коп. за період з 24.07.2012 року по 13.12.2013 року (розрахунки на а.с. 29, 30).

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.

Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору, у вигляді сплати пені.

Розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, тому позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 530,09 грн. підлягає до задоволення.

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявний в матеріалах справи розрахунок 3% річних наданий позивачем, перевірено судом та визнано вірним, а тому позовна вимога про стягнення 293,50 грн. 3% річних є обґрунтованою та підлягає до задоволення у вищезазначеному розмірі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Рівнетеплоенерго" про стягнення з Дочірнього підприємства "Ю енд АЙ "Інтернешнл" Корпорація "U&I international Corp." заборгованості в сумі 7 029,47 грн., пені в розмірі 530 грн. 09 коп. та 3% річних в сумі 293 грн. 50 коп. є обґрунтованими, стверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають до задоволення.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Ю енд АЙ "Інтернешнл" Корпорація "U&I international Corp." (33000, місто Рівне, вулиця Біла, будинок 16, код ЄДРПОУ 32330817) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33000, місто Рівне, вулиця Князя Володимира, будинок 71, код ЄДРПОУ 05424874) 7 029 (сім тисяч двадцять дев'ять) грн. 47 коп. заборгованості, 530 (п'ятсот тридцять) грн. 09 коп. пені, 293 (двісті дев'яносто три) грн. 50 коп. 3% річних а також 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "11" березня 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.