Рішення

від 25.05.2009 по справі 7/42-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/42-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 травня 2009 р.                                                                                                   Справа 7/42-09

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Вінниця.   

до: Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор", смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область.  

про стягнення  3838,58 грн.

Головуючий суддя     Банасько О.О.     

Cекретар судового засідання Юрчак Л.C.

Представники

          позивача :    Музика О.В. - юрисконсульт, довіреність № 2870 від 13.10.2008 року.

          відповідача :  не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача  3858,58 грн. заборгованості, у т. р. 3651,14 грн. основного боргу за послуги електрозв'язку, 62,88 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 96,55 грн. суми завданих інфляційних збитків через порушення термінів оплати телекомунікаційних послуг, 28,01 грн. 3% річних простроченої суми заборгованості  згідно укладеного 01.07.2002 року договору № 540188.

Ухвалою суду від 25.02.2009 року було порушено провадження у справі № 7/42-09 та призначено до розгляду в судовому засіданні 23.03.2009 року.

У зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням сторонами витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 25.05.2009 року.

Відкладаючи розгляд справи на 25.05.2009 року суд скористався можливістю продовження строку вирішення спору на 1 місяць в порядку встановленому ч.3 ст.69 ГПК України.

Однак, відповідач в судове засідання вкотре не з'явився та не надав документів, які витребовувались від нього ухвалами суду від 25.02.2009 року, від 23.03.2009 року та від 21.04.2009 року.

Слід зауважити, що ухвалу від 21.04.2009 року відповідачу надіслано рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною в позовній заяві (вул.Цукрозаводська, б.1, смт.Вороновиця Вінницького району, 23252). При цьому суд констатує, що ухвалу про порушення провадження відповідач отримав 02.03.2009 року про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 107390 наявне в матеріалах справи.

Разом з тим згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 297080 серія АА місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: вул. Цукрозаводська, 1, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, яка є ідентичною тій, що зазначена в позовній заяві і по якій надсилались процесуальні документи відповідачу.

При черговій неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали  від 25.02.2009 року про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи,  її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України,   розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За письмовим клопотанням представника позивача справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог згідно якої просить стягнути з відповідача 3651,14 грн. основного боргу.

Розглянувши вказану заву суд приймає її до розгляду як таку що не суперечить ст. 22 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.07.2002 року між ВАТ "Укртелеком" в особі начальника ЦОСПП ВД ВАТ "Укртелеком" (Підприємство зв'язку) та ЗАТ "Подільський цукор" було укладено договір про надання послуг зв'язку № 540188.

Відповідно до п.1.1 Договору Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку. перераховані в додатку 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно п.2.1.1 Договору Підприємство зв'язку взяло на себе зобов'язання забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.

В свою чергу, Споживач зобов'язувався, крім іншого, своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п.3.2.8 Договору).

Також сторони у Розділі 4 Договору "Оплата та порядок розрахунків" погодили порядок проведення розрахунків.

Зокрема, в п.4.2 Договору передбачено, що Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати.

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Згідно п.4.3 Договору Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Слід врахувати, що обов'язок Споживача своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги передбачений також п.32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 року.

Також судом встановлено, що 11.12.2006 року між  ВАТ "Укртелеком" в особі начальника ЦТП Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" та ЗАТ "Подільський цукор" (Споживач) було укладено договір про надання ADSL-доступу до мережі Інтернет                     № 542000188-І, згідно умов якого Укртелеком надає Споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом включення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) ІР-адреси.

Згідно п.5.2 даного Договору Споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що настає після розрахункового періоду.

За посиланням позивача за період з 01.09.2008 року по 01.01.2008 року відповідачу надавались послуги за вказаними вище Договорами, за які останній не розрахувався в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 3651,14 грн..

На підтвердження існування боргу у вказаному розмірі позивач надав суду договір про надання послуг зв'язку № 540188 від 01.07.2002 року з додатками; договір про надання ADSL-доступу до мережі Інтернет № 542000188-І від 11.12.2006 року; зведений розрахунок відповідача; оборотну відомість; щомісячні рахунки за телекомунікаційні послуги; виписки банку про проведення розрахунків відповідачем тощо.

Відповідач на день розгляду справи доказів погашення  суми боргу і спростування  позовних вимог позивача в частині стягнення 3651,14 грн. боргу всупереч вимогам ст.33 ГПК України та ухвал суду від 25.02.2009 року, від 23.03.2009 року та від 21.04.2009 року не надав.

Таким чином сума боргу відповідача перед позивачем в сумі 3651,14 грн. є доведеною позивачем.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу беручи до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписом ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу.

Відповідно до ст. 11  ЦК України цивільні права  та обов'язки виникають із дій осіб, що  передбачені  актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені  цими актами, але  за аналогією  породжують цивільні права та обов'язки, зокрема із договорів та інших правочинів.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також судом розглянуто заяву позивача про зменшення суми позову за результатами чого, суд дійшов висновку про її задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, зменшити розмір позовних вимог. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Заява позивача про зменшення позовних вимог  приймається судом, оскільки такі дії позивача не суперечать чинному законодавству, не порушують  прав  і охоронюваних законом  інтересів інших осіб.

Приймаючи заяву про зменшення позовних вимог суд враховує те, що вона підписана представником позивача Музики О.В. у якого наявні відповідні повноваження, що вбачається із довіреності від 13.10.2008 року.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З врахуванням встановлених обставин та наявних у справі первинних бухгалтерських документів суд вважає суму боргу відповідача перед позивачем в розмірі 3651,14 грн. доведеною.

Також слід зазначити, що всупереч наведеним вище процесуальним нормам (ст.ст.32, 33, 34 ГПК України) та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі із врахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог.

При цьому суд звертає увагу на п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 року                   № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п.6  інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року " в яких наголошено зокрема на тому, що під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.  В разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78  "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

За письмовим клопотанням позивача 25.05.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.ч. 1, 2 ст.614, ст.625, ч.ч.1, 2 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, ст.75, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор", вул. Цукрозаводська, 1, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252  - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ 31576304) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії ВАТ "Укртелеком", вул.Коцюбинського, 28, м.Вінниця, 21001 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ 01182204, р/р № 260077394 в ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Вінниці, МФО - 302247) - 3651 грн. 14 коп. боргу, 97 грн. 01 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 112 грн. 23 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя                                             Банасько О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  01 червня 2009 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Коцюбинського, 28, м. Вінниця, 21001.

3 - позивачу - б-р Шевченка, 18, м. Київ.

4 - відповідачу - вул. Цукрозаводська, 1, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область.