Рішення

від 03.03.2014 по справі 910/25373/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25373/13 03.03.14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ груп»

про стягнення 11 171,45 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

Від позивача: Сіленко А.О. - дов. № б/н від 01.01.2014 р.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ груп» про стягнення 9 867,20 грн. основного боргу, 559,14 грн. пені та 745,11 грн. 20 % річних у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки продукції № 2911 від 01.02.13 р.

Ухвалою суду від 30.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/25373/13 та призначено її розгляд на 12.02.2014 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 21.01.2014 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, зокрема власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору та копію витягу з ЄДР на відповідача.

Уповноважені представники позивача у судове засідання 12.02.2014 р. не з'явилися, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.01.2014 р., яке підтверджує отримання позивачем 13.01.2014 р. ухвали про порушення провадження у справі, вимог ухвали суду у повному обсязі не виконали.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання 12.02.2014 р. не з'явилися, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду не виконали. На адресу суду повернувся конверт з ухвалою про порушення провадження у справі з відміткою відділення поштового зв'язку "фірма вибула". Про призначене судове засідання відповідач повідомлявся за адресою, яка співпадає з адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою суду від 12.02.2014 р. розгляд справи було відкладено до 03.03.2014 р. у зв'язку з неявкою представників сторін у призначене судове засідання та не виконанням ними вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 03.03.2014 р. представник позивача надав суду копію договору поставки № 2911 від 01.02.2013 р., який долучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представник відповідача.

У судовому засіданні 03.03.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АШ груп» (покупець) було укладено договір поставки продукції № 2911, відповідно до умов якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними в специфікації, що відвантажується згідно накладних, які засвідчують прийом-передачу товару постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.1. договору № 2911 від 01.02.2013 р. ціна на товар встановлюється на підставі специфікацій постачальника, що є додатками до цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Пунктом 3.2. договору № 2911 від 01.02.2013 р. визначено, що загальна сума цього договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 3.3. вказаного договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом 14 календарних днів з моменту передачі такої партії товару. Порушення покупцем строків оплати за поставлений товар є підставою для призупинення постачальником поставок до моменту фактичного розрахунку покупцем за поставлений йому раніше товар, причому такі дії постачальника не будуть являтись порушенням цього договору.

Пунктом 5.1. договору № 2911 від 01.02.2013 р. передбачено, що в разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавству України.

Згідно з п. 5.3. вказаного договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу, та окрім того 20% річних.

Відповідно до п. 7.1. договору № 2911 від 01.02.2013 р. усі спори, що виникають між сторонами, вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди сторони керуються чинним законодавством України.

Пунктом 8.5. договору № 2911 від 01.02.2013 р. передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, а у фінансовій частині - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач пояснив суду, що ним було належним чином виконано умови договору поставки продукції № 2911 від 01.02.2013 р., поставлено відповідачу товар на загальну суму 9 867,20 грн., що підтверджується накладними ТТН № ВЭА-013065 від 10.04.2013 р. на суму 1 890,88 грн. (разом з ПДВ), ТТН № ВЭА-014139 від 17.04.2013 р. на суму 766,66 грн. (разом з ПДВ), ТТН № ВЭА-015542 від 24.04.2013 р. на суму 1 605,52 грн. (разом з ПДВ), ТТН № ВЭА-016829 від 01.05.2013 р. на суму 1 202,00 грн. (разом з ПДВ), ТТН № ВЭА-017533 від 08.05.2013 р. на суму 1 315,40 грн. (разом з ПДВ), ТТН № ВЭА-018854 від 15.05.2013 р. на суму 999,62 грн. (разом з ПДВ), ТТН № ВЭА-019539 від 18.05.2013 р. на суму 1 108,04 грн. (разом з ПДВ), ТТН № ВЭА-020291 від 22.05.2013 р. на суму 979,08 грн. (разом з ПДВ), які знаходяться в матеріалах справи.

Проте відповідач у встановлений договором № 2911 від 01.02.2013 р. строк оплату за поставлений товар не здійснив, чим порушив умови договору № 2911 від 01.02.2013 р.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ груп» про стягнення 9 867,20 грн. основного боргу, 559,14 грн. пені та 745,11 грн. 20% річних у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки продукції № 2911 від 01.02.13 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 9 867,20 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ груп» суми основного боргу в розмірі 9 867,20 грн. визнається судом такими, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 559,14 грн. пені та 745,11 грн. 20% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2911 від 01.02.2013 р.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, оскільки матеріали справи підтверджують невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар відповідно до умов договору № 2911 від 01.02.2013 р., то з нього на підставі розрахунку позивача, перевіреного судом, підлягає стягненню 559,14 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Пунктом 5.3. договору № 2911 від 01.02.2013 р. визначено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу, та окрім того 20% річних.

Таким чином, за волевиявленням сторін, процент річних від простроченої суми визначений договором № 2911 від 01.02.2013 р. на рівні 20%.

На підставі вищевикладеного, оскільки матеріали справи підтверджують невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар відповідно до умов договору № 2911 від 01.02.2013 р., то з нього на підставі розрахунку позивача, перевіреного судом, підлягає стягненню 745,11 грн. 20% річних.

Отже, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 9 867,20 грн. основного боргу, 559,14 грн. пені та 745,11 грн. 20% річних у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору № 2911 від 01.02.2013 р., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ груп» 9 867,20 грн. основного боргу, 559,14 грн. пені та 745,11 грн. 20% річних у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору № 2911 від 01.02.2013 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193, 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АШ груп» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 6/10, код ЄДРПОУ 38442112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, код ЄДРПОУ 36800559) 9 867 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 20 коп. основного боргу, 559 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 14 коп. пені, 745 (сімсот сорок п'ять) грн. 11 коп. 20% річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 07.03.2014 р.

Суддя І.О. Гавриловська