Рішення

від 03.03.2014 по справі 911/145/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. Справа № 911/145/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Свод-С»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр»

про стягнення 14439,20 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Підгорний К.Є., довір. № 2 від 10.01.2014 р.

Скоропис О.М., довір. № 3 від 10.01.2014 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Приватне підприємство «Свод-С» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» (далі - відповідач) про стягнення 14439,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставку товару відповідно до договору поставки № 154/01/Р від 20.08.2009 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 14439,20 грн. основного боргу, а також судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Розгляд справи відкладався.

03.03.2014 р. до господарського суду Київської області ПП «Свод-С» було подано пояснення б/н від 03.03.2014 р.

У судових засіданнях 03.02.2014 р. та 03.03.2014 р. представники позивача позовні вимоги підтримали.

Відповідач у судові засідання 03.02.2014 р. та 03.03.2014 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 03.03.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Після закінчення судового засідання 03.03.2014 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Схід Бізнес Центр» було подано відзив № 54 від 28.02.2014 р., відповідно до якого відповідач визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення 14439,20 грн. заборгованості за поставлений товару у повному обсязі, просив відкласти розгляд справи на 10 календарних днів та гарантував погашення зазначеної вище заборгованості до 13.03.2014 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

20.08.2009 р. між Приватним підприємством «Свод-С» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» (покупець) було укладено договір поставки № 154/01/Р, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти предмет поставки та сплатити за нього грошову суму, передбачену умовами цього договору. Сторони погоджують асортимент, кількість та терміни поставки товару в замовленнях покупця.

Згідно з п. 3.4 договору постачальник зобов'язується поставити товар у строк, вказаний покупцем у замовленні, та відповідно до графіку приймання товару на складі покупця.

У відповідності з п. 4.3 договору ціна товару зазначається при кожній поставці у видаткових накладних.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що оплата здійснюється у розмірі вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника.

Сторони щомісячно за необхідністю протягом 14 днів з моменту закінчення звітного місяця проводять звірку розрахунків між сторонами, про що підписують відповідний акт звірки (п. 8.3 договору).

Пунктом 12.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2009 р.

В свою чергу, згідно з п. 12.2 договору, у випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення дії договору покупець не направив письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік.

Як з'ясовано судом, укладений між сторонами договір поставки № 154/01/Р від 20.08.2009 р. на час розгляду справи не розірваний, дію не припинив і є чинним.

20.08.2009 р. між ПП «Свод-С» та ТОВ «Схід Бізнес Центр» було підписано додаткову угоду № 1 до договору поставки № 154/01/Р, відповідно до п. 1 якої покупець оплачує поставлений товар за договором один раз на тиждень в розмірі реалізованого товару за останній тиждень, але в будь-якому разі не пізніше 90 банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

ПП «Свод-С» на виконання умов договору поставки № 154/01/Р від 20.08.2009 р. було поставлено у 2013 році відповідачеві товар, що підтверджується накладними, зокрема - № 4 від 07.02.2013 р. на суму 6104,88 грн., № 6 від 23.05.2013 р. на суму 5287,20 грн., № 17 від 20.06.2013 р. на суму 6400,80 грн., № 50 від 25.07.2013 р. на суму 7854,00 грн.

Факт отримання товару підтверджується також довіреностями № 14/98 від 07.02.2013 р., № 15/88 від 23.05.2013 р., № 15485 від 20.06.2013 р., № 15867 від 25.07.2013 р., виданими ТОВ «Схід Бізнес Центр» на ім'я Воробйова В.В. на отримання товару від ПП «Свод-С», оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

ТОВ «Схід Бізнес Центр» та ПП «Свод-С» було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2013 р. на суму 14439,20 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором поставки № 154/01/Р від 20.08.2009 р. в сумі 14439,20 грн., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Станом на час розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 14439,20 грн. суду не надано.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 154/01/Р від 20.08.2009 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 14439,20 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Свод-С» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Красовського, 16, код 35115285) на користь Приватного підприємства «Свод-С» (14010, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Попова, 2, код 24841796) - 14439 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 20 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 11.03.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна