Рішення

від 15.05.2009 по справі 16/29-09-1073

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/29-09-1073

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2009 р.Справа  № 16/29-09-1073

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:  Таргонський С.В.  за довіреністю  від 03.12.08р.

Від відповідача:  не з'явився;   

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за  позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Сібаріт-Юг” до будівельного управління № 463 відкритого акціонерного товариства „Черноморгідробуд” про стягнення 101156,47 грн., -  

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сібаріт-Юг” (далі по тексту ТОВ „Сібаріт-Юг”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з будівельного управління № 463 відкритого акціонерного товариства „Черноморгідробуд” (далі по тексту БУ № 463 ВАТ  „Черноморгідробуд”) 114129,05 грн. основного боргу за договором поставки товара № 17/01/08 від 17.01.2008р., 562,83 грн. 3% річних, 5775,96 грн. інфляційних витрат та пені у сумі 4502,63 грн., а всього 124970,47 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням БУ № 463 ВАТ  „Черноморгідробуд” договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ТОВ „Сібаріт-Юг” товару.

Відповідачем відповідно до листа  за вих.№ 145с від 30.03.2009р., який надійшов до господарського суду 06.04.2009р.,  було визнано  наявність основного боргу у розмірі 90315,05 грн. та повідомлено про часткове погашення  БУ № 463 ВАТ  „Черноморгідробуд” 23.03.2009р. заборгованості. Однак, у судові засідання по даній справі представник відповідача жодного разу не з'явився.

З огляду на погашення відповідачем частини основного боргу, у судовому засіданні 29.04.2009р. представником позивача було надано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ „Сібаріт-Юг” було зменшено розмір заявленої до стягнення суми основного боргу, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача  90315,05 грн. основного боргу за договором поставки товара № 17/01/08 від 17.01.2008р., 562,83 грн. 3% річних, 5775,96 грн. інфляційних витрат та пені у розмірі 4502,63 грн., а всього 10156,47 грн. загальної заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ТОВ „Сібаріт-Юг” (Постачальник) та БУ № 463 ВАТ  „Черноморгідробуд” (Замовник) було укладено договір поставки товара № 17/01/08 від 17.01.2008р., відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити в порядку, установленому даним договором, товар в асортименті, кількості та за цінами згідно з  специфікацією (додаток № 1).

Згідно положень ст. 712 ЦК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. №435-ІV за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.4 договору поставки товара № 17/01/08 від 17.01.2008р. товар повинен бути поставлений Покупцю на будмайданчик у  м. Одесі  не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання заявки від Покупця. Покупець зобов'язується прийняти товар протягом 3-х банківських днів по факту поставки товару.

Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, між сторонами договірні відносини існували досить тривалий час. За весь час існування договірних відносин позивачем було поставлено, а відповідачем отримано продукції на загальну суму 600 004,80 грн., що у тому числі підтверджується видатковими накладними за № 16 від 31.01.2008р., № 30 від 09.02.2008р., № 38 від 23.02.2008р., № 51 від 29.02.2008р., № 57 від 12.03.2008р., № 71 від 22.03.2008р., № 94 від 31.03.2008р., № 115 від 12.04.2008р., № 131 від 24.04.2008р., № 138 від 30.04.2008р., № 156 від 17.05.2008р., № 168 від 24.05.2008р., № 180 від 31.05.2008р., №  203 від 10.06.2008р., № 208 від 20.06.2008р., № 221 від 27.06.2008р., № 245 від 10.07.2008р., № 263 від 21.07.2008р., № 273 від 31.07.2008р., № 295 від 15.08.2008р., № 318 від 29.08.2008р., № 336 від 10.09.2008р., № 354 від 30.09.2008р., № 374 від 10.10.2008р., № 382 від 20.10.2008р., № 403 від 31.10.2008р., № 426 від 28.11.2008р.. Даний факт також підтверджується  актом звірки  взаємних розрахунків станом на 30.11.2008р., підписаним уповноваженими особами від імені обох учасників угоди. Всього відповідачем було сплачено грошових коштів на загальну суму 509689,75 грн.,  у тому числі 23814 грн. під час розгляду даної справи. Залишок несплаченої суми складає 90315,05 грн., яка до нинішнього часу відповідачем погашена не була та при розгляді даної справи останнім не оспорюється. Дана сума заборгованості виникла  на підставі укладеного між сторонами договору поставки товара № 17/01/08 від 17.01.2008р. за отриману продукцію.

           Положеннями  п.п. 4.1., 5.1, 5.2  договору Покупцем було прийнято на себе зобов'язання з оплати поставленого товару. При цьому, сторонами було передбачено, що   розрахунки за товар здійснюються у безготівковій формі в  шляхом перерахування грошових коштів  Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу до 15 банківських днів з моменту поставки товару Покупцю.

Згідно ст. 193 ГК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. N 436-IV, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п.п. 4.1., 5.1, 5.2 договору поставки товара № 17/01/08 від 17.01.2008р.,  вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України ТОВ „Сібаріт-Юг” було здійснено часткову оплату товарів, отриманих за переліченими по тексту рішення вище видатковими накладними, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість на загальну  суму 90315,05 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку погашена ним не була.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.2 договору поставки товара № 17/01/08 від 17.01.2008р. за несвоєчасну оплату вартості товару Покупець зобов'язувався сплатити Постачальнику неустойку  у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем,  за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов'язань за вказаним договором ТОВ „Сібаріт-Юг”  додатково було нараховано до сплати БУ № 463 ВАТ  „Черноморгідробуд” 4502,63 грн. пені.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене,  ТОВ „Сібаріт-Юг”  також було нараховано до сплати БУ № 463 ВАТ  „Черноморгідробуд”  5775,96 грн. збитків від інфляції та 562,83 грн. 3% річних з прострочених сум.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання Покупцем  договірних зобов'язань по оплаті вартості придбаних ним за договором  № 17/01/08 від 17.01.2008р. товарів, ТОВ „Сібаріт-Юг”  звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з БУ № 463 ВАТ  „Черноморгідробуд”  10156,47 грн. загальної заборгованості по вищезазначеному договору, у тому числі: 90315,05 грн. основного боргу за договором поставки товара № 17/01/08 від 17.01.2008р., 562,83 грн. 3% річних, 5775,96 грн. інфляційних витрат та пені у розмірі 4502,63 грн..

           Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем під час розгляду справи факт існування  основного боргу у розмірі 90315,05 грн був визнаний, однак, жодної позиції по справі з приводу  вимог про стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних ним  висловлено не було.  

На думку суду, розмір загальної заборгованості БУ № 463 ВАТ  „Черноморгідробуд”  перед ТОВ „Сібаріт-Юг”  у сумі 101156,47 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується накладними про передачу БУ № 463 ВАТ  „Черноморгідробуд” обумовлених товарів, довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей, актом звірки взаємних розрахунків, а також обґрунтованим розрахунком позовних вимог, викладеним у позовній заяві. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до господарського суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ „Сібаріт-Юг” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „Сібаріт-Юг”  90315,05 грн. основного боргу за договором поставки товара № 17/01/08 від 17.01.2008р., 562,83 грн. 3% річних, 5775,96 грн. інфляційних витрат та пені у розмірі 4502,63 грн., а всього 10156,47 грн. загальної заборгованості.

Враховую, що частина заборгованості була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даними позовними вимогами, судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також слід покласти на відповідача у повному обсязі згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11,  509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з будівельного управління № 463 відкритого акціонерного товариства „Черноморгідробуд” / м. Одеса, вул. Івана Франка, 27, п/р 26008121261 в  ВАТ „МТБ” в м. Іллічівську, код ЄДРПОУ 01385580/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сібаріт-Юг” /65104, м. Одеса, пр-т Ак. Глушко, 19, кв.12, п/р 260023140601 в ОФ ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Украина”, МФО 328771, код ЄДРПОУ 34673789 / 90315 грн. 05 коп.  / дев'яносто тисяч триста п'ятнадцять грн. 05 коп./ - основного боргу; 562 грн 83 коп  /п'ятсот шістдесят дві грн. 83 коп./ - 3% річних; 5775 грн 96 коп.  /п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять  грн. 96 коп./ інфляційних витрат; 4502 грн 63 коп.  / чотири тисячі п'ятсот дві грн.. 63 коп./ - пені;  1249 грн. 70 коп. / одна тисяча двісті сорок дев'ять грн. 70 коп./ – держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 20.05.2009р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.