Рішення
від 03.03.2014 по справі 913/25/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 березня 2014 року Справа № 913/25/14

Провадження №19пд/913/25/14

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" , м.Луганськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут "Вуглемеханізація" , м.Луганськ

про врегулювання розбіжностей, які виникли при переукладенні договору на поставку теплової енергії від 04.11.2013 № 1397

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Айрапетян Д.Ю. - юрисконсульт, довіреність № 111-д від 14.10.2013;

від відповідача - Лиманський С.П. - представник за довіреністю, довіреність № 2-18/258 від 16.11.2012; Зінченко А.В. - провідний юрисконсульт, довіреність № 1-18/1 від 08.01.2014.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено вимоги про врегулювання розбіжностей, які виникли при переукладенні договору на поставку теплової енергії від 04.11.2013 № 1397, а саме прийняти у редакції позивача:

- п.2.1 договору: "Поставщик обязуется поставлять Потребителю тепловую энергию требуемого качества в объёмах определённых этим договором (Приложение № 1) до границы балансовой и эксплуатационной ответственности, а Потребитель обязуется принять и оплатить поставленную тепловую энергию в полном объёме, согласно установленным в соответствии с действующим законодательством Украины тарифам, в сроки предусмотренные Договором. Максимальная присоединённая нагрузка 0,468496 Гкал/час, вт.ч.

- отопление - 0,468496 Гкал/час;

- вентиляция - Гкал/час;

- горячее водоснабжение - Гкал/час ";

- пп.4.2.20 договору: "Совместно с представителями Поставщика составлять акты по факту слития и утечек теплоносителя из внутренних систем отопления. В случае отказа Потребителя от подписания акта, Поставщик производит соответствующую запись в акте. Оформленный таким образом акт является основанием для взыскания с Потребителя стоимости утраченного теплоносителя";

- пп.5.1.1 договору: "Получать от Потребителя авансовую оплату за тепловую энергию, независимо от формы собственности";

- пп.5.1.6 договору: "Требовать от потребителя возмещения убытков в случае:

- недопущения к системам теплоснабжения представителей Поставщика при исполнении ими служебных обязанностей;

- самовольного отключения Потребителя от тепловой сети Поставщика до окончания срока Договора на поставку тепловой энергии;

- разбора теплоносителя из систем отопления через краны и другие приспособления;

- самовольного подключения к системам отопления без заключения Договора на поставку тепловой энергии;

- срыва пломбы, работы с нарушенными пломбами на приборах коммерческого учёта тепловой энергии, или их работу с просроченным сроком поверки";

- пп.5.2.3 договору: "Извещать Потребителя письменно или через средства массовой информации об изменении тарифов. Изменение тарифов не является основанием для перезаключения договора на поставку тепловой энергии";

- пп.5.2.4 договору: "Выполнять перерасчёт за потреблённую тепловую энергию с учётом произведённого авансового платежа и показания приборов коммерческого учёта тепловой энергии, в течение месяца после окончания отопительного сезона";

- пп.5.2.6 договору виключити;

- п.7.9 договору: "Изменение тарифов не является основанием для перезаключения Договора. Расчёт и утверждение тарифов на тепловую энергию производится в соответствии с действующим законодательством Украины. С момента вступления в силу соответствующего нормативного акта, содержание пункта 7.8 настоящего договора считается изменённым в соответствии с вновь принятыми тарифами, независимо от воли сторон Договора".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.01.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 22.01.2014.

В судовому засіданні 22.01.2014 згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 05.02.2014.

Відповідач відзивом від 05.02.2014 № 1/18-20 вимоги позову відхилив, оскільки між сторонами вже раніше укладений договір № 1397 від 17.10.2008 на постачання теплової енергії, який і діє на даний час.

В судовому засіданні 05.02.2014 згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 26.02.2014.

Письмовим поясненням б/н від 26.02.2014 позивач зазначив, що згідно листа від 31.10.2013 саме відповідач був ініціатором переукладення договору від 17.10.2008 № 1397 і що відповідач своїми діями підтвердив намір на переукладення договору на поставку теплової енергії шляхом підписання договору від 04.11.2013 № 1397 з протоколом розбіжностей.

Додатковим поясненням від 26.02.2014 № 1/18-26 відповідач зазначив, що оскільки договір в термін, вказаний в розділі 11 не був переукладений, тому він відмовляється від укладання іншого договору.

В судовому засіданні 26.02.2014 згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 03.03.2014.

Заявою від 03.03.2014 позивач зазначив, що між сторонами була узгоджена редакція п.2.1 договору, про що складено відповідний протокол узгодження розбіжностей від 27.01.2014.

Відповідач відзивом від 03.03.2014 № 1/18-21 зазначив, що п.2.1 було узгоджено сторонами, що відносно пп.5.1.6 договору Законом України "Про теплопостачання" не передбачена відповідальність Споживача за самовільне відключення від тепломереж, передбачена лише саме відповідальність Постачальника за самовільне відключення Споживача - п.7 ч.1 ст.31 Закону України "Про теплопостачання".

У судовому засіданні 03.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Загальний порядок укладення договорів встановлений ст.181 Господарського кодексу України та ст.638 Цивільного кодексу України.

31.10.2013 відповідач звернувся до позивача з листом № 8-18/135, в якому просив переукласти договір від 17.10.2008 № 1397 на поставку теплової енергії.

04.11.2013 позивач надав відповідачу на розгляд та подальший підпис 2 екземпляри договору на поставку теплової енергії № 1397.

Відповідач зазначений договір підписав з протоколом розбіжностей і листом від 04.12.2013 № 1-18/159 направив позивачу.

Розбіжності між сторонами виникли відносно редакції п.2.1, пп.4.2.20, пп.5.1.1, пп.5.1.6, пп.5.2.3, пп.5.2.4, пп.5.2.6, п.7.9 договору.

В протоколі розбіжностей відповідач пропонував наступне, а саме:

- п.2.1 договору: "Поставщик обязуется поставлять Потребителю тепловую энергию требуемого качества в объёмах определённых этим договором (Приложение № 1) до границы балансовой и эксплуатационной ответственности, а Потребитель обязуется принять и оплатить поставленную тепловую энергию в полном объёме, согласно установленным в соответствии с действующим законодательством Украины тарифам, в сроки предусмотренные Договором. Максимальная присоединённая нагрузка 0,468496 Гкал/час, вт.ч.

- отопление - 0,242272 Гкал/час;

- вентиляция - Гкал/час;

- горячее водоснабжение - Гкал/час ";

- пп.4.2.20 договору: "Совместно с представителями Поставщика составлять акты по факту слития и утечек теплоносителя из внутренних систем отопления. В случае отказа Потребителя от подписания акта, Поставщик производит соответствующую запись в акте. Оформленный таким образом акт является основанием для рассмотрения дела в судебном порядке";

- пп.5.1.1 договору: "Требовать от Потребителя авансовую оплату за тепловую энергию, независимо от формы собственности";

- пп.5.1.6 договору: "Требовать от Потребителя возмещения убытков в случае:

- недопущения к системам теплоснабжения представителей Поставщика при исполнении ими служебных обязанностей;

- самовольного отключения Потребителя от тепловой сети Поставщика до окончания срока Договора на поставку тепловой энергии без письменного уведомления;

- разбора теплоносителя из систем отопления через краны и другие приспособления; самовольного подключения к системам отопления без заключения Договора на поставку тепловой энергии;

- срыва пломбы, работы с нарушенными пломбами на приборах коммерческого учёта тепловой энергии, или их работу с просроченным сроком поверки";

- пп.5.2.3 договору: "Извещать Потребителя письменно или через средства массовой информации об изменении тарифов. При отсутствии реакций Потребителя считать договор на поставку тепловой энергии действующим";

- пп.5.2.4 договору: "Выполнять перерасчёт за потреблённую тепловую энергию с учётом произведённого авансового платежа и показания приборов коммерческого учёта тепловоё энергии, в течение пятнадцати рабочих дней месяца после окончания отопительного сезона";

- пп.5.2.6 договору: "Обеспечить участие своего представителя при составлении актов приёма-передачи и разногласий в течение суток после письменного вызова Потребителем";

- п.7.9 договору: "Изменение тарифов не является основанием для перезаключения Договора. Расчёт и утверждение тарифов на тепловую энергию производится в соответствии с действующим законодательством Украины. С момента вступления в силу соответствующего нормативного акта Поставщик обязан уведомить Потребителя в письменном виде, для принятия решения о продолжении договорных отношений; с предоставлением Потребителю расчётов, объёмов и нормативных документов по новому финансовому содержанию договора".

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: 1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов'язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору.

Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає обґрунтованою редакцію підпункту 4.2.20 договору, яка запропонована позивачем: "Совместно с представителями Поставщика составлять акты по факту слития и утечек теплоносителя из внутренних систем отопления. В случае отказа Потребителя от подписания акта, Поставщик производит соответствующую запись в акте. Оформленный таким образом акт является основанием для взыскания с Потребителя стоимости утраченного теплоносителя", враховуючи наступне.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Таким чином, відповідальність за збереження внутрішніх систем опалення несе саме власник цих мереж, тобто в даному випадку відповідач.

Підпункт 5.1.1 договору підлягає викладенню в редакції позивача: "Получать от Потребителя авансовую оплату за тепловую энергию, независимо от формы собственности", оскільки відповідно до п.6 ч.1 ст.25 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право отримувати від споживачів авансовий платіж, якщо це передбачено договором.

Підпункт 5.1.6 договору підлягає викладенню в редакції позивача: "Требовать от потребителя возмещения убытков в случае:

- недопущения к системам теплоснабжения представителей Поставщика при исполнении ими служебных обязанностей;

- самовольного отключения Потребителя от тепловой сети Поставщика до окончания срока Договора на поставку тепловой энергии;

- разбора теплоносителя из систем отопления через краны и другие приспособления;

- самовольного подключения к системам отопления без заключения Договора на поставку тепловой энергии;

срыва пломбы, работы с нарушенными пломбами на приборах коммерческого учёта тепловой энергии, или их работу с просроченным сроком поверки". Спірним в даному підпункті договору є те, що відповідач пропонує поставити право постачальника на відшкодування збитків в залежність від письмового повідомлення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.31 Закону України "Про теплопостачання" уповноважені органи застосовують до суб'єктів господарювання штрафні санкції за самовільне (несанкціоноване) від'єднання споживача від теплової мережі теплопостачальної (теплогенеруючої) організації до закінчення строку дії договору купівлі-продажу теплової енергії.

В даному випадку письмове повідомлення відповідачем позивача не робить таке від'єднання законним і не знімає відповідальності за такі дії.

Окрім цього, п.11 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 передбачено, що самовільне втручання в діючі системи теплопостачання та теплоспоживання забороняється.

Абзацом 6 п.40 вказаних Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення й відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягів споживання теплової енергії.

Підпункт 5.2.3 договору підлягає викладенню в редакції позивача: "Извещать Потребителя письменно или через средства массовой информации об изменении тарифов. Изменение тарифов не является основанием для перезаключения договора на поставку тепловой энергии", оскільки порядок повідомлення споживача про тарифи встановлений в ч.2 ст.25 Закону України "Про теплопостачання", відповідно до якої теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством і ніяких вимог стосовно необхідності отримання відповідної реакції з боку споживача діючим законодавством не встановлено.

Підпункт 5.2.4 слід викласти в редакції позивача: "Выполнять перерасчёт за потреблённую тепловую энергию с учётом произведённого авансового платежа и показания приборов коммерческого учёта тепловой энергии, в течение месяца после окончания отопительного сезона", оскільки він узгоджується з приписами п.6 ч.1 ст.24 Закону України "Про теплопостачання", відповідно до якого споживач теплової енергії має право на отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Підпункт 5.2.6, який запропонував відповідач включити у текст договору, суд вважає таким, що не підлягає включенню до тексту договору, оскільки його редакція необґрунтована ніяким нормативно-правовим актом.

Пункт 7.9 договору підлягає викладенню в редакції позивача: "Изменение тарифов не является основанием для перезаключения Договора. Расчёт и утверждение тарифов на тепловую энергию производится в соответствии с действующим законодательством Украины. С момента вступления в силу соответствующего нормативного акта, содержание пункта 7.8 настоящего договора считается изменённым в соответствии с вновь принятыми тарифами, независимо от воли сторон Договора", оскільки Законом України "Про теплопостачання" на позивача покладено тільки обов'язок при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації, інших обов'язків на позивача у зв'язку із зміною тарифів законодавством не покладено, як і не ставиться в залежність від зміни тарифів питання продовження існуючих договірних відносин між сторонами.

Під час розгляду справи в суді між сторонами було підписано протокол узгодження розбіжностей від 27.01.2014, в якому сторони узгодили редакцію п.2.1 договору.

Відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України з віднесенням судового збору в цій частині на сторін порівну, керуючись приписами ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому суд вважає їх необґрунтованими і до уваги не приймає.

Згідно ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з ч.7 ст.84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету. Водночас в абзаці 3 підпункту 5.2 пункту 5 пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

При зверненні з даним позовом до суду позивачем був сплачений за платіжним дорученням № 1471 від 04.10.2013 судовий збір у сумі 1720 грн 50 коп., в той час як відповідно до пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви немайнового характеру сплачується судовий збір, який дорівнює 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1147 грн 00 коп.

Таким чином, позивачем був зайве сплачений судовий збір у сумі 573 грн 50коп., який і підлягає поверненню платнику.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут "Вуглемеханізація" задовольнити частково.

2. Врегулювати переддоговірний спір, який виник між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" та Публічним акціонерним товариством "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут "Вуглемеханізація" при переукладенні договору № 1397 на поставку теплової енергії від 04.11.2013, виключивши з тексту договору пп.5.2.6 та виклавши пп.4.2.20, пп.5.1.1, пп.5.1.6, пп.5.2.3, пп.5.2.4, п.7.9 договору у запропонованій позивачем редакції, а саме: