Постанова

від 07.04.2009 по справі 11/469/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/469/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" квітня 2009 р. Справа № 11/469/08

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:  Шевченко В.В.

                                    Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ЗАТ Будівельної фірми „Житлобуд - Ніко”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 23.12.2008 року

у справі № 11/469/08

за позовом ТОВ „Рапид СФ - Строй”

до ЗАТ Будівельної фірми „Житлобуд - Ніко”

про стягнення 197 962,75 грн.

.

                                                  ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.12.2008 року (суддя –Василяка К.Л..) з Закритого акціонерного товариства БФ „Житлобуд - Ніко” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапид СФ - Строй” стягнуто 190 695,55 грн. основного боргу, що виник у зв'язку з непроведенням остаточного розрахунку за виконані у вересні 2008 року будівельні роботи згідно з договором підряду № 01 від 08.09.2008 року, а також 6113,73 грн. пені та 759,54 грн. –3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

          В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення змінити в частині стягнення пені і стягнути на користь позивача 500 грн. пені. На думку скаржника господарський суд першої інстанції повинен був зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, до 500 грн., тому що заборгованість перед позивачем виникла через непередбачувані обставини, які знаходяться поза зоною контролю відповідача, а саме – фінансова криза в Україні. Скаржник зазначає, що основним видом його діяльності є будівництво житла, а вчасне погашення заборгованості перед позивачем та виконання приписів ст. 526 ЦК України стало неможливим у зв'язку з відсутністю попиту на збудовані квартири із –за припинення видачі кредитів фізичним та юридичним особам.          

          Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені заздалегідь належним чином, проте не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Нез'явлення представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК України.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.          

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, згідно з укладеним між сторонами договором підряду № 01 від  08.09.2008 року за завданням відповідача позивач виконав будівельні роботи загальною вартістю 278 695,55 грн., що підтверджується підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних робіт КБ-3 та актом приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в за вересень 2008 року.

          За умовами п. 2.3 договору відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт.

          Оплата виконаних робіт  відповідачем була проведена частково на суму 88 000 грн. і станом на момент вирішення даного спору заборгованість останнього перед позивачем складає 190 695,55 грн., що відповідачем не заперечується.

          За прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі п. 7.2 договору позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 6464,03 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 803,11 грн.

          Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.          

          Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Здійснивши перерахунок обчислених позивачем сум пені і процентів річних місцевий господарський суд дійшов висновку, що стягненню підлягають сума пені в розмірі 6113,73 грн. та сума 3% річних в розмірі 759,54 грн., що сторонами не заперечується.

          Разом з тим, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення суми пені та враховуючи відсутність заперечень з боку позивача, взявши до уваги підстави виникнення заборгованості названі боржником, які суд визнав винятковими, на підставі ч. 3 ст. 83 ГПК України місцевий господарський суд зважив за можливе зменшити розмір стягуваної пені до 2000 грн., що зазначено у мотивувальній частині судового рішення. Проте, відповідно до резолютивної частини цього рішення суд стягнув з відповідача на користь позивача пеню в сумі 6113,73 грн. Таким чином, резолютивна частина судового рішення суперечить мотивувальній частині, що безумовно є порушенням  вимог ст. 84 ГПК України стосовно змісту судового рішення.

          Слід при цьому зазначити, що ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України надають господарському суду право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Вирішуючи таке питання господарський суд повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язання боржником, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, наслідки порушення зобов'язання, невідповідність розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінку винної сторони тощо.

          Отже, з урахуванням конкретних обставин даної справи вірним є висновок місцевого господарського суду викладений у мотивувальній частині оскаржуваного рішення щодо наявності передбачених законом підстав для зменшення розміру стягуваної з відповідача пені до 2000 грн.

          Колегія суддів не може погодитися з мотивами апеляційної скарги про те, що судом не враховано помилково наявність непередбачуваних обставин, а саме –фінансову кризу в Україні як підставу звільнення від цивільно –правової відповідальності, оскільки такі обставини впливають негативно на обидві сторони, а доводи апеляційної скарги в цій частині позбавлені належного правового обґрунтування.

          З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені з процесуальних мотивів підлягає зміні, з відповідача на користь позивача має бути стягнено 2000 грн. пені, а в решті частини рішення слід залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105, 122 ГПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А:

            Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства БФ „Житлобуд - Ніко” задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Миколаївської області від 23.12.2008 року у справі № 11/469/08 в частині стягнення пені змінити і п. 2 його резолютивної частини викласти  у наступній редакції:

             „Стягнути з Закритого акціонерного товариства БФ „Житлобуд - Ніко” (54007, м. Миколаїв, вул. Казарського, 2-в, р/р 26008101887 в „Райффайзенбанк Аваль” м. Миколаїв, МФО: 326182, код ЄДРПОУ: 19289428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапид СФ - Строй” (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81, п/р 26007301436817 в філіалі „Відділення ПІБ” м. Миколаїв, МФО: 326438, код ЄДРПОУ: 36099369) 190 695,55 грн. основного боргу, 2000 грн. пені, 759,54 грн. –3% річних, 1975,68 грн. витрат зі сплати державного мита та 117,64 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В решті частини позову відмовити.”

          Припинити стягнення за зміненим рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.12.2008 року у справі № 11/469/08.

          Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

          В решті частини рішення господарського суду Миколаївської області від 23.12.2008 року у справі № 11/469/08 залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                     Бєляновський В.В.

Судді                                                                            Мирошниченко М.А.

                                                                                     Шевченко В.В.