Рішення

від 12.05.2009 по справі 10/37-09-1257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/37-09-1257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2009 р.Справа  № 10/37-09-1257

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський склозавод»

до відповідача Науково-виробничої сільськогосподарської фірми «Мир» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 22123,21 грн.    

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін   

від позивача: не з'явився

від відповідача:  не з'явився

Суть спору: ВАТ «Ветропак Гостомельський склозавод»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з НВС фірми «Мир»у формі  ТОВ 22123,21 грн., з яких, 13994,87 грн. –основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі  укладеного з відповідачем договору поставки №80 від 07.12.2006р.; 1659,16 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 01.09.2008р. по 28.02.2009р. за порушення строків оплати поставленого позивачем товару; 5555,88 грн. –індекс інфляції, що нарахований відповідачу з листопада 2006 року по лютий 2009 року та 913,30 грн. – 3% річних, що також нараховані відповідачу за порушення строків оплати поставленого позивачем товару.

В процесі розгляду справи позивач надав до суду клопотання від 06.04.2009р. за вх.№8196, згідно з яким, просив суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи, а також просив суд розглянути справу без участі представника позивача у судовому засіданні у зв'язку з неможливістю прибути на судове засідання.

          Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Між тим, оскільки про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень,  господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні, а також в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.  

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані позивачем на вимогу суду додаткові докази,  суд встановив:

07.12.2006р. між ВАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод»(постачальник, позивач) і НВСФ «Мир»(покупець, відповідач) укладений договір поставки №80, згідно з яким, позивач зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

У п.1.2. встановлено найменування товару, а саме: пляшки винні тип 180Г-Ш6-700 у кількості 256000 штук по ціні 700,02 грн. за 1 тис. штук в т.ч. ПДВ 20%; піддони дерев'яні тип 2ПО4 розміром 1000х1200 у кількості 200 штук.

Згідно з п.1.3. договору кількість щомісячної поставки товару здійснюється після надходження та погодження позивачем замовлення від відповідача, поданого до 10-го числа місяця, що передує місяцю поставки, а відповідно до умов п.2.1. договору відвантаження товару здійснюється автотранспортом або залізничним транспортом за рахунок відповідача на умовах FCA (Гостомель-склозавод) відповідно до Правил інтерпретації міжнародних торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

У п.2.4. договору встановлено, що датою поставки є дата штемпеля (ст. Буча Південно-Західної залізниці) на залізничній накладній; дата та штемпель складу готової продукції позивача на товарно-транспортних накладних, а відповідно до умов п.2.5. договору,  позивач одночасно з товаром передає відповідачу наступні документи: ТТН, видаткову накладну, податкову накладну, якісне посвідчення.

Згідно з розділом 5 договору, в якому передбачені умови щодо вартості товару та порядку розрахунків, розрахунки за товар, який буде поставлятися, здійснюються шляхом 50% попередньої оплати, а наступні 50% - протягом 4 календарних днів з моменту відвантаження (п.5.2. договору); відповідач здійснює на рахунок позивача попередню 50% оплату тільки після отримання рахунку-фактури, термін оплати за яким не пізніше 5-ти банківських днів (п.5.3. договору); розрахунки за піддони 2ПО4 розміром 1000х1200 –по ціні 45 грн. в т.ч. ПДВ з відстроченням платежу на 30 діб (п.5.4. договору).

У п.7.1. договору передбачено, що відповідач за невиконання умов п.5.2. договору сплачує на користь позивача пеню обчислену від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в розмірі 2-х облікових ставок НБУ, діючих в період, за який нараховується пеня.

Згідно з умовами п.10.1. договору, даний договір набирає чинності з 07.12.2006р. і діє до 31.12.2007р., а в частині розрахунків до повного виконання  зобов'язань.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору 08.12.2006р. позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 15056,41 грн., в т.ч. пляшку винну у кількості 20480 штук вартістю 11947,01 грн. та піддони у кількості 16 штук вартістю 600 грн. без ПДВ, що підтверджується товарно-транспортною накладною серії 2АБД від 08.12.2006р.

13.12.2006р. позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 16938,46 грн.  в т.ч. пляшку винну у кількості 23040 штук загальною вартістю 13440,38 грн. без ПДВ та піддони у кількості 18 штук загальною вартістю 675 грн. без ПДВ, що підтверджується товарно-транспортною накладною серії 02АБД №819603 від 13.12.2006р., накладною №819603 від 13.12.2006р.  та довіреністю відповідача на одержання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМС №412391 від 08.12.2006р. Тією ж датою позивач виставив відповідачу рахунок –фактуру 0001476 на оплату поставленого позивачем товару в сумі 16938,46 грн.  

В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався наступним чином: 08.12.2006р. відповідач перерахував позивачу 8000 грн. за пляшку згідно рахунку №1400 від 07.12.2006р., що підтверджується платіжним дорученням №780, а 12.12.2006р. відповідач перерахував позивачу 10000 грн. за пляшку згідно рахунку №781 від 07.12.2006р., що підтверджується платіжним дорученням №781. Тобто, вказані платежі відповідач перерахував позивачу в якості оплати за товар, що поставлений позивачем 08.12.2006р. на суму 15056,41 грн. При цьому вказаний товар сплачений відповідачем з переплатою платежу в сумі  2943,59 грн., яку позивач в свою чергу зарахував в рахунок оплати боргу за товар, що поставлений позивачем відповідачу 13.12.2006р. на суму 16938,46 грн., а тому заборгованість  відповідача за поставлений позивачем товар становить 13994,87 грн.

На вказану суму боргу позивач здійснив нарахування пені відповідачу, сума якої згідно з розрахунком позивача становить 1659,16 грн., а період нарахування з 01.09.2008р. по 28.02.2009р. Також позивач нарахував відповідачу інфляційні, сума яких згідно з розрахунком позивача становить 5555,88 грн., а період нарахування з грудня 2006 року по лютий 2009 року, та нарахував відповідачу 3% річних, сума яких згідно з розрахунком позивача становить 913,30 грн., а період їх нарахування –з 01.09.2008 року по 28.02.2008 року.   

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову,  виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір. В силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець  (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з вимогами ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами  цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений   договір поставки, згідно з яким,  позивач зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар шляхом 50% попередньої оплати, а наступні 50% - протягом 4 календарних днів з моменту відвантаження. При цьому відповідно до умов п.5.4. укладеного між сторонами договору розрахунки за піддони 2ПО4 розміром 1000х1200 –по ціні 45 грн. в т.ч. ПДВ здійснюються відповідачем з відстроченням платежу на 30 діб.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

          Як вище встановлено господарським судом, позивач свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором поставки виконав належним чином та поставив відповідачу товар на загальну суму 31994,87 грн., а саме 08.12.2006р. поставив відповідачу товар на суму 15056,41 грн., а 13.12.2006р. –на суму 16938,46 грн. Також господарським судом встановлено, що товар, який позивач поставив 08.12.2006р.  відповідач оплатив  в сумі 18 000 грн., тобто, з переплатою платежу в сумі 2943,59 грн., яку позивач зарахував в якості оплати за товар, що поставлений відповідачу 13.12.2006р. на суму 16938,87 грн.  

          Таким чином матеріали справи свідчать, що заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 13994,87 грн. При цьому відповідач не надав суду жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність.  

          За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу, а відтак, і їх задоволення.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені,  господарський суд виходить з наступного.

          Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами  п.3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що  одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати поставленого товару  передбачена  умовами п.7.1. укладеного між сторонами договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Як вище встановлено господарським судом, 13.12 2006р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16938,46 грн., в тому числі пляшки винні на суму 13440,38 грн. та піддони на суму 675 грн. Отже, виходячи з умов укладеного між сторонами договору поставки, остаточний розрахунок за винні пляшки відповідач зобов'язаний здійснити протягом 4 календарних днів з моменту відвантаження, тобто до 17.12.2006р., із врахуванням дати відвантаження 13.12.2006р., а за піддони - з відстроченням платежу на 30 діб, тобто, до 13.01.2007р.

Таким чином нарахування пені відповідачу за порушення строків оплати товару, а саме  пляшок винних  повинно здійснюватися з 18.12.2006р. та припинятися  18.06.2007р., а нарахування пені за порушення відповідачем строків оплати піддонів повинно здійснюватися з 14.01.2007р. та припинятися 14.07.2007р., оскільки вимогами ч.6 ст.  ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

Між тим, розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким, сума пені становить 1659,16 грн., свідчить, що пеня нарахована відповідачу з 01.09.2008р. по 28.02.2009р., без врахування умов договору щодо строків оплати відповідачем пляшок винних та піддонів.

З огляду на такі обставини справи господарський суд зобов'язав позивача здійснити розрахунок пені здійснити розрахунок пені відповідно до вимог ч.6 ст.232 ГК України, а також  умов п.5.4. укладеного між сторонами договору, згідно з яким, розрахунки за піддони 2ПО4 розміром 1000х1200 здійснюються відповідачем з  відстроченням платежу на 30 діб та умов п.5.2. договору,  з огляду на те, що за накладною №819603 від 13.12.2006р. позивач поставив відповідачу як пляшки винні на суму 13440,38 грн., так і піддони на суму 675 грн.,   про що зазначив у судових ухвалах про відкладення розгляду справи від 06.04.2009р. та від 22.04.2009р. Вказані судові ухвали одержані позивачем, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень. Проте позивач у засідання суду не з'явився і витребуваних судом доказів не надав, а тому позов в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені залишається без розгляду господарським судом   на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, згідно з якою, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо   позивач  без  поважних  причин  не   подав    витребувані господарським  судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник  позивача  не  з'явився  на   виклик    у    засідання господарського  суду  і  його  нез'явлення  перешкоджає  вирішенню спору.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача  3% річних та індексу інфляції, то господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України також передбачено, що боржник не звільняється   від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем свідчить, що сума інфляційних нарахувань становить 5555,88 грн., а період їх нарахування з грудня 2006 року по лютий 2009 року.

Між тим із врахуванням встановлених обставин справи, які свідчать про те, що остаточний розрахунок за поставлений позивачем товар відповідач зобов'язаний здійснити в строк до 17.12.2006р., а також із врахуванням листа Верховного Суду України «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»від 03.04.1997р. №62-97р., нарахування індексу інфляції повинно здійснюватися з січня 2007 року.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції частково задовольняються господарським судом в сумі 5429,93 грн.  із відрахуванням суми індексу інфляції, що нарахована позивачем за січень 2006 року, а саме 125,95 грн.

Разом з тим, господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних, сума яких згідно з розрахунком позивача становить 913,30 грн.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.   

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський склозавод» задовольнити частково.

2.Стягнути з Науково-виробничої сільськогосподарської фірми «Мир» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (68542, Одеська область, Тарутинський район, смт. Березино, вул. Кірова,82, код ЄДРПОУ 30295949) на користь Відкритого акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський склозавод»(08290, Київська область, смт. Гостомель, пл.. Рекунова,2, код ЄДРПОУ 00333888) основний борг в сумі 13994 (тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 87 коп., інфляційні в сумі 5429 (п'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 93 коп., 3% річних в сумі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 30 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 201 (двісті одна) грн. 31 коп.,  витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 107 (сто сім) грн. 38 коп.

3.Позов в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1659,16 грн. залишити без розгляду.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

    Рішення підписане  12 травня 2009 року.

Суддя