Рішення

від 13.05.2009 по справі 6/24-473

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/24-473

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2009 р.Справа № 6/24-473

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Шумського І.П.             

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" с. Стегниківці, Тернопільський р-н, Тернопільська область.                 

до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001 в особі Філії "Тернопільська дорожня експлуатаційна дільниця" вул. О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46000.                     

про стягнення заборгованості в сумі 57606,64 грн.

За участю сторін

позивача Улич Д.Ф.

          відповідача Кульчицька Л.О.

Суть справи:

У березні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Тернопільська дорожня експлуатаційна дільниця" про стягнення 57606,64 грн. заборгованості.

У відзиві на позов та усних поясненнях його представника, відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність у позивача правових підстав для заявлення таких вимог, через недотримання досудового порядку врегулювання спору і відсутність у філії "Тернопільська дорожня експлуатаційна дільниця" повноважень на укладення угод з позивачем.

Судове засідання призначене вперше на 10 квітня 2009 року було відкладено на 08 травня 2009 року, а пізніше оголошено перерву до 13 травня 2009 року.

В розпочатому судовому засідання учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

За згодою сторін, а також відповідно до умов договору поставки №7 від 07 жовтня 2007 року, на підставі довіреностей №758078 від 03.02.06р., 758123 від 02.03.06р., 320929 від 28.09.07р., 320990 від 31.10.07р., 321033 від 01.11.07р., 710739 від 26.12.07р., по накладних №№10 від 28.02.06р., 19 від 31.03.06р., 99 від 28.09.07р., 105 від 31.10.07р., 120 від 30.11.07р., 123 від 29.12.07р., представник відповідача отримав пісок на загальну суму 71462 грн.

На кожну поставку товару, ТОВ «Україна»виписано податкові накладні (копії наявні у матеріалах справи).

Претензій щодо відступів від положень угоди або інших недоліків від філії "Тернопільська дорожня експлуатаційна дільниця" не надходило.

Термін проведення оплати за одержану продукцію на час її відпуску сторонами обумовлений не був.

Частково відповідач оплатив отримані товарно - матеріальні цінності, шляхом надання послуг автокраном та перерахування коштів на рахунок позивача, всього  в сумі 13855,36 грн., заборгувавши станом на 25 грудня 2008 року 57606,64 грн., що визнано філією "Тернопільська дорожня експлуатаційна дільниця" у підписаному сторонами без заперечень Акті звірки розрахунків.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати його в семи денний термін з дня пред'явлення про це вимоги кредитора.

Однак, всупереч положень зазначеної статті, надіслану товариством претензію за вих. №1/18 від 25 листопада 2008 року про здійснення розрахунку, боржник залишив без відповіді та задоволення.

Заборгованість в сумі 57606,64 грн. залишилась не сплаченою, що стало підставою звернення позивача до суду.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, ст. 203 ГК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі змістом ст.ст.2,80,91,92,95,96 ЦК України, право бути стороною у справі та нести відповідну відповідальність мають юридичні особи, а не їх структурні підрозділи, що діють від імені юридичних осіб і не є самостійними суб'єктами цивільних правовідносин.

Відповідальність по зобов'язаннях Філії покладається на Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" і ч.2 п.3.2 ст. 3 Статуту філії "Тернопільська дорожня експлуатаційна дільниця".  

При цьому, не заслуговує на увагу посилання відповідача на недійсність правочину, оскільки, з огляду на приписи ст. 215 ЦК України, така недійсність законом прямо не встановлена, а доказів визнання його недійсним в судовому прядку відповідачем не представлено.

У відносинах  із  третіми  особами обмеження повноважень щодо представництва  юридичної  особи  не  має  юридичної  сили,   крім випадків,  коли юридична особа доведе,  що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. (п.3 ст. 92 ЦК України).

Цього відповідачем також недоведено.

Зважаючи на відсутність встановленого сторонами строку виконання зобов'язання, дату звернення ТОВ «Україна»з вимогою про сплату заборгованості, положення ст.ст. 251, 253, 254, 260, 261, 530 ЦК України, суд критично оцінює і заяву відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності.

Щодо твердження відповідача про недотримання позивачем правил досудового врегулювання спору, то їх встановлення законом або договором, не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. (ч.1ст.5 ГПК України та Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002, "У справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)").

За таких обставин, відповідно до приписів перелічених норм а також ст.ст.11,14 ЦК України, ст.193 ГК України позовні вимоги про стягнення  57606,64 грн. боргу підлягають задоволенню як обґрунтовані і належним чином не спостовані відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор"  ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (вул. О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, код 31995099) в особі Філії "Тернопільська дорожня експлуатаційна дільниця" (вул. Чернівецька, 25, м. Тернопіль)

На користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», с. Стегниківці, Тернопільського району, Тернопільської області, р/р 26004773406371 в Хмельницькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 315018, код 21132993) 57606,64 грн. заборгованості, 576,07 грн. сплаченого держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.           

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 21 травня 2009р., через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          І.П. Шумський