Ухвала

від 04.03.2014 по справі 812/10712/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року справа №812/10712/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі № 812/10712/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до Державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача за період з 25.07.2011 року по 25.07.2012 року заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 696285,43 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до п. 1, 2 ст. 1, абз. 4 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», підприємства незалежно від форми власності та господарювання з коштів призначених на оплату праці, на підставі повідомлень, зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 25.07.2011 по 25.07.2012 у розмірі 696285,34 грн. До цього часу в добровільному порядку сума боргу відповідачем не сплачена. На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 25.07.2011 року по 25.07.2012 року у розмірі 696285,43 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що положення пункту 15 статті 106 Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якою передбачено що строк давності щодо стягнення недоїмки по страховим внескам, пені та штрафів не застосовується, не розповсюджується на відносини по відшкодуванню відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначених п.п. «б-з» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав..

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач зареєстрован та перебуває на обліку у відповідача.

На підприємстві відповідача працювали громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Позивачем відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено останнім пенсію.

За період з 25.07.2011 року по 25.07.2012 року заборгованість відповідача по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій перед позивачем складає 696285,43 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вказаний період (а.с. 5, 10-62).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 10548) підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 виникає у позивача з 25-го числа кожного місяця, за який позивач просить стягнути заборгованість.

Позивачем на підставі п.6.4 та 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України на адресу відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з нормами п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Факт отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат підтверджується підписом посадової особи підприємства безпосередньо на розрахунках (а.с.10-62).

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки фактичних витрат на виплату на доставку пільгових пенсій за період з 25.07.2011 по 25.07.2012 підприємством відповідача оскаржені до суду шляхом подання позову у січні 2014 року. Вказаний позов залишено ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду (а.с.83).

В добровільному порядку сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій що визначена в розрахунках фактичних витрат за період з 25.07.2011 року по 25.07.2012 року в сумі 696285,34 грн. підприємством не сплачена.

Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо застосування строків позовної давності передбачених ст. 99 КАС є необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, серед іншого, встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Тобто, наведеною нормою встановлено, як загальний строк звернення до суду - шестимісячний строк, так і спеціальні строки, які можуть бути встановлені іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені цим Законом, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 15 статті 106 Закону № 1058 встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058 страхові внески це - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; - кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Враховуючи, що покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком № 2, передбачено Законом № 1058, а порядок обчислення і сплати таких витрат передбачений Інструкцією № 21-1, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством витрати на виплату та доставку пенсій прирівнені до страхових внесків, у звязку з чим вважає, що на ці правовідносини розповсюджуються також і положення частини 15 статті 106 цього Закону щодо нерозповсюдження строків давності на звернення до суду Пенсійного фонду з позовом про стягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргу Державного відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі № 812/10712/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова