Постанова

від 05.03.2014 по справі 821/4662/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 р. м. ХерсонСправа № 821/4662/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Тітова Ю.В.,

представника відповідача - Мусіяш Ф.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Приватного підприємства "Херсонстроймаркет" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ у м.Херсоні) звернулася з позовом до Приватного підприємства "Херсонстроймаркет" (далі - відповідач, ПП "Херсонстроймаркет") про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 65240,90 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно особових рахунків ПП "Херсонстроймаркет" обліковується податковий борг на суму 65240,90 грн. з податку на прибуток приватних підприємств, який виник в результаті несплати нарахувань згідно акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 29.05.2013 р. № 2781/15.1/33929819 та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. № 0008021501. За рахунок наявної переплати у сумі 0,10 грн. залишок несплачених податкових зобов'язань становить 65240,90 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, вказавши на те, що ПП "Херсонстроймаркет" на даний час узгоджені податкові зобов'язання не сплачено.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, оскільки декларація з податку на прибуток за І квартал 2011 року ним не подавалася, а тому відповідачем протиправно нараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 65240,90 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. № 0008021501.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 ПК України посадовою особою позивача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 29.05.2013 р. № 2781/15.1/33929819.

Під час перевірки встановлено, що ПП "Херсонстроймаркет" порушено п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та наказ ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 "Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств", а саме: при заповненні додатку К1/1 таблиці 1 до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (вх. від 05.05.2011 р. № 118559) неправомірно перенесена балансова вартість запасів на початок звітного року у сумі 268195 грн. з додатку К1/1 таблиці 1 до податкової декларації за 2010 рік (вх. від 01.02.2011 р. № 303818). У додатку К1/1 таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" до податкової декларації за 2010 рік платником задекларована балансова вартість запасів на кінець звітного року у сумі 59422 грн. Таким чином, у додатку К1/1 таблиці 1 до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року балансова вартість запасів на початок звітного року повинна складати 59422 грн., замість 268195 грн. Зазначена помилка призвела до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2011 року у сумі 52193 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. № 0008021501, яким ПП "Херсонстроймаркет" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 65241 грн., з яких за основним платежем на 52193 грн., за штрафними санкціями на 13048 грн., яке отримано відповідачем 24.07.2013 р.

Питання щодо ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості, складання податкової декларації з податку на прибуток регулювалися Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та наказом ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств" від 29.03.2003 р. № 143 та зареєстрованого у Мін'юсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстрованого в Мін'юсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" затверджено, зокрема, додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток - Таблиця 1. Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів, яка заповнюється на підставі пункту 5.9 статті 5 Закону № 334 та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. № 246, зареєстрованого в Мін'юсті України 02.11.1999 р. за № 751/4044.

Валові витрати, які не пов'язанні з господарською діяльністю підлягають обов'язковому коригуванню. Таке коригування проводиться через перерахунок за пунктом 5.9 статті 5 Закону № 334, а саме: вартість товарно-матеріальних цінностей, використаних не в господарській діяльності, відображається у графі 4 таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатка К1/1 до декларації. Цим валові витрати уточняються, в результаті чого, вартість товарно-матеріальних цінностей, які не використовуються в господарській діяльності не потрапляють до валових витрат.

Пунктом 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. № 246 та зареєстрованого в Мін'юсті України 02.11.1999 р. за № 751/4044 (далі - Положення) передбачено, що придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Згідно п. 4 Положення запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Судом встановлено, що ПП "Херсонстроймаркет" було подано декларацію з податку на прибуток за 2010 рік (вх. від 01.02.2011 р. № 303818). У додатку К1/1 таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" відповідачем на кінець звітного року задекларована балансова вартість запасів у сумі 59422 грн. Тому у додатку К1/1 таблиці 1 до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року балансова вартість запасів на початок звітного року повинна складати 59422 грн. Між тим, ПП "Херсонстроймаркет" у додатку К1/1 таблиці І до податкової декларації на прибуток за І квартал 2011 року (вх. від 05.05.2011 р. № 118559) неправомірно зазначив балансову вартість запасів на початок звітного року у сумі 268195 грн. При цьому суд зазначає, що метод оцінки убутку запасів на підприємстві не змінювався і використовувався метод середньозваженої вартості однорідних запасів.

ПП "Херсонстроймаркет" вказана помилка шляхом подання уточнюючого розрахунку не виправлена, а встановлена позивачем під час проведення камеральної перевірки.

Таким чином, суд погоджується з висновками ДПІ у м.Херсоні щодо заниження ПП "Херсонстроймаркет" грошових зобов'язань з податку на прибуток у податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року на суму 52193 грн.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки ДПІ у м.Херсоні нараховано 52193 грн. грошових зобов'язань з податку на прибуток, то позивачем правомірно нараховано і штрафні санкції у сумі 13048 грн. (52193 грн. х 25 %).

Що стосується доводів представника відповідача про те, що ним не подавалася декларація з податку на прибуток за І квартал 2011 року, у зв'язку з чим він не повинен нести відповідальність за достовірність відображення показників податкової звітності, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) податкова звітність до органів податкової служби надається (надсилається): на паперових носіях; на паперових носіях - поштовими відправленнями; на електронних носіях із доданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях; засобами телекомунікаційного зв'язку з накладанням електронного цифрового підпису - до ЦОЕЗ, у тому числі через оператора.

Приписами пп.4.2 п.4 Методичних рекомендацій передбачено, що податкова звітність приймається підрозділом ведення та захисту податкової звітності (за необхідності, в останній день строку подання звітності із залученням працівників інших підрозділів) без попередньої перевірки зазначених показників від платника податків або іншої особи, на яку покладено обов'язки подання органам ДПС податкової звітності.

Положеннями пп.4.8 п.4 Методичних рекомендацій визначено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Відмітки проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього. На примірнику, що подається до державної податкової інспекції, проставляється штамп "Конфіденційно" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій). На примірнику, що залишається у платника, проставляється штамп "ОТРИМАНО" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій). Дані податкової звітності вносяться в електронні бази районного рівня до відповідних форм податкової звітності та періодів, які відповідають полям: тип періоду, місяць та рік звітного періоду еталонного довідника "Терміни подання податкових документів" та Тимчасового реєстру форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб - підприємців, зі змінами та доповненнями, в тому числі доведеними листами ДПА України. Реєстраційний номер формується при автоматичній нумерації звітів у системі приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності, кожен документ або додаток до нього має власний номер.

Відповідно до пп.4.9 п.4 Методичних рекомендацій зареєстровані документи податкової звітності не підлягають поверненню платнику податків.

Згідно з пп.4.12 п.4 Методичних рекомендацій при прийманні податкової звітності, яка подається на електронних носіях (магнітних дисках, флеш-картах, компакт-дисках) з доданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях, інспектор, що здійснює приймання документів, додатково до вимог пп.4.3 - 4.10 Методичних рекомендацій виконує: перевірку носія на відсутність вірусів за допомогою антивірусного програмного забезпечення, визначеного відповідним наказом ДПА України; перевірку відповідності поданого електронного звіту формату, затвердженому наказом ДПА України; імпорт даних електронного звіту з електронного носія до БДАЗ; перенесення реєстраційних номерів на паперові носії здійснюється згідно з п. 4.7 Методичних рекомендацій після перевірки на відповідність імпортованим даним. У разі невідповідності даних на електронному носії оригіналам податкової звітності на паперових носіях, така імпортована податкова звітність отримує статус "До відома" в БДАЗ і перевага надається поданій на паперовому носії звітності. За наявності вірусу на носії або невідповідності формату чи версії програмного засобу інспектор, що здійснює приймання документів, реєструє та обробляє звітність на паперових носіях.

Пунктом 2 Методичних рекомендацій визначено, що БАЗА ДАНИХ АДРЕСАТА ЗВІТНОСТІ - база даних в електронному вигляді, створена в адресата звітності на основі показників звітних документів платників податків та призначена для централізованого накопичення та багаторазового використання у інформаційних системах адресата звітності.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Херсоні було прийнято декларацію з податку на прибуток ПП "Херсонстроймаркет" за І квартал 2011 року, про що свідчить реєстраційний номер 118559. У судовому засіданні представник позивача зазначив, що дані декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року були перенесені до бази з флеш-карти, наданої ПП "Херсонстроймаркет", та надав відповідний витяг з Арму "Бест Звіт".

Між тим, відповідач не надав до суду примірник декларації з податку на прибуток із зазначенням інших показників ніж ті, що занесені до бази даних ДПІ у м.Херсоні. Представник відповідача у судовому засіданні зазначив про відсутність у нього будь-якої податкової звітності ПП "Херсонстроймаркет".

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно ч.8 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Положеннями пп.47.1.1 п.47.1 ст.47 ПК України визначено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

З вказаних приписів слідує, що відповідальність за недостовірність інформації, наведеної у податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, несе саме ПП "Херсонстроймаркет". При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність хто саме подав декларації - керівник чи уповноважена ним особа, а містить вимоги щодо форми, змісту та обов'язкових реквізитів декларації. Суд зазначає, що керівником та головним бухгалтером ПП "Херсонстроймаркет" як на момент подачі декларації з податку на прибуток за 2010 рік та за І квартал 2011 рік, так і на даний час є Мусіяш Ф.О.

Таким чином суд вважає, що ДПІ у м.Херсоні, встановивши факт недостовірності інформації, внесеної до додатку К1/1 таблиці 1 до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, правомірно нарахувала ПП "Херсонстроймаркет" грошові зобов'язання з податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. № 0008021501 у сумі 65241 грн.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Аналогічна норма міститься у п.3.7 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Мінфіну від 28.11.2012 р. № 1236.

Відповідно до п.1.3 статуту ПП "Херсонстроймаркет", свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.12.2005 р. № 30592121031, довідки з ЄДРПОУ, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 25.11.2005 р. серії А00 № 213748 місцезнаходження ПП "Херсонстроймаркет" вказано: вул.Котовського, 18, смт.Антонівка, м.Херсон, Херсонська область. Місцезнаходження підприємства за вказаною адресою не заперечується представником відповідача Мусіяш Ф.О., який є засновником та керівником ПП "Херсонстроймаркет". Саме на вказану адресу ДПІ у м.Херсоні було направлено: акт камеральної перевірки від 29.05.2013 р. № 2781/15.1/33929819, який отримано керівником ПП "Херсонстроймаркет" Мусіяш Ф.О. 07.06.2013 р.; податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. № 0008021501, яке вручено Лук'яненко 24.07.2013 р. Представник відповідача Мусіяш Ф.О. у судовому засіданні пояснив, що Лук'яненко - це його матір. Тобто, акт камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення направлені відповідачу відповідно до вимог податкового законодавства та отримані ним 07.06.2013 р. та 24.07.2013 р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, на адресу відповідача направлена податкова вимога від 03.09.2013 р. № 134-15, яка отримана Лук'яненко 07.09.2013 р.

17.01.2014 р. ПП "Херсонстроймаркет" звернулося до суду з позовною заявою про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. № 0008021501, яку ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 р., що набрала законної сили 13.02.2014 р., повернуто позивачу.

Тобто, на даний час податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. № 0008021501, на підставі якого ДПІ у м.Херсоні заявлено позовні вимоги про стягнення коштів у рахунок погашення боргу у сумі 65240,90 грн., не визнано протиправним та не скасовано, а судом в рамках розгляду даної справи надана правова оцінка його правомірності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ДПІ у м.Херсоні щодо стягнення коштів з рахунків ПП "Херсонстроймаркет" в рахунок погашення боргу з податку на прибуток у розмірі 65240,90 грн.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Приватного підприємства "Херсонстроймаркет" (код ЄДРПОУ 33929819) у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 65240 (шістдесят п'ять тисяч двісті сорок) грн. 90 коп. до державного бюджету

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 березня 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.3