Рішення

від 03.03.2014 по справі 910/20353/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20353/13 03.03.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер"

до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"

про стягнення 4 696,86 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Мельниченко О.В. - пред. за довір.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер" звернулося до Господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" про стягнення 4 696,86 грн. на підставі Договору №27 від 20.10.11р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року у справі №5011-53/17837-2012 встановлено факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 161 224,80 грн. за Договором № 27 від 20.10.2011 (далі - Договір) по оплаті виконаних позивачем робіт. Як вказує позивач, рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року у справі №5011-53/17837-2012 відповідачем виконано частково, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 625 ЦК України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача три відсотки річних від простроченої суми за період з 07.12.2012р. по 16.09.2013р. та інфляційні втрати за вересень 2012р., грудень 2012 р., січень 2013р. та травень 2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.13р. порушено провадження у справі №910/20353/13 та призначено розгляд справи на 25.11.13р.

У судове засідання 25.11.13р. з'явився представник відповідача та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу здійснити перерахунок заявлених до стягнення сум.

Представник позивача у судове засідання не з'явився про причини неявки повноважного представника позивача суд не повідомлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.13р. відкладено розгляд справи на 09.12.13р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. справу №910/20353/13 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку з перебуванням судді Капцової Т.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.13р. суддею Картавцевою Ю.В. прийнято справу №910/20353/13 до свого провадження та призначено справу до розгляду на 23.12.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. справу №910/20353/13 передано для розгляду судді Капцовій Т.П., у зв'язку з виходом судді Капцової Т.П. з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. суддею Капцовою Т.П. прийнято справу №910/20353/13 до свого провадження та призначено справу до розгляду на 23.12.13р.

У судове засідання 23.12.13р. представник позивача не з'явився, проте, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.13р. відкладено розгляд справи на 17.02.2014р.

У судове засідання 17.02.14р. представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Через канцелярію суду представником позивача подано уточнену позовну заяву (про збільшення розміру позовних вимог), відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5512,71 грн., 2793,27 грн. - інфляційних втрат та 800,00 грн. - витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заява представника позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята Господарським судом міста Києва.

Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.14р. продовжено строк розгляду спору у справі №910/20353/13 на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 03.03.2014 р.

У судове засідання 03.03.2014р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що відповідачем 01.11.13р., 17.12.13р., 24.12.13р., було отримано, відповідно, ухвалу суду про порушення провадження по справі від 25.10.13р., ухвали суду від 09.12.13р. та від 23.12.13р., у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про розгляд справи судом.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Судом зроблений витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення, яким на адресу відповідача було надіслано ухвалу суду від 17.02.14р.

З витягу вбачається, що відповідачем 24.02.14 було отримано ухвалу суду від 17.02.14р. у справі №910/20353/13. Крім того, факт направлення ухвали суду від 17.02.14р. на адресу відповідача підтверджується копією реєстру поштових відправлень суду від 18.02.14р. (список згрупованих поштових відправлень від 18.02.14р.), долученою до матеріалів справи.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 25.10.13р., ухвали суду від 25.11.13р., від 09.12.13р., від 19.12.13р., від 23.12.13р. та від 17.02.14р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, незважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

03.03.2014р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 03.03.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року у справі №5011-53/17837-2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер" задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер" заборгованість у розмірі 161 224, 80 грн., 2 125,15 грн. 3% річних, 3 267,00 грн. судового збору, 2 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

26.02.2012 р. рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року у справі №5011-53/17837-2012 набрало законної сили, у зв'язку з чим, Господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення від 26.02.2013 року у справі № 5011-53/17837-2012.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначає, що на даний час рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року у справі №5011-53/17837-2012 виконано частково, а тому, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 у справі № 27/497, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача інфляційних збитків та трьох відсотків річних. В процесі розгляду справи судом позивач збільшив розмір позовних вимог (заява вх.№ 06-20/5614/14) та просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5512,71 грн., 2793,27 грн. - інфляційних втрат та 800,00 грн. - витрат на послуги адвоката.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В силу частини 1 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 229 ГК України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Отже, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям провадження з його примусового виконання, про, що зокрема, зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1624/2011.

Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості, не припиняє грошового зобов'язання боржника та не виключає його відповідальність за порушення строків розрахунків.

Отже, як вбачається з норм ст. 625 ЦК України, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, нарахування 3 відсотків річних та збитків від інфляції не обмежується певним періодом, а стягується за весь період прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що право позивача вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Законодавство не обмежує можливість позивача захистити своє право на грошову компенсацію в окремому судовому провадженні після винесення судового рішення про стягнення інфляційних збитків та процентів річних.

Одночасно з цим, як зазначає позивач відповідачем було частково погашено заборгованість встановлену Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року у справі №5011-53/17837-2012 на суму 24 000 грн., а саме: 31.07.2013р. перераховано 3 000,00 грн., 23.08.2013р. перераховано 3 000,00 грн., 27.09.2013р. перераховано 3 000,00 грн., 18.10.2013р. перераховано 3 000,00 грн., 28.10.2013р. перераховано 3 000,00 грн., 05.11.2013р. перераховано 3 000,00 грн., 20.11.2013р. перераховано 3 000,00 грн., 02.12.2013р. перераховано 3 000,00 грн. Вказана обставина, також, підтверджується відповідачем в Довідці Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва «Липкижитловервіс» № 903/5 від 02.12.13р.

Доказів виконання рішення Господарського суду м.Києва від 11.02.2013 року у справі №5011-53/17837-2012 в повному обсязі відповідачем суду не надано.

Позивачем здійснено розрахунок 3 % річних з суми боргу 161 224,80 грн. за період з 07.12.2012р. по 30.07.13р., з суми боргу 158 224,80 грн. за період з 31.07.2013р. по 22.08.2013р., з суми боргу 155 224,80 грн. за період з 23.08.2013р. по 26.09.2013р., з суми боргу 152 224,80 грн. за період 27.09.2013р. по 17.10.2013р., з суми боргу 149 224,80 грн. за період з 18.10.2013р. по 27.10.2013р., з суми боргу 146 224,80 грн. за період з 28.10.2013р. по 04.11.2013р., з суми боргу 143 224,80 грн. за період з 05.11.2013р. по 19.11.2013р., з суми боргу 140 224,80 грн. за період з 20.11.2013р. по 01.12.2013р., з суми боргу 137 224,80 грн. за період з 02.12.2013р. по 15.02.2014р.

З огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року у справі №5011-53/17837-2012 з відповідача на користь позивача стягнуто 3 % річних, нарахованих позивачем за період з 09.05.2012 до 06.12.2012р., суд приходить до висновку, що позивач має право на нарахування 3 % річних за період з 07.12.2012р. по 15.02.2014р.

Судом перевірено розрахунок позивача 3% річних, з врахуванням часткового зменшення суми заборгованості:

161 224,80 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 236 (к-ть днів за період з 07.12.2012р. по 30.07.13р.) = 3127,32 грн.

158 224,80 грн. (161 224,80 грн. - 3 000,00 грн.) * 3 % /365* 23 (к-ть днів за період з 31.07.2013р. по 22.08.2013р.) = 299,11 грн.

155 224,80 грн. (158 224,80 грн. - 3 000,00 грн.) * 3 % /365* 35 (к-ть днів за період з 23.08.2013р. по 26.09.13р.) = 446,54 грн.

152 224,80 грн. (155 224,80 грн. - 3 000,00 грн.) * 3 % /365* 21 (к-ть днів за період з 27.09.2013р. по 17.10.13р.) = 262,74 грн.

149 224,80 грн. (152 224,80 грн. - 3 000,00 грн.) * 3 % /365* 10 (к-ть днів за період з 18.10.2013р. по 27.10.13р.) = 122,65 грн.

146 224,80 грн. (149 224,80 грн. - 3 000,00 грн.) * 3 % /365* 8 (к-ть днів за період з 28.10.2013р. по 04.11.2013р.) = 96,15 грн.

143 224,80 грн. (146 224,80 грн. - 3000,00 грн.) * 3 % /365* 15 (к-ть днів за період за період з 05.11.2013р. по 19.11.2013р.) = 176,58 грн.

140 224,80 грн. (143 224,80 грн. - 3000,00 грн.) * 3 % /365* 12 (к-ть днів за період за період з 20.11.2013р. по 01.12.2013р.) = 138,30 грн.

137 224,80 грн. (140 224,80 грн. - 3000,00 грн.) * 3 % /365* 76 (к-ть днів за період за період з 02.12.2013р. по 15.02.2014р.) = 857,19 грн.

Таким чином, загальний розмір 3 % річних за перерахунком суду склав 5526,58 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних склав 5526,58 грн., а позивачем заявлено про стягнення 5512,71 грн. 3 % річних, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем 5512,71 грн.

Крім того, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат за вересень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р. та травень 2013р. з суми боргу 161 224,80 грн.; за жовтень 2013р. з суми боргу 146 224,80 грн.; за листопад 2013р. з суми 140 224,80 грн.; за грудень 2013р. та січень 2014р. з суми боргу 137 224,80 грн.

При цьому, здійснюючи розрахунок інфляційних втрат з суми боргу 161 224, 80 грн. позивач розрахував розмір інфляційних втрат вибірково за окремі місяці не враховуючи ті періоди, в яких мала місце дефляція. Оскільки чинне законодавство та Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України від 03.04.97р. № 62-97р.) не передбачають те, що розрахунок розміру інфляційних втрат здійснюється лише за місяці в яких мала місце інфляція не враховуючи ті місяці в яких мала місце дефляція, суд вважає за необхідне здійснювати розрахунок інфляційних втрат з суми боргу 161 224, 80 грн. з врахуванням місяців коли мала місце дефляція.

Крім того, здійснюючи розрахунок інфляційних втрат з вересня 2012р., з суми боргу яка була встановлена Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.13р. у справі № 5011-53/17837-2012, а саме, з суми 161 224,8 грн., позивачем не враховано, що останній акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 18 079,20 грн. підписано сторонами 09.10.12р. , у зв'язку з чим, відповідно до п. 2.4 Договору № 27 від 20.10.11, у відповідача обов'язок по оплаті робіт за вказаним актом виник з 20.10.12р.. Також, позивачем не враховано, що грошові кошти у розмірі 11 056,80 грн. надійшли відповідача від відповідача 05.12.2012р., що встановлено Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.13р. у справі № 5011-53/17837-2012.

Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, станом на 01.09.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 154 202,40 грн., а з 20.10.12р. заборгованість відповідача збільшилась, у зв'язку з настанням строку оплати за актом приймання виконаних підрядних робіт від 09.10.12р. на суму 18 079,20 грн., та у період з 20.10.12р. по 04.12.12р. склала суму 172 281,60 грн., натомість з 05.12.12р. заборгованість зменшилась, у зв'язку з оплатою відповідачем 05.12.12р. 11 056,80 грн., та склала 161 224,8 грн.

З врахуванням вищезазначеного, суд здійснює розрахунок інфляційних втрат:

154 202,40 грн. (сума заборгованості) * 1,001 (зведений індекс інфляції за період з 01.09.2012 р. по 19.10.12р.) - 154 202,40 грн. = 154,20 грн.

161 224,80 грн. (сума заборгованості) * 1,003 (зведений індекс інфляції за період з 20.10.12 р. по 31.05.13) - 161 224,80 грн. = 483,51 грн. (розрахунок з суми заявленої позивачем)

146 224,80 грн. (сума заборгованості) * 1,004 (зведений індекс інфляції за період з 01.10.13 р. по 31.10.13) - 146 224,80 грн. = 584,90 грн.

140 224,80 грн. (сума заборгованості) * 1,002 (зведений індекс інфляції за період з 01.11.13 р. по 30.11.13) - 140 224,80 грн. = 280,45 грн.

137 224,80 грн. (сума заборгованості) * 1,007 (зведений індекс інфляції за період з 01.12.13 р. по 31.01.14) - 137 224,80 грн. = 961,95 грн.

Таким чином, загальний розмір інфляційних втрат склав 2465,01 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір інфляційних втрат склав 2465,01 грн., а позивачем заявлено про стягнення 2793,27 грн. інфляційних втрат, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 2465,01 грн.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на послуги адвоката у розмірі 800,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статей 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться у статті 2 Закону України "Про адвокатуру", зокрема, адвокатом може бути громадянин України, з вищою юридичною освітою, стажем роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, який склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Статтею 12 цього ж Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до п.6.3. Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об'єднанням «Мельниченко, Чайка та партнери» укладено Договір про надання правової допомоги №16/09/2013 від 16.09.2013р.

Відповідно до п.1.2 Договору про надання правової допомоги №16/09/2013 від 16.09.2013р., позивач доручив, а адвокатське об'єднання «Мельниченко, Чайка та партнери» прийняло на себе зобов'язання про надання правової допомоги по спору, який виник між позивачем та відповідачем по Договору № 27 від 20.10.11р.

Додатковою угодою №1 від 16.09.13р. до Договору про надання правової допомоги №16/09/2013 від 16.09.2013р. сторонами узгоджено вартість послуг, яка склала 800 грн.

Пунктом 1.3 Договору про надання правової допомоги №16/09/2013 від 16.09.2013р., сторони передбачили, що виконання доручення покладається на адвоката: Чайку Миколу Миколайовича та Мельниченка Олега Володимировача.

У судових засіданнях у справі №910/20353/13 брав участь Мельниченко О.В.

Як вбачається зі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3951 від 26.11.2009р., Мельниченко О.В. є адвокатом та має право на заняття адвокатською діяльністю.

На підтвердження надання юридичних послуг у відповідності до умов Договору про надання правової допомоги №16/09/2013 від 16.09.2013р. до матеріалів справи долучено Акт здачі-приймання наданих послуг від 23.09.2013р.

Судом встановлено, що позивачем було сплачено адвокатському об'єднанню «Мельниченко, Чайка та партнери» 800,00 грн. за надані адвокатські послуги згідно Договору про надання правової допомоги №16/09/2013 від 16.09.2013р., що підтверджується платіжним дорученням №762 від 01.10.2013р.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.5 ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що адвокат Мельниченко О.В. приймав участь у судових засіданнях у справі №910/20353/13 і в матеріалах справи містяться платіжне доручення, що підтверджує оплату позивачем наданих адвокатом послуг, суд приходить до висновку про те, що витрати позивача на послуги адвоката в розмірі 800,00 грн., у відповідності до ст. 44, ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, мають бути покладені на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, ст.75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" (01021, м.Київ, провулок Івана Мар'яненка, буд.7, код ЄДРПОУ 05756837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер" (03143, м.Київ, вул.Заболотного, буд.15, код ЄДРПОУ 35643578) 5512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 71 коп. - 3 % річних, 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 01 коп. - інфляційних втрат, 1652 (тисяча шістсот п'ятдесят дві) грн. 50 коп.- судового збору та 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 38 коп. - витрат по оплаті послуг адвоката.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.03.14 р.

Суддя Капцова Т.П.