Ухвала

від 07.03.2014 по справі 908/750/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07.03.2014 Справа № 908/750/14

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат" (69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 21, ідентифікаційний код 00476642)

до відповідача: Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області (74400, Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка, вул. Центральна, 120, ідентифікаційний код 20482886)

про розірвання договорів оренди землі

ВСТАНОВИВ:

ПуАТ "Запорізький рибокомбінат" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області про розірвання договору оренди землі № 12 від 27.04.2006р. та договору оренди землі № 13 від 27.04.2006р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 06.03.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як зазначено у ч. 1 ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до роз'яснень викладених у п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Як вбачається зі змісту позовної заяви від 05.03.2014р. № 94/0100 позивачем, об'єднано вимоги про розірвання двох договорів - договору оренди землі № 12 від 27.04.2006р. та договору оренди землі № 13 від 27.04.2006р.

Вказані договори мають різний предмет, об'єкт та умови.

Для вирішення спору по суті необхідно окремо по кожному з договорів досліджувати його умови, докази виникнення обставин непереборної сили які перешкоджають використанню об'єктів оренди за їх цільовим призначення, та інші обставини про які зазначає позивач у позовній заяві.

Отже, позовні вимоги, заявлені до відповідача в даній позовній заяві, витікають з різних підстав (договорів оренди, мають різний предмет та об'єкт, умови то що.).

Отже, суд вважає, що об'єднання позивачем таких вимог та сумісний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Також до позовної заяви додано опис вкладення у цінний лист, зі змісту якого вбачається, що на адресу відповідача було відправлено лише позовну заяву.

Так, в графі "Найменування предметів" в описі вкладення у цінний листв від 05.03.2014р., який направлений на адресу Великобілозерської райдержадміністрації Запорізької області, зазначено:

"1. Позовна заява про розірвання договору землі № 12 від 27.04.2006р. та договору № 13 від 27.04.2006р. вих. № 94/0100 від 05.03.2014р.; кількість предметів - 1; загальний підсумок предметів і оголошеної цінності -1".

В той же час, до позовної заяви, що надіслана на адресу господарського суду, додано 33 додатки на 57 аркушах.

Причому суд звертає увагу позивача на те, що застереження з приводу можливості не надсилання на адресу сторони документів, які у сторони є, в новій редакції ст. 56 ГПК України відсутнє.

Тобто, за приписами закону, при поданні позову позивач чи прокурор зобов'язаний надіслати сторонам та суду разом з копією позовної заяви однакові (тотожні) документи, що і повинно бути відображено у відповідних описах вкладення.

Не надання позивачем доказів надсилання на адресу Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області доданих до позовної заяви документів є безумовним порушенням приписів ст. 56 ГПК України.

Як зазначено в абзаці 7 пункту 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Також суд звертає увагу позивача на те, що додані до позовної заяви фотокопії документів не завірені належним чином.

В підпункті п 2.2 постанови від 26.12.2011 N 18 пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55.

Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

В абзацах 1, 9 пункту 3.5 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у п. 2, 3, 4, 5 і 6 ч. 1 ст. 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява ПуАТ "Запорізький рибокомбінат" підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України від 08.07.2011р. N 3674-VI "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

Оскільки цією ухвалою судовий збір не повертається, суд роз'яснює позивачу, що при повторному поданні позовів до Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області, ПуАТ "Запорізький рибокомбінат" має право додати до них в якості доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України) первісні документи про сплату судового збору - платіжне доручення № 300 від 04.03.2014р. на суму 1 218, 00 грн. та платіжне доручення № 299 від 04.03.2014р. на суму 1 218, 00 грн.

У разі відсутності необхідності повторного звернення до суду, позивач має право повернути судовий збір, сплачений за платіжним дорученням № 300 від 04.03.2014р. на суму 1 218, 00 грн. та платіжним дорученням № 299 від 04.03.2014р. на суму 1 218, 00 грн., звернувшись з відповідною заявою до суду. При цьому, надання до заяви оригіналів платіжних документів є обов'язковим.

Керуючись ст. 50-51, ч. 1, ст. 54, п. 5, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат" від 05.03.2014р. № 94/0100 до відповідача Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області про розірвання договору оренди землі № 12 від 27.04.2006р. та договору оренди землі № 13 від 27.04.2006р. та додані до неї матеріали на 57 аркушах повернути без розгляду (в тому числі оригінал платіжного доручення № 300 від 04.03.2014р. на суму 1 218, 00 грн. та оригінал платіжного доручення № 299 від 04.03.2014р. на суму 1 218, 00 грн. про сплату судового збору).

Суддя В.М. Соловйов