Рішення

від 06.03.2014 по справі 913/50/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

06 березня 2014 року Справа № 913/50/14

Провадження № 29/913/50/14

За позовом Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Дніпропетровськ

до відповідача Приватного підприємства «Технологічні проекти», м. Луганськ

про стягнення збитків у сумі 98 807 грн. 16 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.

секретар судового засідання Авілова С.Д.

у засіданні брали участь:

від позивача - Крупнік О.М. , представник за довіреністю б/н від 15.01.2014;

від відповідача - Карпов Д.О. , представник за довіреністю б/н від 16.01.2014.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 25.12.2013 (дата штемпеля на поштовому конверті) Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області до Приватного підприємства «Технологічні проекти» (далі - ПП «Технологічні проекти», відповідача у справі) з вимогою про стягнення з останнього збитків у сумі 98 807 грн. 16 коп.

Позивач посилаючись на норми статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовує свої вимоги тим, що Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області встановлено здійснення зайвих витрат на суму 98 807 грн. 16 коп. внаслідок перерахування коштів за постачання палива пічного, фактична поставка якого не підтверджується даними бухгалтерського обліку та первинними документами ПП «Технологічні проекти» та філії «Криворізька ДЕД», що є порушенням вимог п.18 П(С)БО 16, п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.1, 2.4 Положення № 88.

Приватне підприємство «Технологічні проекти» (далі - ПП «Технологічні проекти») відповідач у справі, надав відзив на позов від 15.02.2014, в якому заперечує проти позову позивача та просить відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вважає вимоги позивача необґрунтованими, а заподіяння позивачу матеріальної шкоди діями відповідача не доведеним.

Доповнюючи свої заперечення відповідач надав письмові додаткові пояснення від 05.03.2014, в яких повідомив, що на підставі договору № 41 від 09.07.2012 він здійснив поставку палива пічного у кількості 36,73 т, а позивач прийняв цей товар за кількістю та якістю без жодних претензій, що підтверджено накладними № 14 від 11.07.2012 та № 8 від 10.08.2012. Відповідач не порушував своїх господарських зобов'язань, позивач не поніс жодних втрат, а отже відсутні підстави для господарсько - правової відповідальності відповідача.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 15.05.2013 № 06-19/63 (а.с.34,35).

В ході перевірки ДФІ в Дніпропетровській області перевірки встановлено, що 09.07.2012 між філією «Криворізька дорожньо - експлуатаційна ділянка» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» як Покупцем (позивач у справі), в особі начальника Смольського А.М. та ПП «Технологічні проекти» як Постачальником (відповідач у справі), в особі Волкова С.А. укладено договір № 41 на постачання палива рідкого синтетичного, палива котельного, палива пічного.

Відповідно до пункту 1.3 договору ціна однієї тони товару на момент укладення договору складає - 4 090,00 грн., крім того ПДВ - 818,00 грн. Всього: 4 908,00 грн.

Ревізією встановлено, що за даними бухгалтерського обліку філії «Криворізька дорожньо - експлуатаційна ділянка» за період з 09.07.2012 по 31.12.2012 відображено поставку палива пічного котельного у кількості 36,73 тони на суму 248 685,96 грн. та перераховано коштів за продукцію в сумі 172 695,96 грн.

Зустрічною звіркою з ПП «Технологічні проекти» (м. Луганськ) встановлено, що для постачання палива пічного останнім укладено договори з двома підприємствами, а саме: з ТОВ «Мемфіс» (м. Одеса, договір від 31.07.2011 № 55) та ТОВ «Форест плюс ЛТД» (м. Луганськ, договір від 27.09.2012 № 141).

Відповідно до товарно - транспортних накладних, вказаними підприємствами було поставлено пічне паливо котельне філії від 28.08.2012 № 23 у кількості 10 тон та від 24.10.2012 № 23 у кількості 10 тон.

Проте, первісних документів, які підтверджують факт поставки палива пічного за накладною від 11.07.2012 № 14 у кількості 10 тон на суму 49 080,00 грн. з ПДВ та накладною від 10.08.2012 № 8 у кількості 6,73 тони на суму 49 727,16 грн. з ПДВ постачальником не надано.

За даними бухгалтерського обліку ПП «Технологічні проекти» витрати пов'язані з доставкою товару філії «Криворізька ДЕД» відсутні, тоді як у супровідних документах авто перевізником зазначено ПП «Технологічні проекти».

Крім того, за даними бухгалтерського обліку філії витрати на перевезення товару з м. Луганська до місця знаходження філії відсутні, документи на відрядження працівників філії до м. Луганська за товаром також відсутні.

Позивач вважає, що ДФІ в Дніпропетровській області встановлено здійснення зайвих витрат на суму 98 807,16 грн. внаслідок перерахування коштів за постачання палива пічного за накладними № 14 від 11.07.2012 на суму 49 080,00 грн. та № 8 від 10.08.2012 на суму 49 727,16 грн., що є збитками та стало підставою для звернення до господарського суду з цим позовом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 09.07.2012 між філією «Криворізька дорожньо - експлуатаційна ділянка» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» як Покупцем (позивач у справі) та ПП «Технологічні проекти» як Постачальником (відповідач у справі) був укладений договір поставки № 41, відповідно до умов пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а останній зобов'язався прийняти та оплатити паливо рідке синтетичне, паливо котельне, паливо пічне (далі - товар) (а.с.12).

Згідно пункту 1.2 договору марка товару, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, кількість окремої партії, її вартість зазначається в рахунку Продавця.

Ціна однієї тони товару на момент укладення договору складає - 4 090,00 грн., крім того ПДВ - 818,00 грн. Всього: 4 908,00 грн. (пункт 1.3 договору).

У пункті 2.2 договору сторони встановили, що оплата кожної партії товару здійснюється шляхом передплати, шляхом прямого переводу коштів Покупця на банківський рахунок Продавця. У разі письмового звернення Покупця можлива оплата по факту поставки протягом дня.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору, приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7.

Договір вступає в силу з 09.07.2012 і діє до 30.12.2012, але до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 7.1 договору).

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу паливо у кількості 36,73 тони на загальну суму 248 685,96 грн., що підтверджується:

- накладною № 14 від 11.07.2012 та товарно - транспортною накладною від 11.07.2012 на суму 49 080,00 грн. (а.с.18,19);

- накладною № 8 від 10.08.2012 та товарно - транспортною накладною № 8 від 10.08.2012 на суму 49 727,16 грн. (а.с.20,21);

- накладною № 27 від 28.09.2012 та товарно - транспортною накладною № 27 від 28.09.2012 на суму 73 888,80 грн. (а.с.22,23);

- накладною № 23 від 24.10.2012 та товарно - транспортною накладною № 23 від 24.10.2012 на суму 75 990,00 грн. (а.с.24,25).

Позивач надав докази оплати отриманого товару на загальну суму 242 573,96 грн., що підтверджується платіжними дорученням: № 4720498 від 09.07.2012 на суму 49 080,00 грн. (а.с.26), № 4720791 від 09.08.2012 на суму 74 701,57 грн. (а.с.27), № 173 від 24.10.2012 на суму 40 000,00 грн. (а.с.28), № 4721706 від 08.11.2012 на суму 33 888,00 грн. (а.с.29).

Згідно картки рахунку 6.3.1 за 2012 рік за отримане паливо пічне за накладною № 14 від 11.07.2012 на суму 49 080,00 грн. позивач перерахував грошові кошти платіжним дорученням № 4720498 від 09.07.2012, за накладною № 8 від 10.08.2012 оплата здійснена позивачем платіжним дорученням № 4720791 від 09.08.2012 сума якого складається з 49 727,16 грн. за вказаною накладною та 24 974,41 грн. за іншим рахунком, всього 74 701,57 грн.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за отримане від відповідача палива пічного за вказаним договором позивач також надав копії податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5 за липень, серпень, вересень 2012 року та уточнюючої податкової декларації з додатком № 5 за лютий 2013 року, які залучені до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених вище.

На підтвердження проведених позивачем розрахунків за договором № 41 від 09.07.2012 надав копії наступних документів:

- довіреності позивача на отримання продукції № 215 від 11.07.2012;

- довіреності позивача на отримання продукції № 258 від 10.08.2012;

- платіжного доручення від 02.08.2012 № 4720728 на суму 149 624,82 грн.;

- платіжного доручення від 04.02.2013 № 4722402 на суму 173 490,00 грн.;

- платіжного доручення від 22.08.2012 № 172 на суму 60 952,00 грн.;

- платіжного доручення від 09.08.2012 № 4720791 на суму 74 701,57 грн.;

- платіжного доручення від 02.04.2013 № 380 на суму 79 020,00 грн.;

- платіжного доручення від 30.07.2012 № 147 на суму 5,74 грн.;

- платіжного доручення від 22.08.2012 № 4720967 на суму 10 000,00 грн.;

- платіжного доручення від 26.07.2012 № 4720680 на суму 150 000,00 грн.;

- податкової накладної від 10.08.2012 № 8 на суму 49 727,16 грн.;

- податкової накладної від 24.10.2012 № 18 на суму 75 990,00 грн.

Оцінивши обставини справи, подані сторонами у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору між сторонами за позовом є стягнення 98 807 грн. 16 коп. збитків, що складають вартість палива пічного за накладними № 14 від 11.07.2012 на суму 49 080,00 грн. з ПДВ та № 8 від 10.08.2012 на суму 49 727,16 грн. з ПДВ поставленого відповідачем позивачу за договором № 41 про поставку продукції від 09.07.2012.

Статтею 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Особа, яка вимагає відшкодування збитків зобов'язана довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність та розмір понесених збитків, причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням та збитками.

При цьому відшкодування збитків можливе за наявності складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина у вчиненні правопорушення.

На позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та збитками.

Звертаючись з позовом позивач послався на матеріали ревізії фінансово - господарської діяльності Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», позивача у справі, що викладені в акті ревізії від 15.05.2013 № 06-19/63 Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області та вимоги останнього стягнути зайво перераховані грошові кошти за непоставлене паливо пічне з ПП «Технологічні проекти», відповідача у справі, в сумі 98 807 грн. 16 коп.

Судом встановлено, що між сторонами у справі укладено договір № 41 про поставку продукції від 09.07.2012, предметом якого є оплатна поставка палива рідкого синтетичного, палива котельного, палива пічного.

При цьому судом встановлено, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як оплата за поставлене позивачу пічне паливо за накладною № 14 від 11.07.2012 на суму 49 080,00 грн. разом з ПДВ та за накладною № 8 від 10.08.2012 на суму 49 727,16 грн. разом з ПДВ.

Позивач за вказаними накладними отримав продукцію на підставі довіреностей № 215 від 11.07.2012 та № 258 від 10.08.2012 без зауважень, у якості розрахунків за цю продукцію перерахував відповідачеві грошові кошти платіжними дорученнями № 4720498 від 09.07.2012 та № 4720791 від 09.08.2012.

Позивач не спростовує факту отримання продукції від відповідача за вказаними накладними, не доводить в чому саме полягає протиправна поведінка відповідача.

Виявлене контролюючим органом порушення, що встановлені зустрічною перевіркою з ПП «Технологічні проекти» не впливають на умови укладеного між сторонами за позовом договору № 41 від 09.07.2012 і не можуть їх змінювати.

У такому випадку посилання на висновки контролюючого органу як на підставу задоволення позову є неправомірними.

Таким чином суд доходить висновку, що позивачем не доведено усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, а саме: протиправної поведінки відповідача та збитків.

А відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. слід покласти на нього.

Керуючись статтями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 11.03.2014.

Суддя Р.Є. Якушенко