Постанова

від 05.03.2014 по справі 924/1393/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа № 924/1393/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" від 21.01.2014 р. на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.14 р. у справі № 924/1393/13

за позовом Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута"

про стягнення 24 282,65 грн., з яких 18 326 грн. 26 коп. боргу, 3 489 грн. 36 коп. - пені, 3% річних у сумі 1 855 грн. 57 коп. та 611 грн. 46 коп. інфляційних

за участю представників сторін:

від позивача: Мацюк О.Ю.- юрисконсульт, довіреність в справі (брав участь в судовому засіданні 19.02.2014 р.);

від відповідача: Шимков А.В.- юрисконсульт, довіреність в справі.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.02.2014 р. було оголошено перерву до 05.03.2014 р. до 11:20 год.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.01.2014 р. у справі № 924/1393/13 (суддя Музика М.В.) частково задоволено позов Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" та стягнуто з відповідача на користь позивача 18 326 грн. 26 коп. боргу, 1 650 грн. 93 коп. - пені, 3% річних у сумі 1 855 грн. 56 коп., 611 грн. 46 коп. інфляційних та 1 720 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору. В частині стягнення 1 838 грн. 43 коп. пені відмовлено. При прийняті рішення суд виходив з того, що у відповідача наявний борг за спожиту теплову енергію за договором № 36 від 27.10.2006 р. у розмірі 18 326 грн. 26 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 15.12.2010 р., рахунком-фактурою № 47 від 11.03.2010 р.; до задоволення підлягає пеня в сумі 1 650 грн. 93 коп.; позивачем правомірно згідно вимог діючого законодавства та фактичних обставин справи нараховано інфляційні в сумі 611 грн. 46 коп. та 3% річних в сумі 1 855 грн. 56 коп.; позовні вимоги є обґрунтованими, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що договір № 42 від 30.10.2008 р. був розірваний, а теплопостачання припинено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" звернулося з апеляційною скаргою від 21.01.2014 р., в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2014 р. у справі № 924/1393/13 та прийняти нове, про відмову в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що господарським судом, при розгляді даної справи, неповністю з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи. ТзОВ ДП "Контакт-Славута" орендувало приміщення за адресою м. Славута, вул. Кузовкова, 19. В червні місяці 2008 року товариство переїхало з даної адреси на нову - м. Славута, площа Шевченко 2, де і знаходиться по теперішній час. 13.06.2008 р. направило позивачу заяву № 61 про розірвання договору по теплопостачанню в м. Славута, вул. Кузовкова, 19. У зв'язку з переїздом на нову адресу. 30.10.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений новий договір № 42 про надання послуг з теплопостачання за адресою м. Славута, площа Шевченка, 2. Даний договір на теперішній час є дійсним, по даному договору позивачем проводяться нарахування, товариством здійснюється оплата за отримане теплопостачання на підставі надісланих рахунків позивача. Починаючи з червня 2008 р. по теперішній час, позивач перестав надсилати на адресу ТзОВ ДП "Контакт-Славута" рахунки про оплату за спожите теплопостачання за адресою м. Славута, вул. Кузовкова, 19, у зв'язку з припиненням подачі теплопостачання - тобто припиненням дії договору про надання теплопостачання для ТзОВ ДП "Контакт-Славута" за адресою м. Славута, вул. Кузовкова, 19. Відповідач перестав з того часу оплачувати кошти, у зв'язку із розірванням даного договору. Сам факт не надіслання позивачем рахунків на адресу ТзОВ ДП "Контакт-Славута" є підтвердженням того, що договір за даною адресою було розірвано. В поясненні від 09.01.2014 р. позивач вказує, що він погодився припинити нарахування послуг з теплопостачання згаданого приміщення. Новий договір між позивачем та відповідачем не укладався, будь якої додаткової угоди між сторонами також укладено не було. Підтвердженням відсутності будь-якого боргу ТзОВ ДП "Контакт-Славута" перед позивачем по договору № 36 від 27.10.2006 р. є також те, що позивач, починаючи з червня 2008 року (з часу переїзду товариства на нову адресу) не надсилав до відповідача претензій про сплату боргу по договору № 36 від 27.10.2006 р. та не звертався до суду з позовом. Позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення заборгованості за теплопостачання в м. Славута, вул. Кузовкова, 19 лише за три останні місяці 2010 року. Рахунок - фактуру № 47 від 11.03.2011 р. від позивача відповідач не отримував до теперішнього часу. Крім того, в зазначеному рахунку, в графі "найменування" зазначено: "за теплопостачання за жовтень, листопад, грудень 2010 року згідно акта обстеження вул. Кузовкова, 19". Будь-яке посилання на договір № 36 від 27.10.2006 р. в даному рахунку відсутні. Вказана в рахунку кількість метрів квадратних які опалюються позивачем - 543 м.кв., згідно договору № 36 від 27.10.2006 р. опалювальна площа становить 354,2 кв.м., тобто в рахунку - фактурі опалювальна площа збільшена на 188,8 м.кв. щомісячно. В акті від 15.12.2010 р., яким керувався суд першої інстанції приймаючи рішення по справі, в пункті 2 зазначено, що опалювальна площа відповідача становить лише 344 м.кв. (дана цифра взагалі не відповідає даним рахунку від 11.03.2011 р.). Акт від 15.12.2010 р. складений працівниками позивача, підпис представника відповідача в акті відсутній. Позивачем нараховано за жовтень 2010 року таку саму суму як і за грудень та листопад, в той час як опалювальний сезон в жовтні 2010 року розпочався в середніх числах жовтня, а не 1 жовтня, тобто за жовтень оплата за теплопостачання мала би бути меншою. В своєму рішенні від 11.01.2014 р. господарський суд вказує, що борг за договором № 36 від 27.10.2006 р. у розмірі 18 326, 26 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 15.12.2010 р. Даний акт представником відповідача не підписано. Судом вказано, що нібито з матеріалів справи слідує, що приміщення відповідача розміщено в житловому будинку, тому воно є цілісною спорудою цього житлового будинку і всі комунікації, в тому числі і теплопостачальні проектувались та розраховувались разом для усього будинку, переобладнання системи опалення призводить до розбалансування внутрішньо будинкової системи опалення, яка відноситься до інженерної системи будинку, як цілісного майнового комплексу. Дане твердження не відповідає дійсності. Приміщення, яке розташоване за адресою м. Славута, вул. Кузовкова, 19 є окремою будівлею спорткомплексу, воно не розміщено в житловому будинку, в даному приміщенні ніхто не проживає. Це в судовому засіданні взагалі не розглядалося. Теплопостачання в частині приміщення за адресою м. Славута, вул. Кузовкова, 19, яке раніше орендувало ТОВ "ДП "Контакт-Славута" до червня 2008 року від теплопостачання відключено в червні 2008 року, що підтверджує довідка видана власником приміщення.

Позивач - Комунальне підприємство "Славутське житлово-комунальне об'єднання" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2014 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що господарським судом Хмельницької області при розгляді справи було дотримано вимог матеріального та процесуального законодавства, повно та об'єктивно з'ясовано обставини по справі. Між сторонами було укладено договір № 36 про надання послуг з теплопостачання та підігрівання води від 27.10.2006 р. Враховуючи, що жодних додаткових угод до договору № 36 від 27.10.2006 р. укладено не було, умови договору змін не зазнавали, то даний договір вважається чинним, щонайменше протягом 5 років з моменту його укладення, тобто до 27.10.2011 р., відповідно до викладених у цьому договорі умов. У зв'язку із тим, що відповідач не займав приміщення за адресою вул. Кузовкова, 19, позивач погодився припинити нарахування за надання послуг з теплопостачання згаданого приміщення. Однак, відповідач протягом жовтня, листопада та грудня 2010 року знову займав приміщення за адресою вул. Кузовкова. 19, що підтверджується актом від 15.12. 2010 р., та поясненнями керівника структурного підрозділу КП "Славутське ЖКО" Славутського підприємства теплових мереж. Припинення нарахувань та розірвання договору не є тотожними поняттями. Згідно договору № 36 всі розрахунки проводяться на підставі рахунків, виписаних ЖКО до оплати в грошовій формі; так, за наявності рахунку-фактури № 47 від 11.03.2011 р. вимога про сплату коштів за надані послуги є обґрунтованою. Наявний у матеріалах справи акт звірки взаєморозрахунків від 15.12.2010 р., у якому відсутній підпис та печатка апелянта, є підтвердженням виставлених КП "Славутське ЖКО" рахунків за надання послуг, проявленої роботи направленої на співпрацю та досудове вирішення спору. У матеріалах справи наявні розрахунки суми основного боргу, пені, 3% річних, та інфляційних, окремо по двом договорам. Борг за договором № 36 від 27.10.2006 р. виник у період з жовтня по грудень 2010 року та був нарахований 11.03.2011 р. Борг за договором № 42 від 30.10.2008 р. виник у період з 01.06.2010 р. по 01.08.2013 р., як зазначено у рахунках, що наявні у матеріалах справи. Одночасна дія договорів не заборонена законодавством, так як договори регулюють правовідносини з постачання теплової енергії по різних приміщеннях, адреси яких зазначені в договорах. Інформація стосовно отримання та надання відповіді на лист апелянта № 61 від 13.06.2008 р. не може бути надана, так як відповідна документація була переміщена в архів, працівниками були проведені заходи з пошуку вищезгаданої кореспонденції, котрі не принесли результатів. Термін зберігання документів у наявному архіві становить 3 роки. Відмітка на примірнику листа апелянта про отримання відсутня, а тому лист не може вважатися таким, що був дійсно надісланий та отриманий КП "Славутське ЖКО".

Представник позивача - Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" в судове засідання після оголошеної перерви не з'явився.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в ній, вважає рішення господарського суду незаконним та необґрунтованим; просив його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Заслухавши пояснення представників сторін; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

27.10.2006 р. між Комунальним підприємством "Славутське житлово-комунальне об'єднання" (далі ЖКО) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" (далі ТзОВ "ДП "Контакт-Славута") укладено договір № 36 про надання послуг з теплопостачання та підігрівання води (а.с.23-24).

Відповідно до пункту 1 договору ЖКО зобов'язується з жовтня - листопада 2006 р. відпускати споживачу теплову енергію на опалення та забезпечувати підігрівання води в опалювальний період, визначений ВК Славутської міської ради, з врахуванням фактичної подачі газу і енергії на котельні.

Розділом 3 договору встановлено вартість послуг без лічильників на 1 кв. м опалювальної площі щомісяця в опалювальний період 5.40 грн.

Опалювальна площа договором визначена в кількості 354,2 кв. м. (розділ 4 договору).

Пунктами 7.1, 7.2, 7.3 договору передбачено, що всі розрахунки за даним договором проводяться на підставі рахунків, виписаних ЖКО до оплати в грошовій формі. Якщо споживач за спожиту теплову енергію розраховується товарами, послугами, то ЖКО в наступному місяці після проведення розрахункової операції виставляє рахунок на суму, що дорівнює 10 % суми проведеного розрахунку (з ПДВ). У випадку, якщо ініціатором проведення розрахунків товарами, роботами, послугами виступає ЖКО, вищевказане додаткове нарахування не проводиться. Термін розрахунків встановлюється до 10 числа місяця, що йде за звітним. При несвоєчасній оплаті нараховується пеня у розмірі 1% за кожний день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ звітного місяця. ЖКО залишає за собою право проводити виписку рахунків до оплати за два місяця поспіль.

Згідно пунктів 18.1, 18.2, 18.5 даний договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє протягом 5 років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то даний договір вважається дійсним на наступний рік. У всіх питаннях, які не врегульовані даним договором, сторони керуються чинним законодавством, нормативними актами та рішеннями виконавчого комітету Славутської міської ради (а.с.24).

16.04.2007 р. між ЗАТ "Об'єднання "Прогрес" (орендодавець) та ТзОВ "ДП "Контакт-Славута" ЗАТ "Об'єднання "Прогрес" (орендар) було укладено договір № 29 оренди приміщення, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування частину приміщення "Спорткомплексу" по вул. Кузовкова, 19 (а.с.108).

Згідно акту приймання-передавання приміщення та обладнання від 16.04.2007 р., який є невід'ємною частиною договору № 29 від 16.04.2007 р., власник приміщення "Спорткомплексу" в особі голови правління передав, а ТзОВ "ДП "Контакт-Славута" прийняло в оренду площу 219 кв. м. та основні засоби на суму 24 846,98 грн. (а.с.106-107).

13.06.2008 р. ТзОВ "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" звернулося до ЗАТ "Об'єднання "Прогрес" з листом № 60, в якому просило у зв'язку з переїздом ТзОВ "ДП "Контакт-Славута" у інше приміщення (пл. Шевченка, 2, м. Славута), припинити з 19.06.2008 р. дію договору оренди приміщення № 29 від 16.04.2007 р. в м. Славута, вул. Кузовкова, 19 (а.с.103).

Угодою від 16.06.2008 р. "Про розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення спорткомплексу № 29 в м. Славута, вул. Кузовкова, 19, від 16.04.2007 р." орендодавець - ЗАТ "Об'єднання "Прогрес" та орендар - ТзОВ "ДП "Контакт-Славута" домовилися договір оренди частини нежитлового приміщення спорткомплексу в м. Славута, вул. Кузовкова, 19, від 16.04.2007 р. вважати розірваним з 19.06.2008 р. (а.с.102).

Відповідно до пункту 1.1 акту прийому-передачі частини нежитлового приміщення від 19.06.2008 р. згідно договору оренди нежитлового приміщення № 29 від 16.04.2007 р. орендар передав, а орендодавець прийняв, у зв'язку з угодою про розірвання вище вказаного договору, частину нежитлового приміщення площею 219 м. кв., що знаходиться за адресою Хмельницька область, м. Славута, вул. Кузовкова, 19, в задовільному технічному стані. Теплопостачання до приміщення, яке передав орендар для орендодавця відключено (а.с.101).

Також, 13.06.2008 р. ТзОВ "ДП "Контакт-Славута" звернулося до Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" із заявою № 61, в якій у зв'язку з тим, що ТзОВ "ДП "Контакт-Славута" переїхало у інше приміщення на пл. Шевченка, 2 м. Славута, просило розірвати договір про надання послуг з теплопостачання на другому поверсі спорткомплексу в м. Славута, вул. Кузовкова, 19, укладений між ТзОВ "ДП "Контакт-Славута" та КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" з 19.06.2008 р. (а.с.100).

30.10.2008 р. між Комунальним підприємством "Славутське житлово-комунальне об'єднання" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" (споживач) укладено договір № 42 про надання послуг з теплопостачання, згідно пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених даним договором (а.с.7-8).

Пунктом 2.1 договору визначено, що послуги надаються споживачу в обсягах згідно пункту 3.1. даного договору у вигляді теплоенергії на потреби опалення в період опалювального сезону, враховуючи фактичну подачу природного газу і електроенергії на котельні виконавця.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. № 955 зі змінами від 24.10.2007 р. № 1267 та рішення ВК Славутської міської ради від 27.10.2008 р. № 463, вартість послуг становить при відсутності лічильника теплової енергії - в опалювальний період 6,92 грн. (1.44 грн. абонентська плата + 5.48 грн. плата за спожиту теплову енергію) за 1 кв. м., в міжопалювальний період 1,44 грн. за 1 кв. м.; за наявності засобів обліку теплової енергії - 1,44 грн. (пункт 3.1 договору).

Згідно пункту 3.2 договору опалювальна площа становить 252,5 м. кв., найменування об'єкта - Площа Шевченка, 2 а (а.с.7).

Пунктом 4.1 даного договору передбачено, що оплата за спожиті послуги проводиться відповідно до встановлених тарифів на підставі рахунків або актів виконаних робіт виконавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Споживач зобов'язувався оплачувати послуги в установлені даним договором строки (підпункт 1 пункту 6.2 договору), а виконавець зобов'язувався забезпечувати вчасне та відповідної якості надання послуг згідно із законодавством та умовами договору (підпункт 1 пункту 6.4 договору).

Пунктом 7.1 договору визначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством і даним договором, зокрема, за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Додатковими угодами № 1 від 03.08.2009 р. та від 14.10.2011 р. до договору № 42 від 30.10.2008 р. внесено зміни в частині вартості послуг (а.с.9-10).

Як вбачається з матеріалів справи, КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" на виконання умов договору № 42 здійснювалося надання послуг теплопостачання ТзОВ "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" за адресою пл. Шевченка, 2а на площу 252,5 м. кв. та виставлялися рахунки, рахунки-фактури за теплопостачання (централізоване опалення) за червень-грудень 2010 року, за січень-грудень 2011 року, за січень-квітень 2012 року, за жовтень-грудень 2012 року, за січень-квітень 2013 року (а.с.25-30, 33-56, 61).

Відповідач - ТзОВ "ДП "Контакт-Славута" на виконання умов договору здійснював оплату послуг, що підтверджується платіжними дорученнями (з призначенням платежу - за теплопостачання згідно рахунків, або згідно договору № 42 від 30.10.2008 р.), а саме: платіжним дорученням № 171 від 23.06.2010 р. на суму 4 416,12 грн. (а.с.67), платіжним дорученням № 209 від 30.07.2010 р. на суму 502,48 грн. (а.с.68), платіжним дорученням № 190 від 22.09.2010 р. на суму 440,00 грн. (а.с.69), платіжним дорученням № 194 від 07.10.2010 р. на суму 1 067,00 грн. (а.с.70), платіжним дорученням № 337 від 09.11.2010 р. на суму 2 312,90 грн. (а.с.71), платіжним дорученням № 208 від 30.11.2010 р. на суму 2 000,00 грн. (а.с.72), платіжним дорученням № 211 від 27.12.2010 р. на суму 2 840,63 грн. (а.с.73), платіжним дорученням № 469 від 23.02.2011 р. на суму 400,00 грн. (а.с.74); платіжним дорученням № 15 від 23.02.2011 р. на суму 2 000,00 грн. (а.с.75); платіжним дорученням № 17 від 25.02.2011 р. на суму 1 500,00 грн. (а.с.76), платіжним дорученням № 526 від 04.05.2011 р. на суму 6 400,00 грн. (а.с.77); платіжним дорученням № 29 від 04.05.2011 р. на суму 2 245,09 грн. (а.с.78), платіжним дорученням № 586 від 26.07.2011 р. на суму 1 004,94 грн. (а.с.79), платіжним дорученням № 643 від 17.10.2011 р. на суму 1 507,43 грн. (а.с.80), платіжним дорученням № 670 від 15.11.2011 р. на суму 2 479,55 грн. (а.с.81), платіжним дорученням № 717 від 31.01.2012 р. на суму 9 044,54 грн. (а.с.82), платіжним дорученням № 755 від 15.03.2012 р. на суму 9 044,54 грн. (а.с.83), платіжним дорученням № 864 від 18.07.2012 р. на суму 6 860,40 грн. (а.с.84), платіжним дорученням № 970 від 29.11.2012 р. на суму 1 936,18 грн. (а.с.85), платіжним дорученням № 1082 від 23.04.2013 р. на суму 10 980,72 грн. (а.с.86), платіжним дорученням № 47 від 24.10.2013 р. на суму 13 000,00 грн. (а.с.87).

28.10.2013 р. Комунальне підприємство "Славутське житлово-комунальне об'єднання" (ЖКО) звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до ТзОВ "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" про стягнення з нього заборгованості за надані послуги теплопостачання у зв'язку із неналежним виконанням договірних зобов'язань в сумі 37 182,75 грн. (а.с.2-3).

В заяві про уточнення позовних вимог, яка надійшла на адресу господарського суду Хмельницької області 12.12.2013 р., позивач просив стягнути з відповідача 18 326,26 грн. боргу, 1 993,66 грн. пені, 1 376,73 грн. 3 % річних та 348,20 грн. інфляційних згідно договору № 36 від 27.10.2006 р., а також 12 900,14 грн. боргу, 1 495,70 грн. пені, 478,84 грн. 3 % річних, 263,26 грн. інфляційних згідно договору № 42 від 30.10.2008 р. (а.с.116-124).

В заяві про зменшення розміру позовних вимог від 10.01.2014 р. позивач зменшив позовні вимоги на 12 900,14 грн. по договору № 42, у зв'язку із частковим погашенням заборгованості відповідачем (а.с.131-132).

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Абзацом 2 частини 1 статті 175 ГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами спору існували зобов'язання згідно договорів № 36 від 27.10.2006 р. та № 42 від 30.10.2008 р. про надання послуг з теплопостачання та підігрівання води.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 стаття 903 ЦК України)

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 7 статті 193 ГК України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Частинами 1, 6-7 статті 276 ГК України встановлено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Позивач просив стягнути з відповідача 18 326,26 грн. боргу, 1 993,66 грн. пені, 1 376,73 грн. 3 % річних та 348,20 грн. інфляційних згідно договору № 36 від 27.10.2006 р.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач спочатку орендував приміщення по вул. Кузовкова, 19 в м. Славута і уклав договір № 36 від 27.10.2006 р. про надання послуг з теплопостачання та підігрівання води, хоча в самому договорі не зазначено адреси приміщення щодо якого надавалися послуги теплопостачання.

Після звернення відповідача до позивача з заявою від 13.06.2008 р. про розірвання договору про надання послуг з теплопостачання на другому поверсі спорткомплексу в м. Славута, вул. Кузовкова, 19, укладеного між ТзОВ "ДП "Контакт-Славута" та КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" з 19 червня 2008 року (а.с.100), між позивачем та відповідачем було укладено новий договір № 42 від 30.10.2008 р. про надання послуг з теплопостачання на приміщення по пл. Шевченка, 2а в м. Славута.

Хоча на заяві про розірвання договору (подавалася нарочно) відсутній напис позивача про її отримання, всі подальші дії позивача свідчать про те, що він дану заяву отримав і погодився з нею.

Заперечення позивача з приводу того, що він не отримував заяви про розірвання договору № 36, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються його ж поясненням від 09.01.2014 р., в якому зазначено, що у зв'язку із тим, що відповідач не займав приміщення за адресою вул. Кузовкова, 19, позивач погодився припинити нарахування за надання послуг з теплопостачання згаданого приміщення (а.с.133-134). На вимогу апеляційного суду подати пояснення з приводу терміну дії договору № 36 від 27.10.2006 р. та щодо одночасної дії договорів № 36 від 27.10.2006 р. та № 42 від 30.10.2008 р.; докази того, по якій адресі опалювалася площа згідно договору № 36 від 27.10.2006 р.; рахунки за весь період виникнення боргу по кожному з договорів окремо, за час одночасної дії обох договорів, позивач таких доказів не надав. Жодного рахунку-фактури про надання послуг з теплопостачання по адресі вул. Кузовкова, 19 в період з жовтня 2008 року по день звернення до суду з позовною заявою позивач суду не надав.

Рахунок-фактура № 47 від 11.03.2011 р. на суму 18 326,25 грн. свідчить по нарахування послуг з теплопостачання за жовтень-грудень 2010 р. по вул. Кузовкова, 19 згідно акта обстеження. Посилання на договір № 36 від 27.10.2006 р. в ньому відсутні. До того ж, за всі три місяці нараховано однакову суму, хоча опалювальний сезон розпочався з середини жовтня і за цей місяць сума має бути меншою.

Позивач не довів того факту і не надав доказів на його підтвердження, що відповідач в період з жовтня по грудень 2010 року дійсно отримував послуги з теплопостачання за адресою вул. Кузовкова, 19 в м. Славута, чи користувався приміщенням за цією адресою. З червня 2008 року позивач - КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" не надсилав до ТзОВ "ДП "Контакт-Славута" будь-яких рахунків-фактур, претензій про сплату боргу по договору № 36 від 27.10.2006 р., не звертався з позовом до суду.

Крім того, в договорі № 36 від 27.10.2006 р. не зазначено, за якою адресою будуть надаватися послуги з теплопостачання. Опалювальна площа згідно цього договору складає 354,2 кв. м., а в акті обстеження і в рахунку-фактурі № 47 від 11.03.2011 р. зазначено площу 543 кв. м. (а.с.31-32). Акт обстеження опалювальних площ від 15.12.2010 р. складався працівниками позивача. При обстеженні представники відповідача не були присутні. Сам акт відповідачу, як підтвердив представник позивача, не надсилався і відповідач з ним не знайомий. Доказів того, що позивач надсилав відповідачу, або іншим чином вручав рахунок-фактуру № 47 від 11.03.2011 р., позивач суду також не надав.

Факт не надіслання позивачем відповідачу рахунків на теплопостачання приміщення по адресі вул. Кузовкова, 19 з жовтня 2008 року є також підтвердженням того, що договір на теплопостачання за даною адресою було розірвано.

Пояснення відповідача щодо того, що позивач займав приміщення за адресою м. Славута, вул. Кузовкова, 19 протягом жовтня-грудня 2010 року, саме площею 543 кв. м., і йому в цей період надавалися послуги з теплопостачання, не підтверджені жодними доказами. Даний факт позивачем не доведений.

Крім того, з довідки № 237 від 18.11.2013 р. виданої Приватним акціонерним товариством "Об'єднання "Прогрес" вбачається, що ТзОВ "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" дійсно орендувало частину приміщення спорткомплексу (2-й поверх) за адресою: м. Славута, вул. Кузовкова, 19, в ПрАТ "Об'єднання "Прогрес". Однак, відповідно до угоди від 16.06.2008 р. договір оренди приміщення спорткомплексу № 29 від 16.04.2007 р. розірвано з 19.06.2008 р. у зв'язку з переїздом ТзОВ "ДП "Контакт-Славута" у інше приміщення за адресою м. Славута, площа Шевченко, 2. З літа 2008 року теплопостачання в приміщення по вул. Кузовкова, 19 припинено, по теперішній час дане приміщення пустує (а.с.99).

Отже, позивачем не доведено той факт, що заборгованість у розмірі 18 326,25 грн. існує на підставі невиконання відповідачем умов договору № 36 від 27.20.2006 р. В самому рахунку-фактурі № 47 від 11.03.2011 р. також відсутнє посилання на договір, а навпаки підставою нарахування зазначено акт обстеження вул. Кузовкова, 19 (а.с.31).

З урахуванням матеріалів справи та наведених обставин, а також вимог закону, а саме статтей 275, 276 ГК України щодо того, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 18 326,25 грн., та відповідно і 1 993,66 грн. пені, 1 376,73 грн. 3 % річних та 348,20 грн. інфляційних, нарахованих на вказану суму боргу. Дані позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними та не підтвердженими матеріалами справи.

Господарський суд Хмельницької області помилково дійшов до висновку, що у відповідача наявний борг за спожиту теплову енергію за договором № 36 від 27.10.2006 р. у розмірі 18 326,26 грн., пославшись на рахунок-фактуру № 47 від 11.03.2010 р. та на акт звірки взаєморозрахунків від 15.12.2010 р., які в матеріалах справи відсутні і як пояснили представники сторін, вказаний акт звірки не був підписаний відповідачем. В матеріалах справи наявні копії актів звірки взаєморозрахунків станом на 27.12.2011 р. та на 01.02.2012 р., які так само не підписані відповідачем (а.с.62-63). До того ж, акт звірки не є тим первинним доказом, який може свідчити про наявність боргу.

Отже, в частині позовних вимог про стягнення 18 326 ,26 грн. боргу, 1 993,66 грн. пені, 1 376,73 грн. 3 % річних та 348,20 грн. інфляційних слід відмовити.

Щодо основної заборгованості за договором № 42 від 30.10.2008 р. в розмірі 12 900 грн. 05 коп., колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на момент подання позовної заяви до суду - 28.10.2013 р. (штемпель пошти 26.10.2013 р.), даний борг повністю був сплачений відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 47 від 24.10.2013 р. на суму 13 000,00 грн. (а.с.87).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань по договору № 42 від 30.10.2008 р., позивач на підставі статті 625 ЦК України на визначену в період прострочення суму боргу нарахував та заявив до стягнення три проценти річних за період з 01.06.2010 р. по 31.08.2013 р., із терміном прострочення зобов'язання 1 187 днів з урахуванням періодичних проплат відповідача у розмірі 478,84 грн. та інфляційні втрати в сумі 263,26 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 09.01.2014 р.) (а.с. 119, 120).

Однак, позивачем при здійснені розрахунків щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат не вірно визначено суму боргу за відповідний період, періоди прострочення та не враховано дату оплати послуг з теплопостачання, яка згідно пункту 4.1 договору має проводитися не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З урахуванням матеріалів справи, наявних у ній доказів, колегія суддів здійснивши перерахунок суми боргу та відповідних нарахувань, прийшла до висновку, що підставною та обгрунтованою є сума 3 % річних в розмірі 315,13 грн., нарахована на заборгованість по договору № 42, з сукупною кількістю днів прострочення за невиконання зобов'язання - 594 дні та з урахуванням всіх здійснених відповідачем проплат та умов договору, щодо здійснення оплати послуг за теплопостачання.

Отже, до стягнення підлягає 3% річних в сумі 315,13 грн. В стягненні 3% річних в сумі 163,71 грн. (478,84 - 315,13 = 163,71 грн.) слід відмовити

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.23 постави пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р. розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто, мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, який поданий позивачем та становить 263,26 грн. (а.с. 119), колегія суддів встановила, що даний розрахунок є арифметично не вірним, нарахування здійсненні з порушенням рекомендацій та порядку застосування індексу інфляції, а також позивачем при нарахуванні інфляційних втрат не правильно визначені періоди нарахування.

Апеляційний господарський суд здійснивши перерахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, виходячи з визначених періодів заборгованості, прийшов до висновку, що в сукупності (період заборгованості, сума боргу, індекс інфляції) інфляційного збільшення суми боргу не відбувалося. В певні періоди, згідно розрахунку апеляційного суду, індекс інфляції становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція - 59.40 грн.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 263,26 грн. В стягненні цієї суми слід відмовити.

Згідно статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання (стаття 611 ЦК України).

Статтею 546 ЦК передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до частини 1 статті 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як зазначалося вище сторони у пункті 7.1 договору № 42 передбачили відповідальність споживача за несвоєчасне внесення платежів за послуги у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Розрахунок пені позивача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що складає 1 495,70 грн. (а.с.121) також є не вірним. Позивачем у розрахунку не правильно враховано проплати відповідача, не вірно зазначено періоди прострочення, та відповідно, суми заборгованості.

Колегія суддів, перевіривши та зробивши новий розрахунок пені, вважає правомірним та обґрунтованим, таким, що підлягає до стягнення розмір пені в сумі 1 311,48 грн. У стягнені 184,22 грн. (1 495,70 - 1 311,48 = 184,22 грн.) пені необхідно відмовити.

Висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення в повному обсязі заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних втрат по договору № 36 від 27.10.2006 р. та пені, 3 % річних, інфляційних втрат по договору № 42 від 30.10.2008 р. є помилковим та передчасним.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд першої інстанції, в порушення норм чинного законодавства, неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, визнавши встановленими обставини, що не доведені, прийшов до передчасного висновку про обґрунтованість та доведеність вимог про стягнення з ТзОВ "ДП "Контакт-Славута" на користь КП "Славутське житлове-комунальне об'єднання" 18 326 грн. 26 коп. боргу, 1 993 грн. 66 грн. - пені, 1 376 грн. 73 коп. - 3% річних та 348 грн. 20 коп. - інфляційних по договору № 36 від 27.10.2006 р., а також пені в сумі 184 грн. 22 коп., 3 % річних в сумі 163 грн. 71 коп., інфляційних втрат в сумі 263 грн. 26 коп. по договору № 42 від 30.10.2008 р., що призвело до прийняття ним неправильного рішення.

В стягненні цих сум слід відмовити.

Обґрунтованими та підтвердженими належними доказами є позовні вимоги в частині стягнення 1 311,48 грн. пені і 315,13 грн. 3% річних по договору № 42 від 30.10.2008 р.

Розрахунки основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, проведені судом апеляційної інстанції, додаються до матеріалів справи (а.с.178-182).

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (пункти 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 104 ГПК України).

Отже, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" від 21.01.2014 р. підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2014 р. у справі № 924/1393/13 підлягає скасуванню в частині стягнення 18 326,26 грн. боргу, 2 177,88 грн. (1 993, 66 +184,22=2 177,88) - пені, 1 540,44 грн. (1 376,73 + 163,71=1540,44) - 3% річних, 611,46 грн. (348,20 + 263,26) - інфляційних втрат та 1 605,40 грн. витрат по сплаті судового збору (1 720,50 - 115,10 = 1 605,40).

Згідно частини 3 статті 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Оскільки, колегія суддів, за результатами розгляду апеляційної скарги, прийшла до висновку, про часткове задоволення позову та апеляційної скарги, необхідно розподілити пропорційно розміру задоволених вимог та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 115 грн. 10 коп. та з позивача на користь відповідача судовий збір в сумі 852 грн. 39 коп. за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" від 21.01.2014 р. задоволити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2014 р. у справі № 924/1393/13 скасувати, прийняти нове, яким позов Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" про стягнення 24 282,65 грн., з яких 18 326 грн. 26 коп. боргу, 3 489 грн. 36 коп. пені, 3% річних у сумі 1 855 грн. 57 коп. та 611 грн. 46 коп. інфляційних втрат задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" (30000, Хмельницька область, м. Славута, площа Шевченка, 2, код 23844054) на користь Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Миру, 14 а, код 34432514) пеню в сумі 1 311 грн. 48 коп., 3% річних в сумі 315 грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 115 грн. 10 коп.

В стягненні 18 326 грн. 26 коп. боргу, 2 177 грн. 88 коп. пені, 1 540 грн. 44 коп. 3% річних та 611 грн. 46 коп. інфляційних втрат відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Миру, 14 а, код 34432514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Контакт-Славута" (30000, Хмельницька область, м. Славута, площа Шевченка, 2, код 23844054) 852 грн. 39 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Хмельницької області на виконання постанови видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк