43/109
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.05.09 р. Справа № 43/109
Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко
При секретарі судового засідання Батурської М.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕДМІДЬ ПЛЮС”, м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРРОСТ”, м. Донецьк
про стягнення грошових коштів у розмірі 18720грн. за оплату послуг по договору №21/10-2 усл від 21.10.08р., штрафної неустойки у розмірі 1872грн.
За участю представників:
від позивача: Луньов С.О. за дов. №08/09 від 30.04.09р.
від відповідача: представник не з'явився
В судовому засіданні брали участь:
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕДМІДЬ ПЛЮС”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРРОСТ”, м. Донецьк про стягнення грошових коштів у розмірі 18720грн. за оплату послуг по договору №21/10-2 усл від 21.10.08р., штрафної неустойки у розмірі 1872грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором на фізичну охорону об'єкту №21/10-2усл від 21.10.08р., в частині оплати вартості наданих послуг.
Водночас у позові заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом накладання арешту на банківський рахунок відповідача та на все рухоме і нерухоме майно відповідача де б воно не знаходилось.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні вимог про забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту на рахунок та майно відповідача, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.
У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №21/10-2усл від 21.10.08р., додаткова угода №1 від 30.01.09р. до договору №21/10-2усл від 21.10.08р., акти здачі-прийомки робіт (надання послуг) №31/10-13 від 31.10.08р., №30/11-13 від 30.11.08р., №31/12-13 від 31.12.08р., №31/01-13 від 31.01.09р., односторонній акт звірки від 09.04.09р., претензія від 18.03.09р., платіжні доручення №446 від 22.10.08р., №96 від 23.01.09р., банківські виписки за 22.10.08р., 23.01.09р., 16.02.09р.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 17.04.09р., 05.05.09р. Проте відповідач право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з'явилися. Причин нез'явлення останній не пояснив та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надав.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/1809 від 06.05.09р., станом на 27.04.09р., Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТ» (ідентифікаційний код - 34705486) є юридичною особою та знаходиться за адресою вказаною у позові.
З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез'явлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.
Крім цього, представникам у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.
Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
21.10.08р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір на фізичну охорону об'єкту №21/10-2усл.
Згідно до пункту 1.1. договору замовник доручив, а виконавець, починаючи з 21.10.08р. 12год. 00хв. прийняв на себе зобов'язання, на кошти отримані від замовника, забезпечити охоронниками ТОВ “Ведмідь Плюс” фізичну охорону будівельного майданчику по будівництву Духовного комплексу Християнської церкви “Слово Жизни”, розташованого по вул. Соколиній в Куйбишевському районі м. Донецька, визначеного на плані-схемі (додаток №1).
Фізична охорона об'єкту полягає у здійсненні контрольно-пропускного режиму (пункт 1.2. договору).
Відповідно до пункту 8.1. договору вартість послуг виконавця становить 18720грн. з ПДВ.
Згідно до пункту 8.3. договору оплата послуг охорони здійснюється замовником на умовах передплати шляхом щомісячних платежів у розмірі 100% суми вказаної у пункті 8.1. договору. Перший платіж замовником повинен бути здійснений протягом 2 банківських днів після підписання сторонами договору, усі наступні платежі замовник здійснює не пізніше 5 днів до кінця поточного (оплаченого) місяця (пункт 8.4. договору).
Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами та діє 1 рік (пункт 10.1. договору).
30.01.09р. між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору №21/10-2усл від 21.10.08р., відповідно до якої договір №21/10-2усл від 21.10.08р. є розірваним з 08год. 00хв. 01.02.09р.
Як зазначено у додатковій угоді, остання є невід'ємною частиною договору №21/10-2усл від 21.10.08р. та має рівну з ним юридичну силу.
З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах.
До договору на фізичну охорону об'єкту №21/10-2усл від 21.10.08р., як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, позивачем у жовтні, листопаді, грудні 2008р. та у січні 2009р. надано відповідачу охоронні послуги, загальною вартістю 62634грн., що підтверджується актами здачі-прийомки робіт (надання послуг) №31/10-13 від 31.10.08р., №30/11-13 від 30.11.08р., №31/12-13 від 31.12.08р., №31/01-13 від 31.01.09р. Належним чином засвідчені копії означених актів містяться у матеріалах справи (а.с.17-20).
Відповідач у звязку з підписанням вказаних актів повністю погодився з обсягами та вартістю наданих позивачем послуг.
Договором встановлено, що перший платіж замовник повинен здійснити протягом 2 банківських днів після підписання сторонами договору, усі наступні платежі - не пізніше 5 днів до кінця поточного (оплаченого) місяця (пункт 8.4. договору).
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України, належним чином не виконав.
Станом на 26.05.09р. відповідачем лише частково сплачено суму вартості наданих послуг у розмірі 43914грн., що підтверджується платіжними дорученнями №446 від 22.10.08р., №96 від 23.01.09р., банківськими виписками за 22.10.08р., 23.01.09р., 16.02.09р.
Внаслідок чого, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 18720грн.
Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.
Враховуючи наведене, суд вважає доводеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 18720грн.
Відповідно до пункту 7.2. договору невиконання відповідачем своїх зобов'язань – порушення строків оплати вартості наданих послуг є підставою для нарахування штрафної неустойки, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача штрафну неустойку у сумі 1872грн.
Згідно із пунктом 7.2. договору у разі порушення зобов'язань відносно оплати послуг, обумовлених пунктами 8.3., 8.4., 8.6., 9.1. договору, замовник сплачує виконавцю штрафну неустойку у розмірі 10% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, у разі якщо такі порушення будуть систематичні (два і більше рази) - замовник сплачує виконавцю неустойку у розмірі 50% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.
За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що штраф розрахований у розмірі 10% від суми невиконаного належним чином зобов'язання за жовтень, листопад, грудень 2008р. та січень 2009р.
Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг наданих позивачем у жовтні, листопаді, грудні 2008р. та січні 2009р. є доведеним, тому згідно пункту 7.2. договору нарахування штрафу є обґрунтованим.
За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідач у судові засіданні не з`являвся, вимоги ухвал від 17.04.09р., від 05.05.09р. не виконав.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 546, 548, 599, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕДМІДЬ ПЛЮС”, м. Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРРОСТ”, м. Донецьк про стягнення грошових коштів у розмірі 18720грн. за оплату послуг по договору №21/10-2 усл від 21.10.08р., штрафної неустойки у розмірі 1872грн. – задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРРОСТ” (83045, м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 2 “а”; ЄДРПОУ 34705486, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕДМІДЬ ПЛЮС” (83095, м. Донецьк, вул. Вузлова, 12; ЄДРПОУ 33554633, МФО 334011) грошові кошти у розмірі 18720грн. за оплату послуг по договору №21/10-2 усл від 21.10.08р., штрафну неустойку у розмірі 1872грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 205,92грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ВЕДМІДЬ ПЛЮС” (83095, м. Донецьк, вул. Вузлова, 12; ЄДРПОУ 33554633, МФО 334011) надмірно сплачене державне мито у розмірі 8коп.
Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Виготовлено 3 прим.
2 – сторонам;
1 – у справу.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2009 |
Оприлюднено | 05.06.2009 |
Номер документу | 3754162 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Зубченко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні