Рішення

від 29.05.2009 по справі 16/1171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/1171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "29" травня 2009 р.                                                   Справа № 16/1171

          Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М., секретаря судового засідання Волна С.В. за участю представників сторін:

від позивача: Пастухов О.В. - за довіреністю у справі,

від відповідача: Крикун Л.І. - директор; за участі Ковальчук М.Є. ,                                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торос-М"  про  стягнення 46 686,32 дол. США та  7 340,00 грн.

ВСТАНОВИВ:             

          Пред'явлено позов до відповідача про стягнення 14 543,85 дол. США. заборгованості по кредиту, 186,65 долари США строкових процентів, 4 358,30 долари США прострочених процентів,         2 655,66 долари США пені за порушення  зобов'язань по погашенню процентів,  24 941,86 доларів США пені по погашенню кредиту,  5 000,00 грн. неустойки, 2 340,00 грн. витрат  за вчинення виконавчого напису. В подальшому  позивач збільшив свої вимоги в частині стягнення процентів до загальної суми 4 951, 57 долари США, а пеню просить стягнути за період до 13 квітня 2009 року. Уточнення вимог слід прийняти до розгляду, оскільки такі дії позивача відповідають ст. 22 ГПК України. У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

      Представник відповідача в ході розгляду справи заперечували проти правильності нарахування позивачем  пені, а після  проведеної за вимогою суду звірки розрахунків між сторонами, частково погодилися із правомірністю вимог позивача.

      Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

          20 червня 2006 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір №11012478001, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу, а відповідач зобов'язався  прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит  у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 34 000,00 доларів США у порядку і на умовах визначених договором кредиту. Вказана сума  дорівнює еквіваленту 171 700,00 грн. за курсом Національного банку України на день укладення договору ( п. 1.1. кредитного договору) зі сплатою 14,5 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно договору (п.п. 1.3.1 кредитного договору) та 16,5% річних за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу відповідача. (п.п. 1.3.2 кредитного договору). Кредит видано відповідачу на 12 місяців з 20 червня 2006 року по 19 червня 2007 року. Кредит був виданий з цільовим призначенням - поповнення обігових коштів. За умовами п. 1.5. кредитного договору кредит видається шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача № 26000012542801 для використання за цільовим призначенням.

      Факт надання кредиту підтверджується меморіальними ордерами № 39264 від 17.07.2006 року,          № 28469 від 20.06.2006 року, № 30199 від 26.06.2006 року про перерахування кредитних коштів  на р/р відповідача у позивача ( а.с. 36-38).

      Доказів про неотримання кредитних ресурсів відповідач суду не надав.

    Кредитний договір сторонами укладено у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема до ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитними договором банк зобов'язується надати кредит, а позичальник - повернути кредит та сплати проценти за користування ним на умовах договору. Доказів недійсності кредитного договору сторонами не надано, кредитний договір сторонами виконувався.

    У відповідності до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, в т.ч. і заставою.

      Між сторонами по справі, було укладено договір застави від 20 червня 2006 року, предметом якого є верстат для окорювання  щоглового лісу, марки MSM-70, виробництва фірми "Wema Probst mashinen und ANLAGENBAU" (Німеччина), зав. № 502-105-023, 2005 року випуску, загальною вартістю 343 400,00 грн., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Чапаївка.

     За умовами п. 1.3 договору застави, заставою за договором застави забезпечується вимоги позивача по справі, які виникають з кредитного договору № 11012478001 від 20 червня 2006 року.

     Застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що засвідчується витягом, наявним у справі ( а.с. 49).

      Відповідно до п. 1.4., 2.1.5 договору застави , у разі невиконання  відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору, позивач має право звернути стягнення на предмет застави, та задовольнити за рахунок нього свої вимоги у повному обсязі, включаючи відсотки, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також витрати, пов'язані зі зверненням стягнення на предмет застави.

    В пункті 3.4 договору застави передбачено, що позивач має право задовольнити свої майнові вимоги за рахунок іншого майна.

       Доказів про визнання договору застави  недійсним  сторонами у справу не надано.

      У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений договором строк.

    За доводами позивача відповідачем було порушено умови кредитного договору щодо строків погашення кредиту та сплати відсотків, а саме п. 1.2.2. з якого вбачається, що відповідач у будь-якому випадку  зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 19 червня 2007 року, але кредит так і не був повернутий.

     Позивач направляв відповідачу листи претензії за вих. № 39/2/104-382 від 26.06.2007 року, вих. № 39/2/104-438 від 30.07.2007 року, вих. № 39/2/104-458 від 21.08.2007 року з пропозицією погасити заборгованість по кредитному договору, а у випадку несплати заборгованості по кредитному договору  позивач буде змушений звернути стягнення на предмет застави.

     Відповідач  відповіді на претензію не надав , заборгованість  по кредитному договору не погасив.

    Позивач звернувся до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу з заявою про вчинення  виконавчого напису на договорі застави, а після розгляду заяви позивача 19.09.2007 року  приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис на договорі застави за реєстровим            № 7188 про звернення стягнення на предмет застави, з метою задоволення за рахунок продажу  майнових вимог позивача.

      Згідно виконавчого напису відповідач повинен сплатити позивачу 39 373,48 доларів США, що становить еквівалент 198 836,07 грн. в тому числі:

     -  прострочена заборгованість по кредиту  в сумі 34 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2007 року  становить 171 700,00 грн.;

       - пеня  за порушення зобов'язань по погашенню кредиту  в сумі 4 896 доларів США,  що за курсом НБУ становить 24 724,80 грн.;

       -  строкова заборгованість по процентах в сумі 467,50 доларів США, що за курсом НБУ становить 2 360,88 грн.;

     - пеня за порушення  зобов'язань по погашенню процентів становить 9,98 доларів США, що  за курсом НБУ становить 50,40 грн.

         - неустойка  за порушення  договірних зобов'язань становить 5 000,00 грн.

         - витрати на вчинення  виконавчого напису становлять 2 340,00 грн.

        Отже, разом за кредитним договором відповідач повинен сплатити  позивачу 39 373,48 доларів США, 5 000,00 грн. неустойки та 2 340,00 грн. витрат за вчинення  виконавчого напису.

      24.09.2007 року на підставі заяви позивача  Золотоніським ВДВС винесено постанову  про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконання виконавчого напису приватного нотаріуса за реєстровим № 7188.

           12.12.2007 року  Золотоніським ВДВС було складено акт  арешту і опису майна, було описано і накладено арешт  на  верстат для окорювання  щоглового лісу, марки MSM-70, виробництва фірми "Wema Probst mashinen und ANLAGENBAU" , зав. № 502-105-023, 2005 року випуску та заборонено його відчуження (а.с. 34).

         Позивачу стало відомо, що відповідач передав в оренду  майно, що є предметом застави  по договору кредитування ТОВ "Чапаївський шпалопросочувальний завод" на підставі договору оренди  № 8 від 15.08.2006 року проти якого було порушено справу  № 10-14/4727 про банкрутство.

         18.11.2008 року  Золотоніським ВДВС було винесено постанову про  повернення без виконання, оскільки відсутня організація ТОВ "Чапаївський шпалопросочувальний завод" на території якого знаходиться  обладнання, на яке  треба звернути  стягнення (а.с.53).   

          Оскільки заборгованість з відповідача  неможливо було стягнути через звернення стягнення на заставлене майно, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення боргу у грошах, що відповідає положенням ст. 20 Закону України "Про заставу".  

          За доводами та розрахунками позивача, з чим погоджується і відповідач, прострочена заборгованість відповідача по кредиту становить  14 543,85 доларів США Розрахунок боргу зроблено вірно та у відповідності до умов договору. Доказів плати цієї суми боргу у справі немає, а тому до стягнення з відповідача належить 14 543,85 доларів США боргу по кредиту.

          Позивач з уточненими вимогами просить стягнути з відповідача заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 4 951,57 доларів США.

          У відповідності до розділу 1.3.  кредитного договору відповідач повинен сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 14,5% та в розмірі 16,5% річних за користування кредитом понад встановлений у договорі строк.

          При цьому нарахування процентів здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця методом факт/360 за період з дня фактичного надання кредитних коштів до часу їх повного повернення позивачу, а відповідач зобов'язується сплачувати нараховані проценти протягом перших 5-ти робочих днів місяця, наступного за місяцем  нарахування процентів п.1.3.4 кредитного договору).

          Сторонами було проведено звірку розрахунків та встановлено, що за період з 01.09.2007 року по 13.04.2009 року за відповідачем рахується заборгованість за процентами в загальній сумі 4 951,57 доларів США, доказів сплати яких у справі немає.

          Розрахунок процентів зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору.

        Доказів сплати процентів відповідач суду не надав, а тому до стягнення належить 4 951,57 доларів США  прострочених до сплати процентів за користування кредитними коштами.

          Крім цього позивач також просить стягнути з відповідача 2 655,66 доларів США пені за порушення зобов'язань по  погашенню процентів згідно графіка, 24 941,86 доларів США пені за порушення зобов'язань  по погашенню  кредиту згідно графіка. Дані вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного:

          У відповідності до п. 7.1. кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту чи процентів відповідач на користь позивача повинен сплачувати пеню з розрахунку 0,2% річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу.

          У відповідності до ст.551 ЦК України пеня встановлюється за домовленістю сторін, при сплаті її розмір не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне  виконання грошових зобов'язань" , а у відповідності до ст. 232 ГК України нарахування пені повинно бути припинено через шість місяців з часу виникнення права на пеню.

          Сторони провели звірку розрахунків по пені та  її перерахування у відповідності до вищевказаних положень чинного законодавства, з чим погоджується суд і сума пені за належним розрахунком становить 1 740,48 долари США за прострочення сплати кредиту та 101,04 долари США за прострочення сплати процентів за період з 13.10.2008 року по 13.04.2009 року.

          В решті вимог про стягнення  пені у задоволенні позову слід відмовити.           

          Позивач також просить стягнути з відповідача штраф у сумі 5000,00 грн. за порушення умов кредитного договору в частині прострочення сплати кредиту та процентів і незбереження предмету застави, що було обов'язками позивача згідно умов кредитного договору. Дана вимога також підлягає до задоволення, виходячи з наступного :

          У відповідності до п. 7.6. кредитного договору за порушення своїх зобов'язань за даним кредитними договором відповідач повинен сплатити позивачу неустойку в розмірі 5 000,00 грн.

          У відповідності до ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями за цим кодексом є неустойка, штраф, пеня. Розмір штрафних санкцій може бути визначено у певній грошовій сумі.

          За таких обставин встановлення неустойки в сумі 5 000,00 грн. в кредитному договорі є правомірним і дана умова підлягає до виконання відповідачем в силу ст. 526 ЦК України. В акті звірки розрахунків відповідач погодився із правомірністю нарахування штрафу в сумі 5 000,00 грн. , а тому дана вимога також  підлягає до повного задоволення.

       Позивач  також просить суд  стягнути з відповідача 2 340,00 грн. витрат за вчинення  виконавчого напису.  Дана вимога  є правомірною і 2340,00 грн. підлягають до стягнення з відповідача в силу вимог ст. 526 ЦК України та  п. 1.4 договору застави з якого вбачається, що у  випадку невиконання  відповідачем умов кредитного договору  позивач має право  отримувати  задоволення своїх  вимог за рахунок  предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі  вимог,  включаючи основну суму  боргу, проценти з а користування  кредитом,  відшкодування збитків, завданих  прострочкою виконання, включаючи пеню та штрафні санкції, а також видатки по зверненню стягнення  на предмет застави та його реалізацію. Витрати на вчинення виконавчого напису є збитками позивача, на відшкодування яких він має право в силу ст. 22 ЦК України.

        На підставі викладеного, за кредитним договором від 20 червня 2006 року  № 11012478001 з відповідача на користь позивача слід стягнути 14 543,85 дол. США. заборгованості по кредиту,                 4 951,57 долари США простроченої заборгованості по процентах, 1 740,48 доларів США пені по погашенню кредиту, 101,04 долари США пені за прострочення сплати процентів, 5 000,00 грн. неустойки, 2 340,00 грн. витрат  за вчинення виконавчого напису

            Доказів про погашення позичальником заборгованості  у вказаній сумі в справі немає.

            В решті вимог, (в частині стягнення пені), у задоволенні позову слід відмовити повністю.

         У відповідності до статті 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам, з відповідача на користь позивача слід стягнути 213,37 дол. США та 102,00 грн.  сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу. За збільшення позовних вимог з позивача на користь державного бюджету слід стягнути 4,07 долари США.

          Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд,

                                                                                    ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торос-М", код ЄДРПОУ 33683975, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку  "Укрсиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту Акціонерного комерційного інноваційного банку "Укрсиббанк", м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 27, ідентифікаційний код 09807750 –14 543,85 дол. США. заборгованості по кредиту, 4 951,57 долари США простроченої заборгованості по процентах, 1 740,48 доларів США пені по погашенню кредиту, 101,04 долари США пені по сплаті процентів, 5 000,00 грн. неустойки, 2 340,00 грн. витрат за вчинення виконавчого напису, 213,37 дол. США та 102,00 грн. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В решті вимог у задоволенні позову відмовити повністю.

3.           Стягнути з Акціонерного комерційного інноваційного банку  "Укрсиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту Акціонерного комерційного інноваційного банку "Укрсиббанк", м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 27, ідентифікаційний код 09807750 на користь Державного бюджету України через місцеві органи ДПІ --  4,07 долари США державного мита за збільшення позовних вимог.

          Наказ видати.

        Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

       СУДДЯ                                                                                                       Н.М. Спаських