Постанова

від 11.03.2014 по справі 825/437/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2014 року Чернігів Справа № 825/437/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря Хрущ Т.М.,

за участі представника позивача Карети О.О.,

за участі представника відповідача Лисиці О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагро" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування вимоги та податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 29.01.2014 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 28 лютого 2013 року: №0001252200 та №0001262200 та визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 11 січня 2014 року №9-22.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що угоди, які укладені між позивачем та контрагентом ТОВ «Ривс», не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. Приймаючи до уваги наявність всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Ривс» та податкових накладних, оформлених у повній відповідності з чинним законодавством, позивач мав повне право на віднесення відповідних сум до валових витрат та ПДВ до складу податкового кредиту. Наявність вказаних документів, як і відсутність підстав щодо безтоварності операцій, підтверджується актом перевірки. Крім того, за змістом відомостей викладених в акті, підтверджується і той факт, що на момент проведення господарських операцій, а також віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, ТОВ «Ривс» було зареєстроване у державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ. На думку позивача на даний час відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі цін та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів та податкових накладних, вказаного контрагента та виключення сум ПДВ за ними зі складу податкового кредиту. Крім того, платник податків взагалі жодним чином не повинен нести відповідальність за господарську діяльність контрагента, його звітність як платника, тощо, про яку взагалі не обізнаний та не повинен бути обізнаний.

Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що ДПІ у м. Чернігові було отримано акт №7211/224/34914473 від 21.12.2012 «Про результати документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ривс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Будівництво та реконструкція» за листопад 2011 року, ТОВ «Олимп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, БПП «Сура» вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку». На момент перевірки суб'єкт господарювання має 4 стан - порушено провадження у справі про банкрутство. Фактично згідно податкової звітності та проведених заходів встановлено відсутність у ТОВ «Ривс» виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. ТОВ «Ривс» за період 2011-2012 рік сформовано податковий кредит по операціях з вище перерахованими підприємствами. Разом з тим, вказаними підприємствами надано податкову звітність, в якій взагалі відсутній податковий кредит - згідно наданих розрахунків коригування здійснюється повернення передплат неіснуючим контрагентам. Таким чином, зроблений висновок, що вищевказані підприємства взагалі не придбавали товари у 2011-2012 роках, і, в свою чергу, не могли здійснювати реалізацію товару, робіт, послуг ТОВ «Ривс» у вказаному періоді. Отже акти та податкові накладні, виписані на переробку сировини ТОВ „Ривс" для ТОВ „ВАГРО", не мають юридичної сили і доказовості, оскільки складені з порушенням вимог чинного законодавства внаслідок укладання нікчемного правочину.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити, виходячи з наступного.

Працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагро" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість задекларованого за липень-серпень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ "Ривс", за результатами якої складено акт №414/22/31188752 від 14.02.2013 (том №1, а.с.13-34).

Перевіркою було встановлено наступні порушення:

1. п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 201534,00 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2012 року в сумі 201534,00 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в пп.4.1.2 розділу 4 акта перевірки;

2. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього у сумі 113821,00 грн., в тому числі за липень місяць 2012 року в сумі 70806,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 43015,00 грн.; завищення від'ємного значення різниці податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року всього у сумі 39058,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28 лютого 2013 року: №0001252200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 302301,00 грн., з них: +201534,00 грн. - за основним платежем та 100767,00 грн. - за штрафними санкціями (том №1, а.с.41); №0001262200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 229320,00 грн., з них: +152879,00 грн. - за основним платежем та 76440,00 грн. - за штрафними санкціями (том №1, а.с.40).

11.01.2014 відповідачем було винесено податкову вимогу №9-22 на загальну суму 569712,83 грн. (том №1, а.с.39).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагро" є: змішане сільське господарство; ремонт, технічне обслуговування і монтаж інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесених до інших групувань (том №1, а.с.44). Відповідно до свідоцтва Товариство з обмеженою відповідальністю "Вагро" є платником податку на додану вартість (том №1, а.с.43).

29.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагро" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ривс" (Виконавець) було укладено договір про виготовлення продукції з давальницької сировини (том №1, а.с.121).

Відповідно п.1.1 договору Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити з наданої Замовником давальницької сировини та передати Замовникові готову продукцію - макуху соєву.

Відповідно до пп.1.1.1 договору Замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію й оплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до пп.3.1 договору за виготовлення продукції, визначеної п.1.1 даного договору, Замовник сплачує Виконавцеві винагороду, яка виставляється в рахунках-фактури, по кожному окремому факту переробки сировини.

Відповідно до пп.4.1 договору приймання-передача виготовленої продукції здійснюється на складі Виконавця протягом 5 календарних днів з моменту отримання

Виконання даного договору підтверджується:

- видатковими накладними на люпин та макуху соєву: від 29.06.2012 №06/06; від 01.07.2012: №0107, №01/07; від 04.07.2012: №0207, №02/07; від 08.07.2012: №0307, №03/07; від 13.07.2012: №0407, №04/07; від 17.07.2012: №05/07, №0507; від 28.07.2012: №0607, №06/07; від 31.07.2012: №0707, №07/07; від 06.08.2012: №0108, №01/08; від 08.08.2012: №0208, №02/08; від 12.08.2012: №0308, №03/08; від 17.08.2012: №0408, №04/08; від 20.08.2012: №0508, №05/08; від 29.08.2012 №0608; від 25.08.2012 №06/08; від 31.08.2012 №0708 (а.с.133,141,150,159,174,177,185,194,203,211,220,229,238,247);

- актами приймання-передачі надання послуг по переробці сировини від 01.07.2012 №4659; від 04.07.2012 №4660; від 08.07.2012 №4661; від 13.07.2012 №4662; від 17.07.2012 №4663; від 28.07.2012 №4664; від 31.07.2012 №4665; від 06.08.2012 №5280; від 08.08.2012 №5281; від 12.08.2012 №5282; від 17.08.2012 №5381; від 20.08.2012 №5382; від 29.08.2012 №5569; від 30.08.2012 №5570 (том №1, а.с.135,144,153,162,168,180,188,197,205,214,223, 232,241,250).

Позивач належним чином розрахувався за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.09.2012, від 11.09.2012, від 18.09.2012, від 18.10.2012, від 25.10.2012, від 24.10.2012, від 30.10.2012, від 01.11.2012, від 05.11.2012, від 08.11.2012, від 13.11.2012, від 19.11.2012 (том №2, а.с.6-17).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ривс" було виписано податкові накладні від 01.07.2012 №295; від 04.07.2012 №296 ; від 08.07.2012 №297; від 13.07.2012 №298; від 17.07.2012 №299; від 28.07.2012 №300; від 31.07.2012 №301; від 06.08.2012 №97; від 08.08.2012 №98; від 12.08.2012 №99; від 17.08.2012 №205; від 20.08.2012 №206; від 29.08.2012 №391; від 30.08.2012 №392 (том №1, а.с.136,145,154,163,169,181,189,198, 206,215,224,233,242, том №2, а.с.1).

Доставка продукції підтверджується товарно-транспортними накладними від 01.07.2012, від 30.06.2012, від 04.07.2012, від 08.07.2012, від 03.07.2012, від 13.07.2012, від 07.07.2012, від 16.07.2012, від 12.07.2012, від 28.07.2012, від 17.07.2012, від 31.07.2012, від 27.07.2012, від 06.08.2012, від 30.07.2012, від 07.08.2012, від 12.08.2012, від 10.08.2012, від 17.08.2012, від 13.08.2012, від 20.08.2012, від 16.08.2012, від 29.08.2012, від 22.08.2012, від 25.08.2012, від 31.08.2012 (том №1, а.с.134,142-143,151-152,160-161,175-176,178-179,186-187,195-196,204,212-213,221-222,230-231,239-240,248-249).

Виготовлена продукція - макуха соєва була реалізована контрагентам позивача згідного договорів поставки: від 15.06.2012, укладеного з ТОВ "Курганський бройлер", та від 06.05.2011, укладеного з ТОВ "Курганський бройлер" (філія "Бориспільський комбікормовий завод"), що підтверджується видатковими накладними від 01.07.2012 №РН-1, від 04.07.2012 №РН-2, від 08.07.2012 №РН-6, від 13.07.2012 №РН-7, від 17.07.2012 №РН-8, від 28.07.2012 №РН-9, від 31.07.2012 №РН-11, від 06.08.2012 №РН-03, від 08.08.2012 №РН-05, від 12.08.2012 №РН-6, від 17.08.2012 №РН-7, від 20.08.2012 №РН-8, від 29.08.2012 №РН-09, від 02.09.2012 №РН-001; довіреностями від 01.07.2012 №52, від 04.07.2012 №56, від 08.07.2012 №БК-805, від 13.07.2012 №70, від 17.07.2012 №78, від 31.07.2012 №БК-882, від 06.08.2012 №БК-917, від 08.08.2012 №БК-928, від 12.08.2012 №БК-941, від 17.08.2012 №БК-968, від 20.08.2012 №125, від 29.08.2012 №БК-1013, від 02.09.2012 №БК-1034; товарно-транспортними накладними від 01.07.2012, від 04.07.2012, від 08.07.2012, від 13.07.2012, від 17.07.2012, від 28.07.2012 №28, від 31.07.2012, 05.08.2012, від 08.08.2012, від 12.08.2012, від 17.08.2012, від 19.08.2012, від 29.08.2012, від 02.09.2012; податковими накладними від 01.07.2012 №1, від 04.07.2012 №2, від 08.07.2012 №6, від 13.07.2012 №7, від 17.07.2012 №8, від 28.07.2012 №9, від 31.07.2012 №11, від 06.08.2012 №3, від 08.08.2012 №5, від 12.08.2012 №6, від 17.08.2012 №7, від 20.08.2012 №8, від 29.08.2012 №12, від 02.09.2012 №1 (том №1, а.с.122-132,137-140,146-149,155-158,164-167,170-173,182-184,190-193,199-202,207-210,216-219,225-228,234-237,243-246, том №2, а.с.2-5).

Господарські операції з ТОВ "Ривс" було відображено в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується аналізами субрахунку 631-39, аналізами рахунку 202, аналізом рахунку 202-209, аналізом рахунку 202-210, аналізом рахунку 202-211, аналізом рахунку 202-212, аналізом рахунку 202-214, аналізом рахунку 202-215 (том №2, а.с.18-29).

Дані операції було відображено в податковому обліку позивача, що підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (том №2, а.с.30-33).

Сировина для переробки була отримана позивачем від ДП "ЛЕВОНА-С" Приватного підприємства "Левона", ПП "Левона-Агро", СТОВ "ОЛТАС-льон", СТОВ "Щорссільгоспсервіс", що підтверджується видатковими накладними від 03.05.2012 №РН-02, від 08.05.2012 №РН-06, від 29.05.2012 №РН-0016, від 20.06.2012 №ОFF-000159, від 25.06.2012 № ОFF-000170, від 26.06.2012 №ОFF-000171, від 27.06.2012 №ОFF-000172, від 12.07.2012 №РН-0000072, від 14.07.2012 №РН-0000073, від 01.08.2012 №РН-0000083, від 13.08.2012 №ОFF-000258; накладними №7, №8 (том №2, а.с.35-44).

Згідно договору суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2012 позивач для зберігання продукції орендує нежитлове (складське) приміщення по вул. Шевченка, 23, с.Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, загальною площею 237,4 кв.м (а.с.117-119).

На момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ "Ривс" було належним чином зареєстроване в якості суб'єкта господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том №1, а.с.113-116) та було платником ПДВ.

Таким чином, суд вважає, що господарські операції з виготовлення макухи соєвої з давальної сировини між позивачем та ТОВ "Ривс" мали реальний характер, оскільки придбання виготовленої макухи соєвої, зазначеної у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ "Вагро", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку, також господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентом податковий орган посилається на акт перевірки: №/3-23-40-37119637 від 21.12.2011 «Про результати документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ривс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Будівництво та реконструкція» за листопад 2011 року, ТОВ «Олимп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, БПП «Сура» вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку», яким встановлено, що ТОВ «Ривс» здійснювало свою діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб та встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 році. Зазначені висновки зроблені на підставі податкової звітності ТОВ «Ривс».

Проте, суд зазначає, що викладені в акті перевірки обставини, не спростовують реальності виконання господарської операції, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Фактично, висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зроблено без дослідження договорів, первинних та інших документів ТОВ "Ривс".

Крім того, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. В законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 28 лютого 2013 року: №0001252200 та №0001262200 та вимоги від 11 січня 2014 року №9-22.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу виготовленого товару, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 28 лютого 2013 року: №0001252200 та №0001262200, та про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 11 січня 2014 року №9-22, з підстав наведених позивачем у позовній заяві, належить задовольнити.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 11 січня 2014 року №9-22.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від 28 лютого 2013 року: №0001252200 та №0001262200.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові/ м.Чернігів/ 22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагро" (код ЄДРПОУ 31188752) судові витрати в сумі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна