Рішення

від 28.05.2009 по справі п-19/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П-19/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2009 р.   Справа № П-19/66   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді Максимів Т.В.

При секретарі Гринюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи   

за позовом  Прокурора  Надвірнянського району в інтересах держави в особі Державного комітету України по нафті і газу, який представляє Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз"  вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76000

в особі філії Надвірнянського управління  по експлуатації газового господарства, вул.Комунальників,1, м.Надвірна.

до відповідача  Лоївської сільської ради  вул. Грушеквського,59, с. Лоєва, Надвірнянський район  

Представники:

Від позивача:  Омельченко Т.А.-представник, (довіреність № 05-16/783 від 08.05.09. )

Від відповідача: представники не з'явилися

Представнику позивачу  роз"яснено права та обов"язки передбачені ст.ст.20, 22ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор  Надвірнянського району в інтересах держави в особі Державного комітету України по нафті і газу, який представляє Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" звернувся в суд із позовом до  Лоївської сільської ради  про стягнення заборгованості  в сумі 1195, 80 грн.

          Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України, прокурор в позовній заяві № 932 від 17.04.09.                    (вх.№ 1712 від 23.04.09.) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обгрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

        Тому у відповідності до ч.1 ст. 2 ГПК України, слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.

        Представник відповідача в судове засідання не з"явився, причини нез"явлення суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується  поштовим  повідомленням про вручення № 11941980.

                  Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,  суд  вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

       Позивач в судовому засіданні подав заяву про зміну  позовних вимог (вх. № 4295 від 28.05.09) та просить суд стягнути з відповідача 131,56., а саме: 1,13 грн.. - основного боргу , 35,00  грн. -пені, 2,45 грн. - 3 %   річних, 15,98 грн.- інфляційних нарахувань  та  77,00 грн.- штрафу.

          Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.                    

       Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно  з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються його вимоги та, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив, що між сторонами даного спору 31.12.08 укладено договір №09-10/61-2009 на постачання та транспортування природного газу, згідно якого позивач  зобов»язався надавати послуги по поставці та транспортуванню  природного газу, а відповідач, в свою чергу, прийняти його та оплатити за тарифами, встановленими договором.

           На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 0,525 тис.м3 природного

газу, що підтверджуються актом прийому- передачі природного газу від 27.01.09. (копія якого знаходиться в матеріалах справи). При  проведенні нарахування по акту прийому-передачі природного газу позивачем застосована вартість газу за 1000 м3  в сумі 2621,58 грн.

         Проте відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 21.04.2009 року №4334/10/41-211 щодо необхідності перерахунку збору у вигляді цільової надбавки до  діючого тарифу на природний газ за період з 01 січня по 12 січня 2009 року, керуючись роз'ясненням Міністерства юстиції України від 20.03.2009 року №2289-04-09-20 стосовно набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 року №1161 «Про внесення змін до п.1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ»відпускна ціна природного газу за цей період для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифу на його транспортування і постачання становитиме 2912,50грн., в тому числі ціна природного газу 2421,30грн., тариф на транспортування 141,24грн., тариф для постачання для ВАТ 50,88грн., тариф на транспортування магістральними трубопроводами 5,16грн., цільова надбавка до тарифу 12% - 290,92грн. Даний перерахунок збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за період з 01 січня по 12 січня 2009 року необхідно провести в обліку за квітень 2009 року .

Керуючись вищевикладеним, відповідно до п.2.2,5.3 договору позивач провів дорахунок за спожитий природний газ за період з 01 січня по 12 січня 2009 року в кількості 203м.куб.газу на суму 59,06грн., внаслідок чого 14.05.09. відповідачу  надано рахунок щодо сплати вищевказаної суми дорахування.

30.04.09. відповідачем  проведена оплата за спожитий та протранспортований природний газ в сумі 1158,29 грн., відповідно до п.6.5 Договору вказана сума  зарахована в рахунок погашення заборгованості попереднього періоду.

Враховуючи вищенаведене, відповідач  зобов"язання  виконав    частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1,13 грн.         

          Відповідно до ст. 526, 530 ЦК  України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Доказів погашення боргу в сумі 1,13 грн. суду не подано, наявність такого боргу відповідач не спростував, отже вимога щодо його стягнення обґрунтована та підлягає задоволенню.

                    Згідно умов договору (розділ 7)  встановлена відповідальність за порушення  строків виконання зобов"язань, а саме відповідач зобов"язаний  на користь позивача сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції,  трьох відсотків річних за весь час  прострочення, пеню в розмірі подвійної  облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення,   а також за прострочення понад  тридцять днів додатково сплачує штраф  у розмірі сім відсотків  від суми заборгованості.

           Застосування ст. 625 ЦК України та умов Розділу 7 договору, щодо відповідальності  за порушення зобов"язання є  підставним,  а тому суд вважає обгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення трьох процентів річних, інфляційних нарахувань, пені та штрафу.

          Відповідач не подав суду доказів здійснення повної  сплати заборгованості, не заперечив її розмір,  тому відповідно до приписів встановлених ст.33 ГПК України, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 1,13 грн.- основного боргу, 35,00 грн- пені, 15,98 грн.- інфляційних нарахувань,  3-х % річних в сумі 2,45грн., а також 77,00 грн.- штрафу,  такими, що підлягають до задоволення.

            На підставі викладеного, у відповідності до ст.121, 124 Конституції  України, ст. 526, 530 ЦК України, керуючись ст.2, 33, 49, 75, 82-84   ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

          Стягнути з   Лоївської сільської ради  вул. Грушеквського,59, с. Лоєва, Надвірнянський район (код 04354640) на користь   Відкритого  акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз"  вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76000 (код 03361046)  –131,56 грн.  заборгованості, з яких 1,13 грн.- основного боргу, 15,98 грн.-  інфляційних нарахувань,  2 ,45 грн.- 3% річних,     35,00 грн.-пені та 77,00 грн.  -штрафу.

         Стягнути з  Лоївської сільської ради  вул. Грушеквського,59, с. Лоєва, Надвірнянський район (код 04354640)  в доход Державного бюджету ( отримувач: УДК, м. Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК  України в Івано-Франківській  області, МФО 836014, р/р 31113095700002,  код ЄДРПОУ  20568100,  код  платежу 22090200) - 102 грн.  судових витрат по сплаті державного мита.

          Стягнути з Лоївської сільської ради  вул. Грушеквського,59, с. Лоєва, Надвірнянський район (код 04354640) в доход Державного бюджету (отримувач: Державний бюджет м. Івано-Франківська, код ЄДРПОУ 20568100, р/р 31216259700002, банк- ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050000) - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Накази видати позивачу  після  набрання рішенням законної сили.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Максимів Тетяна Володимирівна

                                                            рішення підписане 02.06.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"