Ухвала

від 27.02.2014 по справі 801/9766/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/9766/13-а

27.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Паздеріна О. М.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден-Райс"- Гриценюк Ігор Юрійович, довіреність № б/н від 10.01.13

представник відповідача - Головного управління Міндоходів в АР Крим - не з'явився,

представник відповідача - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим - з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Радчук А.А. ) від 28.11.13 по справі № 801/9766/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден-Райс" (вул.Садова, буд.1-а, с.Почесне, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96020)

до Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. О. Невського, буд.29, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим (вул. Північна, буд.2, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28 листопада 2013 року у справі № 801/9766/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден-Райс» до Головного управління Міндоходів в АР Крим, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим №0000892201 від 24.07.2013, щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Райс" грошового зобов'язання по збору за спеціальне використання води в сумі 6853994,11 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1454178,04 грн.: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Міндоходів в АР Крим № 964/10/10.2-14 від 01.10.2013 про відмову у задоволенні скарги на податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим №0000892201 від 24.07.2013.

Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулось Головне управління Міндоходів в АР Крим, яке просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28 листопада 2013 року, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення за результатами розгляду скарги не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути предметом судового оскарження.

У судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав її вимоги та просив задовольнити апеляційну скаргу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим, яка просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28 листопада 2013 року, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на положення Податкового кодексу України та вважає, що позивач є водокористувачем та платником збору за спеціальне використання води.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційних скарг заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в АР Крим суми грошового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води у сумі 6853994,11 грн. за основним платежем та 1454178,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями податковим повідомленням-рішенням від 24.07.2013 року № 0000892201, яке залишено без змін Рішенням Головного управління Міндоходів в АР Крим «Про результати розгляду первинних скарг» № 964/10/10.2-14 від 01.10.2013 року.

Вказані податкове повідомлення-рішення та Рішення прийняті на підставі висновків акту від 01.07.2013 року № 967/22.1/37127936 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Голден-Райс», код ЄДРПОУ 37127936 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.07.29010р. по 31.12.2012р. валютного та іншого законодавства за період з 26.07.2010р. по 31.12.2012р.», яким було встановлено у т.ч. заниження позивачем суми збору за використання води у розмірі 6853994,11 грн., у т.ч. по періодам: 2010 рік у сумі 5627,85 грн., 2011 рік у сумі 3025165,50 грн., 2012 рік у сумі 3823202,76 грн.

З акту перевірки вбачається, що за період з 26.07.2010 року по 31.12.2012 року позивачем задекларовано податкові зобов'язання зі збору за спеціальне використання води у сумі 195,99 грн., у т.ч. за період: за 2011 рік - у сумі 141,13 грн., за 2012 рік у сумі 54,86 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вказані податкові зобов'язання зі збору за спеціальне використання води, були задекларовані позивачем за використання води комунального водоводу за Договором з КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» від 24.05.2011 року № 491 на відпуск води комунального водоводу та прийому стоків в комунальну каналізацію та згідно розрахунків лімітів на використання води та водовідведення.

Податкова інспекція визнала позивача платником збору за спеціальне використання води за іншою його діяльністю, а саме: за діяльністю по вирощуванню сільськогосподарських культур, що здійснюється позивачем на підставі укладених із ТОВ «Надія+» договорів підряду та договору про виконання сільськогосподарських робіт, згідно яких позивач є Виконавцем комплексу сільськогосподарських робіт, вирощування, прибирання і передпродажне зберігання зернових культур (ячмінь, пшениця, рис та інш.), які надаються ТОВ «Надія+» (Замовник).

Дані обставини не є спірними по справі та відповідачі не спростовують той факт, що позивач не є а ні землекористувачем земельних ділянок а ні власником (користувачем) меліоративної системи для отримання води та її використання з Північно-Кримського каналу.

У акті перевірки податкова інспекція посилається на те, що позивач при здійсненні сільськогосподарських послуг для ТОВ «Надія+» використовувало воду з Північно-Кримського каналу від ім'я ТОВ «Надія+» без укладення з ТОВ «Надія+» договору та відсутності дозволу на спеціальне водокористування. При цьому податкова інспекція підтверджує те, що договір про поставку води для зрошування сільськогосподарських культур на землях, якими користується ТОВ «Надія+», було укладено із Красноперекопським управлінням водного господарства саме ТОВ «Надія+».

Судова колегія вважає, що немає правових підстав для визнання позивача платником збору за спеціальне використання води з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, позивач не є землекористувачем, не здійснює вирощування сільськогосподарських культур для використання у власній господарській діяльності, не знаходиться у договірних правовідносинах із Красноперекопським управлінням водного господарства щодо поставки води для зрошування сільськогосподарських культур із Північно-Кримського каналу, не має на своєму балансі у власності або користуванні будь-які споруди або технічні пристрої для забору води із каналу. Вказані обставини, як вказувалося вище, не є спірними між сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що землекористувачем земельних ділянок, на яких зрощуються позивачем сільськогосподарські культури, є ТОВ «Надія+». При цьому вирощування сільськогосподарських культур здійснюється позивачем на підставі укладених із ТОВ «Надія+» договорів підряду та договору надання комплексу сільськогосподарських робіт, власником зрощеної сільськогосподарської продукції є ТОВ «Надія+», яка є сільськогосподарським товаровиробником та використовує отриману продукцію у власній господарській діяльності.

Крім того, саме ТОВ «Надія+» на підставі Договору оренди комунального майна від 28.12.2009 року та Договору оренди меліоративної системи від 05.04.2012 року, що були укладені із Почетненською сільською Радою (Орендодавець), здійснює експлуатацію внутрігосподарської меліоративної системи та частини меліоративної системи, що надана для поливу сільськогосподарських культур, недопущення підйому рівня грунтових вод та вторинного засілення земель, що представляє собою об'єкти інженерної інфраструктури внутрішньогосподарської меліоративної системи: гідротехнічні ділянки у т.ч.: рісові сівообороти - площа 744,00 га.

При цьому ТОВ «Надія+» має відповідний Дозвіл на спеціальне водокористування від 11.06.2009 року УКР-КРЫ № 1079 строком дії до 01.04.2014 року, що був наданий Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища та має встановлені ліміти використання та забору води.

Поставка води, що використовується для вирощування та поливу сільськогосподарських культур на землях, користувачем яких є ТОВ «Надія+», здійснюється Красноперекопським управлінням водного господарства на підставі відповідних договорів, які також укладені саме із ТОВ «Надія+».

Таким чином, матеріалами справі безперечно встановлено, що позивач не є сільськогосподарським товаровиробником, не є користувачем сільськогосподарських земель, не є користувачем або власником меліоративних систем, які використовуються для поливу та вирощування сільськогосподарських культур, не отримує послуги з поставки води для вирощування та поливу сільськогосподарських культур від Крсноперекопського управління водного господарства, не має спеціального дозволу на водокористування. Такою особою є виключно ТОВ «Надія+», з яким позивач знаходиться у правовідносинах по наданню комплексу послуг.

Позивач є виключно особою, що надає комплекс підрядних сільськогосподарських послуг по вирощуванню, прибиранню і передпродажному зберіганню сільськогосподарських культур. А той факт, що позивач під час надання послуг з вирощуванню сільськогосподарської продукції використовує воду, яку отримає ТОВ «Надія+», - не робить його спеціальним водокористувачем.

Відповідно до пункту 2 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністру України від 16.08.1999 року № 1494, збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод. Згідно пункту 3 Порядку платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурсі та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Відповідно до пункту 323.1. статті 323 Податкового кодексу України платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до пункту 326.2. статті 326 Податкового кодексу України збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

За обсяги води, переданої водокористувачем - постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем - постачальником.

З урахуванням всього вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що позивач не є спеціальним водокористувачем та не повинен сплачувати збір за спеціальне водокористування водними ресурсами. Сам по собі факт того, що позивач здійснював сплату за використану воду Красноперекопському управлінню водного господарства за ТОВ «Надія+» не може слугувати підставою для визнання його платником збору, оскільки такі обставини стосуються виключно розрахунків між позивачем та ТОВ «Надія+» та не впливають на розрахунку зі сплати збору із бюджетом.

При таких обставинах справи апеляційна скарга Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим - не підлягає задоволенню.

Не підлягає задоволенню із вищевказаних висновків також апеляційна скарга Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Крім того, судова колегія зазначає, що спірне Рішенням Головного управління Міндоходів в АР Крим «Про результати розгляду первинних скарг» № 964/10/10.2-14 від 01.10.2013 року є безумовно правовим актом індивідуальної дії у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, яке може бути оскаржено до суду, оскільки безпосередньо впливає на права позивача у сфері справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Відповідно до пунктів 56.1, 56.2 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно пункті 56.18. статті 56 Кодексу з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Таким чином, за змістом вказаних положень Податкового кодексу, платник податків має право оскаржити будь-яке рішення контролюючого органу в порядку адміністративного оскарження, яке вважається досудовим порядком вирішення спору, або безпосередньо до суду, тобто вибрати спосіб оскарження за своїм вибором.

При таких обставинах справи судова колегія вважає помилковими доводи Головного управління Міндоходів в АР Крим про те, що Рішення Головного управління Міндоходів в АР Крим «Про результати розгляду первинних скарг» № 964/10/10.2-14 від 01.10.2013 року може бути оскаржено виключно до податкового органу вищого рівня та не може бути оскаржено до суду.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.13 по справі № 801/9766/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська