Постанова

від 06.03.2014 по справі 820/2035/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 р. № 820/2035/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання Демченко В.В.,

представники сторін - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Им-Екс" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Им-Екс", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточненних позовних вимог, просить суд: визнати незаконними дії відповідача щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Рекламно-виробничий дім «АПХІЛ» (код ЄДРПОУ 36588639), ПП «Тронік» (код ЄДРПОУ 32548833), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) від 23.09.13р. № 702/20-36-22-03/37191011; визнати незаконними дії відповідача щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень 2013 року від 15.10.13р. № 185/20-36-22-03/27191011; визнати незаконними дії відповідача щодо складення акту про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Метпром» (код ЄДРПОУ 38450741) за період з 01.04.13 по 30.04.13 та подальшому ланцюгу постачання від 16.08.13р. № 394/20-36-22-03/38158530; визнати незаконними дії відповідача щодо самостійного коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38450741) в Інформаційній системі "Податковий блок" на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Рекламно-виробничий дім «АПХІЛ» (код ЄДРПОУ 36588639), ПП «Тронік» (код ЄДРПОУ 32548833), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) від 23.09.13р. №702/20-36-22-03/37191011, акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень 2013 року від 15.10.13р. № 185/20-36-22-03/27191011 та акту про результати проведення позапланової документальної виїзної переврки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Метпром» (код ЄДРПОУ 38450741) за період з 01.04.13р. по 30.04.13р. та подальшому ланцюгу постачання від 16.08.13р. № 394/20-36-22-03/38158530; зобов'язати відповідача вчинити дії щодо коригування і відновлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) в інформаційній системі "Податковий блок" задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що використовуючи висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Рекламно-виробничий дім «АПХІЛ» (код ЄДРПОУ 36588639), ПП «Троник» (код ЄДРПОУ 32548833), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) від 23.09.13р. № 702/20-36-22-03/37191011, акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень 2013 року від 15.10.13р. № 185/20-36-22-03/27191011 та акту про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Метпром» (код ЄДРПОУ 38450741) за період з 01.04.13р. по 30.04.13р. та подальшому ланцюгу постачання від 16.08.13р. № 394/20-36-22-03/38158530 відповідач вніс до власної Інформаційної системи «Податковий блок» недостовірні відомості, зазначені в актах, та видалив показники податкової звітності позивача, чим порушив права позивача.

Позивач вважає, що внесені відповідачем недостовірні відомості підлягають вилученню з Інформаційної системи «Податковий блок», оскільки товариство позивача своєчасно та за встановленою формою надавав податковому органу податкову звітність, інформація з якої підлягає відображенню в Інформаційній системі «Податковий блок» на підставі наказів ДПС України від 24.12.12р. № 1197 та № 1198.

Позивач зазначив, що про незаконне використання ІС «Податковий блок» позивачу стало відомо від осіб, які мали господарські відносини з позивачем щодо придбання товарів. На підставі документів, виданих позивачем, його контрагенти - покупці сформували податкову звітність, дані якої змінено податковими органами на підставі спірних актів, незаконні висновки яких відображено відповідачем у ІС «Податковий блок».

Обґрунтовуючи свою позицію, позивач зауважив, що зміна контролюючим органом в базі АС "Податковий блок" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, які полягають, перш за все, у погіршенні його ділової репутації належного платника податків, що може призвести до відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з товариством позивача тощо. За таких обставин позивач вважає, що його підприємство має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показниками централізованої бази даних податкової звітності.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.

У судове засідання представник позивача не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

До матеріалів справи представником відповідача надані письмові заперечення проти позову (т. 1 а.с. 43-45), в яких зазначено, що дії по проведенню спірної зустрічної звірки відповідають вимогам закону, спірна звірка може бути проведена і за відсутності в розпорядженні податкового органу первинних документів платника податків, викладені в акті/довідці висновки податкового органу є правомірними та обґрунтованими, так як цілком узгоджуються з положеннями ст. 61 та ст. 62 Податкового кодексу України.

Представник відповідача, в обґрунтування своєї позиції посилався на п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, яким визначено, що органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом. Вважає дії податкового органу щодо складання акту від 23.09.13 № 702/20-36-22-03/37191011 та висновки цього акту є законними. Між іншим, представник відповідача також зазначив, що платник податків в силу закону для підтвердження права на судовий захист має довести, що контролюючий орган порушує його права (законні інтереси) чи обтяжує додатковими обов'язками внесенням певної інформації до інформаційних систем, а саме: про проведену перевірку, про заходи, спрямовані на її проведення, про відомості, отримані в ході вжиття таких заходів. Посилаючись на викладені у запереченнях на позов доводи, представник відповідача просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог.

У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, тому суд вважає за можливе слухати справу за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши норми матеріального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Им-Екс», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 38450741, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) в Індустріальній об'єднаній Державній податковій інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

За матеріалами справи судом встановлено, що посадовими особами Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Рекламно-виробничий дім «АПХІЛ» (код ЄДРПОУ 36588639), ПП «Троник» (код ЄДРПОУ 32548833), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) від 23.09.13р. № 702/20-36-22-03/37191011, в якому відповідачем встановлена нереальність господарських відносин позивача з вказаними суб'єктами господарювання (т. 1 а.с. 10-34).

З висновків зазначеного акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлені порушення: п.п. 44.1 ст. 44, ст. 185, ст. 186, ст. 187, ст. 188, ст. 198 Податкового кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійсненних з постачальниками та покупцями, встановлює неможливість здійснення фінансово-господарських операцій ПП «Троник» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства у перевіряємому періоді.

Так, податковим органом в акті перевірки від 23.09.13р. № 702/20-36-22-03/37191011 зазначено, що ТОВ «Им-Екс» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з надання податкової вигоди третім особам, в наслідок чого у ТОВ «Им-Екс» перевіркою неможливо встановити об'єкти оподаткування по взаємовідносинам із ТОВ «Рекламно-виробничий дім «АПХІЛ» (код ЄДРПОУ 36588639), ПП «Троник» (код ЄДРПОУ 32548833), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за травень 2013 року, в розумінні ст. ст. 185, 187,188, 194, 196, 197, 198, 199, 200 ПК України.

Відповідачем у висновках акту перевірки зазначено також, що діяльність ТОВ «Им-Екс» має ознаки нереальності здійснення, а саме: відсутність документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Рекламно-виробничий дім «АПХІЛ», ПП «Троник», ФОП ОСОБА_1 за травень 2013 року.

За матеріалами справи судом встановлено, що податковим органом відносно ТОВ «Им-Екс» також складені акти: від 16.08.13р. № 394/20-36-22-03/38158530 про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Метпром» (код ЄДРПОУ 38450741) за період з 01.04.13р. по 30.04.13р. та подальшому ланцюгу постачання (т.1 а.с. 50-69) та від 15.10.13 №185/20-36-22-03/27191011 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень 2013 року (т.1 а.с. 95-108).

З висновків акту перевірки від 16.08.13р. № 394/20-36-22-03/38158530 вбачається, що податковим органом встановлено порушення ТОВ «Им-Екс» вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого, на думку податкового органу, завищено склад податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 2440805,49 грн., у т.ч. : за квітень 2013 року на суму 2440805,49 грн. за розрахунок взаємовідносин з ТОВ «Компанія Метпром» (код ЄДРПОУ 38450741); п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку перевіряючого органу, завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2440805,49 грн., у т.ч. за серпень 2013 року на суму 2440805,49 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Бест Інжинірінг» (код ЄДРПОУ 38238846).

З висновків акту від 15.10.13р. №185/20-36-22-03/27191011 вбачається, що податковим органом встановлено порушення ТОВ «Им-Екс» вимог ч. 1 ст. 203, 215,216,228,662,655,656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Им-Екс» до реальних вигодонабувачів за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року по ланцюгу постачання. Як зазначає відповідач у висновках цього акту, зазначеною звіркою не підтверджено реальності проведення господарських операцій з контрагентами-покупцями, визначених в акті, за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Використовуючи висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Рекламно-виробничий дім «АПХІЛ» (код ЄДРПОУ 36588639), ПП «Троник» (код ЄДРПОУ 32548833), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) від 23.09.13р. №702/20-36-22-03/37191011, акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень 2013 року від 15.10.13р. № 185/20-36-22-03/27191011 та акту про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Метпром» (код ЄДРПОУ 38450741) за період з 01.04.13р. по 30.04.13р. та подальшому ланцюгу постачання від 16.08.13р. № 394/20-36-22-03/38158530, відповідач вніс до власної Інформаційної системи «Податковий блок» недостовірні відомості, зазначені в актах, та видалив показники податкової звітності позивача.

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу наведених актів перевірок не покладено.

Як вбачається з матеріалів справи, податкових повідомлень-рішень на підставі вищевказаних актів перевірок контролюючим органом не приймалось.

Оскільки платник податків не погоджується з правомірністю зазначених дій органу управління, то слід дійти висновку, що спір склався з приводу відповідності закону дій суб'єкта владних повноважень - Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, вчинених з приводу реалізації управлінської функції контролю у спосіб проведення зустрічної звірки.

Розглядаючи справу, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єктів владних повноважень, до яких в розумінні ст. 3 КАС України та Податкового кодексу України належить і відповідач, викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу суджень Індустріальної ОДПІ м. Харкова, відображених в актах про неможливість проведення зустрічної звірки від 23.09.13р. № 702/20-36-22-03/37191011 та від 15.10.13 № 185/20-36-22-03/27191011, а також акті про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс від 16.08.13р. № 394/20-36-22-03/38158530 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зазначає, що правовідносини з приводу проведення органами доходів і зборів зустрічних звірок платників податків унормовані п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232 (далі за текстом - Порядок №1232).

При цьому, в силу п.п.62.1.3 ст.62 Податкового кодексу України зустрічна звірка нарівні з перевіркою є способом здійснення податкового контролю.

Наведене в кореспонденції з приписами п.21.1.1 ст.21, п.п.21.1.4 ст.21 Податкового кодексу України свідчить про наявність у контролюючого органу безумовного обов'язку дотримуватись процедури проведення зустрічної звірки, починаючи від етапу прийняття рішення про проведення зустрічної звірки і завершуючи етапом оформлення результатів проведеної зустрічної звірки, а також про наявність у платника податків матеріального інтересу, котрий полягає у обґрунтованих очікуваннях на реалізацію управлінської функції контролю відносно себе 1) виключно за наявності визначених законом приводів і підстав, 2) за встановленим законом порядком, 3) з кінцевою документальною фіксацією правильних та достовірних результатів управлінського контролю.

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що нормами Податкового кодексу України не визначені ані підстави, ані приводи для прийняття контролюючим органом рішення про проведення зустрічної звірки, але в силу п.73.5 ст.75 згаданого кодексу зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п.2 Порядку №1232 підставами для прийняття рішення (як форми здійснення управлінського волевиявлення) про проведення зустрічної звірки є факт виникнення у контролюючого органу в ході проведення перевірки платника податків сумнівів відносно дійсності господарських операцій або факт виявлення контролюючим органом в ході проведення перевірки платника податків розбіжностей між задекларованим у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, а відповідно до п.3 Порядку №1232 приводом для прийняття рішення про призначення зустрічної звірки є факт отримання письмового запиту від іншого контролюючого органу або факт знаходження платника податків та контрагента платника податків (по зносинам між якими проводиться зустрічна звірка) на обліку в одному територіальному органі доходів і зборів, а також факт наявності в розпорядженні контролюючого органу первинних і розрахункових документів платника податків.

Відповідачем під час розгляду справи не надано доказів про отримання від інших податкових інспекцій письмових запитів на проведення зазначених зустрічних перевірок.

Таким чином, судом робиться висновок, що у спірних правовідносинах відповідачем від інших податкових інспекцій не отримувалось письмових запитів на проведення зустрічних перевірок.

Отже, відповідач не мав визначених законом підстав для вчинення дій по проведенню спірної зустрічної звірки.

Системно аналізуючи положення п.73.5 ст.73 Податкового кодексу, п.п.6, 7 Порядку №1232, суд доходить до висновку, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, позаяк за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За таких обставин, суд не погоджується із твердженнями відповідача, що спірна звірка може бути проведена і за відсутності в розпорядженні податкового органу первинних документів платника податків, а також на те, що для проведення документальної позапланової перевірки не передбачено надання запитів про надання інформації та її документального підтвердження, оскільки відсутність в розпорядженні податкового органу первинних документів однозначно унеможливлює проведення зустрічної звірки.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень письмового запиту на адресу платника податків не надсилав, первинних і розрахункових документів від платника податків не отримував.

Таким чином, податковий орган не мав визначених законом підстав для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки.

При цьому, суд бере до уваги, що всупереч вимогам п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, норм Порядку №1232 зустрічна звірка, за результатами якої складено акт від 15.10.2013 року за № 185/20-36-22-03/37191011 була проведена не щодо кожного конкретного контрагента позивача окремо, а суцільно відносно певного періоду господарської діяльності платника податків, а саме: за березень 2013 року, що згідно з ст.ст.75-79 Податкового кодексу України є ознакою, притаманною виключно документальній перевірці.

Так, зміст спірної зустрічної звірки, згідно висновків акту звірки від 15.10.2013 року за №185/20-36-22-03/37191011 (т. 1 а.с. 107-108), містить судження податкової інспекції про відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності з усіма контрагентами-постачальниками у перевіряємому періоді: березень 2013 року, що за своєю суттю є інформацію про наявність в діяннях платника податків ознак складу податкового правопорушення, а відтак, характеризує особу як правопорушника, спростовуючи презумпцію добропорядності і сумлінності суб'єкта господарювання як платника податків.

Судом з'ясовано, що висновками акту звірки від 15.10.2013 року за № 185/20-36-22-03/37191011 встановлено порушення ТОВ «Им-Екс» вимог ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Им-Екс» до реальних вигодо набувачів за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року по ланцюгу постачання.

Зазначені висновками зроблені податковим органом на підставі допущених порушень з боку контрагента підприємства позивача - ПП «Троник» (32548833). Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних висновків не покладено.

Між тим, під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Им Екс» 01.03.2013 року укладено договір поставки з ПП «Троник» за № 1/03-01, відповідно до умов якого позивач поставив ПП «Троник» товарно-матеріальні цінності, зокрема, листи удароміцного полістиролу, труби сталеві, обладнання, тощо.

Оцінивши згаданий правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний договір був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірний правочин не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, спірний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладеного правочину, позивачем подані до суду виписані відповідні видаткові та податкові накладні (т. 5 а.с. 121-136; т. 9 а.с. 150-159, т. 10 а.с. 231-243, т. 11 а.с. 93-105, т. 12 а.с. 67-92).

Суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім того, згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення № 88) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення № 88), ст.44 Податкового кодексу України спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Щодо висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 23.09.13р. №702/20-36-22-03/37191011 про підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ «Рекламно-виробничий дім «АПХІЛ» (код ЄДРПОУ 36588639), ПП «Тронік» (код ЄДРПОУ 32548833), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судом з'ясовано, що висновки перевіряючого органу базуються виключно на актах перевірок зазначених контрагентів позивача.

Відповідач зазначає, що від ДПІ у м. Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області отримано акт від 31.07.2013р. № 82/17-20/НОМЕР_1 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_1) з питань дотримання правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.03.2013 року по 31.05.2013 року, в якому зазначено, що ФОп ОСОБА_1 до перевірки не надано належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність виконання операцій, якими опосередковувався рух товару, а саме: транспортних накладних. На підставі чого податковим органом робиться висновок про нереальність проведення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з його контрагентами, у тому числі із ТОВ «Им Екс» (т. 1 а.с. 85).

Так, в акті звірки (т. 1 а.с. 77) податковим органом зазначено, що від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано акт № 1367/26-55-22-07/36588639 від 30.09.2013 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рекламно-Виробничий дім «Апхіл» з питань податкового та іншого законодавства з 01.08.2010 року по 31.08.2013 року. У зв'язку із чим відповідачем робиться висновок про неможливість встановлення об'єкту оподаткування по взаємовідносинам ТОВ «Им- Екс» із зазначеним контрагентом.

Але щодо цих висновків суд зауважує, що у даному випадку відповідач ґрунтує свої висновки в акті від 23.09.13р. на підставі акту, складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва пізніше, а саме : 30 вересня 2013 року.

Відповідач в акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 23.09.13р. №702/20-36-22-03/37191011, складеного відносно підприємства позивача, також посилається на акт № 54/20-11-22-02/32548833 Дергачівської ОДПІ «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Троник» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2012 по 31.07.2013 року», який складено 09.10.2013 року, отже після складання акту звірки, висновки якого є предметом розгляду по справі.

Суд вказує, що відповідачем не надано жодного доказу, який міг би свідчити про укладання договорів, які не спрямовані на настання правових наслідків.

До того ж, право платника податку на формування показників в податковій звітності платника податку не залежить від податкового обліку (стану) його контрагентів, питання формування податкового зобов'язання (кредиту) та валових доходів (витрат) вирішується самостійно окремо взятим платником податку і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом його контрагентами.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що всупереч вимогам п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, норм Порядку №1232 спірна зустрічна звірка була проведена не щодо кожного конкретного контрагента позивача окремо, а суцільно відносно певного періоду господарської діяльності платника податків, що згідно з ст.ст.75-79 Податкового кодексу України є ознакою, притаманною виключно документальній перевірці.

Зміст спірної зустрічної звірки містить судження податкового органу про відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності з усіма контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, що за своєю суттю є інформацією про наявність в діяннях платника податків ознак складу податкового правопорушення, а відтак, характеризує особу як правопорушника, спростовуючи презумпцію добропорядності і сумлінності суб'єкта господарювання як платника податків.

Проте, суд вважає, що сам зміст довідки зустрічної звірки не може бути самостійним предметом судової перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Між тим, суд зазначає, що Наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Натомість, з п. 4.5. зазначених Методичних рекомендацій вбачається, що при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

Судовим розглядом встановлено, що податковий орган взагалі не звертався із запитом до ТОВ "Им-Екс".

Стосовно доводу відповідача про відсутність у платника податків у спірних правовідносинах порушеного права, а також на те, що втручання будь-яких осіб в процес ведення контролюючими органами інформаційних баз є протизаконним суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.19 Господарського кодексу України визначено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах, зокрема, фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни.

В силу приписів ч.6 ст.19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

З положень наведених норм матеріального права у кореспонденції з запровадженим ст.8 Конституції України принципом верховенства права, змістом прав і обов'язків платників податків та контролюючих органів згідно з ст.ст.16, 17, 191, 19, 20, 21 Податкового кодексу України слідує, що у публічних правовідносинах, котрі складаються з приводу виконання податкового обов'язку, платник податків має не лише права, а й матеріально-правовий інтерес, який полягає по-перше, у тому, щоби суб'єкт владних повноважень здійснював реалізацію владної управлінської функції відносно платника податків виключно за наявності передбачених законом підстав (тобто обставин, котрі прямо викладені в законі), по-друге, у тому, щоби при реалізації владної управлінської функції суб'єкт владних повноважень діяв у визначений законом спосіб (тобто чітко дотримувався встановленої законом процедури), по-третє, у тому, щоби суб'єкт владних повноважень досліджував виключно ті питання, котрі віднесені законодавцем до його компетенції, по-четверте, у тому, щоби зафіксовані у правозастосовчому акті (яким є по своїй правовій суті як акт перевірки, так і довідка зустрічної звірки) судження суб'єкта владних повноважень були вірними, правильними та об'єктивними.

При цьому, суд зазначає, що оскільки документальним результатом реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції з контролю за повнотою та достовірністю справляння платником податків (зборів) є складання або довідки зустрічної звірки згідно з ст.73 Податкового кодексу України, або акту перевірки відповідно до ст.86 Податкового кодексу України, то платник податків має матеріально-правовий інтерес у тому, щоби зміст складених податковим органом довідки зустрічної звірки або акту перевірки відображав об'єктивний та реальний стан додержання платником податків вимог законів про оподаткування, адже за визначенням ст.358 Кримінального кодексу України як довідка зустрічної звірки, так і акт перевірки віднесені законодавцем до кола офіційних документів.

Отже, зміст складених податковим органом довідки зустрічної звірки та акту перевірки може братись до уваги як тим органом податкової служби, котрий склав згадані офіційні документи, так і іншими податковими органами та суб'єктами права у будь-яких процедурах, що суперечить матеріально-правовому інтересу суб'єкта господарювання як добросовісного та сумлінного платника податків, суперечить запровадженій ст.4 Податкового кодексу України презумпції правомірності рішень платника податків, в разі негативного характеру викладеної у довідці чи акті інформації.

Таким чином, складення податковим органом довідки зустрічної звірки чи акту перевірки, де викладені помилкові чи недостовірні висновки з питання дотримання платником податків вимог законів про оподаткування суперечить матеріальному інтересу платника податків.

Підпунктом 21.1.4 ст.21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Щодо проведеної документальної виїзної позапланової перевірки товариства позивача, результати якої оформлені актом від 16.08.2013 року № 394/20-36-22-03/38158530, суд зазначає, що порядок проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових перевірок унормований ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, передбачених п.п. 78.1.1 - 78.1.13. п. 78.1 зазначеної статті. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Виходячи з аналізу вище зазначених положень Податкового кодексу України суд зазначає, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст. 78 згаданого кодексу, вказаний перелік підстав є вичерпним.

Пунктом 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, передумовою проведення перевірки на підставі п.п. 78.1.1, 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України має бути ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит органу державної податкової служби.

При цьому, факт надання платником податків інформації та документів на запит податкового органу сам по собі не виключає призначення перевірки на підставі п.п. 78.1.1, 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, якщо податковий орган ході їх оцінки дійде висновку про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.3); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.3); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.3); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.3); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Як свідчить зміст акту перевірки від 16.08.13р. № 394/20-36-22-03/38158530, підстави для проведення позапланової перевірки відповідачем не вказано. В той же час відповідач використовував під час здійснення перевірки первинні документи позивача (податкові декларації, договори, видаткові та податкові накладні, банківські документи), які надано позивачем.

Враховуючи викладене, у відповідача не було передбачених законом підстав для проведення позапланової перевірки, тому дії відповідача щодо складення акту про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Метпром» (код ЄДРПОУ 38450741) за період з 01.04.13р. по 30.04.13р. та подальшому ланцюгу постачання від 16.08.13р. № 394/20-36-22-03/38158530.

Суд відзначає, що долученими до матеріалів справи первинними документами повністю підтверджується факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами:

Відповідач зазначає, що ході проведення перевірки встановлено, що постачальником підприємства позивача є ТОВ «Компанія Метпром». Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за травень 2012 року податковим органом встановлюється його завищення всього у сумі 2440805,49 грн. (т. 1 а.с. 58). Крім того, висновками акту перевірки податковим органом встановлюється завищення податкових зобов'язань за серпень 2013 року у розмірі 2440805,49 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Бест Інжинірінг» (т. 1 а.с. 69).

Між тим, судом на підставі долучених до матеріалів справи копій первинних документів встановлено, що ТОВ «Им-Екс» укладено договір поставки з ТОВ «Компанія Метпром» від 01.04.2012 року № 4/11, за умовами якого на адресу ТОВ «Им-Екс» виписані податкові та видаткові накладні.

Сума податку на додану вартість у розмірі 2440805,49 грн. за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Компанія Метпром», включено до податкового кредиту за квітень 2013 року, відображено в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за квітень 2013 року, що також не заперечується відповідачем по справі, оскільки зафіксовано актом перевірки (т. 1 а.с. 63).

Відповідач в акті перевірки від 16.08.13р. № 394/20-36-22-03/38158530 зазначає, що від ДПІ у Печерському районі м. Києва було отримано акт по ТОВ «Компанія Метпром» від 01.05.2013 року № 1952/22.8/38450741 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Метпром» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2013 р. по 30.04.2013 р.». зазначеною перевіркою встановлена відсутність об'єктів оподаткування по операціях продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з січня 2013 року по квітень 2013 року.

Отже, судом робиться висновок, що саме на підставі зазначеного акту, складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідачем робиться висновок про допущені порушення податкового законодавства ТОВ «Им-Екс». Жодних інших підстав для зазначених висновків податковим органом не наводиться.

Судом встановлено факт того, що ТОВ «Им-Екс» було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія Метпром» оплату за вказаним договором. В свою чергу, між ТОВ «Им-Екс» та ТОВ «Бест Інжинірінг» було укладено договір поставки від 30.07.2013 року № 30/71, на виконання умов якого позивачем були виписані відповідні податкові та видаткові накладні.

Отже, суд вважає, що наявними у матеріалах справи доказами повністю підтверджується реальність здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Компанія Метпром» з ТОВ «Им Екс» та в подальшому між ТОВ «Им-Екс» та ТОВ «Бест Інжинірінг».

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

В свою чергу, згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Приписами п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Виходячи з наведених норм, суд приходить до висновку, платник податку має право включити до податкового кредиту витрати, сплачені (нараховані) платником податку у зв'язку із придбанням товарів та послуг (робіт), які у подальшому будуть використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому датою виникнення такого права є дата першої із подій, встановлених Податковим кодексом України.

Між тим, суд зазначає, формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарським операціями з метою подальшого визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість повинно бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, первинні документи, оформлені з додержанням норм чинного законодавства, засвідчують факт господарської операції та спричиняють правові наслідки у бухгалтерському та податковому обліку.

За змістом ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Статтею 42 ГК України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Таким чином, враховуючи положення п. 187.1. ст. 187 та п. 14.1. ст. 14 та ст. 198 Податкового кодексу України, а також те, що факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Им Екс» та його контрагентами підтверджується наявними первинними документами, які складені у відповідності до вимог Податкового кодексу та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ТОВ «Им-Екс» було правомірно визначено суму податкового кредиту за квітень 2013 року у сумі 2440805,49 грн., а також правомірно віднесено до складу податкових зобов'язань за серпень 2013 року суму у розмірі 2440805,49 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Бест Інжинірінг».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що дії Індустріальної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Им -Екс», результати якої викладено в акті перевірки від 16.08.13 № 394/20-36-22-03/38158530, та висновки, що в ньому містяться, є протиправними.

Суд зазначає, що з урахуванням того, що дії відповідача щодо проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Им -Екс» є протиправними, а висновки, що у ньому містяться не відповідають дійсності, а також те, що за наслідками перевірки не приймались податкові повідомлення-рішення та, відповідно, не узгоджувались податкові зобов'язання, Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області безпідставно внесені зміни до ІС "Податковий блок" щодо задекларованих ТОВ «Им-Екс» податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за квітень та серпень 2013 року.

Суд також визнає, що вказані дії відповідача створюють негативні наслідки, усунути які можливо лише зобов'язанням відповідача вчинити дії щодо поновлення у зазначеній системі даних, задекларованих ТОВ «Им -Екс» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2013 року.

Настання для позивача негативних наслідків, спричинених діями відповідача, полягає у погіршенні ділової репутації позивача, а анулювання показників податкової звітності позбавляє позивача права на використання задекларованого ним податкового кредиту у подальшій господарській діяльності, тому суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Им -Екс» щодо поновлення даних про податковий кредит та податкові зобов'язання підприємства за березень, квітень, травень 2013 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності факту ненадання платником податків письмових пояснень та документів на їх підтвердження.

Як свідчать фактичні обставини, позивач своєчасно та за встановленою формою надавав відповідачу податкову звітність, інформація з якої підлягає відображенню в Інформаційній системі «Податковий блок» на підставі наказів ДПС України від 24.12.12 № 1197 та № 1198.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Оскільки за наслідками складення спірних актів відповідачем не приймались податкові повідомлення-рішення, то відповідачем безпідставно внесено недостовірну інформацію до Інформаційної системи «Податковий блок» та видалено раніше внесені показники податкової звітності з податку на додану вартість.

Про незаконне використання ІС «Податковий блок» позивачу стало відомо від осіб, які мали господарські відносини з позивачем щодо придбання товарів. На підставі документів, виданих позивачем контрагенти - покупці сформували податкову звітність, дані якої змінено податковими органами на підставі спірних актів, незаконні висновки яких відображено відповідачем у ІС «Податковий блок».

Враховуючи наведене, позивач вважає незаконними дії відповідача щодо видалення з Інформаційної системи «Податковий блок» відомостей про податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530), усунути які можливо лише поновивши у зазначеній системі дані, задекларовані позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2013 року.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Складені контролюючим органом згідно з п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України акт про неможливість проведення зустрічної звірки чи відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України акт документальної перевірки не віднесені законодавцем до кола обставин, котрі зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Згадані показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст. 56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями - рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до ст.ст.54 і 58 Податкового кодексу України.

Між тим, як встановлено судом в ході розгляду справи, у спірних правовідносинах відповідач податкових повідомлень-рішень не виносив.

Натомість, суб'єкт владних повноважень вдався до зміни числового значення обчисленого платником податків розміру грошових зобов'язань з податку на додану вартість у самотужки та на власний розсуд розробленому порядку, котрий не узгоджується з законодавчо визначеним способом реалізації владної управлінської функції контролю, а саме: змінив показники податку на додану вартість, відображені в податкових деклараціях позивача з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2013 року виключно на підставі даних: актів звірок від 23.09.13 № 702/20-36-22-03/37191011 та від 15.10.13 №185/20-36-22-03/27191011, а також акту перевірки № 394/20-36-22-03/38158530 від 16.08.2013.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З приводу судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність укладених правочинів суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слушність наведеного висновку підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

З наявних у справі документів слідує, що придбані за спірними правочинами товари були використані позивачем у господарській діяльності. Суб'єкт владних повноважень ані в ході проведення перевірки, ані в ході розгляду справи судом не подав жодних доказів на підтвердження факту відсутності у позивача об'єктивної потреби в укладанні спірних правочинів, відсутності факту отримання товарів за спірними правочинами та відсутності факту подальшого використання цього товару в межах господарської діяльності.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

В ході розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав до суду належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів правомірності та обґрунтованості мотивів, котрі покладені в основу спірних діянь, не навів перед судом належних та достатніх доводів на підтримку відповідності закону тих суджень, котрими орган управління керувався при зміні офіційних даних про розмір та стан виконання суб'єктом права податкового обов'язку.

Оскільки судовим розглядом встановлений факт порушення охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, то поданий позов належить задовольнити, адже управлінська функція податкового контролю була реалізована суб'єктом владних повноважень за відсутності визначених законом підстав (без прийняття та узгодження податкового повідомлення - рішення) та без дотримання визначеної законом процедури.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Им-Екс" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконними дії Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Рекламно- виробничий дім «АПХІЛ» (код ЄДРПОУ 36588639), ПП «Тронік» (код ЄДРПОУ 32548833), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) від 23.09.13р. № 702/20-36-22-03/37191011.

Визнати незаконними дії Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: березень 2013 року від 15.10.13р. №185/20-36-22-03/27191011.

Визнати незаконними дії Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо складення акту про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Метпром» (код ЄДРПОУ 38450741) за період з 01.04.2013р. по 30.04.2013 року та подальшому ланцюгу постачання від 16.08.2013р. № 394/20-36-22-03/38158530.

Визнати незаконними дії Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо самостійного коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38450741) в Інформаційній системі «Податковий блок" на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Рекламно-виробничий дім «АПХІЛ» (код ЄДРПОУ 36588639), ПП «Тронік» (код ЄДРПОУ 32548833), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) від 23.09.13р. №702/20-36-22-03/37191011, акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень 2013 року від 15.10.13р. № 185/20-36-22-03/27191011 та акту про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Метпром» (код ЄДРПОУ 38450741) за період з 01.04.13р. по 30.04.13р. та подальшому ланцюгу постачання від 16.08.13р. № 394/20-36-22-03/38158530.

Зобов'язати Індустріальну об'єднану Державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вчинити дії щодо коригування і відновлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) в інформаційній системі "Податковий блок", задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Им-Екс» (код ЄДРПОУ 38158530) у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 березня 2014 року.

Суддя Заічко О.В.