Ухвала

від 03.03.2014 по справі 801/505/14

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/505/14

03.03.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (колегії суддів у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., суддів Дудіна С.О., Кононової Ю.С.) від 30.01.14 у справі № 801/505/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" (вул. Київська, буд. 4, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Міністерства доходів і зборів України (пл. Львівська, 8, м.Київ, 04655)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2014 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій - задоволені частково.

Визнано протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" за листопад 2013 року, поданої 19.12.2013 року.

Визнано податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" за листопад 2013 року такою, що подана в день її фактичного отримання органом державної податкової служби - 19.12.2013 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" основні показники декларацій з податку на додану вартість за листопад 2013 року, поданої 19.12.2013 року.

В задоволенні решти частини позову відмовлено.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі надати до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звіт про виконання судового рішення щодо відображення за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" (ідентифікаційний код 20732633) основні показники декларацій з податку на додану вартість за листопад 2013 року, поданої 19.12.2013 року.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 03.03.2014 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що 12.01.2012 року між ДПІ в м.Сімферополі та позивачем укладений договір №120120121 (а.с.61-63) про визнання електронних документів, згідно з яким орган податкової служби визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису.

19.12.2013 року позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у м.Сімферополі податкову декларацію із ПДВ, із довідкою щодо залишку від'ємного значення попереднього періоду (додаток 2), розрахунком суми бюджетного відшкодування (додаток 3), розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2013 року.

Квитанцією №1 від 19.12.2013 року Міністерством доходів і зборів України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за листопад 2013 року у зв'язку з тим, що позивач не був платником ПДВ у листопаді 2013 року (а.с. 56).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно із п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно з п.48.3. ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п.48.5.1 п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Надана позивачем декларація із ПДВ за листопад 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм законодавства.

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків, позивач перебуває на обліку у ДПІ у м. Сімферополь з 15.02.1994 року (а.с. 44).

Пунктом 49.8 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

З матеріалів справи вбачається, що договір №120120121 від 12.01.2012 року про визнання електронних документів позивачем підписано із ДПІ в м. Сімферополі (а.с. 61-63).

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державної податкової адміністрації України від 06.04.2009 року №168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Згідно із п.7.4 ст.7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011 "Про подання електронної податкової звітності" (далі - Наказ №233), перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

19.12.2013 року Міністерством доходів і зборів України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації за листопад 2013 року.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до п.22 Порядку податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що повідомляється платник у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.

Згідно з п.23 Порядку відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Згідно з п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Таким чином, до обов'язків Міністерства доходів і зборів України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ м. Сімферополя безпосередньо прийом декларацій.

Отже, до повноважень Міндоходів і зборів України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Матеріалами справи підтверджується, що квитанцію №1 з позначкою про неприйняття податкової декларації з ПДВ позивача за листопад 2013 року було направлено саме Міністерством доходів і зборів України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України №233 не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень Міністерством доходів і зборів України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Міндоходів і зборів України по неприйняттю як податкового звіту декларації з ПДВ позивача за листопад 2013 року є обгрунтованими.

Підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з матеріалів справи, неприйняття відповідачами наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку як платник податку на додану вартість.

Однак, Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2010 року у справі №2а-7269/10/15/0170 визнано протиправним та скасовано рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" оформлене Актом ДПІ у м. Сімферополі №394/15-2 від 19.05.2010 року (а.с.13-18). Зазначене судове рішення залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року (а.с.9-12).

Відповідно до ст.124 Конституції України, ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з ч.2 цієї норми обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч.1 ст.72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, позивач є зареєстрованим платником ПДВ, оскільки відсутнє рішення щодо анулювання його реєстрації, а отже, підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за листопад 2013 року у Міндоходів і зборів України були відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України прийняти як податковий звіт декларацію з податку на додану вартість позивача за листопад 2013 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Отже, суд повинен розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови. У зв'язку з цим немає підстав для відмови в позові платникові податку або відмови у відкритті провадження (закриття провадження) в разі, якщо таким платником було інакше сформульовано позовні вимоги, предметом яких є протиправність відмови у прийнятті податкової декларації.

За таких обставин, вимоги про зобов'язання ДПІ у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за листопад 2013 року судом розцінено як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання Міндоходів і зборів України прийняти податкову декларацію є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки до компетенції цього органу не належить прийняття декларацій.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276, якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції № 276 у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здіснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Згідно п. 3.6. Інструкції форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотній боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотній бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником (п. 4.1 Інструкції).

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Відповідно до п. 3.2. Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Крім того, судова колегія зауважує, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Відповідачем у разі оскарження до суду відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації є орган державної податкової служби, що надіслав відповідне повідомлення.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправної відмови Міністерства доходів і зборів України в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" (ідентифікаційний код 20732633) за листопад 2013 року, поданої 19.12.2013 року, визнання податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" (ідентифікаційний код 20732633) за листопад 2013 року такою, що подана в день її фактичного отримання органом державної податкової служби - 19.12.2013 року, та зобов'язання Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" (ідентифікаційний код 20732633) основні показники декларацій з податку на додану вартість за листопад 2013 року, поданої 19.12.2013 року.

Крім того, з метою забезпечення повного, правильного і своєчасного виконання судового рішення, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про можливе задоволення клопотання позивача та зобов'язання відповідача - ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим, надати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.14р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (колегії суддів у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., суддів Дудіна С.О., Кононової Ю.С.) від 30.01.14 у справі № 801/505/14 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.14 у справі № 801/505/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян