Ухвала

від 27.02.2014 по справі 2а-1515/12/0170/18

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-1515/12/0170/18

27.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Панов О.І. ) від 10.09.2013 по справі №2а-1515/12/0170/18

за позовом Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2013 адміністративний позов Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до місцевого бюджету Кіровської сільської ради (р/р 33210815700118 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, ЗКПО 37830627, МФО 824026) заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 9367,87 грн. (код платежу 13050500).

Не погодившись з даною постановою суду, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2013 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 27.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг з орендної плати у відповідача виник за терміном сплати 16.11.2010 в розмірі 2555,62 грн., яка була розрахована інспектором ДПІ відповідно до умов договору з урахуванням коефіцієнту індексації. Даний борг 27.07.2011 відповідачем був погашений, але виникла пеня у зв'язку з несвоєчасністю сплати податкових зобов'язань за період з 16.11.2010 по 27.07.2011 в розмірі 164,74 грн., крім того як вбачається судом 29.08.2011 був збільшений податковий борг на суму 6230,50 грн. Так відповідачем дану заборгованість сплачено не було, у зв'язку з чим позивачем була розрахована пеня на суму несплаченого податкового боргу в розмірі 3336,94 грн.

Відповідно до наданої довідки про суму податкового боргу платника податків та наданих витягів з облікової картки просить стягнути з відповідача податковий борг, який складається з несплати орендної плати за землю за договором оренди за 2010-2011 роки та нарахованої пені у розмірі 9367,87 грн.

Положеннями статті1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про плату за землю", земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до підпункту 5.2.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем складене та направлене на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення № 0271211700 від 04.07.2010 про наявність суми грошового зобов'язання на суму 3115,5 грн., яке не було оскаржене відповідачем та є доказом узгодження грошового зобов'язання по боргу, що виник до 2011 року.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що позивачем складено на направлено на адресу відповідача податкове повідомлення - рішення №01829631700 від 04.07.2011на суму 6230,50 (арк. с. 11).

Згідно із п.п. 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України. Відповідно до пп. 14.1.39 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. В свою чергу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття «податковий борг», встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

Виходячи із положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

До того ж, слід зазначити, що позивачем на адресу відповідача двічі направлялась податкова вимога. Перша податкова вимога №14 від 28.01.2011 року про сплату податкового боргу у розмірі 2555,62 грн. (отримана відповідачем 03.02..2011 року), друга податкова вимога №14/1 від 13.12.2011 року про сплату податкового боргу у розмірі 9732,18 грн. (отримана відповідачем 20.12.2011 року).

Підпунктом 60.1.1 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, передбачено, що податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Відповідно до п.60.2 ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі не надання відповідачем доказів погашення суми заборгованості, зазначена вимога є узгодженною.

Згідно п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Сума заборгованості складає 9367,87 грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції розглянувши наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують наявність податкового боргу і враховуючи факт несплати заборгованості у добровільному порядку дійшов вірних висновків, щодо прийняття постанови про стягнення у дохід держави підтверджених сум боргу.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2013 по справі №2а-1515/12/0170/18 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська