cpg1251
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.02.2014 справа №5009/1142/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Мартюхіної Н.О. суддівАгапова О.О., Кододової О.В. від апелянта 1:не з'явився від апелянта 2:не з'явився від кредитора:не з'явився від боржника:не з'явився розглянувши апеляційні скарги 1. Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві; 2. Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.12.2013 року у справі №5009/1142/12 (суддя Ніколаєнко Р.А.) за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Мауріс Консалт», м. Запоріжжя до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Оса», м. Запоріжжя пробанкрутство ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2013року заяву ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві про відкладення розгляду справи до граничного терміну ліквідаційної процедури, встановленого ст.22 Закону з метою всебічного та повного розгляду всіх обставин справи, забезпечення проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "ТД Оса", виявлення можливих ознак злочинів, пов'язаних з банкрутством, та витребування нових доказів, які мають значення для справи та, після з'ясування всіх обставин справи на підставі п.1-1 частини 1 ст.80 ГПК України припинення провадження у справі - залишено без задоволення.
Заяву ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 16.05.2013 задоволено;
Визнано кредиторські вимоги ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві до ТОВ "ТД Оса" в сумі 1403,20 грн;
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Оса", 69002, м. Запоріжжя, вул.Червоногвардійська, 40, офіс 215, код ЄДРПОУ 35995417- затверджено;
Банкрута - ТОВ "ТД Оса" - ліквідовано;
Провадження у справі припинено.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.12.2013року по справі № 5009/1142/13 про визнання банкрутом ТОВ «ТД ОСА», а провадження у справі припинити.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить залишити визнані ухвалою суду від 23.12.2013 року кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві в сумі 1403,20 грн. незмінними; скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.12.2013року по справі № 5009/1142/13 про визнання банкрутом ТОВ «ТД ОСА» так як винесена передчасно; зобов'язати Державного реєстратора внести до ЄДР відповідні зміни згідно чинного законодавства.
В підтвердження доводів апелянти посилаються на татожні підстави та вказують на те, що ухвала господарського суду Донецької області винесена з порушенням матеріального та процесуального права.
Так, апелянти зазначають, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.03.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТД ОСА» відповідно до ст. 52 Закону України «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Однак, ініціюючим кредитором не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що боржник відсутній за місцезнаходженням або що боржником протягом року не надавалось податкових декларацій до органу ДПС та на підтвердження інших обставин, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Крім того, ініціюючим кредитором не було надано доказів наявності запису в ЄДР щодо відсутності ТОВ «ТД ОСА» за місцезнаходженням.
Також, ініціюючим кредитором при розгляді справи не надано жодного доказу безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора.
Крім того, апелянти вказують на те, що згідно акту планової виїзної перевірки від 21.10.2013 року № 1669/26-56-22-04/31841350 було встановлено взаємовідносини між ПрАТ «Космомед» та ТОВ «ТД ОСА», та також встановлена відсутність фактів реального здійснення господарських операцій ТОВ «ТД ОСА». Таким чином апелянти вказують на те, що боржник був залучений до злочинних схем та фіктивних угод.
У зв'язку з тим, що угода між ПрАТ «Космомед» та ТОВ «ТД ОСА» є нікчемною, та недійсною в силу закону, Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві звернулась з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва про стягнення з ТОВ «ТД ОСА» на користь ПрАТ «Космомед» 256 800,00 грн. та стягнення з ПрАТ «Космомед» в дохід держави суму 256 800,00 грн. отриману на підставі нікчемних право чинів.
У зв'язку з чим, оскаржу вальна ухвала Господарського суду Запорізької області у справі № 5009/1142/13 безпосередньо впливає на повноваження податкової, оскільки фактично не дозволяє стягнути кошти, отримані за нікчемним право чином.
Також апелянти посилаються на вирок по кримінальній справі Шевченківського районного суду м. Києва від 18.05.2013 року, яким встановлено з боку ТОВ «ТД ОСА» заниження податків, податкових зобов'язань та факти ухилення від оплати податків. Фінансова-господарська діяльність боржника визнана такою, що направлена на покриття незаконної діяльності та ухилення від сплати податків.
Ухвалою від 03.02.2014р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.
Ухвалою від 12.02.2014р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом, цією ж ухвалою були об'єднані в одне провадження апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.12.2013 року з апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.12.2013 року по справі № 5009/1142/12.
Представники апелянтів, боржника та інших кредиторів у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.
Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Постановою господарського суду Запорізької області від 25.04.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Оса" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича (адреса листування: 69063, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 44, оф.33, ідент.№ 2464010617).
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 25.04.2012 року по справі № 5009/1142/12 - припинено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.10.2012 року по справі № 5009/1142/12 касаційна скарга на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року по справі № 5009/1142/12 повернена заявнику без розгляду. У зв'язку з цим постанова про визнання боржника банкрутом не переглядалась в апеляційному та касаційному порядку по суті.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2013 року визнано кредиторські вимоги ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві до ТОВ "ТД Оса" в сумі 1403,20 грн; звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Оса", 69002, м. Запоріжжя, вул.Червоногвардійська, 40, офіс 215, код ЄДРПОУ 35995417- затверджено; бнкрута - ТОВ "ТД Оса" - ліквідовано; провадження у справі припинено.
Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.
Разом з цим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення ліквідаційної процедури, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства, у зв'язку з чим апеляційний суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено 27.03.2012р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мауріс Консалт», м. Запоріжжя. Заява мотивована, тим, що на підставі договору про надання консультаційних послуг від 01.03.2012 року, 11.03.2012 року Кредитор та Боржник підписали Акт про прийняття-передачі виконання робіт. Згідно з яким в період з 01.03.2012 року по 11.03.2012 року Кредитор виконав та передав роботи загальною вартістю 19000,00 грн. та неспроможністю боржника погасити заборгованість в розмірі 19000,00 грн., що підтверджується простим векселем серії АА № 2361570 з протестом про несплату векселя та виконавчим написом.
На підтвердження факту відсутності боржника за своїм місцезнаходженням, ініціюючий кредитор посилається на акт державного виконавця, відповідно до якого встановлено, що боржник відсутній за місцезнаходженням та відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення.
На інші ознаки відсутності підприємницької діяльності ініціюючий кредитор в заяві про порушення справи про банкрутства не посилався.
Згідно ч. 2 ст. 52 Закону, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Постановою господарського суду Запорізької області від 25.04.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Оса" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Клименко О.Ю.
Ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зареєстровані найменування юридичних осіб.
Тобто, згідно з особливостями банкрутства відсутнього боржника за ст. 52 Закону про банкрутство предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника, факт відсутності особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.
При цьому, докази відсутності боржника за місцем його знаходження та безспірності вимог ініціюючого кредитора повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону про банкрутство.
Чинне законодавство передбачає певний порядок внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.
Таким чином, основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Відповідно до пп. 5.5 п. 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 97 від 20.10.2005 року), статус відомостей про юридичну особу може набувати значення:
- у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу;
- у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу;
- виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи, на час прийняття постанови про визнання боржника банкрутом згідно наявного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців станом на 10.05.12р. не містить даних про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, навпаки в графі «Стан юридичної особи» відмітка - «в стані припинення підприємницької діяльності», в графі «Місцезнаходження» - « 69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Жовтневий район, вулиця Червоногвардійська, б.40, офіс 215.».
Згідно п.105 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009р. відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду Донецької області вважає, що заявником не було дотримано вище вказаних вимог закону та не надано на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою належних та допустимих доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що внесення до реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців не вносились.
Суд першої інстанції безпідставно врахував документи виконавчої служби, а саме як докази відсутності за місцем знаходження, припинив підприємницьку діяльність боржника, адже цими документами встановлюється безпідставність вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство.
У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що жодна з ознак, які є підставою в силу ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отримання статусу суб'єкту як відсутнього боржника не підтверджено матеріалами справи та фактичними обставинами.
Таким чином, твердження суду першої інстанції про незнаходження боржника за юридичною адресою не підтверджено матеріалами справи.
Крім того, судом апеляційної інстанції згідно з матеріалами справи встановлено, що ТОВ «ТД Оса» звітувало на протязі 2012року із показниками, що свідчать про ведення господарської діяльності.
26.04.2012 підприємством надано на адресу податкового органу декларацію з податку на прибуток за перший квартал 2012 року, з якої вбачається, що доходи ТОВ «ТД Оса» за перший квартал 2012 року склали 78 792 758,00 грн.
Також, 09.02.2012 року боржником було подано податкову декларацію з податку на прибуток за звітній 2011 рік, з якої видно: доходи ТОВ «ТД ОСА» склали 108 469 345,00 грн., податок на прибуток нарахований за результатами податкового періоду склав - 12 320,00 грн.
Зазначене свідчить про наявність прибуткової діяльності боржника, доказів здійснення збиткових операцій та збиткової діяльності на момент порушенню справи про банкрутство, матеріали справи не містять.
Крім того, податкові декларації з податку на прибуток подані та підписані від іншого керівника - Лихно Вадимом Валерійовичом, який вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.05.2013 року по справі № 761/12023/13-к встановлений підставною особою.
Зокрема у вказаному вироку суд дійшов наступних висновків: «Галицький Олег Петрович, переслідуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в м. Києві, за невстановлених слідством обставин, запропонував гр. Лихно Вадиму Валерійовичу перереєструвати ТОВ «ТД ОСА» на своє ім'я та стати директором вказаного підприємства за щомісячну грошову винагороду, без наміру здійснювати реальну фінансово-господарську діяльність, а з метою прикриття незаконної діяльності іншим суб'єктам підприємницької діяльності.
Так, Галицький Олег Петрович, реалізовуючи свій злочинний намір, перебуваючи в м. Києві в липні 2011 року, забезпечив явку гр. Лихно В.В. до офісного приміщення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В., якою було засвідчено підпис гр. Лихно В.В., як засновника ТОВ «ТД ОСА» в попередньо складеному статуті підприємства.
В подальшому, Галицький О.П., реалізовуючи свій злочинний намір, використовуючи статут підприємства та протокол № 07/07 Загальних зборів Учасників ТОВ «ТД ОСА» від 07.07.2011 року, підписані від імені Лихно В.В., забезпечив придбання ТОВ «ТД ОСА» шляхом перереєстрації в Дарницькій районній у м. Києві державній адміністрації та в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, як платника податків на гр. Лихно В.В. та за невстановлених слідством обставин забезпечив відкриття розрахункового рахунку № 260053018191 в АТ «Єврогазбанк» з метою використання його в подальшій злочинній діяльності, направленій на прикриття незаконної діяльності та ухилення від сплати податків.
Таким чином, придбання Галицьким О.П. ТОВ «ТД ОСА» шляхом перереєстрації на гр. Лихно В.В. були направлені на легалізацію суб'єкта підприємництва - юридичної особи, без наміру здійснювати господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства, з метою використання вказаного підприємства в злочиних схемах ухилення від сплати податків та здійснення прикриття незаконної фінансово-господарської діяльності.» Тобто факти встановлені вироком суду свідчать про незаконну діяльність ТОВ «ТД ОСА»
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «ТД Оса» , щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, на момент порушення провадження у справі про банкрутство самостійно декларувало у податкових деклараціях великі суми господарських операцій, що ставить під сумнів його неплатоспроможність.
Наведені обставини доводять, що боржником безпосередньо та явно здійснювалась господарська діяльність. Однак, даний факт не був перевірений судом 1 інстанції, та не надано з цього приводу відповідної оцінки.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що на момент порушення провадження у справі ініціюючий кредитор не надав суду доказів відсутності за місцезнаходженням, доказів відсутності підприємницької діяльності, припинення підприємницької діяльності провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТД Оса» за спрощеною процедурою було порушено необґрунтовано, а тому визнання боржника банкрутом за відсутності належних доказів на підтвердження підстав передбачених статтею 52 Закону згідно постанови суду від 25.04.2012 року є незаконним.
У випадку невідповідності поданих документів вимогам Закону та відсутності підстав для порушення справи про банкрутство, суд має припинити провадження у справі.
Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи немає жодних доказів, які б підтверджували неплатоспроможність боржника - ТОВ «ТД Ос» та відсутність його за місцезнаходженням. Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом на підставі ст.52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з наявністю ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, є такими, що не відповідають нормам законодавства про банкрутство.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.
Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підставою для скасування оскаржуваної ухвали є п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі 5009/1142/12 про банкрутство ТОВ «ТД Оса» підлягає припиненню.
Що стосується, скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві то суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянт не є учасником справи про банкрутство, оскільки не звернувся з грошовими вимогами до боржника, а тому позбавлений права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.
У зв'язку із викладеним суд апеляційної інстанції також наголошує, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.
Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
В апеляційній скарзі податкова служба жодним чином не посилається на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Оса», м. Запоріжжя заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь - яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).
Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства - щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст. 52 Закону про банкрутство, апеляційна інстанція дійшла висновку, що податкова інспекція не є кредитором Боржника, оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим податкова інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, та оскаржу вальна в апеляційному порядку ухвала не стосується її прав та обов'язків, а тому податкова інспекція не має права звертатись з апеляційною скаргою на ухвалу про затвердження ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство, відповідно до положень ст.91 Господарського процесуального кодексу України
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.04.2012 року не підлягає вирішенню по суті в порядку апеляційного провадження та підлягає припиненню.
Ухвала господарського суду Запорізької області від 23.12.2013р. у справі № 5009/1142/12 підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційне провадження по апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві припинити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного Управління Мін доходів у м. Києві - задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.12.2013р. по справі № 5009/1142/12 скасувати.
Провадження у справі №5009/186/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Оса», м. Запоріжжя, м. Запоріжжя припинити.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.
Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Оса», м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 35995417) для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису щодо судового рішення про припинення провадження справи про банкрутство та відновлення стану юридичної особи ТОВ «ТД ОСА» в Єдиному державному реєстрі (код 35995417).
Повний текст постанови підписаний 03.03.2014 року.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Судді: О.Л. Агапов
О.В. Кододова
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2014 |
Оприлюднено | 13.03.2014 |
Номер документу | 37546529 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Мартюхіна Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні