Постанова

від 03.03.2014 по справі 801/284/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2014 року 11:40 Справа №801/284/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря судового засідання Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сакський завод будівельних матеріалів"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

позивача - Іванова О.Т., паспорт НОМЕР_5, довіреність № 66 від 26.02.2014;

відповідача - Політіка Л.В., паспорт НОМЕР_6, довіреність № 440/9/10-00 від 05.02.2014

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Сакський завод будівельних матеріалів»(далі - позивач, ПАТ «СЗБМ») звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим (далі - відповідач, Сакська ОДПІ) з вимогами про:

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень від 13.09.2013 №0001822200 про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати на землю на суму 1604423,75 грн. та № 0001832200 про зменшення грошового зобов'язання з податку на землю в розмірі 439471,26 грн.

10.02.2014 представником позивача було змінено позовні вимоги (т.1.а.с.117):

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2014 № 0002512200;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2013 № 00001832200.

Позов тим, що вимоги мотивовані порушенням відповідачем норм Податкового Кодексу в частині розрахунку податкових зобов'язань з плати за землю.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.01.2014 р. було відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у позові. Представник позивача зазначив, що відповідачем помилково на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» зроблено висновок про те, що позивачем протягом 2011-2013 років використовувалась земельна ділянка площею 165,62 га на умовах оренди. Представник позивача пояснив, що позивач користувався вказаною земельною ділянкою на умовах оренди відповідно до договору від 06.05.2003, якій закінчив свою дію 06.05.2008, рішення про поновлення договору оренди не приймалось. Стаття 33 Закону України «Про оренду землі», на яку посилається відповідач, є чинною в редакції, яка прийнята після закінчення терміну дії договору оренди. Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку підтверджується на думку позивача актом перевірки Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охоронною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим від 23.03.2011 та Актом перевірки дотримання вимог законодавства в сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі копалини, горючі тверді корисні копалини від 01.10.2013 № 155/2562, складеним Азово-Чорноморським міжрегіональним територіальним Відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України. Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення про зменшення грошового зобов'язання з податку на землю, на думку представника позивача відповідач не мав зменшувати вказане грошове зобов'язання, яке було самостійно задекларовано позивачем в межах норм п.п.27011 пункту 270.1 ст. 270 та п. 286.1 статті 286 Податкового Кодексу України.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях (т.1.а.с.120), відповідно до яких пояснив, що при розрахунку грошового зобов'язання з плати на землю керувався рішенням Господарського суду АР Крим від 01.07.2008 № 2-5/5042-2008, відповідно до якого за позивачем було визнано право оренди спірної земельної ділянки на умовах договору оренди від 06.05.2003 до травня 2013 року, актом попередньої перевірки від 31.05.2011 №547/2301/30873387; актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління Державної інспекції з контрою за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах від 23.03.2011;Розпорядженням Сакської РДА від 03.10.2008 № 1349-р про надання дозволу позивачу на складання технічної документації по землеустрою щодо права оренди земельної ділянки, яке діяло до 01.102.2009; Розпорядженням Сакської РДА від 27.10.2009 № 1694-р про внесення змін у розпорядження САкської РДА від 03.10.2008 № 1349-р, яке діяло до 01.11.2010; Розпорядженням Сакської РДА від 31.01.2011 №55-р.

Представник відповідача пояснив, що попереднім актом перевірки було підтверджено факт використання позивачем з 01.07.2008 по 31.12.2010 спірної земельної ділянки. Крім того, на думку представника відповідача доводи позивача є необґрунтованими, оскільки після закінчення строку дії договору оренди позивачем не було повернуто земельну ділянку до державної власності .

У зв'язку з зазначеним, на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ст.764 Цивільного Кодексу України, відповідач зробив висновок про те, що позивачем продовжується використання земельної ділянки на умовах оренди, та позивачем повинен сплачувати орендну плату за землю протягом 2011-2013 року в розмірі, встановленим Податковим Кодексом України.

Протягом судового розгляду сторони наполягали на своїх доводах та запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Сакський завод будівельних матеріалів» є юридичною особою, зареєстроване 11.08.2000, ідентифікаційний код 30873397 (т.1.а.с.8).

За результатами проведеної посадовими особами відповідача позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог законодавства при нарахуванні податкових зобов'язань по платі за землю за період з 01.01.2011 по 31.07.2013, складено акт від 23.08.2013 № 73/22.00/30873397 (т.1.а.с.15) (Далі - акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- Ст.ст. 268, 288 Податкового Кодексу України , в наслідок чого завищено задекларовані платником податку суми земельного податку за період з 01.01.2011 по 31.07.2013 в розмірі 422459,72 грн.;

- П. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності за період з 01.01.2011 по 31.07.2011 на загальну суму 1175187,62 грн., у тому числі: 2011 - 348755,97 грн. (29063,00 грн. в місяць), 2012 - 612415,49 грн. (51034,62 грн. в місяць), 2013 - 214016,15 грн. ( 51034,62 грн. в місяць).

На підставі Акту перевірки, з урахуванням апеляційного узгодження, на адресу позивача було направлено податкові повідомлення-рішення (т.1.а.с.14,19):

- від 13.09.2013 № 13.09.2013 № 0001832200 про зменшення грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 439471,26 грн.;

- від 16.01.2014 №0002512200 про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 1318413,80 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 286009,9 грн.

У зв'язку з незгодою з прийнятим рішеннями, позивач звернувся до суду.

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Приймаючи оскаржувані рішення відповідач керувався наступним.

Як встановлено в ході перевірки, в період з 01.01.2011 по 31.07.2013 позивачем було задекларовано податку на землю до місцевого бюджету Сизівської сільської ради Сакського районі в сумі 422459,72 грн.(2011 - 116251,99 грн., 2012 - 204138,49 грн., 2013 - 102069,24 грн.).

Позивачем 06.05.2003 із Сакською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 27.12.2002 № 1200-р було укладено договір оренди земельної ділянки за № 6 на території Сизівської сільської ради на відстані 1 км на схід від с Наумівка загальною площею 165,62 га для розробки Центральної ділянки Сасикського родовища пиляних вапняків (кадастровий № 01:243:865:00:07:001:0031). Термін дії договору до 06.05.2008.

Відповідно до п. 2.3. Договору перегляд розміру орендної плати здійснюється в разі збільшення розміру ставки земельного податку, орендна плата складає 89643,00 грн.

В акті попередньої перевірки від 31.05.2011 № 547/2301/30873387 за період з 01.07.2008 по 31.12.2010 було вказано:

1) Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим від 23.03.2011р. У ході перевірки встановлено, що земельна ділянка 165,62 га на території Сизівської сільської ради Сакського району АР Крим використовується без правовстановлюючих документів, що є порушенням статтей 125,126 Земельного Кодексу України.

2) Рішенням Господарського суду АР Крим від 01.07.2008р. у справі № 2-5/5042-2008 за позовом ЗАТ "Сакський ЗБМ" до відповідача - Сакської райдержадміністрації задоволено визнано за підприємством право на оренду земельними ділянками, яка знаходиться на території Сизівської сільської ради Сакського району АР Крим на відстані 1,0 км. На схід від с. Наумовка на землях запасу кадастровій номер 01:243:865:00:07:001:0031, загальною площею 165,62 га земель, що використовується під відкритими розробками строком до "31" липня 2013року на умовах договору оренди земельної ділянки від 06.05.2003 року.

3)Розпорядження Сакської районної державної адміністрації № 1349-р від 03.10.2008р. про надання дозволу ЗАТ «Сакському заводу будівельних матеріалів» на складання технічної документації по землеустрою для складання документів, які посвідчують право оренди земельної ділянки для розробки кар'єру пиляних вапняків на території Сизівської сільської ради Сакського району», площею 165,62 га, дане розпорядження діє до 01.10.2009р.

4) Розпорядження Сакської районної державної адміністрації № 1694-р від 27.10.2009р. про внесення змін у розпорядження Сакської райдержадміністрації від 03.10.2008р. № 1349- р про надання дозволу ЗАТ «Сакському заводу будівельних матеріалів» на складання технічної документації по землеустрою для складання документів, які посвідчують право оренди земельної ділянки для розробки кар'єру пиляних вапняків на території Сизівської сільської ради Сакського району», дане розпорядження діє до 01.11.2010р.

5) Розпорядження Сакської районної державної адміністрації № 55-р від 31.01.2011р. про внесення змін у розпорядження Сакської райдержадміністрації від 03.10.2008р. № 1349- р про надання дозволу ЗАТ «Сакському заводу будівельних матеріалів» на складання технічної документації по землеустрою для складання документів, які посвідчують право оренди земельної ділянки для розробки кар'єру пиляних вапняків на території Сизівської ради Сакського району», виключити пункт 3 «діє до 01.10.2009р.».

В акті перевірки також зазначено, що позивачем із землевпорядним проектним підприємством «Корван» складено договір від 11.08.2009р. № 43/1 на складання технічної документації по землеустрою для оформлення прав довгострокової оренди на земельну ділянку площею 165,62 га для кар'єру по добутку пиляних вапняків на території Сизівської сільської ради Сакського району АР Крим.

Також відповідно до Рішенням Господарського суду АР Крим від 01.07.2008 року по справі №2-5/5042-2008 за позовом ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів» до Сакської районної державної адміністрації в АР Крим про визнання права на оренду, позов було задоволено та визнано за ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів» право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться на території Сизівської сільської ради Сакського району АР Крим на відстані 1,0 км на схід від села Наумівка на землях запасу кадастровий номер № 01:243:865600:07:001:0031, загальної площею 165,62 га земель, що використовуються під відкритими розробками на умовах договору оренди земельної ділянки, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Сизівської сільської ради за № 6, укладеного між Сакською районною державною адміністрацією та ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів.

На підставі вказаних документів, відповідачем з посиланням на ст.ст. 13, 15,17, 21,33 Закону України «Про оренду землі», п.п. 288.1, 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України,764 Цивільного Кодексу України.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, регулюються Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV (зі змінами та доповненнями).

Позивачем укладено договір оренди на спірну земельну ділянку 06.05.2003 строком дії на 5 (п'ять ) років з моменту реєстрації (т.1.а.с.51).

Договір оренди був зареєстрований 06.05.2003.

Таким чином вказаний договір був чинний до 06.05.2008 року.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», в редакції, яка була чинна на час дії договору оренди спірної земельної ділянки, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 17 Закону, в редакції, яка була чинна на час дії договору оренди спірної земельної ділянки, передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 31 вказаного Закону , в редакції, яка була чинна на час дії договору оренди спірної земельної ділянки, договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст.ст. 33,34 Закону, в редакції, яка була чинна на час дії договору оренди спірної земельної ділянки, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Викладена норма узгоджується з умовами договору оренди (п.2.2.), відповідно до яких, по закінченню строку дії договору орендатор має переважне право на поновлення договору на новий строк, шляхом повідомлення письмово іншу сторону про бажання продовження дії цього договору на новий строк не пізніше ніж за два місяці до його закінчення.

Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що на час закінчення строку дії договору оренди землі (06.05.2003 орендодавець заперечував щодо продовження строку дії договору землі).

Відповідно до п. 2.4. Договору оренди у випадку припинення дії або розірвання договору орендатор зобов'язаний повернути земельну ділянку у стані, придатному для використання ії в складі пасовищних земель або відшкодувати у повному обсязі витрати, що необхідні для рекультивації ділянки.

Відповідач посилається на норми ст.33 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Разом з тим, вказана редакція ст. 33 Закону була викладена відповідно до Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI, якій набув чинності 12.03.2011 року.

Отже на час закінчення строку дії Договору оренди землі № 6 від 06.05.2003(06.05.2008) не був передбачений такий порядок поновлення строку дії договору.

Таким чином, враховуючи наведені норми Закону, в період з 01.01.2011 по 31.07.2011 договір оренди земельної ділянки від 06.05.2003 № 6, укладений між позивачем та Сакською РДА припинив строк дії в 2008 році.

Вказані обставини підтверджуються актами контролюючих органів (т.1.а.с.69,71).

Наведене сторонами Рішення Господарського суду АР Крим від 01.07.2008 по справі №2-5/5042-2008 (т.1.а.с.59), відповідно до якого визнано право за Закритим Акціонерним товариством «Сакський завод будівельних матеріалів» право оренди земельної ділянки, яка знаходиться на території Сизівської сільської ради на відстані 1,0 км на схід від села Наумівка на землях запасу кадастровий номер № 01:243:865:00:07:001:0031, загальною площею 165,62 га земель, що використовуються під відкритими розробками строком до 06.05.2013 на умовах договору оренди земельної ділянки від 06.05.2003, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Сизівської сільської ради 06.05.2003 за № 6, укладений між Сакською районною державною адміністрацією та ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів», не може слугувати єдиною підставою для продовження дії договору.

Судом встановлено, що вказане судове рішення не було реалізоване, ані додаткових угод, ані будь-яких договорів про продовження дії договору оренди земельної ділянки, між позивачем та Сакською РДА укладено не було.

Вказане судове рішення лише визнало за позивачем право оренди земельної ділянки, в той час, коли підставою для нарахування орендної плати на землю відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Більш того, надані позивачем докази (т.1.а.с.62,156-248,т. 2 а.с. 1-33) та наведені обставини відповідачем в акті перевірки обставини свідчать про те, що у позивача протягом 2011-2013 року був відсутній укладений у встановленому порядку договір оренди земельної ділянки.

Суд не погоджується з посиланням відповідача на норму ст. 764 Цивільного Кодексу України, згідно з якою якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Слід зазначити, що вказана норма є загальною нормою законодавства, якою врегулювань взаємовідносини між наймодавцем та наймачем майна, при цьому спеціальні норми щодо відносин оренди землі встановлено саме Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до п.п.288.1, 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено , що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність протягом 2011-2013 років у позивача належним чином укладеного договору оренди земельної ділянки, суд вважає помилковим твердження відповідача про порушення позивачем ст.288 Податкового Кодексу України, та як наслідок збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю.

Наведені відповідачем доводи про неповернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди землі стосується умов виконання вимог договору оренди землі, контроль за якими не входить до компетенції податкового органу.

Таким чином, суд вважає, що обґрунтованими доводи позивача про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2014 №0002512200 про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 1318413,80 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 286009,9 грн.

Щодо зменшення відповідачем грошового зобов'язання з податку на землю, суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи грошове зобов'язання з податку на землю в сумі 422459,72 грн. за період з 01.01.2011 по 31.07.2013 самостійно задекларовано позивачем (т.1.а.с.63).

Слід зазначити, що в акті перевірки сума завищеного податкового зобов'язання з податку на землю визначена саме в розмірі 422459,72 грн.

Проте, у оскаржуваному податковому повідомленні -рішенні від 13.09.2013 № № 0001832200 сума зменшеного грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб становить 439471,26 грн.

Розбіжність виникла в наслідок розбіжності у сумі податку на землю за 2013 рік.

Разом з тим, сума податку на землю за 2013 рік в розмірі 17011,54 грн., зазначена в акті перевірки відповідає сумі податкового зобов'язання самостійно задекларованій позивачем.

Згідно п. 286.1 ст. 268 Податкового Кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до ст.269 Податкового Кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до ст. Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним.

У зв'язку з наведеним, враховуючі відсутність доказів в матеріалах справи повернення спірної земельної ділянки власнику або уповноваженому органу, суд вважає, що у відповідача не було підстав для зменшення самостійно задекларованого зобов'язання з податку на землю за податковим повідомленням-рішенням від 13.09.2013 № 0001832200 про зменшення грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 439471,26 грн.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 03.03.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 11.03.2014р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2014 №0002512200 про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 1318413,80 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 286009,9 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2013 №0001832200 про зменшення грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 439471,26 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.