Рішення

від 06.03.2014 по справі 925/188/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року Справа № 925/188/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - Давидов В.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Уманьферммаш" (позивач), м.Умань до приватного підприємства "Арсенал" (відповідач), м.Умань про стягнення 438051,07 грн.

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 438051,07 грн., у тому числі: 425623,07 грн. основного боргу з оплати за поставлений товар та 12428,00 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання Договорів купівлі-продажу №739 від 01.10.2012, №795 від 22.11.2012 та №41 від 17.12.2012 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 611377,33 грн., який відповідач прийняв, однак його вартість не оплатив у повному обсязі, внаслідок чого утворився прострочений борг з оплати в сумі 425623,07 грн.; згідно ст.625 ЦК України від простроченої суми боргу нараховані три проценти річних за період прострочення з 20.01.2013 по 20.01.2014.

Письмовий відзив на позовну заяву відповідач не подав, представника у судове засідання не направив. Надіслав клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості вирішення спору по справі в добровільному порядку.

Клопотання відповідача відхилено судом, оскільки статтею 77 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи, а неявка у судове засідання представника відповідача, явка якого не визнавалась обов'язковою, та неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті.

Згідно ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача, вважав можливим розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

03 січня 2012 року між позивачем (підприємство за Договором) та відповідачем (виконавець за Договором ) укладено Договір про співпрацю, відповідно до якого виконавець по домовленості з підприємством отримує передбачений положеннями даного Договору комплекс прав і обов'язків відносно представництва інтересів підприємства по реалізації продукції, маркетингової, рекламної та торгово-посередницької діяльності з метою розширення ринку збуту продукції підприємства.

01 жовтня 2012 року між позивачем (продавець по Договору) та відповідачем (покупець по Договору) укладено Договір №439 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує продукцію - завантажувач ЗШП-40, завантажувач ЗШП-10, прес ПМ-450-03, розкидач добрив РУН-15, транспортер ТС-40.ОС, жаровню КПМ-400.03.170 (без дна, мотору редуктора і обичайки) та запасні частину, на загальну суму 378387,49 грн.

22 листопада 2012 року між позивачем (продавець по Договору) та відповідачем (покупець по Договору) укладено Договір №795 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує продукцію - каток КЗК-6.01, каток КЗК-6.02 та запасні частини, на загальну суму 255189,32 грн.

17 грудня 2012 року між позивачем (продавець по Договору) та відповідачем (покупець по Договору) укладено Договір №41 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує продукцію - завантажувач ЗШП-10, на суму 11220,00 грн.

Вищенаведені Договори купівлі-продажу містять одинакові положення щодо умов розрахунку, якості та кількості продукції, строків і умов поставки, а саме:

- поставка продукції проводиться за договірними цінами, які вказані в договорі (п.3.1);

- покупець зобов'язаний оплатити вартість продукції не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунка продавця (п.3.2);

- розрахунки за поставлену продукцію проводяться в такому порядку: на умовах 100% передплати (п.3.3);

- прийом продукції по кількості та якості відбувається у відповідності з умовами інструкцій №П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по якості" та №П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по кількості", затверджених постановами Держарбітражу від 25.04.1966р. та 15.06.1965 р., із змінами та доповненнями до них (п.4.2);

- продавець відпускає покупцю продукцію, яка продається по даному договору, на умовах самовивозу (п.5.1).

Право власності на продукцію переходить до покупця з моменту отримання продукції разом з оформленими документами первісного бухгалтерського обліку (п.5.4).

На виконання зобов'язань по Договорах позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 611377,33 грн., що підтверджується накладними від 18.10.2012 р. №2119 на суму 181668,01 грн.; від 31.10.2012 р. №2200 на суму 163200,00 грн.; від 23.11.2012 р. №2320 на суму 217260,00 грн.; від 23.11.2012 р. №2321 на суму 544,32 грн.; від 27.11.2012 р. №2331 на суму 37485,00 грн.; від 17.12.2012 р. №2454 на суму 11220,00 грн. та рахунками-фактурами від 08.10.2012 р. №1/08, від 12.10.2012 р. №1/12, від 15.10.2012 р. №1/15, від 25.10.2012 р. №1/025, від 19.11.2012 р. №1/1901 від 21.11.2012 р. №1/2111, від 17.12.2012 р. №1/1712

Поставлений позивачем товар відповідач прийняв без зауважень, однак його вартість оплатив частково, внаслідок чого станом на 20.01.2014 утворилась заборгованість в сумі 425623,07 грн., що відповідач підтвердив підписанням акту звірки взаєморозрахунків станом на 20.01.2014 з визначенням залишку боргу "сальдо".

03 липня 2013 року позивач направив відповідачу претензію за вих.№522, у якій вказав на наявність заборгованості по вказаних Договорах станом на 01.07.2013 в загальній сумі 556941,07 грн., яку вимагав погасити до 12.07.2013. Проте відповідач погасив лише частину вказаного боргу, що стало підставою звернення позивача до господарського суду.

Після порушення провадження у справі, сторонами підписаний Акт звірки взаємних розрахунків з відображенням всіх господарських операцій по вказаних Договорах, згідно якого станом на 20.01.2014 заборгованість відповідача перед позивачем становить 425623,07 грн. Акт підписаний від ПАТ "Уманьферммаш" (позивач) головним бухгалтером, від ПП "Арсенал" (відповідач) - директором, підписи яких скріплені печатками підприємств. Зазначений акт звірки розрахунків відповідає наявним доказам у справі.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення грошової суми боргу з оплати за поставлений по Договору товар та три проценти річних, нарахованих у зв'язку із порушенням строку виконання грошових зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що сторони правовідносин являються суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст.2, 55 Господарського кодексу України, зобов'язання, які виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Договори, на підставі яких виникли господарські зобов'язання сторін та заявлені позовні вимоги, за правовою природою являються господарськими договорами поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводи позивача щодо наявності заборгованості.

З огляду на вищенаведені докази у справі, встановлені обставини справи та наведені правові норми, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 425623,07 грн. боргу з оплати за поставлений товар за станом на 20.01.2014.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Договорах сторони не встановили інший розмір процентів, отже позивачем обґрунтовано застосовані норми ст.625 ЦК України, нарахована сума 12428,00 грн. трьох процентів річних від простроченої суми за період прострочення з 20.01.2013 по 20.01.2014 від суми боргу за станом на 20.01.2014, що зменшує суму нарахування цих процентів, починаючи з 20.01.2013, оскільки на дату початку прострочення виконання грошового зобов'язання, сума боргу була більшою. Суд погоджується з розрахунком позивача, оскільки застосування такої методики розрахунку є правом позивача і це не порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача.

З огляду на наведені норми законодавства та докази у справі, суд вважає позовні вимоги доведеними; з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 425623,07 грн. основного боргу та 12428,00 грн. трьох процентів річних, отже задовольняє позов повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 8761,02 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Арсенал" (Черкаська область, м.Умань, вул.Чапаєва, буд.52, ідентифікаційний код 31919018) на користь публічного акціонерного товариства "Уманьферммаш" (Черкаська область, м.Умань, вул.Енергетична. буд.21, ідентифікаційний код 05765888) - 425623,07 грн. основного боргу, 12428,00 грн. трьох процентів річних та 8761,02 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 11 березня 2014 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко