Рішення

від 06.03.2014 по справі 915/27/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року Справа № 915/27/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська контора "Адвокат"

54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 19/4

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївське

заводобудівельне управління № 8"

54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 23/1-А

Про: стягнення заборгованості в сумі 70 480,53 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Радченко Р.М. - директор;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 14.01.2014 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача 70 480,53 грн. - основного боргу, 183 870,90 грн. - пені, 37 489,05 грн. - 3% річних, 5 069,47 грн. - втрат від інфляції.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 88-ЮС про надання юридичної допомоги від 20.08.2011р., додатків до цього договору (в кількості 14 шт.); акту № 2 від 31.12.2012 р. прийому-здачі виконаних робіт на загальну суму 4070480,47 грн.; акту б/н від 14.06.2013р. звіряння взаємних розрахунків за період з 20.08.2011р. по 14.06.2013р.; претензії від 17.06.2013 р.; норм ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 625, 257, 258 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав неналежно за отримані послуги повністю не розрахувався, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 70 480,53 грн.

Відповідач письмово 07.02.14р. повідомив суд, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості, штрафних санкцій, пені, 3 % річних, втрат від інфляції та судові витрати з ТОВ «Миколаївське заводобудівельне управління № 8» підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути дану справу за наявності тих матеріалів, що є у справі та за відсутністю відповідача або його представника.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

06.03.14р. суд за наслідками розгляду справи, на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, господарський суд, -

встановив:

20 серпня 2011 року між сторонами був укладений договір № 88-ЮС «про надання юридичної допомоги» згідно з предметом якого відповідач, як клієнт, доручає, а позивач, адвокатська контора, приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах передбаченим цим договором.

До обов'язків клієнта увійшло, зокрема, оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень (п. 3.1.3 договору).

Відповідно ж до умов розділу 5 даного договору: доручення клієнта та його виконання, а також оплата за надання послуг проводиться відповідно до додатка (Протокол узгодження доручення та погодження вартості правових послуг адвоката), який є частиною цього договору. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, який підписується представниками кожної із сторін. Акт виконаних робіт вважається узгодженим, якщо протягом 5 днів з моменту його направлення/отримання клієнтом, останній не надав адвокатській конторі письмові аргументовані заперечення на акт. Оплата за даним договором здійснюється на підставі акту виконаних робіт послуг.

Згідно редакції п. 8.2 сторони дійшли згоди, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2013 року, а в частині сплати грошових коштів - до повного виконання такого обов'язку.

Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями цивільного законодавства про надання послуг.

Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору № 88-ЮС 20.08.2011р сторони з 20.08.2011 року по 08.10.2012 рік уклали між собою чотирнадцять додатків до договору № 88-ЮС «протокол узгодження та погодження вартості юридичної допомоги»:

1. Додаток № 1 від 20.08.2011р про надання послуг на суму 504 174,19 грн.

2. Додаток № 2 від 25.08.2011р про надання послуг на суму 1 238 525,34 грн.

3. Додаток № 3 від 18.10.2011р про надання послуг на суму 158 101,39 грн.

4. Додаток № 4 від 08.12.2011р про надання послуг на суму 144 700,00 грн.

5. Додаток № 5 від 21.12.2011р про надання послуг на суму 69 953,25 грн.

6. Додаток № 6 від 17.01.2012р про надання послуг на суму 10 792,81 грн.

7. Додаток № 7 від 09.02.2012р про надання послуг на суму 1 131 179,56 грн.

8. Додаток № 8 від 20.03.2012р про надання послуг на суму 259 040,23 грн.

9. Додаток № 9 від 05.04.2012р про надання послуг на суму 15 361,32 грн.

10. Додаток № 10 від 23.04.2012р про надання послуг на суму 82 406,57 грн.

11. Додаток № 11 від 04.07.2012р про надання послуг на суму 30 00,00 грн.

12. Додаток № 12 від 08.08.2012р про надання послуг на суму 372 076,47 грн.

13. Додаток № 13 від 20.09.2012р про надання послуг на суму 24 288,53 грн.

14. Додаток № 14 від 08.10.2012р про надання послуг на суму 29 880,83 грн.

Відповідно до вищевказаних додатків, за результатами надання юридичної допомоги сторони між собою 31.12.2012 року склали акт № 2 «прийому-задачі виконання робіт до договору № 88-ЮС про надання юридичної допомоги від 20.08.2011 року (лист узгодження між сторонами вих. № 65/02-14 від 20.02.14 р.), згідно даних якого відповідач отримав від позивача юридичні послуги на загальну суму 4 070 480,47 грн.

Цей акт підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками двох підприємств.

Як вбачається з наданих позивачем суду документальних доказів, та не спростовано відповідачем, останній частково здійснив оплату за отримані послуги, а саме в розмірі 3 999 999,94 грн.

Згодом, учасники договірних відносин 14.06.2013 р. оформили акт звіряння взаємних розрахунків за договором № 88-ЮС від 20.08.2011 року, за даними якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 14.06.2013року склала в розмірі 70 480,53 грн .

Відповідно з нормами ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не спростував доводів позивача та не надав суду доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань в частині оплати прийнятих послуг по договору № 88-ЮС від 20.08.11 р.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Згідно зі статтями 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17.06.2013 року за вх. № 120/06-13 позивач нарочно вручив відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги згідно з договором № 88-ЮС про надання юридичної допомоги від 20.08.2011 р., що складає 70 480,53 грн., шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ АК «Адвокат».

Але, дана претензія залишилась відповідачем без відповіді та належного реагування.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій відповідачу повинно відбуватись з 24.06.2013 року , тобто після семиденного строку від дня пред'явлення такої вимоги.

Пунктом 6.3 договору сторони обумовили, що за недотримання умов договору щодо оплати наданих послуг, клієнт сплачує адвокатській конторі пеню у розмірі пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення, за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 31.12.12 р. по 30.06.13 р. пеню в сумі 183 870,90 грн.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Згідно з ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням вищенаведених норм, обставин справи та умов п. 6.3 договору, суд перевірив нарахування позивачем заявленого до стягнення розміру пені та дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині. Отже, за розрахунком суду, беручи до уваги суму основного боргу 70480,59 грн., до стягнення з боржника по даній справі підлягає пеня в загальному розмірі 4688,41 грн. за період з 24.06.13 р. по 24.12.13 р. (183 дні).

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача за період з 31.12.12 р. по 30.10.13 р. 3% річних в сумі 37 489,05 грн. та за період з січня 2013 р. по вересень 2013 р. витрат від інфляції в розмірі 5 069,47 грн.

Згідно зі ст. 610, п. 1 ст. 612, п. 1 ст. 624, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевірив строки нарахування позивачем відповідачу втрат від інфляції та 3% річних та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме - стягнення з відповідача на користь позивача, відносно боргу в розмірі 70480,53 грн., за період з 24.06.13 р. (ст. 530 ЦК України) по 14.01.14 р. (дата надходження позову до суду) 349,78 грн . - інфляційних та 1181,76 грн . - нарахованих 3% річних.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та з урахуванням наведеного - задоволенню їх частково.

Отже, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське заводобудівельне управління № 8" (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 23/1-А, код ЄДРПОУ 32997486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська контора "Адвокат" (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 19/4, код ЄДРПОУ 37844100) - 70 480,53 грн. основного боргу, 4688,41 грн. пені, 349,78 грн. інфляційних втрат, 1181,76 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 11 березня 2014 року.

Суддя О.Г. Смородінова