Рішення

від 13.02.2014 по справі 910/24322/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24322/13 13.02.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастеплоелектромонтаж»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецтех»

Про стягнення 703747,15 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Жемга С.В. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Донбастеплоелектромонтаж» до товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецтех» про стягнення за договором про закупівлю товарів № 08/07/2013 від 08.07.2013 р. 671777,24 грн., з яких: 649000,00 грн. боргу, 22777,24 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою суду від 19.12.2013 р. порушено провадження у справі №910/24322/13, розгляд останньої призначено на 27.01.2014 р..

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 13.02.2014 р..

Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Зокрема, позивач просить стягнути 649000,00 грн. боргу, 44505,40 грн. пені, 10241,75 грн. трьох процентів річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

08.07.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Донбастеплоелектромонтаж» (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Київспецтех» (продавцем) укладено договір про закупівлю товарів № 08/07/2013 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця автомобіль вантажний Isuzu NQR71 (Е2) 2012 року випуску, обладнаний маніпулятором РК- 10000.

Ціна товару, відповідно до п.3.1 Договору, складає 649 000,00 грн..

Договором передбачений наступний порядок оплати товару:

- перший авансовій платіж в сумі 324500,00грн., що складає 50% вартості товару, протягом 3 днів після підписання Договору;.

- другий авансовій платіж в сумі 324500,00 грн., що складає 50% вартості товару, за 3 дні до відвантаження товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк поставки товару - 20 робочих днів з моменту оплати першої частини вартості Договору.

Платіжними дорученнями № 139 від 09.07.2013 р. та № 2080 від 26.07.2013 р. позивачем перераховано відповідачу 649000,00 грн..

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідачем в строк до 06.08.2013 р. товар не поставлено.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Станом на день розгляду справи відповідачем товар на суму 649000,00 грн. не поставлено, кошти не повернуті.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 649000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

За п. 7.3. Договору, у разі порушення постачальником строку поставки товару, постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення строків, за кожний день прострочення від загальної вартості товару.

Позивач заявив до стягнення 44505,40 грн. пені за період з 06.08.2013 р. по 13.02.2014 р..

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому даний шестимісячний строк визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції.

Таким чином з 04.02.2014 р. нарахування пені є припиненим.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 649000 06.08.2013 - 12.08.2013 7 7.0000 % 0.038 %* 1742.52 649000 13.08.2013 - 03.02.2014 175 6.5000 % 0.036 %* 40451.37 За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 42193,89 грн.. У стягненні 2311,51 грн. пені судом відмовлено.

Позивач заявив до стягнення 10241,75 грн. трьох процентів річних, посилаючись одночасно на норми статей 693, 536 та 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за своєю юридичною природою проценти, що мають сплачуватись у випадку порушення грошових зобов'язань (ст. 625 ЦК України), є санкцією, тобто особливим видом цивільно-правової відповідальності, яка визначена законом. Проценти, які боржник повинен сплачувати за користування чужими коштами, за своєю правовою природою не є санкцією, а є боргом, оскільки таке користування носить правомірний характер.

З огляду на це, підстави для задоволення вимог про стягнення 10241,75 грн. трьох процентів річних відсутні.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 649000,00 грн. боргу, 42193,89 грн. пені, а разом 691193,89 грн.. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецтех» (03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 27, код 38050346) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастеплоелектромонтаж» (83048, м. Донецьк, проспект Германа Титова, 8 літ. «Б», офіс 800, код 38144072) 649000,00 грн. боргу, 42193,89 грн. пені, 13823,88 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 07.03.2014 р.

Суддя С. А. Ковтун