Рішення

від 06.03.2014 по справі 910/24468/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2014 р. Справа № 910/24468/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАСУ Енерго",

54025, м. Миколаїв, просп. Героїв Сталінграду, 15, офіс 40

54031, м. Миколаїв, а/с 92

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване електро-монтажне підприємство № 1",

08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 1-А

08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Магістральна, 5-Д

про стягнення 48 824,27 грн.

за участю представників:

позивача - Снігір Є.О.(довіреність від 23.11.2011, б/н);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАСУ Енерго" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване електро-монтажне підприємство № 1" (далі - відповідач) про стягнення 62 461,03 грн., з яких: 46 000,00 грн. - основний борг, 2 824,27 грн. -3% річних, 6 636,76 грн. - пеня, 7 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2013 позовні матеріали передано за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.01.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором підряду від 22.06.2011 № 91.

У судове засідання 28.01.2014 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.01.2014 не виконав, розгляд справи відкладено на 11.02.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 1742/14 від 03.02.2014 та вх. № 2177/14 від 07.02.2014) позивачем надано документи на вимогу ухвали суду від 10.01.2014, а також додаткові розрахунки ціни позову.

У судовому засіданні 11.02.2014 суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 25.02.2014, у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3163/14 від 24.02.2014) надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.

У судовому засіданні 25.02.2014 суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 06.03.2014, у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи, неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів.

Судом враховано, що позивачем визначено ціну позову у розмірі 62 461,03 грн. та включно до неї, зокрема, 7 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до частини 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката входять до складу судових витрат, розподіл яких здійснюється відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України та, з огляду на частини 1, 2 статті 55 Господарського процесуального кодексу України, не включаються до ціни позову.

Згідно з частиною 3 статті 55 Господарського процесуального кодексу України, ціну позову вказує позивач, у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Зважаючи на викладене, судом визначено ціну позову у справі - 55 461,03 грн., з яких: 46 000,00 грн. - основний борг, 2 824,27 грн. -3% річних, 6 636,76 грн. - пеня.

Позивачем подані клопотання про залучення доказів та надано в матеріали справи документи, серед яких містились розрахунки позовних вимог, в яких зазначені інші періоди нарахування і розміри, у порівнянні зі змістом позовної заяви, позовних вимог про стягнення пені та 3% річних.

Зважаючи на відсутність відповідних заяв позивача, дані зміни не враховані судом. Крім того, про відсутність волевиявлення позивача на вказані зміни, свідчить наступне клопотання позивача про зміну позовних вимог, в яких позивачем зазначені розміри позовних вимог відповідно до змісту позовної заяви.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3988/14 від 06.03.2014) позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України на 6 636,76 грн. пені.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 48 824,27 грн., яка складається з: 46 000,00 грн. основного боргу та 2 824,27 грн. 3% річних, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

У судовому засіданні 06.03.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.03.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОАСУ Енерго" (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване електро-монтажне підприємство № 1" (далі - замовник) укладено договір підряду від 22.06.2011 № 91 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується виконати поставку обладнання та роботи по налагодженню системи телемеханіки (далі - роботи) на ТП 5057, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (пункти 1., 2. Договору).

Відповідно до пунктів 3., 4. Договору, склад та обсяги робіт, що доручається до виконання підряднику, визначені договірною ціною на роботи (Додаток 2 до Договору), яка є невід'ємною частиною Договору. Склад та кількість обладнання, що постачаються Підрядником, визначені Специфікацією (Додаток 1 до Договору), яка є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 9. Договору, договірна ціна робіт та обладнання складає 130 792,98 грн. (в тому числі ПДВ - 21 708,83 грн.).

У пункті 11. Договору зазначено, що договірна ціна робіт та обладнання є твердою і не підлягає корегуванню.

Відповідно до пункту 13. Договору, передача обладнання від підрядника замовнику здійснюється за видатковою накладною з одночасним наданням сертифікатів, паспортів та іншої технічної документації на обладнання.

Приймання виконаних робіт оформлюється актом виконаних робіт, що затверджується сторонами. Цей акт є підставою для оплати підрядникові за виконані роботи (пункт 14. Договору).

Згідно з пунктом 17. Договору, оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 днів з дня підписання актів виконаних робіт замовником.

Відповідно до пункту 48. Договору, Договір набуває чинності з моменту укладення і діє до повного здійснення сторонами своїх прав та виконання обов'язків за ним.

Згідно з пунктом 60. Договору, всі додатки до Договору є невід'ємною його частиною.

Договір та додатки до нього підписані уповноваженими особами сторін, підписи яких скріплені відбитками печаток обох сторін.

Зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача вбачається, що підставою даного позову є наявність у відповідача перед позивачем грошового зобов'язання, строк виконання якого настав, у зв'язку з тим, що позивачем поставлено обладнання та виконані роботи за Договором, які відповідачем оплачені лише частково.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Згідно з частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зі змісту Договору вбачається, що він за правовою природою є змішаним договором та містить елементи договорів поставки та підряду.

Відповідно до частини 3 статті 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов Договору, позивач за видатковими накладними від 26.09.2011 № РН-019 на суму 9 441,54 грн. та № РН-020 на суму 64 077,98 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу обладнання, а відповідач, за довіреностями від 26.09.2011 №№ 902, 905 вказане обладнання прийняв. Вказане відповідачем не спростовано. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних та довіреностей, а оригінали оглянуті судом у судовому засіданні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт.

Згідно частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в, що затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5) - документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (типова форма № КБ-3, що затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5).

До матеріалів справи залучено копії актів приймання виконаних будівельних робіт (типової форми КБ-2в), що складені на підставі Договору, за вересень 2011 року № 1 на суму 16 069,24 грн. та № 2 на суму 41 204,22 грн., які підписані представниками та скріплені відбитками печаток обох сторін, а також копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типової форми КБ-3) за вересень 2011 року на суму 57 273,46 грн., яка підписана представниками та скріплена відбитками печаток обох сторін.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відтак, позивач на виконання умов Договору виконав роботи, а відповідач прийняв вказані роботи без зауважень, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності таких зауважень.

Натомість, відповідач зобов'язання за Договором виконував неналежним чином, виконані підрядні роботи та поставлене обладнання оплатив лише частково.

20.08.2013 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за Договором у розмірі 46 000,00 грн. Докази направлення вимоги наявні в матеріалах справи.

Відповіді відповідача на вказану вимогу матеріали справи не містять.

З огляду на вказане та докази, що наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що за умовами Договору позивачем поставлено обладнання та виконано підрядні роботи на суму 130 792,98 грн., що, зокрема, відповідає договірній ціні, яка визначена сторонами у твердому кошторисі.

На підтвердження тверджень позову про виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором лише частково, у розмірі 84 792,98 грн., позивачем надано банківську довідку від 21.01.2014 № Р2-В94-31, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал в матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем за Договором утворилась заборгованість у розмірі 46 000,00 грн. - різниця між загальною вартістю поставленого товару і виконаних робіт та перерахованими коштами.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні та акти прийому-передачі виконаних робіт - у якості письмових доказів поставки обладнання та виконання робіт позивачем і прийняття товару та робіт уповноваженою особою відповідача, банківську довідку від 21.01.2014 № Р2-В94-31 - у якості письмового доказу для встановлення розміру перерахованих відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення 46 000,00 грн. підлягає задоволенню з зазначених підстав.

Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 2 824,27 грн. за період з 01.06.2012 по 22.07.2013.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи судом перевірено розрахунок 3% річних, що поданий позивачем.

За результатами перевірки розрахунку 3% річних, судом встановлено, що позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 576,60 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7 000,00 грн. витрат з оплати адвокатських послуг.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру», дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

При розгляді питання щодо віднесення вказаної суми витрат на оплату послуг адвоката в судові витрати у даній справі, судом враховано пункт 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" стосовно того, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини 5 статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати у розмірі 7 000,00 грн. на оплату послуг адвоката заявлені, оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач звернувся за послугами до адвоката Снігір Є.О. (свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю від 24.09.2011 № 700). На підтвердження цих витрат, позивачем надано договір про надання правової допомоги від 22.10.2013, квитанцію прибуткового касового ордера від 22.10.2013 № 4 на суму 7 000,00 грн. Згідно протоколів судових засідань, адвокат Снігір Є.О. брала участь у судових засіданнях 28.01.2014, 11.02.2014 та 06.03.2014.

Оскільки внесення вищевказаних витрат до складу судових передбачено законом, надання послуг адвокатом та оплата їх позивачем підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про включення витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 7 000,00 грн. до складу судових витрат у даній справі.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 7 000,00 грн. покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у

розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване електро-монтажне підприємство № 1" ( 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Магістральна, буд. 5-Д, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36106653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАСУ Енерго" ( 54025, м. Миколаїв, просп. Героїв Сталінграду, 15, офіс 40 , 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32819923) 46 000 (сорок шість тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 1 576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн. 60 коп. 3% річних, 6 821 (шість тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 12 коп. витрат на послуги адвоката та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 11.03.2014.

Суддя С.О. Саванчук