Рішення

від 04.03.2014 по справі 119/10134/13-ц

ФЕОДОСІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 119/10134/13-ц

2/119/548/14

Справа № 119/10134/14-ц

2/119/548/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Бойко З.О., при секретарі Гайдук К.І., з участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Реєстраційна служба Феодосійського міського управління юстиції АР Крим про визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 0,0799 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2011 року він купив у відповідача ОСОБА_2 вказану земельну ділянку. Договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1556. Однак, даний договір разом з оригіналом державного акту на зазначену земельну ділянку, який є частиною Договору, були втрачені позивачем, у зв'язку з чим рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції від 19 листопада 2013 року позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку. У зв'язку з тим, що на даний час чинним законодавством не врегульовано питання щодо видачі дублікатів державних актів на право власності на земельну ділянки, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача, діючий на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином. Причин неявки та будь-яких заяв про відкладення слухання справи суду не надала. У зв'язку з цим на підставі ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1556, відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку, площею 0,0799 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва.

Право приватної власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку підтверджувалось Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 522406, виданим 29 вересня 2008 року Феодосійським міським управлінням земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.04.2008 року реєстр. № 1604ВКІ № 930705, який посвідчила приватний нотаріус Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Копія вказаного державного акту посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с.15).

Оригінал Договору купівлі-продажу від 18 серпня 2011 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 522406 були втрачені позивачем.

26 вересня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видано дублікат зазначеного Договору купівлі-продажу від 18 серпня 2011 року у зв'язку із втратою його оригіналу (а.с.13-14).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції від 19 листопада 2013 року позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку у зв'язку з не поданням Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 522406, від 29 вересня 2008 року, що є частиною договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.08.2011 року, реєстр № 1556 (а.с.17).

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує наступні питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Статтями 10,11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, що надані сторонами.

В силу ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень визначені в ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Законом України «Про державний земельний кадастр» від 09.12.2011 року, який набрав чинності з 01.01.2013 року, внесено зміни до ст.126 Земельного Кодексу України, відповідно до якої право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з положеннями якого всі повноваження щодо реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, видачі документів, що підтверджують право власності на земельні ділянки, віднесені до компетенції органів державної реєстрації цих прав, що знаходяться у складі Міністерства юстиції України. Окремого порядку видачі дублікатів взамін втрачених або зіпсованих документів, підтверджуючих право власності, користування земельними ділянками зазначений Закон не передбачає, в зв'язку з чим суд вважає, що для поновлення права власності позивача, воно підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному цим Законом.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що право власності позивача на земельну ділянку було належним чином оформлено, але в зв'язку із втратою державного акту на право власності на земельну ділянку воно не визнається, що є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, ст. ст. 125,126 ЗК України, ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,0799 га, кадастровий номер 0111645700:01:001:1208, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяві про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду АРК через Феодосійський міський суд АРК в порядку і строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя З.О.Бойко