Рішення

від 12.03.2014 по справі 905/815/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.2014р. Справа № 905/815/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір»,

ЄДРПОУ 25394112, м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайм», ЄДРПОУ 23187700,

м.Донецьк

про стягнення 2137 грн. 74 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Міхальцов О.В.-менеджер

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український папір», м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайм», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 2137 грн. 74 коп., у тому числі основний борг в сумі 2066 грн. 20 коп., пеня в сумі 58 грн. 13 коп. та три проценти річних в розмірі 13 грн. 41 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №200/13Д від 03.06.2013р., видаткові накладні №Дц-03384, №Дц-03385, №Дц-03386, №Дц-03389 від 17.10.2013р., акт звірки взаємних розрахунків за період 4 квартал 2013р., розрахунок суми позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштових відправлень від 11.02.2014р., 14.02.2014р., 21.02.2014р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

03.06.2013р. між сторонами був підписаний договір поставки №200/13Д, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними в рахунках-фактурах, а відповідач (покупець) - прийняти цей товар та провести його плату на умовах та в порядку визначених цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору загальна сума даного договору становить суму товару, отриманого по всім накладним на протязі дії даного договору.

Згідно з п.п.3.4, 3.6 договору поставки №200/13Д від 03.06.2013р. моментом поставки є прийняття товару покупцем по накладній, що свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов'язань щодо поставки товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця після підписання сторонами видаткової накладної на товар.

Товар вважається прийнятим покупцем від постачальника за кількістю і якістю після підписання уповноваженими представниками сторін відповідно накладної (п.5.1. договору поставки №200/13Д від 03.06.2013р.).

Приписами п.9.1 договору поставки №200/13Д від 03.06.2013р. встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р. , але у всякому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Як встановлено судом, відповідно до наданих до матеріалів справи видаткових накладних №Дц-03384, №Дц-03385, №Дц-03386, №Дц-03389 від 17.10.2013р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 2066 грн. 20 коп. з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму з боку відповідача не спростовано.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2 договору поставки №200/13Д від 03.06.2013р. встановлено, що покупець на підставі рахунка-фактури складеного постачальником, проводить оплату поставленого товару у розмірі 100% на протязі 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 2066 грн. 20 коп. за договором поставки №200/13Д від 03.06.2013р., всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаєморозрахунків від за період 4 квартал 2013р., який підписаний між сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, станом на 31.12.2013р. наявна заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 2066 грн. 20 коп.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості товару, нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 13 грн. 41 коп. за період з 18.11.2013р. по 04.02.2014р.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6.2 договору поставки №200/13Д від 03.06.2013р. за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки оплати, від несплаченої суми за кожен день такого прострочення.

Таким чином, позивачем на підставі п.6.2 договору поставки №200/13Д від 03.06.2013р. також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 58 грн. 13 коп. за період з 18.11.2013р. по 04.02.2014р.

За висновками суду, розрахунок трьох процентів річних та пені є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, враховуючи, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2066 грн. 20 коп., пені в сумі 58 грн. 13 коп. та трьох процентів річних в розмірі 13 грн. 41 коп., підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайм», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 2137 грн. 74 коп., у тому числі основний борг в сумі 2066 грн. 20 коп., пеня в сумі 58 грн. 13 коп. та три проценти річних в розмірі 13 грн. 41 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайм» (83004 м.Донецьк, пр.Київський, б.2; 86114, Донецька обл., м.Макіївка, вул.Малиновського, 63, ЄДРПОУ 23187700, р/р 26002301068692 в ПАТ «Терра банк», м.Київ, МФО 380601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» (04073, м.Київ, вул.Куренівська, 2Б, ЄДРПОУ 25394112, р/р №2600477929 ПАТ АБ «Укргазбанк» в м.Києві, МФО 320478) основний борг в сумі 2066 грн. 20 коп., пеню в сумі 58 грн. 13 коп. та три проценти річних в розмірі 13 грн. 41 коп., всього заборгованість в сумі 2137 грн. 74 коп., судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 12.03.2014р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина