Рішення

від 04.03.2014 по справі 905/1032/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.2014 Справа № 905/1032/14

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» м.Горлівка Донецької області

до відповідача: Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м.Горлівка» м.Горлівка Донецької області

про стягнення 307,18грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Требік Т.Ю. за довіреністю №06/4821 від 16.04.2013р.,

від відповідача: Карпєєва О.В. за довіреністю №334 від 03.03.2014р.

СУТЬ СПРАВИ:

11.02.2014року Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» м.Горлівка Донецької області (далі - ПрАТ «Горлівськтепломережа» ) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м.Горлівка» м.Горлівка Донецької області (далі - КЗ «ЦПМСД№3») з вимогами про стягнення 307,18грн., у тому числі: 300,98грн. - заборгованість, 5,04грн. - пеня, 1,16грн. - 3% річних, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору підряду №64 від 14.11.2013року позивачем виконані роботи з поточного ремонту ділянки теплових мереж, між сторонами договору підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 300,98грн., однак у порушення вимог договору оплата виконаних робіт не здійснена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 18.02.2014року господарським судом Донецької області позовна заява ПрАТ «Горлівськтепломережа» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/1032/14.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №64 від 14.11.2013року, договірної ціни, додаткових угод від 30.12.2013року, 14.01.2014року, акту №3932 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2013року, листа №04/18200 від 23.12.2013року, рахунку №639 від 23.12.2013року, правовстановлюючих документів сторін у справі, а також акт звірки сторін від 24.02.2014року.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 11, 509, 526, 530, 599, 625, 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 2, 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У відзиві на позовну заяву №310 від 27.02.2014року відповідач, підтверджуючи факт виконання робіт за договором договору підряду №64 від 14.11.2013року та наявність заборгованості за виконані роботи, вважає, що вина відповідача у порушенні грошового зобов'язання відсутня, оскільки заборгованість зареєстрована в органах державної казначейської служби 14.11.2013року та включена в заявку на фінансування від 20.11.2013року, але кошти не сплачені. Відповідач зазначає, що КЗ «ЦПМСД№3» є бюджетною установою, не має власних доходів, крім цільового бюджетного фінансування, тому враховуючи скрутне матеріальне становище внаслідок неотримання коштів з міського бюджету та визнання основної суми заборгованості з посиланням на ст.ст. 231,232 ГК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір», ст.49 ГПК України просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та 3%річних, звільнити від оплати судового збору.

На підтвердження доводів, які наведені у відзиві, відповідач надав суду належним чином засвідчені копії: акту №3932 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013року з відміткою державного казначейства, заявки на фінансування поточних видатків КЗ «ЦПМСД№3» на 20.11.2013року, Статуту відповідача, виписки з ЄДРПОУ щодо відповідача.

У судовому засіданні 04.03.2014р.представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких посилався на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.03.2014р. підтримав відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів позивач до суду не звертався.

Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

14.11.2013року між ПрАТ "Горлівськтепломережа" (Підрядник) та КЗ «ЦПМСД№3» (Замовник) укладено договір підряду №64, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по поточному ремонту ділянки теплових мереж до споруди амбулаторії №2 за адресою: м.Горлівка, вул.Медицинська, буд.15(п.1.1. договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

У п.5.2. договору сторони узгодили, що строк дії даного договору встановлюється з урахуванням норм ч.3 ст. 631 ЦК України встановлюється з 09.10.2013року до 31.12.2013року, а в частині фінансових розрахунків - до повного погашення кредиторської заборгованості у сумі 300,98грн. ( у редакції додаткової угоди від 30.12.2013року).

Відповідно до п.2.1. договору вартість усіх робіт, що доручаються Підрядникові за даним договором визначається договірною ціною (додаток №1) в розмірі 300,98грн., у тому числі ПДВ20% 50,16грн.

Сторонами договору підписана договірна ціна на суму 300,98грн., належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно п.3.1 договору при завершенні робіт Підрядник надає Замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-3).

Замовник протягом 3-х днів з дня отримання акту приймання робіт зобов'язаний направити підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт.(п.3.2 договору).

Згідно п.3.3 договору у разі мотивованої відмови від приймання робіт Замовник направляє Підряднику проект двостороннього акту з переліком необхідних доробок та строків їх виконання.

На виконання п.п 3.1,3.2 договору сторонами підписано акт №3932 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013року форми КБ-2в на загальну суму 300,98грн.

29.11.2013року акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками.

Акт містить посилання на договір №64 від 14.11.2013року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті, на підставі вказаного договору.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт. Зокрема, у порядку встановленому п.3.3 договору відповідач мотивованої відмови від підписання акту позивачу не надавав.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт №3932 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013року є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №64 від 14.11.2013року.

Також сторонами договору підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2013року.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Замовник здійснює оплату робот за фактично виконані обсяги, що підтверджені актом приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-3) 14-ти календарних днів після підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт та відповідної довідки (п.2.63договору).

З огляду на те, що акт здачі-прийняття робіт підписаний сторонами 29.11.2013року, Замовник повинен здійснити оплату вартості виконаних робіт по 13.12.2013року включно.

Однак, КЗ «ЦПМСД№3» оплату вартості виконаних робіт у встановлений договором строк не здійснило.

Листом №04/18200 від 23.12.2013року, до якого в якості додатку був доданий рахунок №639 від 23.12.2013року, позивач відповідач просить позивача сплатити заборгованість за договором в сумі 300,98грн. Даний лист отриманий відповідачем 25.12.2013року, про що свідчить особистий підпис уповноваженої особи установи.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків сторін станом 24.02.2014року, відповідно до якого заборгованість за договором №64 від 14.11.2013року складає 300,98грн.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати вартості виконаних робіт на суму 300,98грн., при цьому, факт наявності заборгованості у вказаному розмірі відповідачем визнається, про що зазначено ним у відзиві на позовну заяву.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №64 від 14.11.2013року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 300,98грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 300,98грн. Відповідно КЗ «ЦПМСД№3» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт у встановленому законом порядку.

Щодо відносно порушення встановленого порядку бюджетного фінансування та, як наслідок, фактично неможливості здійснити оплату виконаних робіт, про що зазначено у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

В розумінні частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та на підставі рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 26.12.2011. у справі №9/400, від 15.05.2012р. у справі №11/446, яка за приписами ст.ст.82, 111-28 ГПК України є обов'язковою у правозастосовчій діяльності судів.

Крім того, суд вбачає, що обов'язок сплатити виконані роботи за умовами договору покладався саме на відповідача, Управління державного казначейства здійснює функції лише розпорядника грошових коштів, що виділені відповідачу з бюджету, як наслідок, у випадку порушень обов'язків, покладених на вказане Управління законом, що унеможливило фактичне виконання зобов'язань за договором з боку відповідача, останній не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 300,98грн. підлягають задоволенню, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.

Стосовно вимоги щодо стягнення пені в сумі 5,04грн. за період з 14.12.2013року по 29.01.2014року суд зазначає наступне.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як встановлено ст.549 ЦК України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст.1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами п.4.1 договору передбачено, що за весь період несвоєчасної оплати виконаних робіт (здійснених витрат) Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування пені згідно з п.4.1 договору.

Перевіривши зазначений розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам діючого законодавства та є арифметично вірним, відповідно позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 5,04грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3%річних в сумі 1,16грн. за період з 14.12.2013року по 29.01.2014року у зв'язку з чим, суд зазначає наступне.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Перевіривши розрахунок 3%річних за визначений позивачем період, суд приходить до висновку, що він здійснений арифметично вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 1,16грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Клопотання відповідача щодо звільнення від оплати судового збору судом не задовольняється, оскільки згідно з приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, однак, по-перше, дане право суд може застосувати на стадії прийняття позовної заяви до провадження, а не на стадії винесення рішення, так як застосувавши це право щодо відповідача, за наслідками дій якого виник спір та на якого даний збір покладається внаслідок задоволення позовних вимог, за умови сплати у встановленому порядку судового збору позивачем, суд порушує принцип рівності сторін судового процесу; по-друге, відсутні докази на підтвердження майнового стану відповідача на час винесення рішення у справі, так як сам факт, що відповідач є бюджетною установою за відсутності належних доказів складного фінансового стану не є безумовною підставою для вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» м.Горлівка Донецької області до відповідача Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м.Горлівка» м.Горлівка Донецької області про стягнення 307,18грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м.Горлівка» (84618, Донецька область, м.Горлівка, вул.Медицинська, буд.15, ідентифікаційний код 38023548) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Академіка Павлова, буд.13, ідентифікаційний код 03337007) заборгованість у розмірі 300,98грн., пеню в сумі 5,04грн., 3% річних в сумі 1,16грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 04.03.2014року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 07.03.2014року.

Суддя А.М. Осадча