Ухвала

від 24.02.2014 по справі 801/8004/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/8004/13-а

24.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воробйової С.О.,

суддів Горошко Н.П. ,

Кобаля М.І.

секретар судового засідання Жабенко І.М.

за участю сторін:

представник прокуратури АР Крим - Степаненко Тетяна Олексіївна, службове посвідчення №005771, видане 25.09.2012 року;

представник позивача, Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, в апеляційній скарзі просив розглянути справу за його відсутності;

представник відповідача, Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, просив розглянути справу за його відсутності;

розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю.) від 08.11.2013 року у справі № 801/8004/13-а

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Крилова, 133, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)

до Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» (вул. Одеська,4, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001),

за участю Прокуратура АР Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015),

представник заявника апеляційної скарги - Бахарева Наталія Юріївна (вул. Крилова, 133, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001),

про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 29672,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.2013 року у задоволенні адміністративного позову Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової», за участю Прокуратура АР Крим, про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 29672,00 грн. відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із вищевказаною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.2013 року у справі №801/8004/13-а та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 24.02.2014 року представник прокуратури АР Крим підтримала апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, просила її задовольнити, скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.2013 року та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання 24.02.2014 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, в апеляційній скарзі просив провести судовий розгляд без його участі з урахуванням аргументів апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання 24.02.2014 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, надав до суду письмові заперечення, у яких просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.2013 року без змін, судовий розгляд провести без його участі з урахуванням аргументів викладених у запереченнях.

Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника прокуратури АР Крим, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з матеріалів справи, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» про стягнення з відповідача 29672,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за 2007 рік. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно даних акту перевірки від 25.02.2010 року відповідач повинен був забезпечити у 2007 році працевлаштування інвалідів на 3 робочих місцях. Фактично у 2007 році у Кримській республіканській організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» працював 1 інвалід. Таким чином, на думку позивача. відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 29672,00 грн. за 2 робочих місця призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, але самостійно це зобов'язання не виконав, чим порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.07.2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2011 року, в задоволенні адміністративного позову Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 29672,00 грн. відмовлено повністю (а.с.101-105, 150-155).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.07.2013 року касаційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.07.2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2011 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.185-187).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Кримська республіканська організація «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» є неприбутковою організацією та утримується за рахунок коштів бюджету АР Крим, у зв'язку з чим не повинна, відповідно до положень частини 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», сплачувати адміністративно-господарські санкції.

Судова колегія погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 12 Закону України «Основи законодавства України про культуру», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Основ) визначено, що діяльністю у сфері культури є: створення, розповсюдження і популяризація творів літератури та мистецтва; збереження та використання культурних цінностей; естетичне виховання; організація спеціальної освіти, відпочинку і дозвілля громадян.

Суб'єктами діяльності у сфері культури є: професійні творчі працівники, професійні творчі колективи, працівники культури, окремі громадяни; державні і приватні заклади, підприємства, організації, установи, що діють у сфері культури; творчі спілки, національно-культурні товариства, фонди, асоціації, інші громадські об'єднання, їх підприємства; держава в особі її органів влади та управління.

Діяльність у сфері культури здійснюється на професійній чи аматорській основі у порядку, визначеному цими Основами, законодавством України про підприємство, підприємницьку діяльність, некомерційні організації та об'єднання, а також законодавством, що регулює конкретні види діяльності у сфері культури.

Згідно статті 21-1 Основ неприбутковими організаціями у сфері культури є юридичні особи, які здійснюють діяльність, визначену статтею 12 цих Основ, і відповідають критеріям неприбутковості, встановленим цією статтею.

Неприбуткова організація у сфері культури може здійснювати фінансово-господарську діяльність відповідно до цілей її утворення та в межах її цивільної правоздатності.

Кошти та інше майно, майнові права (у грошовому виразі), набуті неприбутковою організацією внаслідок її фінансово-господарської діяльності, за результатами звітного періоду не можуть більше ніж у три рази перевищувати її надходження за той же період у вигляді бюджетних коштів, коштів та іншого майна, майнових прав (у грошовому виразі), наданих організації засновником (засновниками) організації, в тому числі у вигляді членських внесків, внесків учасників, а також безповоротної фінансової допомоги чи допомоги товарами, роботами, послугами (за їх ринковою вартістю), що надані безоплатно.

Обсяг майна суб'єктів підприємницької діяльності (часток у їхньому майні), яке на встановленому законом праві належить неприбутковій організації, не може більше ніж у три рази перевищувати загальний обсяг іншого майна, що належить неприбутковій організації на кінець звітного періоду. Таке перевищення має бути усунено протягом року, наступного за звітним.

Майно неприбуткової організації у сфері культури може бути передано суб'єктам підприємницької діяльності лише в тимчасове користування на компенсаційній основі, за винятком внесення майна до статутного фонду господарського товариства чи наділення майном іншого суб'єкта підприємницької діяльності.

Компенсація за користування майном неприбуткової організації не може бути нижчою за звичайну ціну, крім випадків, коли майно надається в користування іншим неприбутковим організаціям.

Законом для окремих форм неприбуткових організацій у сфері культури та за видами їх діяльності можуть встановлюватися інші критерії ознак неприбутковості.

Матеріали справи містять відомості про те, що Кримська республіканська організація «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» зареєстрована 25.03.2002 року державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим в якості юридичної особи, їй присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи - 02225522, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 від №439389 (а.с.20), а також довідками Головного управління статистики в АР Крим №05.3-6-06/1213 від 22.08.2006 року та № 05.3-8.1/857 від 29.03.2010 року (а.с.9, 19).

Відповідно до Положення Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової», в редакції, яка діяла у 2007 році, (далі - Положення) Кримська республіканська організація «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» (далі - Організація) входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим і перебуває у сфері управління Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим (пункт 1.1.).

Згідно пункту 1.3. Положення Організація є неприбутковою, має самостійний баланс, печатку, штамп розрахункові інші рахунки в управління держказначейства в АР Крим, бланки зі своїм найменуванням. Діє на підставі і відповідно до Законів і інших нормативно-правових актів України і АР Крим, а також дійсного Положення.

Пунктом 2.1. Положення визначено, що Організація створена з метою розвитку та пропаганди українського національного і зарубіжного класичного і сучасного музичного хореографічного і вокального мистецтва, повного задоволення культурних запитів населення АР Крим, України і інших держав ближнього і далекого зарубіжжя.

Пунктом 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що оподаткування неприбуткових установ і організацій, якими, зокрема, є органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів

Згідно довідок Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим № 01-09/469 від 05.05.2010 року та Міністерства культури АР Крим №01-19/866/02 від 14.10.2013 року Кримська республіканська організація «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» у 2007 році входила до складу майна АР Крим, була неприбутковою організацією та повністю фінансувалась із бюджету АР Крим (а.с.32, 210).

25.02.2010 року Кримським республіканським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів проведено позапланова виїзна перевірка виконання статей 19, 20 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Кримською республіканською організацією «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» за звітний 2007 рік, про що був складений відповідний акт (а.с.6-8).

Згідно вищевказаного акту, в ході перевірки встановлено, що Кримська республіканська організація «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» зареєстрована у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 19.08.2009 року за №19/3831, форма №10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2007 рік не подана. Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на виконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів організація повинна була працевлаштувати у 2007 році 3 інваліда, фактично у 2007 році працевлаштований 1 інвалід, не працевлаштовано 2 інваліда. Середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2007 році складала 14836,00 грн. За результатами перевірки за 2007 рік встановлено факт невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, несплата адміністративно-господарських санкцій у сумі 29672 грн. та не подання форми №10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (а.с.6-8).

Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-XII від 21.03.1991 року визначені основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантовані їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Частинами 1-3 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно з частиною 9 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 4 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Аналогічні положення передбачені у пункті 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70, згідно якого роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 року №930) підприємство, на підтвердження обставин щодо повного його утримання за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, повинно подати відділенню Фонду довідку органу податкової служби про включення його до реєстру неприбуткових установ.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до планів відповідача використання бюджетних коштів на 2007 рік, затверджених директором відповідача та погоджених Міністром культури і мистецтв АР Крим, з загального фонду бюджету АР Крим відповідачу у 2007 році виділено 1614600,00 грн., з яких 1614600,00 грн. - поточні видатки, у тому числі оплата праці працівників в сумі 1161600,00 грн., нарахування на заробітну плату - 426400,00 грн., 25100,00 грн. - витрати на опалення, 600,00 грн. - витрати на електроенергію та 900,00 грн. - витрати на водопостачання.

Згідно звіту відповідача про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду за 2007 рік з бюджету АР Крим відповідачу надійшло кошів за звітний період в загальній сумі 10000,00 грн., з яких поточні видатки складають 10000,00 грн., у зв'язку з чим залишок надходжень на кінець звітного періоду складає 0,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що доходи від надання платних послуг (концертів) у 2007 році склали 103900,00 грн. Відповідно до плану використання доходів від концертної діяльності на 2007 рік витрати склали 101000,00 грн.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, яка прийнята без зауважень податковим органом, вбачається, що сума валових доходів від усіх видів діяльності не перевищує суму валових витрат, з урахуванням амортизаційних відрахувань позивача, у зв'язку з чим сума податку за відповідний звітний період складає 0,00 грн. (а.с.48-51).

Також, рішенням Господарського суду АР Крим від 22.01.2004 року у справі № 2-15/2836-2004, яке набрало законної сили, встановлено, що Державний вокально-хореографічний ансамбль України «Таврія», який у подальшому перейменований у Кримську республіканську організацію «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» з 10.10.1997 року зареєстрований у ДПІ в Київському районі м. Сімферополя в якості неприбуткової організації, як держпідприємство з бюджетним фінансуванням. Суд, під час розгляду справи №2-15/2836-2004, дійшов висновку про неправомірність виключення Державного вокально-хореографічного ансамблю України «Таврія» з Реєстру неприбуткових установ та організацій, у зв'язку з тим, що його правовий статус підпадає під визначення неприбуткової організації (а.с. 55-62).

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Кримська республіканська організація «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» є неприбутковою організацією, відповідно до вимог статті 21-1 Закону України «Основи законодавства України про культуру» та фактично утримується за рахунок коштів бюджету АР Крим.

При цьому, доводи апеляційної скарги позивача стосовно того, що Кримською республіканською організацією «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» не надана довідка про включення його до реєстру неприбуткових установ на підтвердження утримання за рахунок коштів місцевого бюджету суд не приймає до уваги як безпідставні, враховуючи, що відповідачем були надані інші докази неприбутковості організації та фінансування її за рахунок бюджету АР Крим, а той факт, що відповідач не був у 2007 році зареєстрований в Реєстрі неприбуткових організацій (установ) вказує лише на порушення організацією порядку реєстрації, але не позбавляє її статусу неприбуткової організації.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач, як неприбуткова організація, що фінансується з бюджету, не повинен, відповідно до положень частини 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», сплачувати адміністративно-господарські санкції як того вимагає позивач.

Враховуючи усе вищевикладене у сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх порушення є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною 3 статті 24, статтями 160, 167, частиною 1 статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2013 року у справі № 801/8004/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2013 року у справі № 801/8004/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Суддя С.О. Воробйова